Постанова

від 14.03.2024 по справі 14/331

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 14/331

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Жайворонок Т.Є.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2024 (головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Чус О.В., Дармін М.О.)

у справі № 14/331

за позовом суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Ткачука Василя Івановича ( далі - СПД Ткачук В.І.)

до суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі - СПД ОСОБА_1)

про стягнення 30 539,25 грн.,

за участю Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса; далі - ВДВС).

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

СПД Ткачук В.І. звернувся до суду з позовом до СПД ОСОБА_1 про стягнення 30 539,25 грн. заборгованості, яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 18.07.2003.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2005 зі справи № 14/331 стягнуто з відповідача на користь позивача 23 750,00 грн. - основного боргу, 1 540,50 грн. - 3% річних, 5 248,75 грн. - інфляційних втрат, 306,00 грн. - витрат на держмито, 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

03.01.2006 на виконання рішення суду, яке набрало законної сили видано судовий наказ.

Відповідач 30.10.2023 звернувся до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) старшого державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бубернак Тетяни Володимирівни.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 у задоволенні скарги СПД ОСОБА_1 на протиправні дії Бубернак Тетяни Володимирівни, державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у ВП НОМЕР_1, відмовлено.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.12.2023 апеляційну скаргу СПД ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 зі справи № 14/331 залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 2 147,20 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2024 апеляційну скаргу СПД ОСОБА_1 повернуто заявникові на підставі частини четвертої статті 174 та частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , з посиланням на порушення судом попередньої інстанції норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2014 зі справи скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги по суті.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вказує на те, що незастосування судом до фізичної особи положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» з тих підстав, що така особа є відповідачем, може порушити право особи на справедливий суд; скаржник зазначає про те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.11.2023 зі справи № 906/308/20 вирішила питання стосовно звільнення фізичної особи в господарському процесі від сплати судового збору за відсутності коштів для сплати судового збору.

За доводами скаржника, 5% від річної суми його пенсії менші за судовий збір, який необхідно було сплатити за подання апеляційної скарги. При цьому пенсія є єдиними джерелом існування ОСОБА_1 .

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ВДВС просив суд касаційної інстанції у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Предметом касаційного перегляду у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги на підставі частини четвертої статті 174 та частини другої статті 260 ГПК України.

Перевіряючи правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд зазначає таке.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої цієї статті).

Повернення апеляційної скарги врегульовано статтею 260 ГПК України, згідно з частиною другою якої до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (щодо залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви).

За змістом частин першої, другої та четвертої статті 174 ГПК України з урахуванням положень частин другої та шостої статті 260 цього Кодексу, суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

У вказаній ухвалі зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Якщо ухвала про залишення апеляційної скарги без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із апеляційною скаргою.

Згідно з ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.12.2023 апеляційну скаргу СПД ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки скаржником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі; скаржнику надано строк 10 днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету апелянта 25.12.2023 о 21:22, отже, з урахуванням пункту 5 частини шостої статті 242 ГПК України десятиденний строк на усунення недоліків сплив 05.01.2024.

Станом на момент постановлення судом апеляційної інстанції оскаржуваної ухвали від 16.01.2024 скаржником недоліки апеляційної скарги усунуто не було.

У зв`язку з наведеним, суд апеляційної інстанції у відповідності до приписів ГПК України повернув апеляційну скаргу скаржнику.

Посилання ОСОБА_1 на те, що суд апеляційної інстанції повинен був звільнити його від сплати судового збору Суд відхиляє, з огляду на те, що матеріали справи не містяться відповідного клопотання апелянта.

Водночас в силу приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 зі справи № 906/308/20 Суд виснував, що незастосування до фізичної особи положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» з тих підстав, що така особа є відповідачем, може порушити право особи на справедливий суд (стаття 6 Конвенції). Зазначене також не відповідає ряду конституційних засад та основних засад господарського процесу: принципам рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункти 1, 8 частини другої статті 129 Конституції України); рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках (пункти 2, 8, 9 частини третьої статті 2 ГПК України). Отже, положення пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до відповідача - фізичної особи за наявності відповідної підстави, визначеної зазначеною нормою. Відмова у звільненні від сплати судового збору з тих підстав, що така особа є відповідачем, без дослідження судом доказів, якими відповідач обґрунтовує наявність підстав для застосування пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», завдає шкоди самій суті права відповідача на доступ до суду.

Водночас Суд зазначає, що відсутність такого клопотання від відповідача, як заінтересованої особи (з наданням доказів, якими відповідач обґрунтовує наявність підстав для застосування пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір») унеможливлює вирішення відповідного питання судом.

Інші аргументи касаційної скарги не спростовують викладеного вище та не доводять неправильного застосування або порушення судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права.

Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки, викладені в рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Проніна проти України», згідно з яким пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).

За наведених обставин, Суд дійшов висновку про те, що доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження і підстави для зміни чи скасування ухвали апеляційного господарського суду від 16.01.2024 про повернення заявнику апеляційної скарги відсутні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції Суд вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Судові витрати

Судовий збір з касаційної скарги покладається на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 14/331 залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Жайворонок