Рішення

від 27.02.2024 по справі 915/714/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року Справа № 915/714/22

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,

за участі секретаря судового засідання Дюльгер І.М.

від сторін представники не з?явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу № 915/714/22

за позовом Акціонерного товариства ТАСКОМБАНК,

вул. С.Петлюри, 30, м. Київ, 01032;

до відповідачів:

1) Фізичної особи-підприємця Арсенюка Андрія Миколайовича,

АДРЕСА_1 ;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛИМП МАРКЕТ,

вул. Карпенка Генерала, 51-Б, м. Миколаїв, 54038;

про стягнення в солідарному порядку грошових коштів за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство ТАСКОМБАНК (далі Банк) звернулось з позовом до Фізичної особи-підприємця Арсенюка Андрія Миколайовича та Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) ОЛИМП МАРКЕТ про стягнення з останніх в солідарному порядку грошових коштів у загальній сумі 127052.30 грн., із яких: 72212 грн. заборгованість за кредитом; 0,05 грн. заборгованість по відсоткам; 54840,25 грн. ? заборгованість по комісії, з посиланням на неналежне виконання підприємцем Арсенюком зобов?язань, передбачених Правилами обслуговування корпоративних клієнтів в АТ ТАСКОМБАНК (далі Правила), які разом із заявою-договором ID7205886 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ ТАСКОМБАНК (продукт Кредит на розвиток бізнесу) та ціновими параметрами продукту складають кредитний договір від 31.10.2019, а саме, зобов?язань щодо своєчасного і в повному обсязі повернення кредитних коштів, у зв?язку з чим утворилася заборгованість у спірній сумі, стягнути яку Банк просить солідарно з підприємця Арсенюка, як кредитора за кредитним договором, та ТОВ ОЛИМП МАРКЕТ, яке, згідно умов укладеного з Банком договору поруки від 31.10.2019 Т 09.07.2019 І 7924, поручилося своїм майном за виконання підприємцем Арсенюком зобов?язань за кредитним договором.

Банк також просить про стягнення з відповідачів грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою суду від 04.01.2023 відкрито провадження в даній справі та вирішено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам встановлено процесуальні строки на подання заяв по суті справи.

Від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, із змісту якого вбачається, що спір у справі є складним, його вирішення має велике значення для відносин, що склалися між сторонами, та потребує заслуховування пояснень представників сторін.

Ухвалою від 07.03.2023 суд вирішив розглядати справу № 915/714/22 за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 23.03.20223.

Ухвалою від 23.03.2023, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження у справі; підготовче засідання за клопотанням відповідача-1 відкладено на 27.04.2023.

Ухвалою від 27.04.2023, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні, яке відбудеться 17.07.2023.

Ухвалою від 17.07.2023, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання в даній справі на 14.09.2023.

Ухвалою від 14.09.2023, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання в даній справі на 14.11.2023.

Судове засідання 14.11.2023 не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення даного засідання у Миколаївській області тривала повітряна тривога. Наступне судове засідання призначено на 24.01.2024.

24.01.2024 судове засідання (розгляд справи по суті) не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення даного засідання у Миколаївській області тривала повітряна тривога. Наступне судове засідання призначено на 27.02.2024.

Сторони, повідомлені належним чином явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили.

Позивачу та відповідачу-1 ухвала суду 24.01.2024 доставлена до електронного кабінету.

Відповідачем-1 заявлено клопотання (викладене у заяві від 10.02.2024 вих. № АРС-2024/01/10/1 (вх. № 1510/24 від 06.02.2024)) про розгляд справи без його участі. Відповідачу-2 ухвала суду від 24.01.2024, направлена на адресу ТОВ ОЛИМП МАРКЕТ, повернута до суду поштовою установою із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону).

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу - підприємця: місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем) (п. 5 ч. 4 ст. 9 вказаного Закону).

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17; від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, Суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

В рішеннях від 28.10.1998 у справі Осман проти Сполученого королівства та від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)

В рішенні від 07.07.1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідач2 не повідомляв суд про зміну свого місцезнаходження, ухвали суду надсилались судом за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про вжиття всіх необхідних та достатніх заходів з метою повідомлення відповідачів про розгляд справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

В судовому засіданні 27.02.2027 судом відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Стислий виклад позицій учасників процесу

Правова позиція позивача.

АТ «ТАСКОМБАНК» звернулось до суду з позовом до ФОП Арсенюка Андрія Миколайовича та ТОВ ОЛИМП МАРКЕТ про стягнення з останніх в солідарному порядку грошових коштів у загальній сумі 127052.30 грн., із яких: 72212 грн. заборгованість за кредитом; 0,05 грн. заборгованість по відсоткам; 54840,25 грн. ? заборгованість по комісії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.10.2019 відповідачем-1 підписано заяву-договір ID7205886 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу»), відповідно до якої підприємець Арсенюк приєднався до наведених вище Правил, які розміщені на офіційному сайті банку http://www.tascombank.ua та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у сумі 200000 грн із терміном повернення 36 місяців - 31.10.2022 зі сплатою процентів за користування кредитом.

Однак відповідач зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 14.12.2022 утворилась заборгованість в розмірі 127 052,30 гривень, яка складається із заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 72 212,00 грн., заборгованості по відсоткам (в т.ч. прострочені) - 0,05 грн. та заборгованості по комісії (в т.ч. простроченій) - 54 840,25 грн.

Правова позиція (заперечення) відповідачів.

Відповідач-1 у порядку ст. 165 ГПК України надав суду відзив на позовну заяву (вих. № АРС-2023/01/16-1 від 16.01.2023), у якому визнає заборгованість за указаним вище Кредитним договором, доповідає про сплату частини боргу 7052,30 грн. Відповідач визнав наявність боргу перед позивачем у розмірі 30% від боргу та 70% сплаті відсотків у сумі 84000,00 грн. з посиланням на погодження з позивачем указаного розміру, іншу частину - 36000,00 за твердженням відповідача банк спише. Також відповідач наголошує на настанні у нього форс-мажорних обставин, які спричинили виникнення боргу у нього. У резолютивній частині відзиву відповідач просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області про стягнення заборгованості за Кредитним договором у сумі 84000,00 грн. та 2481,00 грн. судових витрат на термін до 31.12.2023 із встановленням графіку виконання.

Аналогічний відзив був поданий вдруге 24.04.2023.

Також, 24.04.2023 ФОП Арсенюк подав до суду через систему Електронний суд Додаткові пояснення у справі у яких вкорте засвідчив визнання наявності боргу перед позивачем, проте, у розмірі 84000,00 грн. з посиланням на погодження з позивачем указаного розміру. Відповідач просив суд зменшити позовні вимоги на суму, сплачену після відкриття провадження у справі, списати за пропозицією банку 36000,00 грн. задовольнити заяву про відстрочення виконання рішення та відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області про стягнення заборгованості за Кредитним договором у сумі 84000,00 грн. та 2481,00 грн. судових витрат на термін до 31.12.2023 із встановленням графіку виконання.

Того ж дня, на електронну пошту суду від відповідача надійшла заяву по суті справи із аналогічним змістом.

Ідентичну заяву по суті справи відповідачем-1 подано суду ще 14.07.2023 та 11.09.2023 та 06.02.2024.

Відповідач-2 правом подати відзив чи іншу заяву по суті справи не скористався.

Фактичні обставини справи.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

31.10.2019 р. між Публічним акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» (змінено назву на Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК») та Фізичною особою-підприємцем Арсенюк Андрієм Миколайовичем (надалі також Позичальник/Боржник/Відповідач 1) було укладено Заяву-договір № ІР7205886 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») (надалі також - «Кредитний договір»).

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору за умови наявності вільних коштів Банк зобов`язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору.

Пунктом 1.2. Кредитного договору визначено, що кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника НОМЕР_1 , відкритий у АТ ТАСКОМБАНК з цільовим використанням на поповнення обігових коштів; придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого бпнку.

Відповідно до Заяви-договору від 29.10.2019 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та Правил обслуговування корпоративних клієнтів, Клієнт (Відповідач) підтвердив свою обізнаність (ознайомленість) та поінформованість відносно запропонованих Банком умов надання зазначених банківських послуг (в т.ч. кредитних) та надав відповідну згоду, що засвідчив власним підписом 29.10.2019 р. - копія зазначеної Заяви-договору міститься у Додатку до даної позовної заяви.

Таким чином, до відома клієнта протягом всього періоду обслуговування в АТ «ТАСКОМБАНК» регулярно доводилась вся необхідна інформація про банківські послуги та, зокрема, зміст Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК», до яких Позичальник приєднався шляхом укладення вищенаведеної Заяви-договору Ю7205886 від 31.10.2019 р.

Згідно з п.18.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» - при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до цих Правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк «ТАС24/БІЗНЕС», або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через веріфікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Таким чином Відповідач 1, Фізична особа-підприємець Арсенюк Андрій Миколайович, 31.10.2019 скористався своїм правом та на підставі Закону України «Про електронний цифровий підпис» вчинив правочин, підписавши Заяву-договір Ю7205886 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату, протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису сформованого на сайті банку та відображенням ЕЦП на самому Договорі (роздруківка надається в додатку до даної позовної заяви).

В якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором (та на виконання вищезазначених внутрішніх Рішень Позичальника) між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олимп Маркет» (надалі -Поручитель, Відповідач 2) був укладений Договір поруки від 31.10.2019 Т 09.07.2019 І 7924, відповідно до умов якого Поручитель зобов`язався відповідати перед Кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі ФОП Арсенюк Андрієм Миколайовичем зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі Заяви - договору Ю7205886 від 31.10.2019 р. про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК», що укладений між Кредитором та Боржником, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому (далі - «Кредитний договір»).

Згідно з п. 1.2. Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником усіх зобов`язань за Кредитним договором.

Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю «Олимп Маркет» на підставі Закону України «Про електронні довірчі послуги» було вчинено правочин, підписавши Договір поруки від 31.10.2019 р. Т 09.07.2019 І 7924 з використанням електронного цифрового підпису, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату, протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису сформованого на сайті банку та відображенням ЕЦП на самому Договорі.

Згідно п.2.1. Кредитного договору розмір кредиту: 200000 грн.

Розмір процентної ставки за користування кредитом - 0.0001% річних (п.2.3.1).

Розмір комісійної винагороди - 1,99% суми виданого кредиту.

Відповідно до п.2.5.4 Кредитного договору терміни і порядок погашення кредиту: згідно графіку погашення кредиту, зазначеного в додатку 1 до цього Договору.

Пунктом 2.6. Кредитного кредиту сторони погодили, що строк кредиту становитиме 36 місяців з дати укладення Договору.

Розділом 3 Договору сторони визначили порядок розрахунків. Зокрема, позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідній для сплати щомісячних платежів згідно графіку погашення кредиту.

Кошти за Договором у сумі 200000,00 грн. Відповідачем-1 було отримано 31.10.2019 у передбачений Кредитним договором спосіб - шляхом перерахування на відповідний рахунок, зазначений в Кредитному договорі (п. 1.2), що підтверджується Випискою (а.с. 48), отже Позивач, як Кредитодавець, свої обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.

Отже, АТ «ТАСКОМБАНК» надав Позичальнику кредит у сумі 200 000,00 грн. із строком кредиту 36 місяців, а Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору.

Кошти видані 31.10.2019, термін повернення кредиту в повному обсязі за договором - 31.10.2022.

Позивач зазначив, що умови вищезазначеного Кредитного договору Позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором (зокрема Графіком погашення кредиту) строки не повернуті.

Відповідно до п.18.2.23.8. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ ТАСКОМБАНК, Банк, незалежно від настання строків виконання зобов`язань Клієнтом за цим Договором, має право вимагати дострокового повернення суми Кредиту, сплати процентів та винагород, право Банку на отримання яких передбачено цим Договором, при настанні умов, передбачених п.18.2.2.2.5 цього Договору, або порушення Клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів.

Згідно п.18.2.2.2.5. Правил, Клієнт доручає Банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті Кредиту для виконання зобов`язань з погашення Кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов`язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті Банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з Заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі відсутності на поточних рахунках Клієнта суми коштів достатньої для оплати чергового платежу за Кредитом, Клієнт доручає Банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу або використати кошти надані Банком згідно та у порядку зазначеному в розділі 18.1 цих Правил.

У відповідності до п.3.1. Кредитного договору позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідної для сплати щомісячних платежів згідно графіку погашення кредиту.

Згідно п.3.2. Кредитного договору остаточне погашення за Кредитом Позичальник повинен здійснити не пізніше дати зазначеної в п.2.6. цього Договору.

Відповідно до п.18.2.1.2. Правил, повернення Кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві (згідно графіку погашення Кредиту). Банк здійснює договірне списання грошових коштів з поточного рахунку Клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами Договору. Остаточний строк погашення заборгованості за Кредитом є дата повернення Кредиту. Сторони домовились, що згідно зі ст.ст.212, 651 ЦКУ при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим розділом Правил, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення зобов`язання, має право змінити умови користування Кредитом, встановивши інший строк його повернення. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати повернення Кредиту (Банк здійснює інформування Клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банкінг ТАС24/БІЗНЕС, sms повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за Кредитом у строк, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, строком повернення Кредиту є дата останнього платежу.

У відповідності до п.18.2.1.3. Правил, за користування Кредитом Клієнт сплачує щомісячно проценти за користування коштами та щомісячну комісію за управління Кредитом в розмірі, що зазначені в Заяві та Цінових параметрах до цього розділу Правил, які розміщені на офіційному Сайті Банку. Датами сплати процентів та щомісячної комісії за управління Кредитом є дати сплати платежів, зазначені в Заяві. При несплаті процентів чи комісії у зазначений строк вони вважаються простроченими.

Згідно п.18.2.1.4. Правил, для розрахунку процентів за користування Кредитом встановлюється фіксована процентна ставка та комісія за користування Кредитом. Сторони в порядку ч.1 ст.212 Цивільного кодексу прийшли до взаємної згоди про те, що процентна ставка та комісія за користування Кредитом може бути змінена Банком, у випадку зміни економічних умов та/або збільшення розміру облікової або ставки рефінансування Національним банком України на 1 або більше пунктів, та/або збільшення рівня інфляції та/або вартості ресурсів на ринку позикового капіталу та/або зміни кредитної політики Національного банку України, та/або збільшення курсу гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют на 5 або більше відсотків. Сторони погодилися, що збільшена процентна ставка та/або комісія за користування Кредитом починає діяти після того, як Банк повідомить Клієнта про настання подій, закріплених у даному пункті, а Клієнт не погасить наявну перед банком заборгованість в порядку і строки, передбачені цим Договором. Узгоджений Сторонами змінений розмір процентної ставки та/або комісії за користування Кредитом є чинним з моменту доведення інформації про її зміну способом, зазначеним в цьому пункті, якщо інша дата не визначена в повідомлені про зміну розміру процентної ставки та/або комісії за користування Кредитом. Банк повідомляє клієнта про настання подій, закріплених цим пунктом, на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку ТАС24/БІЗНЕС, мобільний додаток ТАС24, SMS-повідомлення або інших).

Відповідно до п.18.2.1.5. Правил, у разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку, передбаченого п.18.2.1.2, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Відповідно до п. 18.2.23.8. Правил банк, незалежно від настання строків виконання зобов`язань клієнтом за цим договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, право банку на отримання яких передбачено цим договором, при настанні умов, передбачених п. 18.2.2.2.5 цього договору, або порушення клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів.

Відповідно до п.18.2.2.2.5 Правил, Клієнт доручає Банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту для виконання зобов`язань з погашення кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов`язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі відсутності на поточних рахунках клієнта суми коштів достатньої для оплати чергового платежу за кредитом, клієнт доручає банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу або використати кошти надані банком згідно та у порядку зазначеному в розділі 18.1 цих Правил.

Тобто наявність очевидних ознак неспроможності позичальника належним чином обслуговувати кредитне зобов`язання та/або порушення умов договору має наслідком виникнення у банку права вимагати дострокового повернення суми кредиту, що також передбачено нормами ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України.

Доказів повного погашення кредиту матеріали справи не містять.

Зважаючи на те, що відповідач-1 допустив прострочення строків погашення відповідного кредиту, у позивача наявне право вимоги дострокового повернення суми кредиту.

Позивачем станом на 14.12.2022 було визначено сума заборгованості Позичальника за Кредитним договором Ю7205886 від 31.10.2019 - 127052,30 грн. (розрахунок а.с.38-39), а саме:

заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 72 212,00 грн.;

заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) - 0,05 грн.;

заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) - 54 840,25 грн.

Розрахунок позовних вимог судом перевірено, відповідачами не заперечено.

Разом з тим, Відповідач-1 надав суду копію квитанції про сплату боргу у сумі 7052,30 грн. сплачених Відповідачем 11.01.2023 після відкриття провадження по справі 915/714/22 на розрахунковий рахунок у АТ «ТАСКОМБАНК» за квитанцією 16641688, з призначенням платежу «внесення коштів на погашення заборгованості за кредитним договором ID 7205886 від 31.10.2019», таким чином залишок боргу становить 120000 грн.

Судом було досліджено указану обставину та винесено ухвалу від 27.02.2024 про закриття провадження у вказаній сумі у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Таким чином, станом на час розгляду справи розмір позовних вимог становить 120000,00 грн.

Окрім цього, Відповідач-1 у відзиві та у всіх інших заявах по суті справи визнав наявність боргу перед позивачем, проте, у розмірі 30% від боргу та 70% сплаті відсотків у сумі 84000,00 грн. з посиланням на погодження з позивачем указаного розміру, без надання відповідного розрахунку. У зв`язку з чим у додаткових поясненнях від 23.04.2023, у заяві по суті справи від 24.04.2023 та від 13.07.2023, які є ідентичними за змістом, заяві по суті справи від 10.09.2023 та від 06.02.2024 просить суд:

- Зменшити позовні вимоги Позивача у сумі 127 052 гривень 30 копійок на суму 7052 гривень 30 копійок, сплачених Відповідачем 11.01.2023 вже після відкриття провадження по справі 915/714/22 на розрахунковий рахунок у АТ «ТАСКОМБАНК» за квитанцією 16641688, з призначенням платежу «внесення коштів на погашення заборгованості за кредитним договором ID 7205886 від 31.10.2019» до суми позовних вимог у розмірі 120 000 гривень 00 копійок;

- Списати за пропозицією Позивача заборгованості за кредитним договором ID 7205886 від 31.10.2019 у сумі 30% від залишку заборгованості, тобто від суми 120 000 гривень 00 копійок, отже у розмірі 36 000 гривень, до залишку кредитної заборгованості у розмірі 84 000 гривень 00 копійок;

- Задовільнити заяву Відповідача - Фізичної особи підприємця Арсенюка Андрія Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_2 ) про відстрочення виконання рішення суду по справі 915/714/22.

- Відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області по справі 915/714/22 у сумі 84000 грн., як суми заборгованості за кредитним договором ID 7205886 від 31.10.2019 та 2 481 грн. 00 коп. як суми судових витрат Позивача на термін до 31.12.2023 року та встановити наступний графік виконання рішення суду:

- 2481 грн. до 30.07.2023 року;

- 16 800,00 грн. до 31.08.2023 року;

- 16 800,00 грн. до 31.09.2023 року;

- 16 800,00 грн. до 30.10.2023 року;

- 16 800,00 грн. до 31.11.2023 року;

- 16 800,00 грн. до 30.12.2023 року.

Відповідач повсякчас наголошує у заявах про погодження позивачем списання 36000,00 грн., посилаючись на скрін листування з позивачем у мобільному застосунку Viber та на відсутність у матеріалах справи заперечень позивача на відзив відповідача та інші заяви по суті справи.

Однак, на переконання суду, указане твердження відповідача щодо погодження позивачем списання боргу є хибним з огляду на таке.

По-перше, стаття 166 ГПК України не містить імперативного припису про обов`язковість надання відповіді на відзив, тобто позивач має право, а не обов`язок. А надавати правову оцінку діям учасників справи, доводам та доказам наділено саме суд, який розглядає справу виключно за наявними у справі доказами.

По-друге, скрін листування з позивачем у мобільному застосунку не може бути використано в цій справі як доказ. ВП ВС у постанові від 21.06.2023 у справі 916/3027/21 зазначила, що Верховний Суд послідовно додержується правової позиції про те, що роздруківки електронного листування не є ані письмовими доказами, ані електронними документами (копіями електронних документів) у розумінні ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Але якщо з урахуванням конкретних обставин справи суд дійде висновку про те, що відповідне електронне листування дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо, суд може прийняти таке листування як доказ і в такому разі надати йому оцінку сукупно з іншими доказами у справі.

У даному випадку окрім скріну листування жодних доказів на підтвердження доводів відповідача-1 щодо погодження списання боргу матеріали справи не містять.

По-третє, суд може зменшити чи збільшити вимоги, аж ніяк не списати, указана дія коресподується стягувачу.

Тому, зважаючи на наведене, суд відхиляє клопотання відповідача щодо списання частини заборгованості.

Згідно розрахунку позивача станом на 14.12.2022 заборгованість Позичальника за Кредитним договором Ю7205886 від 31.10.2019 р., становить 127 052,30 гривень, а саме:

заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 72 212,00 грн.;

заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) - 0,05 грн.;

заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) - 54 840,25 грн.

З урахуванням ухвали суду від 27.02.2024 про закриття провадження в частині вимог сума боргу становить 120000,00 грн.

Щодо складових заборгованості, суд зауважує, що відповідачем не конкретизовано, що саме було погашено, заборгованість по тілу кредиту чи по відсоткам чи по комісії. У зв`язку з цим суд керується ПРАВИЛАми ОБСЛУГОВУВАННЯ КОРПОРАТИВНИХ КЛІЄНТІВ В АТ «ТАСКОМБАНК».

Згідно п.18.5.13.2. Правил Банк зобов`язаний прийняти від Позичальника суму коштів, що направлені на погашення заборгованості за Кредитною лінією, процентів за користування нею, комісії, а також можливої пені та штрафу, як виконання боргових зобов`язань за цим Договором, в наступній черговості:

- заборгованість за простроченими комісіями;

- заборгованість за простроченими процентами;

- прострочена заборгованість за наданими кредитними коштами,

- пеня за порушення строків погашення заборгованості за наданими кредитними коштами, процентами, комісіями,

- штрафи,

- поточна заборгованість за комісіями, строк сплати яких настав

- поточна заборгованість за процентами, строк сплати яких настав поточна заборгованість за наданими кредитними коштами.

При цьому Банк має право самостійно та на власний розсуд змінити черговість погашення боргових зобов`язань за цим Договором і Позичальник шляхом укладення цього Договору надає свою згоду на таку зміну. У випадку зміни черговості погашення боргових зобов`язань після укладання цього Договору Банк інформує Позичальника в письмовій формі про це, а Позичальник зобов`язаний дотримуватися такої черговості, яка визначена у відповідному повідомленні Банку.

При надходженні до Банку коштів для виконання боргових зобов`язань з порушенням встановленої на момент такого надходження коштів черговості, це вважається неналежним виконанням Позичальником його боргових зобов`язань. Шляхом укладення цього Договору Позичальник надає свою згоду Банку своїм відповідним меморіальним ордером направити отримані кошти на погашення боргових зобов`язань в належній черговості, а Банк має право на направлення отриманих грошових коштів на погашення боргових зобов`язань в належній черговості.

Погашення Траншів здійснюється відповідно до черговості їх погашення, якщо інше не передбачене умовами цього Договору.

За такого, суд вважає, що відповідачем частково погашено саме заборгованість з оплати комісії банку. Таким чином заборгованість Позичальника становить 120000,00 грн. та має наступні складові:

заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 72 212,00 грн.;

заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) - 0,05 грн.;

заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) - 47787,95 грн.

Зобов`язання за вказаним Кредитним договором забезпечено договором поруки від 31.10.2019 Т 09.07.2019 І 7924, укладеним з поручителем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Олимп Маркет» в забезпечення виконання позичальником - ФОП Арсенюк Андрієм Миколайовичем своїх зобов`язань за кредитним договором (а.с.19-29).

Предметом Договору поруки є надання поруки поручителем перед банком за виконання ФОП Арсенюк Андрієм Миколайовичем всіх своїх обов`язків за кредитним договором від 31.10.2019 ID7205886.

Згідно з п. 1.2. Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником усіх зобов`язань за Кредитним договором.

Оскільки зобов`язання за кредитним договором від 31.10.2019 ID7205886 позичальником належним чином не виконуються, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідачів (позичальника та поручителя) заборгованості за договором у солідарному порядку.

Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Законодавством визначено, що зобов?язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов?язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов?язку. Зобов?язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України).

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов?язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов?язки; підставами виникнення цивільних прав та обов?язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог ? відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно чинного законодавства України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч.2 ст.345 ГК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором установлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Цивільним законодавством України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст.ст. 553-554 ЦК України).

Солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (ст. ст. 541, 543 ЦК України).

Як зазначалося вище Банк заявив свої вимоги до підприємця Арсенюка та поручителя про виконання ним грошових зобов`язань за кредитним договором як солідарними боржниками, що є правомірним та обґрунтованим, проте ними не виконано таких вимог Банку, що є порушенням як умов укладених між ними та Банком відповідних договорів так і положень ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, згідно котрих зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд додатково звертає увагу сторін на те, що оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем зобов`язань за Кредитним договором оренди.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості за Кредитним договором у розмірі 120000,00грн. є обґрунтованими, а тому позовні вимоги належить задовольнити.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 (заява 4241/03) зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

За такого, суд дійшов висновку про те, що всі інші доводи та заперечення сторін не спростовують висновків суду, а тому до уваги судом не приймаються.

Щодо розстрочення виконання судового рішення.

Відповідач-1 неодноразово у відзиві, поясненнях та заявах по суті справи клопотав про відстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області по справі № 915/714/22 у сумі 84000 грн., як суми заборгованості за кредитним договором № ID 7205886 від 31.10.2019 та 2 481 грн. 00 коп. як суми судових витрат Позивача на термін до 31.12.2023 року та встановити наступний графік виконання рішення суду (за останньою версією):

- 2481 грн. до 31.07.2024 року;

- 16 800,00 грн. до 31.08.2024 року;

- 16 800,00 грн. до 31.09.2024 року;

- 16 800,00 грн. до 30.10.2024 року;

- 16 800,00 грн. до 31.11.2024 року;

- 16 800,00 грн. до 30.12.2024 року

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про, зокрема, надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Відповідно до ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Для застосування передбачених цією нормою заходів, суду необхідно встановити чи є у наявності конкретні обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.

При вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 331 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що реально ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду.

Тобто законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Винятковість обставин, які мають бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

При цьому положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, з огляду на що, суд повинен оцінити докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 цього Кодексу, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Заяву відповідача про відстрочення виконання рішення обґрунтовано посиланням на те, що через ситуацію, що склалася в Україні з 24.02.2022, яка триває досі, Позичальник не має змоги сплатити борг, крім того, відповідач зазначає, що припинив підприємницьку діяльність та наразі отримує заробітну плату та пенсію за інвалідністю. Проте, сплатити одноразово борг у сумі 84000,00 грн. та понесені позивачем судові витрати не взмозі.

Дослідивши матеріали справи в частині указаного клопотання, у зв`язку із відхиленням заяви відповідача-1 щодо списання боргу, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду, оскільки визнаний судом розмір боргу не співпадає з сумою визначених відповідачем платежів за встановленим ним графіком.

Крім того, доказів на підтвердження неможливості виконання даного судового рішення суду Відповідачем-1 не надано. При цьому, суд також враховує, що доводи, які наводяться Відповідачем в обґрунтування свого клопотання значною мірою витікають не з фактичних наслідків збройної агресії та ведення військових дій, а адміністративно-управлінськими рішеннями самого Відповідача щодо прнипинення господарської діяльності.

До того ж, Відповідачем не доведено настання форс-мажорної обставини у визначений законодавством спосіб.

Розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат з оплати судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру має бути сплаченим судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем оплачено позовні вимоги в даній справі щодо стягнення грошових коштів у загальній сумі 127052,30 грн. судовим збором згідно меморіального ордеру № 1028364438 від 28.09.2022 на суму 2481,00 грн., що відповідає приписам ст. 4 Закону України Про судовий збір.

Судом, без урахування зменшення розміру підлягаючих до стягнення з відповідача позовних вимог, визнано позовні вимоги в указаній вище сумі обґрунтованими, а тому витрати з оплати судового збору у повному обсязі належить покласти на відповідачів солідарно.

Суд також вважає необхідним зазначити про те, що розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов акціонерного товариства ТАСКОМБАНК з урахуванням закриття провадження в частині вимог задовольнити.

2. Стягнути в солідарному порядку з Фізичної особи-підприємця Арсенюка Андрія Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛИМП МАРКЕТ (вул. Карпенка Генерала, 51-Б, м. Миколаїв, 54038; ідентифікаційний код 37279038) на користь Акціонерного товариства ТАСКОМБАНК (вул. С.Петлюри, б. 30, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 09806443) грошові кошти в загальній сумі 120000,00 грн., із яких: - 72212,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 0,05 грн. - заборгованість по відсоткам, 47787,95 грн. - заборгованість з комісії, а також грошові кошти на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 2481,00 грн.

3. У задоволені заяви відповідача про списання частини боргу та про відстрочення виконання рішення у справі відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 14.03.2024

Суддя Т.М. Давченко