ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/2810/22
за заявою ОСОБА_1
про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
У справі за позовом ПЛАСТИКОВОЇ І БУДІВЕЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОЇ АНОНІМНОЇ КОМПАНІЇ "АДОПЕН" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯДО"
до Хюсейна Юнлю
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного підприємства Віконні системи ЕМ
про відшкодування збитків, завданих юридичній особі діями її посадової особи
Суддя Карпечкін Т.П.
за участі учасників справи:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: Гаврищук Н.Є (ордер серія АІ № 1374646 від 04.04.2023 року);
від третьої особи: не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом ПЛАСТИКОВОЇ І БУДІВЕЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОЇ АНОНІМНОЇ КОМПАНІЯ "АДОПЕН" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯДО" до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного підприємства Віконні системи ЕМ про відшкодування збитків, завданих юридичній особі діями її посадової особи.
У відзиві відповідачем 03.05.2023 року було подано попередній орієнтовний розрахунок судових витрат до якого включено витрати на професійну правничу допомогу та вказано, що остаточний розмір буде визначений після ухвалення судового рішення.
В судовому засіданні 20.12.2023 року судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі № 911/2810/22, яким в задоволенні позову відмовлено.
26.12.2023 року до Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення до якої додано докази в підтвердженя понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи № 911/2810/22 в розмірі 49 625,00 грн.
Згідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Статтею 221 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Судом встановлено, що вказана заява подана позивачем в межах встановленого ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Як визначено ч. ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Зважаючи на вищевикладене, ухвалою Господарського суду Київської області від 22.01.2024 року заяву ОСОБА_1 про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу призначено на 31.01.2023 року.
Позивачем через канцелярію суду подано клопотання про відмову у заяві відповідача, а в разі задоволення зменшення витрат на правничу допомогу до 5 000,00 грн.
Ухвалою суду від 12.04.2023 року розгляд заяви відкладено на 31.01.2024 року.
Розгляд заяви, який було призначено на 31.01.2024 року не відбувся у зв`язку з оголошенням у місті Києві сигналу Повітряна тривога та загрозою ракетних ударів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.01.2024 року розгляд заяви про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/2810/22 призначено на 09.02.2024 року.
Розгляд заяви, який було призначено на 09.02.2024 року не відбувся у зв`язку з оголошенням у місті Києві сигналу Повітряна тривога та загрозою ракетних ударів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.02.2024 року розгляд заяви про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/2810/22 призначено на 28.02.2024 року.
У судове засідання 28.02.2024 року представник заявника заяву підтримав, та просив її задовольнити, представники позивача в судове засідання не з`явилися, однак надіслали письмові заперечення 16.01.2024 року.
Заперечуючи проти заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивач просить суд відмовити у задоволенні заяви, а якщо суд дійде до висновку, що відповідну заяву потрібно задовольнити, то просив зменшити витрати до 5 000,00 грн.
В обґрунтування вказаного клопотання, позивач посилається на таке:
- розмір витрат на професійну правничу допомогу заявлених до стягнення відповідачем є недоведеним, занадто завищеним та таким, що не відповідає критеріям обґрунтованості, співмірності та розумності;
- оплата адвокату суми у розмірі 2 000,00 грн за засідання 25.10.2023 року та 30.08.2023 року є неспіврозмірною до потраченого часу та використання професійних знань адвоката, оскільки відкладались;
- необгрунтовано витрачено час на підготовку клопотання про витребування доказів від господарського суду Хмельницької області;
- необґрунтованим є витрачений час на підготовку запиту до Господарського суду Хмельницької області на інформацію (в порядку Розділу IV ЗУ «Про доступ до публічної інформації») та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи № 924/62/18;
- неспіврозмірно великим є витрачений час у 45 хв. на підготовку заяви про ухвалення додаткового рішення;
- вартість послуг з підготовки відзиву на позовну заяву у розмірі 12 500,00 грн. є також нерозумно великою та не співрозмірною до наданих послуг, оскільки спірні правовідносини регулюються лише нормами Цивільного та Господарського кодексів України.
Розглянувши в судовому засіданні заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі на підставі наявних у матеріалах справи доказів та наданих заперечень, дійшов наступних висновків.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, правова допомога відповідачу у цій справі надавалась адвокатом Гаврищук Н.Є. яка діяла на підставі ордеру серія АІ № 1374646 від 04.04.2023 року.
Суд установив, що 15.03.2023 року адвокатом Гаврищук Н.Є. та Хюсейна Юнлю (клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги № 15/03/2023-1 (далі Договір), за умовами якого, в п. 3.2 сторони погородили, що ставка гонорару адвоката за годину роботи складає 2 500,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача надано суду: 1) копію акту № 1 від 04.05.2023 року прийому-передачі послуг за Договором на суму 28 250,00 грн, 2) платіжну інструкцію № 443857395 від 09.05.2023 року; 3) копію акту № 2 від 23.12.2023 року прийому-передачі послуг за Договором на суму 21 375,00 грн, 4) квитанцію від 22.12.2023 року.
Окрім того в матеріалах справи міститься копія Договору про надання правничої допомоги № 15/03/2023-1 від 15.03.2023 року.
З актів приймання-передачі наданої правничої допомоги вбачається, що адвокатом надано послуги на загальну суму 49 625,00 грн з урахуванням витраченого часу.
Досліджуючи надані документи на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наданих представником відповідача доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом професійної правничої допомоги відповідачу за позовом у цій справі.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що витрати позивача за позовом на професійну правничу допомогу підлягають розподілу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі Закон) договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У пункті 9 ч. 1 ст. 1 Закону установлено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч.1 ст.1 Закону).
Положення статті 19 Закону передбачають, що видами адвокатської діяльності є, зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Відповідно до статті 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно із частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Частиною п`ятою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивачами надано заперечення проти заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, за змістом яких вважає витрати позивача на правову допомогу недоведеними і перебільшеними та завищеними.
Суд погоджується, що до заперечень позивача в частині обрахунку судових витрат щодо включення адвоката до переліку судових витрат часу на підготовку до адвокатських запитів до Господарського суду Хмельницької області, ознайомлень з матеріалами справи, та адвокатських запитів щодо інформації в межах справи № 924/62/18, оскільки такі запити самі по собі є підготовкою до написання відзиву та формулюванням правової позиції за які відповідачем заявлені судові витрати і судом враховано такі судові витрати.
Також суд зазначає, що безпідставним є включення адвокатом відповідача судових витрат за подачу заяв про застосування строків позовної давності та заперечень на відповідь на заяву про застосування строків позовної давності, в якій судом відмовлено.
Що до інших доводів позивача, слід також зазначити, що доводи, викладені у запереченнях про необхідність повної відмови у стягненні з нього витрат на правову допомогу не заслуговують на увагу, адже повна відмова у їх стягненні нівелюється одна з основних засад (принципів) господарського судочинства відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, передбачена п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши подані заявником докази понесених витрат на професійну правову допомогу, беручи до уваги вищезазначені норми законодавства, обсяг підготовлених та поданих до суду представником відповідача документів, їх значення для спору, приймаючи до уваги наведені вище обставини в їх сукупності, з огляду на спірні правовідносини, зважаючи на рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у цій справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду представником відповідача документів та доказової бази, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та заперечення позивача суд дійшов висновку, що відшкодуванню за рахунок позивача підлягають витрати відповідача на правову допомогу у сумі 35 250,00 грн.
Зважаючи на те, що у задоволенні позову відмовлено повністю, понесені відповідачем судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35 250,00 грн. суд покладає на Товариство з обмеженою відповідальністю "МАЯДО" в інтересах якої було подано позов.
Згідно із частиною третьою статті 221 Господарського процесуального кодексу України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 221, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Заяву задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯДО" (07442, Київська обл, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Промислова, 38, код ЄДРПОУ 35843786) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) 35 250 (тридцять п`ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.
3. Наказ видати після набрання додатковим судовим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне додаткове рішення складено:14.03.2024 року.
Суддя Т.П. Карпечкін
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2024 |
Оприлюднено | 18.03.2024 |
Номер документу | 117683599 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Карпечкін Т.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні