Ухвала

від 15.03.2024 по справі 520/820/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 березня 2024 року

м. Київ

справа № 520/820/17

провадження № 61-3103ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року у справі за позовом акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсними договорів,

ВСТАНОВИВ:

У січня 2017 року акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - АТ «УкрСиббанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просило суд: стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «УкрСиббанк» за Договором про надання споживчого кредиту № 11016294000

від 04 липня 2006 року заборгованість по кредиту в сумі 38 802,00 швейцарських франків, по процентам у сумі 8 556,69 швейцарських франків, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 13 січня 2016 року по 12 січня 2017 року в сумі 75 217,41 грн, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за період з 13 січня 2016 року по 12 січня 2017 року в сумі 51 553,44 грн, а всього заборгованість у загальній сумі 47 358,69 швейцарських франків та 126 770,85 грн.

У червні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з зустрічним позовом до АТ «УкрСиббанк», в якому просили суд:

- визнати недійсним укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 договір про надання споживчого кредиту № 11016294000 від 04 липня 2006 року та Додаткову угоду № 1 від 30 грудня 2009 року, Додаткову угоду № 2 від 31 січня

2012 року;

- визнати недійсним укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 договір поруки № 21322 від 04 липня 2006 року та Додаткову угоду № 1 від 30 грудня

2009 року, Додаткову угоду №2 від 31 січня 2012 року.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2019 року

у задоволенні позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання недійсними договорів задоволено.

Визнано недійсним договір про надання споживчого кредиту № 11016294000

від 04 липня 2006 року та наступні додаткові угоди до нього № 1 від 30 грудня

2009 року, № 2 від 31 січня 2012 року, укладені між АКІБ «УкрСиббанк» (з 21 грудня 2017 року - ПАТ «УкрСиббанк», яке є правонаступником АКІБ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 .

Визнано недійсним договір поруки № 21322 від 04 липня 2006 року та наступні додаткові угоди до нього № 1 від 30 грудня 2009 року, № 2 від 31 січня 2012 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» (з 21 грудня 2017 року - ПАТ «УкрСиббанк», яке є правонаступником АКІБ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 .

Постановою Одеського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року апеляційну скаргу АТ «УкрСиббанк» задоволено.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2019 року скасовано.

Позов АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «УкрСиббанк» за Договором про надання споживчого кредиту № 11016294000 від 04 липня

2006 року заборгованість станом на 12 січня 2017 року:

за кредитом у сумі 38 802,00 швейцарських франків,

за процентами за період з 13 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року в сумі 8 556,69 швейцарських франків,

пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 13 січня 2016 року по 12 січня 2017 року в сумі 75 217,41 грн,

пеню за несвоєчасне погашення процентів за період з 13 січня 2016 року по 12 січня 2017 року в сумі 51 553,44 грн,

а всього заборгованість у загальній сумі 47 358,69 швейцарських франків та 126 770,85 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до АТ «УкрСиббанк» про визнання недійсними договорів відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в загальній сумі 25 963,25 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «УкрСиббанк» витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в загальній сумі 25 963,25 грн.

29 лютого 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року (надійшла до суду 04 березня 2024 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

У постанові Одеського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року вказано, що повний текст постанови виготовлено 29 січня 2024 року, отже останній тридцятий день на касаційне оскарження припадає на 28 лютого 2024 року (середа).

Заявника звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 29 лютого 2024 року, тобто з пропуском строку касаційного оскарження.

Заявник не заявив відповідного клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, до касаційної скарги долучив копію заяви про ознайомлення

з матеріалами справи та отриманням копії постанову суду апеляційної інстанції

в якій вказано, що копію постанови було отримана 02 лютого 2024 року.

Оскільки, заявник не заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для подання відповідного клопотання та доказів поважності пропуску строку на касаційне оскарження.

Також, касаційна скарга залишається без руху з огляду на таке.

У касаційній скарзі порушено вимоги пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України, а саме: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), оскільки у касаційній скарзі не зазначено відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 .

Також касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду у зв`язку з тим, що порушено вимоги пункту 4 частини другої статті 392 ЦПК України, а саме: не вірно вказано судове рішення, що оскаржується (у касаційній скарзі заявник зазначає, що оскаржує постанову Одеського апеляційного суду від 07 грудня 2024 року).

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги

з зазначенням всіх сторін справи та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць