Ухвала

від 12.03.2024 по справі 185/9338/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року

м. Київ

справа № 185/9338/21

провадження № 61-18213ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Південно-східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці,

про встановлення факту нещасного випадку, визнання акта розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НП недійсним, зобов`язання призначити комісію з розслідування нещасного випадку та складання Акта за формою Н-1,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі - ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля») про встановлення факту нещасного випадку, визнання акта розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НП недійсним, зобов`язання призначити комісію з розслідування нещасного випадку та складання Акта

за формою Н-1,

Позов мотивований тим, що він перебував у трудових відносинах з відповідачем. 10 квітня 2021 року він знаходився на роботі у першу зміну. Йому разом

із ОСОБА_2 був виданий наряд на приведення робочих місць у безпечний стан, доставку лісоматеріалів по 151 збірному та 151 бортовому штреку, зачищення вказаних штреків від гірничої маси та на пересування виносної системи комбайна ВСПК по 151 збірному штреку. Прибувши на робоче місце, він разом

з ОСОБА_2 почали виконувати наряд. Біля 13 год 00 хв вони приступили

до доставки лісоматеріалів. Під час виконання робіт із покрівлі виробки з висоти більше 3 метрів на нього впало декілька шматків породи розмірами приблизно

10 см на 15 см, та вдарили його по голові. Отримавши внаслідок падіння породи тілесні ушкодження у вигляді забою і садна голови, він звернувся до пункту охорони здоров`я на поверхні Блоку № 2, де йому надали медичну допомогу. Проте надалі у нього запаморочилась голова і він знепритомнів, а коли прийшов до тями повернувся до пункту охорони здоров`я, де йому надали допомогу та каретою швидкої допомоги доставили у КНП «Першотравенської міської лікарні» ПМР»,

де був оглянутий черговим лікарем і невропатологом.

Надалі йому стало гірше і він викликав швидку допомогу, а на ранок наступного дня стан здоров`я погіршився і каретою швидкої він був доставлений

до КП «Петропавлівської ЦЛПСР», де знаходився на лікуванні з 12 до 21 квітня 2021 року, а до 30 квітня 2021 року - на амбулаторному лікуванні.

Позивач вказував, що у зв`язку з указаною подією відповідач утворив комісію

з розслідування нещасного випадку, за результатами роботи якої склав Акт форми Н-1/НП від 26 квітня 2021 року, затверджений директором ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» 28 квітня 2021 року.

Висновком комісії, згідно з актом форми Н-1/НП вирішено, що нещасний випадок,

що стався з ним, не підпадає під дію пункту 52 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року

№ 337 (далі - Порядок № 337).

Не погодившись із рішенням комісії, 18 травня 2021 року звернувся до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, з проханням видати припис щодо проведення повторного розслідування. У серпні 2021 року отримав відповідь, що підстави для видачі припису відсутні.

Вважаючи, що розслідування нещасного випадку, що стався з ним 10 квітня

2021 року під час виконання трудових обов`язків, проведено неповно

та не об`єктивно, позивач просив суд:

- визнати недійсним та скасувати Акт форми Н-1/НП від 26 квітня 2021 року проведення розслідування нещасного випадку, що стався з ним 10 квітня 2021 року о 13 год 30 хв;

- визнати нещасний випадок, який стався з ним 10 квітня 2021 року о 13 год 30 хв під час виконання трудових обов`язків таким, що пов`язаний з виробництвом;

- зобов`язати відповідача провести розслідування нещасного випадку, який стався з ним 10 квітня 2021 року о 13 год 30 хв під час виконання трудових обов`язків

та скласти Акт за формою Н-1.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року, позов задоволено частково.

Визнано недійсним та скасовано Акт за формою Н-1/НП від 26 квітня 2021 року розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 10 квітня 2021 року о 13 год 30 хв.

Зобов`язано ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» організувати розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 10 квітня 2021 року, скласти

Акт за формою Н-1 та визнати нещасний випадок таким, який пов`язаний

з виробництвом.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним та скасування акта розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем та зобов`язання відповідача провести відповідне розслідування, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 , проведено комісією неповно та без належного з`ясування необхідних для цього обставин. Суди встановили,

що нещасний випадок стався з ОСОБА_1 у робочий час на території підприємства та при безпосередньому виконанні ним трудових обов`язків.

При цьому належних та допустимих доказів фальсифікації позивачем травми,

про що зазначено комісією в Акті Н-1/НП від 26 квітня 2021 року, отримання травми в іншому місці за межами території шахти та не під час виконання трудових обов`язків відповідачем не надано.

Відмовляючи в задоволенні вимоги позивача про визнання нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 10 квітня 2021 року під час виконання трудових обов`язків, таким, що пов`язаний з виробництвом, суди виходили з того,

що з`ясування обставин і причин нещасного випадку, визначення чи пов`язаний такий випадок з виробництвом, та складання відповідних актів, є спеціальною компетенцією комісії з розслідування нещасного випадку.

21 грудня 2023 року ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», через систему «Електронний Суд» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року

у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2024 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків, зокрема запропоновано надати докази на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та документи,

що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно

до закону або ж документи, що підтверджують сплату судового збору

у встановлених порядку і розмірі.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 09 січня 2024 року на адресу суду надійшли матеріали на усунення недоліків, до яких представником заявника додано докази на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та документи, що підтверджують сплату судового збору відповідно до закону.

Таким чином, недоліки касаційної скарги заявником усунені.

Касаційна скарга на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року надійшла з пропуском строку

на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України.

До касаційної скарги додана заява про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 10 жовтня 2023 року,яка мотивована тим, що строк на касаційне провадження пропущено з поважних причин, оскільки копію постанови Дніпровського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року заявником отримано лише

22 листопада 2023 року, що підтверджується доданими до заяви на усунення недоліків документами, зокрема відомостями з електронного суду.

Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення,

має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Перевіривши доводи заяви про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень та додані до касаційної скарги матеріали, колегія суддів вважає, що наявні підстави для поновлення цього строку, оскільки касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення заявнику такого судового рішення.

У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень міститься посилання на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України

(суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду). Зокрема, заявник

у касаційній скарзі зазначає, що суди в оскаржуваних рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені

у постановах Верховного Суду від 01 лютого 2023 року у справі № 210/5713/20, від 08 червня 2022 року у справі № 604/290/19, від 05 грудня 2019 року у справі № 235/5301/16-ц, від 21 травня 2020 року у справі № 186/1053/17, від 18 січня 2023 року у справі № 742/1433/21.

Касаційна скарга мотивована тим, що встановлення факту нещасного випадку

на виробництві та зобов`язання складання акта за формою Н-1 є виключно компетенцією комісії з розслідування нещасного випадку згідно з відповідним Порядком. Суди не можуть перебирати на себе функції уповноваженої спеціальної комісії і робити відповідні висновки за такими фактами.

За матеріалами касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені

в ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності оскаржуваних судових рішень чи їх невідповідності висновкам, викладених у наведених заявником постановах Верховного Суду, щодо питання застосування норми права

у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі.

Такий висновок Верховного Суду ґрунтується на тому, що судами встановлено,

що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 08 січня 2008 року, працював на різних посадах, і з 19 січня 2016 року переведений на посаду гірника очисного забою з повним робочим днем у шахті.

10 квітня 2021 року у першу зміну начальник дільниці з видобутку вугілля

№ 4 ОСОБА_3 видав наряд робітникам дільниці у складі: 12-ти гірників очисного забою, 9-ти гірників підземних, 4-х електрослюсарів підземних

та 2 машиністів гірничих виїмкових машин (далі - МГВМ) на виконання робіт

з приведення робочих місць у безпечний стан, виїмки вугілля у 151 лаві, обтягування крипільної скоби арочного кріплення 151 збірного та 151 бортового штреків, доставки лісоматеріалів по 151 збірному та 151 бортовому штреках, кріплення сполучень 151 лави зі 151 збірним та 151 бортовим штреками, пересування секцій механізованого комплексу у 151 лаві, зачищення від гірничої маси 151 бортового та 151 збірного штреку, технічне обслуговування машин

та механізмів на 151 збірному та 151 бортовому штреках, погашення виробки

151 бортового штреку та на пересування виносної системи подачі комбайна ВСПК. ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 наданий наряд на приведення робочих місць у безпечний стан, доставку лісоматеріалів по 151 збірному та 151 бортовому штреку, зачищення від гірничої маси 151 бортового та 151 збірного штреку

та на пересування виносної системи подачі комбайна ВСПК по 151 збірному треку.

Керівництво роботами у першу зміну здійснював майстер гірничної дільниці

з видобутку вугілля № 4 ОСОБА_4 .

Відповідно до пояснювальної записки ОСОБА_1 він разом з ОСОБА_2 прибули на робоче місце, привели його у безпечний стан та почали виконувати наряд з пересування виносної системи подачі комбайна ВСПК по 151 збірному треку. Біля 13 год 00 хв після закінчення робіт з пересування ВСПК вони приступили до виконання робіт з доставки лісоматеріалів. Лісоматеріали були складовані за 100 м від 151 лави, тому ОСОБА_1 вирішив доставляти лісоматеріали за допомогою підвісної монорейкової дороги КНД. Приблизно

о 13 год 30 хв ОСОБА_1 підійшов до каретки та почав пересувати

її по монорейці у бік складування лісоматеріалів, але у цей час із покрівлі виробки

з висоти більш 3 метрів випало декілька шматків породи та вдарили ОСОБА_1 по голові. У цей час біля нього нікого не було. ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2 і розповів йому, що на нього впала порода, але з ним все нормально.

В цей час до них підійшли ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у останнього ОСОБА_1 попросив таблетку від головного болю. Майстра гірничого ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 про падіння йому на голову породи не повідомив. Отримавши внаслідок падіння на голову породи тілесні ушкодження у вигляді забою і садна голови, він, зайшов до пункту охорони здоров`я на поверхні Блоку № 2, де йому надали медичну допомогу. Надалі у ОСОБА_1 запаморочилась голова

і він знепритомнів, а коли отямився, то повернувся до пункту охорони здоров`я, де йому надали медичну допомогу та каретою швидкої допомоги доставили

у КНП «Першотравенська міська лікарня ПМР».

Згідно з поясненнями ОСОБА_2 10 квітня 2021 року в першу зміну

він разом з ОСОБА_1 отримав наряд на виконання робіт. Протягом зміни ОСОБА_1 не скаржився йому на погіршення стану здоров`я, тілесних ушкоджень у нього не бачив. Про те, що ОСОБА_1 був травмований він дізнався

по телефону від начальника дільниці ОСОБА_4 .

Відповідно до пояснень ОСОБА_6 10 квітня 2021 року в першу зміну отримав наряд. ОСОБА_1 зустрів біля посадочного майданчика збірного штреку.

Будь-яких візуальних ушкоджень у нього не бачив, ОСОБА_1 ні на що

не скаржився. По дорозі на автостоянку знову зустрів ОСОБА_1 біля його автомобіля, попрощався з ним та поїхав додому. Про травму ОСОБА_1 дізнався від начальника ОСОБА_3 .

Згідно з поясненнями ОСОБА_5 10 квітня 2021 року в першу зміну отримав наряд і виконував його. Бачив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Ніяких пошкоджень у ОСОБА_1 не бачив, він ні на що не скаржився. Про його травму дізнався на наступний день на наряді.

Відповідно до пояснень гірничого майстра ОСОБА_4 10 квітня 2021 року

в першу зміну він від начальника дільниці отримав наряд, розподілив роботи, видав наряд ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на доставку лісоматеріалів

та зачистку кріплення штреку, пересування ВСПК. Протягом зміни контролював виконання наряду. По закінченню зміни проконтролював виїзд людей із шахти. По приїзду додому йому зателефонував ОСОБА_3 та поцікавився, чи відомо йому про травму ОСОБА_1 . Візуально він виглядав здоровим, на погане самопочуття не скаржився.

За поясненнями медичної сестри пункту охорони здоров`я ОСОБА_7 10 квітня

2021 року о 16 год 45 хв до неї звернувся ОСОБА_1 з проханням обробити садна на лобі. На стан здоров`я не скаржився, пояснив, що породою, яка випала, зачепило лобну частину голови. Гірничому майстру про травму він не повідомляв, оскільки не вважав це травмою. Зі слів ОСОБА_1 свідомість не втрачав, блювання та запаморочення не було. О 17 год 05 хв ОСОБА_1 повернувся

з проханням зареєструвати травму в журналі, оскільки боявся, що вдома йому може стати гірше. Нею про це повідомлено гірничому диспетчеру та заступнику начальника з охорони праці. ОСОБА_1 каретою швидкої був доставлений

до Першотравенської міської лікарні.

Згідно з копією журналу запису звернень про невідкладну медичну допомогу, наявний запис № 70 від 10 квітня 2021 року 16 год 45 хв ОСОБА_1 звернувся

до пункту охорони здоров`я№ 4 блок № 2 з травмою.

Відповідно до направлення медичного працівника пункту охорони здоров`я

до чергового лікаря 10 квітня 2021 року ОСОБА_1 зазначений діагноз: забій, садна лобної області зліва.

За даними медичної картки 10 квітня 2021 року ОСОБА_1 оглянутий черговим лікарем, рекомендовано консультація невролога та встановлено діагноз: садна лоба.

10 квітня 2021 року ОСОБА_1 оглянутий неврологом, зазначено, що на момент огляду даних на гостру черепно-мозкову травму, неврологічну патологію

не виявлено. Рекомендовано консультація сімейного лікаря, при погіршенні стану повторний огляд невролога.

Згідно з довідкою Петропавлівської ЦЛПСР 11 квітня 2021 року о 10 год 30 хв зафіксовано звернення ОСОБА_1 , діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, садна лоба. Надано допомогу та рекомендовано відкрити лікарняний лист з 11 квітня 2021 року, консультація невролога Першотравенська ЦМЛ.

Із 11 квітня 2021 року ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні,

з 12 до 21 квітня 2021 року - на стаціонарному лікуванні з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку (від 10 квітня 2021 року) із забоєм та садно тканини правої лобової області, помірний стійкий цефалічний

та астено-вегетативний синдром, а з 22 до 30 квітня 2021 року ОСОБА_1 знову перебував на амбулаторному лікуванні.

Згідно з вимогами пункту 35 Порядку № 337, наказом відповідача від 12 квітня 2021 року утворено комісію та організовано проведення розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 10 квітня 2021 року о 13 год 30 хв

у ВСП «ШУ Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Висновком комісії згідно з актом форми Н-1/НП розслідування нещасного випадку, що стався 10 квітня 2021 року о 13 год 30 хв від 26 квітня 2021 року, затвердженим директором ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» 28 квітня 2021 року, вирішено, що нещасний випадок

з гірником очисного забою дільниці з видобутку вугілля № 4 ОСОБА_1

не підпадає під дію пункту 52 Порядку № 337, тому вважати його не пов`язаним

зі шкідливими або небезпечними факторами на виробництві, що є обов`язковою умовою для визнання нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, та скласти Акт за формою Н-1/НП.

Не погодившись із зазначеним вище висновком комісії, ОСОБА_1 18 травня 2021 року звернувся із заявою до Головного управління Держпраці

у Дніпропетровській області, в якій зазначив, що розслідування нещасного випадку, який стався з ним 10 квітня 2021 року, проведено неповно і не об`єктивно, просив видати припис щодо проведення повторного розслідування нещасного випадку з урахуванням наданих ним документів.

Не отримавши відповіді на заяву, ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області.

Листом від 04 серпня 2021 року Управління гірничого нагляду, нагляду

в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області повідомило, що фактів порушення вимог Порядку № 337 комісією з розслідування нещасного випадку, який стався

з ОСОБА_1 10 квітня 2021 року на ВСП Шахтоупраління «Першотравенське», не виявлено, підстав для видачі припису Н-9 щодо проведення повторного розслідування немає.

Висновком експерта № 219 Павлоградського районного відділення комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи»,

за результатами проведення судово-медичної експертизи, встановлено, що згідно з наданою медичною документацією та об`єктивних даних огляду ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садна лобної області справа, на задній поверхні правого плеча

у проекції плечового суглобу утворилися по ударному механізму від дії тупого твердого предмету (предметів) чи при ударі об такий (такі) з місцем прикладання діючої сили в область голови та правого плеча. Тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садна лобної області справа, а також тілесне ушкодження у вигляді садна на задній поверхні правого плеча у проекції плечового суглобу за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я впродовж більше шести днів, але не більше як три тижні (21 день). Враховуючи ступінь ознак загоєння виявлених тілесних ушкоджень (рубці блідо-рожевуватого кольору, м`якої на дотик консистенцій, щільно злучені з підлеглими м`якими тканинами,

без будь-яких ознак запалень навколо), можливо вказати, що вони могли утворитися в термін, указаний у медичній документації та потерпілим,

не виключено, що вони моли утворитися за обставин, викладених ним

у позовній заяві.

Відповідно до висновку експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 19 жовтня 2022 року № 2835-22 за результатами проведення судової гірничотехнічної експертизи, зокрема, для повного

та об`єктивного дослідження та надання відповіді на питання 3, 4 про причини події яка відбулася з ОСОБА_1 ; осіб які причетні до вказаної події та мали можливість запобігти події і які їх дії (бездіяльність) знаходилися в причинно-наслідковому зв`язку з настанням події, - не вистачає вихідних даних. На питання щодо осіб, які допустили порушення вимог законодавства та нормативно-правових актів з охорони праці у цій виробничій ситуації, відповідно до вихідних даних, указаних у матеріалах цивільної справи № 185/938/21, такою особою

є гірник очисного забою ОСОБА_1 . Крім того, експертом зазначено,

що з додаткових матеріалів наданих ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» вбачається, що комісією під час розслідування обставин, причин та наслідків нещасного випадку не виконані вимоги пункту 49 «Порядку № 337» щодо обов`язкового складання комісією документів, які б могли сприяти встановленню додаткових обставин, які мають значення для справи.

Згідно з висновком комісійної судово-медичної експертизи від 23 лютого 2023 року № 84 (експертиза за матеріалами справи) комунальний заклад «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» комісією встановлено, що 10 квітня 2021 року ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забоїв та саден м`яких тканин правої лобової області. Встановлені тілесні ушкодження спричинені від механічної дії - удару тупих твердих предметів у ділянку лобової області. Встановлені тілесні ушкодження за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень,

що зумовили короткочасний розлад здоров`я (тривалістю понад 6 днів,

але не більше як 21 день) та відповідають вимогам пункту 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 року № 6. Встановлені тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій та садна м`яких тканин правої лобової області мають характер функціональних розладів центральної нервової системи та призводять

до розладу здоров`я понад 6 діб але не менше 21 доби, що відповідає об`єктивним судово-медичним та літературним даним лікування встановленої у ОСОБА_1 черепно-мозкової травми.

Крім того, згідно з висновком експертизи від 23 лютого 2023 року № 84, встановлені тілесні ушкодження, що виникли від травматичної дії тупих твердих предметів в лобову ділянку голови, з урахуванням терміну їх виникнення, знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з травмою, отриманою

ОСОБА_1 10 квітня 2021 року, про що також свідчить термін надання первинної медичної допомоги. Наявні у ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою та саден м`яких тканин правої лобової області призводять до короткочасного розладу здоров`я понад 6 днів, але не менше 21 дня. Скарги потерпілого щодо стану здоров`я відповідають обґрунтовано встановленому ОСОБА_1 діагнозу.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя,

є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи

та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

За статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа

має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право

в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя,

суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом

або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно

до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно статті 14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» нещасний випадок -

це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання

ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання

або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі

не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

На виконання наведених приписів законодавства, постановою Кабінету Міністрів України затверджений Порядок № 337, яким визначено: нещасний випадок -

це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання

ним трудових обов`язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства

чи за доручення роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності

на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

Пунктом 12 Порядку № 337 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню. Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи.

Пунктом 29 вказаного Порядку визначено, що факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено у судовому порядку. Якщо такий факт встановлено

у судовому порядку і нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не підлягають спеціальному розслідуванню, розслідування організовує підприємство (установа, організація), де сталися такі випадок

та/або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступник

у разі реорганізації цього підприємства (установи, організації).

Пункт 33 Порядку № 337 передбачає, що Комісія (спеціальна комісія) зобов`язана:

- провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою)

та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;

- обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8;

- вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння)

та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;

- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела

до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели

до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;

- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства

про охорону праці;

- визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

- з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

- визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;

- установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

- вивчити документи, що дають змогу відстежити походження нехарчової продукції, під час використання (експлуатації) якої сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) або використання (експлуатація) якої могло стати їх причиною (договори, товарно-супровідну документацію тощо), і подати інформацію про таку продукцію та документи

про її походження до відповідного органу державного ринкового нагляду (у разі проведення спеціального розслідування);

- розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам

та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;

- скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії);

у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;

- розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов`язково підписати

ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною);

- у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов`язаного

з виробництвом, крім акта за формою Н-1, скласти картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі - картка за формою П-5) згідно з додатком 22;

- передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію),

для їх розгляду та затвердження;

- дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані

в акті за формою Н-1.

Згідно з пунктом 34 Порядку № 337 рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними

чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.

Відповідно до пункту 52 Порядку № 337 обставинами, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними

з виробництвом, серед інших, є також:

- перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час;

- підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування працівника з цією метою по території підприємства (установи, організації) перед початком роботи та після її закінчення;

- раптове погіршення стану здоров`я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов`язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості

та напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком,

або у разі, коли потерпілий не пройшов обов`язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку тощо.

Пунктом 53 Порядку 377 визначено, що нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Згідно з пунктом 57 Порядку № 337 за результатами перевірки об`єктивності розслідування, проведеного комісією підприємства (установи, організації), та у разі виявлення факту недотримання вимог нормативно-правових актів з охорони

та гігієни праці під час визначення відповідності умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці, з`ясування обставин і причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), встановлення осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням) органом Держпраці або її територіальним органом може бути прийнято рішення про призначення одного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).

Якщо органом Держпраці не прийнято рішення про проведення спеціального розслідування, результати роботи комісії, утвореної роботодавцем, оскаржуються потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) лише у судовому порядку.

Рішення комісії (спеціальної комісії), зміст Акта за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім`ї або уповноваженою ними особою, робочим органом Фонду, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь

у розслідуванні (спеціальному розслідуванні).

Отже, зазначені положення Порядку дають підстави дійти висновку, що вимоги

про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, належить до компетенції комісії з розслідування нещасного випадку. Спеціальна комісія встановлює факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку

з виробництвом, тобто спеціальна комісія є спеціальним суб`єктом щодо визнання вказаного факту, рішення якого може бути оскаржено до суду.

У справі, яка переглядається, встановлено, що висновком комісії згідно з актом форми Н-1/НП розслідування нещасного випадку, що стався 10 квітня 2021 року

о 13 год 30 хв від 26 квітня 2021 року, затвердженим директором

ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»

28 квітня 2021 року, визначено, що нещасний випадок з гірником очисного забою дільниці з видобутку вугілля № 4 ОСОБА_1 не підпадає під дію пункту

52 Порядку № 337, а тому не є пов`язаним зі шкідливими або небезпечними факторами на виробництві, що є обов`язковою умовою для визнання нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, та складання Акта за формою Н-1/НП.

Не погодившись із зазначеним висновком комісії, ОСОБА_1 18 травня

2021 року звернувся до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області з заявою про видачу припису щодо проведення повторного розслідування нещасного випадку з урахуванням наданих ним документів, проте йому було відмовлено у задоволенні заяви та повідомлено, що підстав для видання відповідного припису немає.

Отже, позивач не був позбавлений можливості оспорити відповідний

акт розслідування нещасного випадку в судовому порядку.

Повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, на які посилались сторони,

як на підставу своїх вимог і заперечень, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 10 квітня 2021 року, проведено з порушенням Порядку № 337.

З урахуванням встановлених обставин суди дійшли правильних висновків

про наявність підстав для визнання недійсним та скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку від 26 квітня 2021 року та зобов`язання відповідача організувати розслідування такого випадку відповідно до Порядку № 377.

Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України визначено, що суд відмовляє

у відкритті касаційного провадження у справі, якщо у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах).

Як на підставу для відкриття касаційного провадження заявник послався на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме зазначив, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 01 лютого 2023 року у справі № 210/5713/20 (провадження № 61-7691св22), від 08 червня 2022 року у справі № 604/290/19 (провадження № 61-18558св21), від 05 грудня 2019 року у справі № 235/5301/16-ц (провадження № 61-7958св18), від 21 травня 2020 року у справі № 186/1053/17 (провадження

№ 61-45421св18), від 18 січня 2023 року у справі № 742/1433/21 (провадження

№ 61-4627св22).

У постанові Верховного Суду від 01 лютого 2023 року в справі № 210/5713/20 (провадження № 61-7691св22) зазначено, що вимоги про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, відноситься до компетенції комісії по розслідуванню нещасного випадку. Спеціальна комісія встановлює факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку з виробництвом, тобто спеціальна комісія є спеціальним суб`єктом щодо встановлення вказаного факту, рішення якого може бути оскаржено до суду.

Подібні висновки також викладені й в інших постановах Верховного Суду,

на які посилається заявник в касаційній скарзі.

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні заявленої ОСОБА_1 вимоги

про визнання нещасного випадку, який стався з ним 10 квітня 2021 року

під час виконання трудових обов`язків таким, що пов`язаний з виробництвом, посилаючись на те, що з`ясування обставин і причин нещасного випадку, визначення, чи пов`язаний такий випадок з виробництвом, та складання відповідних актів є спеціальною компетенцією комісії з розслідування нещасного випадку.

Таким чином, обґрунтування, наведене заявником у касаційній скарзі, не свідчить про помилковість застосування судами норм матеріального права, оскільки викладені в оскаржуваних судових рішеннях в цій справі висновки судів

не суперечать правовим висновкам, сформульованим у постановах Верховного Суду від 01 лютого 2023 року у справі № 210/5713/20 (провадження

№ 61-7691св22), від 08 червня 2022 року у справі № 604/290/19 (провадження № 61-18558св21), від 05 грудня 2019 року у справі № 235/5301/16-ц (провадження № 61-7958св18), від 21 травня 2020 року у справі № 186/1053/17 (провадження

№ 61-45421св18), від 18 січня 2023 року у справі № 742/1433/21 (провадження

№ 61-4627св22).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення

в оскаржуваних судових рішеннях, питання обґрунтованості висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів.

Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову

у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

З огляду на зміст касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень скарга

є необґрунтованою, Верховний Суд уже викладав у своїх постановах висновки щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, порушеного

в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до таких висновків.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру,

а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура,

яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною.

Виходячи з викладеного, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний

Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»

про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.

Поновити Приватному акціонерному товариству «ДТЕК Павлоградвугілля» строк на касаційне оскарження рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Південно-східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, про встановлення факту нещасного випадку, визнання акта розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НП недійсним, зобов`язання призначити комісію з розслідування нещасного випадку та складання Акта за формою Н-1.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

С. О. Карпенко

І. М. Фаловська