Постанова

від 04.03.2024 по справі 363/1728/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/2686/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 363/1728/23

04 березня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Левенця Б.Б.

при секретарі - Уляницькій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача керівника Вишгородської окружної прокуратури Миколи Василенка в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 07 листопада 2023 року, постановлену під головуванням судді Лукач О.П., у цивільній справіза позовною заявою керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Вишгородської районної державної адміністрації та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою,-

в с т а н о в и в:

У березні 2023року керівник Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Вишгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція», в якому просив суд: усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення, шляхом визнання недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації № 1794 від 06.10.2011 «Про передачу у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 в садівничому товаристві «Майдан» на території Лютізької сільської ради Вишгородського району Київської області»; усунути перешкоди у здійсненні Вишгородською районною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою юсогосподарського призначення, шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 33117067 від 23.12.2016 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3221885200:20:283:0302; усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3221885200:20:283:0302 шляхом її повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації від ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 )та стягнути з відповідачів на користь Київської обласної прокуратури судовий збір.

06 листопада 2023 року до суду надійшла заява керівника Вишгородської окружної прокуратури М. Василенка про забезпечення позову, вимоги якої обрунтовані тим, що розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації №1794 від 06 жовтня 2011 року ОСОБА_1 передано безоплатно у власність земельну ділянку для ведення садівництві площею 0,1200 га, яка розташована в адміністративних межах с.Лютіж Вишгородського району Київської області. На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯМ № 086382 на право власності на земельну ділянку площею 0,1200 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3221885200:20:283:0302, розташована в адміністративних межах с. Лютіж Вишгородського району Київської області. Факт віднесення спірних земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення підтверджується інформацією ДП«Київська лісова науково-дослідна станція» від 5 вересня 2017 року №189, яке на даний час припинене шляхом приєднання до ДП«Клавдієвська лісова науково-дослідна станція» та інформацією наданою Українським державним проектним об`єднанням «Укрдержліспроект» листом № 456 від 13 вересня 2019 року та наданих ним фрагментів Публічної кадастрової карти України згідно яких межі земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:20:283:0302 повністю накладаються на землі лісогосподарського призначення, які перебувають в постійному користуванні ДП«Київська лісова науково-дослідна станція», а саме на 17, 19 виділ 2 кварталу Старопетрівського лісництва ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» за матеріалами лісовпорядкування 2003 року.

На даний час спірна ділянка обліковується за цільовим призначенням,як землі сільськогосподарського призначення для колективного садівництва. Прокурором позов обґрунтовується тим, що спірна ділянка відведена саме за рахунок земель лісогосподарського призначення, які не можуть перебувати в приватній власності та мають використовуватися для ведення лісового господарства.

Згідно з проектом організації та розвитку лісового господарства Київської лісової науково-дослідної станції 2004 року, (таксаційний опис, відомості поквартальних підсумків), за матеріалами лісовпорядкування 2003 року, земельна ділянка з кадастровим номером 3221885200:20:283:0302 є земельною ділянкою лісогосподарського призначення, покрита лісовою рослинністю та мала наступні таксаційні характеристики: 17 виділ 2 кварталу- Старопетрівського лісництва: площа 5,3 га, склад - сосна звичайна вік 180 років, середня висота - 31 м., середній діаметр - 52 см., запас на 1 га - 210 метрів кубічних, 19 виділ 2 кварталу Старопетрівського лісництва: площа 0,6 га, склад - сосна звичайна вік 54 років, середня висота - 21 м., середній діаметр - 22 см., запас на 1 га - 260 метрів кубічних.

Посилаючись на те, що до ухвалення рішення у справі відповідачем чи іншими особами можуть бути вчинені дії щодо відчуження або передачі в користування спірної земельної ділянки, її забудови, вирубування дерев, що зробить неможливим виконання рішення суду та використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, заявник просив суд: вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі реєстрації (перереєстрації), пов`язані з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3221885200:20:283:0302, яка зареєстрована за ОСОБА_2 та розташовувана за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, Лютізька сільська рада, с/т «Майдан»; заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити вирубування дерев та будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 3221885200:20:283:0302, яка розташована за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, Лютізька сільська рада, с/т «Майдан».

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 07 листопада 2023 року в задоволенні заяви керівника Вишгородської оружної прокуратури М.Василенка про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Вишгородської районної державної адміністрації та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою відмовлено.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, керівник Вишгородської окружної прокуратури МиколаВасиленко в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністраціїподав апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 07 листопада 2023 року та ухвалити нове рішення, яким заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури про забезпечення позову задовольнити та вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язані з відчуженням, зміною, поділом, заставою, або іншого виду зміни власників на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3221885200:20:283:0302, яка зареєстрована за ОСОБА_2 , а також заборонити вирубування дерев та проведення будівельних робіт на вказаній ділянці.

В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що ухвала суду першої інстанції про відмову в задовленні заяви про забезпечення позову є незаконною та необгрунтвоаною, постановлена з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги, що накладення арешту на спірне майно у цій справі має логічний зв`язок з предметом позовних вимог, що заявлені, і такий захід може забезпечити ефективний захист прав або інтересів позивача в разі ухвалення рішення про задоволення позову.

Висновки суду про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову не ґрунтуються на дослідженні усіх обставин та доводів заявника у справі та не відповідають вимогам законодавства.

Вжиття саме таких заходів забезпечення є адекватним змісту порушеного права власності держави на землю, на відновлення якого поданий позов прокурора у даній справі та, за умови його задоволення, не створить труднощів при виконанні рішення суду.

Застосування саме таких заходів забезпечення, які зазначено прокурором у заяві про забезпечення позову у цьому спорі, відповідають процесуальним нормам, що регулюють відповідні правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги.

При цьому, відсутність на даний час будь-яких дій відповідача, які могли б підтвердити наміри вчинення дій щодо відчуження, поділу чи об`єднання земельних ділянок, не спростовують наявність у відповідача, як в одноособового власника спірної земельної ділянки,можливості вільно розпорядитися нею, якщо не вжити заходи забезпечення позову, у тому числі, враховуючи попередню протиправну його поведінку щодо набуття прав власності на земельну ділянку лісогосподарського призначення.

Судова практика переконливо підтверджує, що при ініціюванні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову у справі шляхом арешту нерухомого майна та заборони вчинення щодо нього дій не вимагається подання доказів реального вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження майна, оскільки достатнім для задоволення такої заяви є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. На користь такого припущення свідчить існування у відповідача, як одноособового власника, юридичної можливості вільно у будь-який час розпорядитися нерухомим майном.

Можливість відповідача в будь-який момент змінити первісний об`єкт цивільних прав шляхом його поділу чи об`єднання, а також відчужити земельну ділянку, яка знаходиться у його володінні, є беззаперечною, а зазначене в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

Також вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладання арешту на земельну ділянку не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки він залишається у його володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися вказаним майном обмежується на певний час, отже має тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до розгляду цієї справи по суті.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Муравський Сергій Петрович просить апеляційну скаргу керівника Вишгородської окружної прокуратури Миколи Василенка в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації залишити без задоволення, а ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 07 листопада 2023 року - без змін.

Зазначає, що у цій справі керівник Вишгородської окружної прокуратури повторно пред`явив аналогічний позов до Вишгородського районного суду Київської області, зменшивши кількість та замінивши відповідачів.

Вважає, що ці обставини свідчать про зловживання керівником Вишгородської окружної прокуратури правом на звернення до суду. У зв`язку з цим протягом 5 років поспіль Вишгородська районна державна адміністрація та ОСОБА_1 перебувають під тягарем судового переслідування.

При цьому, керівник Вишгородської окружної прокуратури до матеріалів справи не подав доказів того, що відповідач ОСОБА_1 вживала чи має намір реалізувати заходи щодо відчуження, зміни, поділу, застави або іншого виду зміни власників на земельну площею 0,1200 га з кадастровим номером 3221885200:20:283:0302, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Лютізька сільська рада СТ «Майдан».

Відповідач у справі ОСОБА_1 у повному обсязі підтримує висновок Вишгородського районного суду Київської області від 07листопада 2023 року про відмову у забезпеченні позову з тих підстав, що прокурором не наведено об`єктивних даних про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду.

Відзиви від інших учасників справи - Вишгородської районної державної адміністрації, Державного підприємства «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція»до суду не надходили.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції - частина 3 статті 360 ЦПК України.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник Вишгородської окружної прокуратури - Філіпенко Олександр Іванович підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Муравський Сергій Петрович просив апеляційну скаргу керівника Вишгородської окружної прокуратури Миколи Василенка в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації залишити без задоволення, а ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 07 листопада 2023 року - без змін.

Відповідач Вишгородська районна державна адміністрації та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція», участь своїх представників в судовому засіданні не забезпечили. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції повідомлялись у встановленому законом порядку.

Відповідності до вимог статті 128, 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності представників Вишгородської районної державної адміністрації та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Державного підприємства «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція».

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Із направлених до суду апеляційної інстанції матеріалів цивільної справи вбачається, що керівник Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом доВишгородської районної державної адміністрації,ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою.

Матеріально-правова вимога позивача до відповідачів щодо якої він просить ухвалити рішення зводиться до наступних вимог: усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення, шляхом визнання недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації № 1794 від 06.10.2011 «Про передачу у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 в садівничому товаристві «Майдан» на території Лютізької сільської ради Вишгородського району Київської області»; усунути перешкоди у здійсненні Вишгородською районною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою юсогосподарського призначення, шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 33117067 від 23.12.2016 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3221885200:20:283:0302; усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3221885200:20:283:0302 шляхом її повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації від ОСОБА_2.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації № 1794 від 06.10.2011 ОСОБА_1 передано безоплатно у власність земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,1200 га розташована в адміністративних межах с. Лютіж Вишгородського району Київської області.

На підставі вищевказаного розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯМ № 086382 на право власності на земельну ділянку площею 0,1200 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3221885200:20:283:0302, розташована в адміністративних межах с. Лютіж Вишгородського району Київської області.

Державним реєстратором 23.12.2016 року прийнято рішення № 33117067 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про зеєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221885200:20:283:0302 за ОСОБА_1 .

Посилаючись на те, що спірна земельна ділянка відведена саме за рахунок земель лісогосподарського призначення, які не можуть перебувати в приватній власності та мають використовуватися для ведення лісового господарства, вважав, що оспорюване розпорядження Вишгородської місцевої державної адміністрації є незаконним, рішення про державну реєстрацію підлягає скасуванню, а земельна ділянка, що на даний час зареєстрована у Державному реєстрі речових прав в нерухоме майно за ОСОБА_1 , підлягає поверненню у державну власність.

З метою забезпечення позову керівник Вишгородської окружної прокуратури М. Василенко просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі реєстрації (перереєстрації), пов`язані з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3221885200:20:283:0302, яка зареєстрована за ОСОБА_2 та розташовувана за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, Лютізька сільська рада, с/т «Майдан»; заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити вирубування дерев та будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 3221885200:20:283:0302, яка розташована за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, Лютізька сільська рада, с/т «Майдан».

В обґрунтування доводів заяви посилався на те, що до ухвалення рішення у справі відповідачем чи іншими особами можуть бути вчинені дії щодо відчуження або передачі в користування спірної земельної ділянки, її забудови, вирубування дерев, що зробить неможливим виконання рішення суду та використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відмовляючи в задоволенні заяви керівника Вишгородської оружної прокуратури М.Василенка про забезпечення позовуу справі, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що подана заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому. У ній не наведено посилань на те, що існують обставини, які свідчать про реальну можливість відчуження спірної земельної ділянки на користь третіх осіб і це призведе до утруднення виконання можливого рішення суду. Заява про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях, оскільки до заяви не долученого жодного доказу, який би свідчив про реальну можливість відчуження відповідачем спірної земельної ділянки та/або її передання, а також доказів, які б підтверджували, вчинення таких дій на момент звернення прокурором до суду із даною заявою.

Також відсутні правові підстави для вчинення заборони відповідачу ОСОБА_1 та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити вирубування дерев та будівельні роботи на спірній земельній ділянці, оскільки прокурором необхідність вжиття заборони проводити будівельні роботи та доцільність застосування такого виду забезпечення позову не доведена, доказів проведення робіт на спірній земельній ділянці до суду не надано.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду у повній мірі погодитися не може, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема, забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявна тоді, коли у сторони спору є можливість розпорядитися об?єктом прав, що став предметом спору.

Саме з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача (ів) на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову.

Колегією суддів апеляційного суду встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що відповідно до заявлених вимог керівник Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації у судовому порядку оспорює правові підстави майнового переходу нерухомого майна - земельноїділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3221885200:20:283:0302, розташованоїза адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, Лютізька сільська рада, с/т «Майдан», до відповідача ОСОБА_2 від самого початку правовідношення.

Отже, в провадженні суду перебуває цивільна справа, між сторонами виник спір щодо земельної ділянкиплощею 0,12 га з кадастровим номером 3221885200:20:283:0302, що є предметом спору, та право власності на яке зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2.

Встановлені колегією суддів апеляційного суду обставини на підставі поданих заявником та досліджених доказів вказують на те, що документально підтверджене право власності на спірне майно за відповідачем ОСОБА_2 надає власнику реальну можливість до вирішення судом спору розпорядитись майном, що є предметом спору, оскільки відсутні будь-які юридичні обмеження щодо відчуження майна.

Отже, заявником підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування забезпечення позову у виді накладення арешту на майно, що належить відповідачу ОСОБА_2, оскільки між сторонами дійсно виник спір та існує можлива загроза ускладнення з реалізацією цього рішення суду.

Суд першої інстанції вищевказаних вимог закону не врахував, обмежившись лише загальними фразами про те, що заявник не надав доказу, який би свідчив про реальну можливість відчуження відповідачем спірної земельної ділянки та/або її передання, а також доказів, які б підтверджували, вчинення таких дій на момент звернення прокурором до суду із даною заявою.

Разом з тим, суд першої інстанції залишив поза увагоюту обставину, що заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_1 , і перебуває у неї, є видом забезпечення позову, передбаченим статтею 150 ЦПК України, і відповідає предмету позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

Враховуючи характер спірних правовідносин, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що вимога заяви керівникаВишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації про забезпечення позову шляхомнакладення арешту на майно, що належить відповідачу ОСОБА_1 , підлягаєзадоволенню, оскільки такий вид забезпечення позову безпосередньо пов`язаний з суб`єктивними правами позивача на предмет спору та спроможний забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Зазначений спосіб забезпечення позову не перешкоджає відповідачу ОСОБА_1 володіти і користуватися вказаним майном, а лише обмежує частково у розпорядженні ним щодо відчуження будь-яким способом іншим особам.

Колегія суддів апеляційного суду наголошує, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача. Таке тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб здійснюється в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Надаючи оцінку доводам заяви про забезпечення позову в частині заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі реєстрації (перереєстрації), пов`язані з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3221885200:20:283:0302, а також в частині заборони ОСОБА_2 та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити вирубування дерев та будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 3221885200:20:283:0302 та доказам на підтвердження наявності зв`язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позовної вимоги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що обрані заявником вищенаведені заходи (види) забезпечення позову безпосередньо не пов`язані з суб`єктивними правами позивача на предмет спору, а отже є неспівмірними із заявленими вимогами керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації.

В цій частині вимоги заяви керівникаВишгородської окружної прокуратури прозабезпечення позову є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Вирішуючи заяву керівника Вишгородської оружної прокуратури М.Василенка про забезпечення позову, суд першої інстанції не оцінив обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не дослідив усіх передбаченою нормою процесуального права юридичних (доказових) фактів, наявність яких впливає на остаточний результат вирішення питання про забезпечення позову, а тому дійшов помилкового висновок про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, який не ґрунтується на вимог цивільного процесуального законодавства.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги керівника Вишгородської окружної прокуратури Миколи Василенка в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністраціїта достатніми для скасування оскаржуваної ухвали.

Порушення судом першої інстанції норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання про забезпечення позову, а це, відповідно до статті 376 ЦПК України, є підставою для скасування судового рішення першої інстанції та прийняття нового рішення про часткове задоволення заяви керівника Вишгородської окружної прокуратури Миколи Василенка в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністраціїпро забезпечення позову.

З урахуванням висновку Київського апеляційного суду щодо суті апеляційної скарги керівника Вишгородської окружної прокуратури Миколи Василенка в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 07 листопада 2023 року розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції здійснюється судом першої інстанції за результатом розгляду ним справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.149, 150, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу керівника Вишгородської окружної прокуратури Миколи Василенка в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністраціїзадовольнити частково.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 07 листопада 2023 рокускасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури Миколи Василенка в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації про забезпечення позову у цивільній справі за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Вишгородської районної державної адміністрації та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером: 3221885200:20:283:0302, розташовану за адресою: Київська область, Вишгородський район, Лютізька сільська рада, СТ «Майдан», яка зареєстрована за ОСОБА_1.

У задоволенні рештивимог заяви про забезпечення позову відмовити.

Відомості про позивача(стягувача): Київськаобласна державна адміністрація, місце знаходження: площа Лесі Українки, 1, місто Київ, 01196, код ЄДРПОУ 00022533.

Відомості про відповідача (боржника): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Строк пред?явлення постанови про забезпечення позову, що є виконавчим документом, до виконання три роки.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий: Судді: