Рішення

від 05.03.2024 по справі 161/21116/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/21116/23

Провадження № 2/161/306/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Кихтюка Р.М.,

секретаря Дмитроци Б.М.,

з участю представника відповідача Огородник Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія якості «Линник» про зобов`язання звільнити з роботи та стягнення вихідної допомоги,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТзОВ «Імперія якості «Линник» про зобов`язання звільнити з роботи та стягнення вихідної допомоги.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він 17.08.2021 року прийнятий на роботу на посаду водія автотранспортних засобів в ТзОВ «Імперія якості «Линник» згідно наказу №35-к від 16.08.2021 року.

Наказом відповідача №2-к від 12.01.2023 року він звільнений з посади з 11.01.2023 року за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України.

Разом з тим, постановою Волинського апеляційного суду від 03.10.2023 року скасовано наказ ТзОВ «Імперія якості «Линник» про його звільнення, поновлено на роботі та стягнуто з товариства на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу. Вказане рішення набрало законної сили 03.10.2023 року.

Вказує, що станом на 09.10.2023 року йому не було надіслано наказу про поновлення на роботі та не виплачено заробітну плату за час вимушеного прогулу.

В подальшому, він 09.10.2023 року направив відповідачу заяву з проханням звільнити його з роботи за власним бажанням на підстав ст. 38 КЗпП України у зв`язку з невиконанням товариством рішення суду про поновлення на роботі та невиплатою заробітної плати. Крім того, просив виплатити йому всі належні суми, а також надіслати на його адресу копію наказу про звільнення, довідку з відомостями про його роботу. Вказаний лист отриманий товариством 20.10.2023 року, однак на день звернення до суду йому не надіслано ні рішення про відмову у розірванні трудового договору, ні наказу про звільнення та не виплачена заробітна плата за час вимушеного прогулу.

Зазначає, що оскільки відповідач не виконує законодавство про працю та не вчиняє жодних дій до поданої ним заяви, то вважає, що слід зобов`язати відповідача звільнити його з роботи в судовому порядку.

У зв`язку з чим, просить зобов`язати ТзОВ «Імперія якості «Линник» звільнити його з роботи з 09.10.2023 року за власним бажанням згідно з ч. 3 ст. 38 КЗпП України у зв`язку з невиконанням товариством законодавства про працю та стягнути з відповідача на його користь 20490,00 грн. вихідної допомоги.

До початку розгляду справи по суті від позивача надійшла заява про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Судом з`ясовано, що 17.08.2021 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу на посаду водія автотранспортних засобів в ТзОВ «Імперія якості «Линник» згідно наказу №35-к від 16.08.2021 року (а. с. 5).

Наказом №2-к від 12.01.2023 року ОСОБА_1 звільнено з посади водія автотранспортних засобів з 11.01.2023 року за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України (а.с. 6).

Постановою Волинського апеляційного суду від 03.10.2023 року скасовано наказ ТзОВ «Імперія якості «Линник» №2-к від 12.01.2023 року про звільнення ОСОБА_1 з посади водія автотранспортних засобів на підставі ст. 38 КЗпП України, поновлено останнього на посаді та стягнуто з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 61469,52 грн. (а.с. 7-14).

Вказане рішення набрало законної сили 03 жовтня 2023 року.

Статтею 15 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Статтею 43 Конституції України закріплено: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно із ч. 1 ст. 38 КЗпП працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2020 року по справі № 199/8766/18 зазначив, що за змістом статті 38 КЗпП розірвання трудового договору з ініціативи працівника і його правові підстави залежать від причин, які спонукають працівника до розірвання цього договору і, які працівник визначає самостійно.

Розірвання трудового договору за ч.3 ст.38КЗпП України є різновидом припинення трудових відносин в односторонньому порядку. Для припинення трудового договору за цією підставою має значення, чи мали місце порушення з боку роботодавця законодавства про працю чи умов колективного чи трудового договору, а також письмово викладена ініціатива працівника з наміром припинити трудові відносини, що доведена до відома роботодавця в установленому законом порядку.

Особливістю розірвання трудового договору на підставі частини третьої статті 38КЗпП України є те, що працівник має право самостійно визначити строк розірвання трудового договору.

Роботодавець може не погоджуватись з тим, що мають місце порушення, які відповідно до частини третьої статті 38КЗпП України є підставами для розірвання трудового договору за ініціативою працівника у строки, визначені останнім, що, у свою чергу, свідчить про виникнення трудового спору.

Отже, при вирішенні трудового спору щодо припинення трудового договору на підставі частини третьої статті 38КЗпП України визначальним є те, чи мали місце порушення трудового законодавства зі сторони роботодавця стосовно працівника на момент подання таким працівником заяви про звільнення на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач посилається на те, що ним написана заява про звільнення з роботи за власним бажанням 09.10.2023 року згідно з ч. 3 ст. 38 КЗпП України у зв`язку із невиконанням товариством законодавства про працю (непоновленням його на роботі за рішенням суду та невиплатою заробітної плати) (а.с. 15).

Разом з тим, як слідує із матеріалів справи, наказом №57/1-к від 04.10.2023 року ОСОБА_2 поновлено на роботі у ТзОВ «Імперія якості «Линник» з 12.01.2023 року на посаді водія автотранспортних засобів на підставі постанови Волинського апеляційного суду від 03.10.2023 року (а.с. 34).

При цьому, товариством 04.10.2013 року надіслано на поштову адресу ОСОБА_1 повідомлення про поновлення його на роботі та копію наказу про поновлення (а.с. 48, 35).

Крім того, із представлених доказів вбачається, що з 04.10.2023 року ОСОБА_1 по дату подачі відзиву, не з`являється за своїм основним місцем роботи, що фіксується актами про відсутність працівника на робочому місці (а.с. 56-88) та надсилається позивачу повідомлення щодо його обов`язку повідомити причини відсутності на робочому місці (а.с. 35-47).

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від «17» квітня 2019 року у справі № 216/7189/14-ц у разі незгоді роботодавця із наявністю підстав, передбачених частиною 3 статті 38 КЗпП України, останній може відмовити у розірванні трудового договору, але не вправі розірвати цей договір з інших підстав, які працівником не зазначалися.

Як слідує з повідомлення ТзОВ «Імперія якості «Линник» від 25.10.2023 року, товариство на заяву ОСОБА_1 від 09.10.2023 року відмовило у його звільненні із посади водія за ч. 3 ст. 38 КЗпП України у зв`язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю (а.с. 51).

Отже, надані як підстави для звільнення у зв`язку із невиконанням ТзОВ «Імперія якості «Линник» твердження щодо невиконання товариством законодавства про працю, не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Крім того, у зв`язку із тим, що позивачем не доведено підстав звільнення його із займаної посади у зв`язку із порушенням роботодавцем законодавства про працю, також немає підстав для задоволення вимоги про стягнення вихідної допомоги.

Таким чином, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія якості «Линник» про зобов`язання звільнити з роботи та стягнення вихідної допомоги відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасниками справи є:

Позивач ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач товариство з обмеженою відповідальність «Імперія якості «Линник», адреса: Волинська область, м. Луцьк, вул. Індустріальна, 6, ЄДРПОУ 36394884.

Повний текст рішення складений 14 березня 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Р.М. Кихтюк