Ухвала

від 15.03.2024 по справі 243/2163/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 березня 2024 року

м. Київ

справа № 243/2163/22

провадження № 61-3041ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого

2024 року у справі за позовом Слов`янської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання наказу недійсним та витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 серпня

2023 року позов Слов`янської окружної прокуратури Донецької області задоволено частково.

Витребувано у ОСОБА_1 на користь власника земельної ділянки відповідно до частини другої статті 83 ЗК України - територіальної громади Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області, повноваження якої на даний час виконує Миколаївська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області, земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,0 га, вартістю 45797,38 грн з кадастровим номером 1424256200:06:000:0857, що розташована на території Миколаївської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року апеляційну скаргу Донецької обласної прокуратури залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 серпня 2023 року залишено без змін.

11 березня 2024 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій у частині задоволення позову скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову у цій частині.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки за її подання заявником сплачено судовий збір у меншому розмірі, ніж це встановлено законом.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»

судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,

в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 481 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру (витребування земельної ділянки), яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до судукасаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру визначається зазначенням ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Суд не повинен визначати вартість майна.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19

(провадження № 12-36гс20), судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.

До касаційної скарги представником заявника додано квитанцію від 09 березня

2024 року № 6088-1000-5744-0925 про сплату судового збору у розмірі 3 220 грн.

Зі змісту поданої касаційної скарги та копій судових рішень неможливо встановити ціну позову, тому заявникові необхідно визначити та обґрунтувати розмір судового збору, так як не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, також не вказано ціну позову.

Отже, заявнику необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, повідомити ціну позову, і відповідно, підтвердити правильність сплати судового збору за подання касаційної скарги за майнову вимогу.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК

у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати докази про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області

від 14 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 13 лютого 2024 року залишити без руху.

Надати представникові ОСОБА_1 - ОСОБА_2 для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Б. І. Гулько