Рішення

від 14.03.2024 по справі 380/26926/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2024 рокусправа № 380/26926/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Шипшина» (вул. Городоцька, 357, м. Львів, код ЄДРПОУ 35145549) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, код ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправним та скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Шипшина» до Головного управління ДПС у Львівській області, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №18606/13-01-23-1 від 18.08.2023 р. на суму 122580,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки відповідачем складено Акт від 26.07.2023, відповідно до якого під час перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства щодо своєчасності подання позивачем повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за звітний 2021 рік. Позивач не погоджується із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки підприємство не було та не є учасником міжнародної групи компаній ні у звітному 2021 році, ні протягом наступних років, тому і не подало повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Проте, оскільки, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній йде разом зі звітом про контрольовані операції, підприємство все-таки подало 23.11.2022 повідомлення про участь у міжнародній групі компаній без внесення інформації, оскільки не було та не є учасником міжнародної групи компаній, як уточнення до звіту. Несвоєчасне подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, де підприємство не бере жодної участі і таке повідомлення подається без жодної інформації (пусте), на думку позивача, не тягне за собою жодних податкових зобов`язань, тобто це не призводить до заниження податку на прибуток та слід вважати методологічною помилкою, за що Податковим кодексом України не передбачено застосування штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 21.11.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 08.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Стверджує, що проведеною перевіркою встановлено несвоєчасне подання позивачем до ДПС України повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік (граничний термін подання до 01.10.2022, фактично подано 23.11.2022 №9434537580), чим порушено вимоги підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України. Платник податків, який у звітному 2021 році здійснював контрольовані операції, зобов`язаний подати повідомлення про участь у міжнародній групі компаній до 01 жовтня 2022 року, останнім днем строку подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за звітний 2021 рік вважається - 30 вересня 2022 року. Станом на 30.09.2022 року повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік ПП «Шипшина» не подано, а подано - 23.11.2022 року, з порушенням встановлених термінів.

Станом на 13.07.2023 року, ПП «Шипшина» не подано заяву та документи щодо не можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, визначених наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року № 225, для звільнення від передбаченої підпунктом 69.1 пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України відповідальності з обов`язковим виконанням обов`язків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/ або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтею 39 Кодексу протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Вказує, що відповідачем, як при проведенні перевірки так і при забезпеченні права платника податків на адміністративне оскарження, забезпечено неухильне дотримання законодавства, що вказує на безпідставність позовних вимог позивача, що в свою чергу дає усі підстави для винесення рішення про відмову у задоволенні позову.

У поданій до суду відповіді на відзив представник позивача зазначає, що у відзиві відповідач жодним чином не спростував положення, які викладені у позовній заяві щодо того, що до 30.06.2023 р. включно діяв карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) і штрафні санкції, передбачені п. 120.3 та п. 120.6 ст. 120 Податкового кодексу України не застосовуються.

У поданому до суду запереченні представник відповідача вказує, що з 27.05.2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Законом № 2260-ІХ було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків. Зазначає, що платник податків звільнявся від відповідальності за неподання чи несвоєчасне подання податкової звітності в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01.03.2022 року по 26.05.2022 року.

Ухвалою суду від 16.01.2024 здійснено перехід із спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 31.01.2024.

31.01.2024 підготовче засідання відкладено на 14.02.2024 у зв`язку і неявкою представника відповідача.

14.02.2024 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 06.03.2024.

В судовому засіданні 06.03.2024 судом поставлено на обговорення питання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження. Заслухавши думку представників сторін, які підтримали перехід до письмового провадження, суд протокольною ухвалою перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Приватне підприємство «Шипшина» зареєстроване 22.05.2007 як юридична особа, код ЄДРПОУ 35145549. Основний вид економічної діяльності ПП «Шипшина»: 45.31 оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

З матеріалів справи судом встановлено, що

Відповідно до підп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, підп. 78.1.2, підп.. 78.1.15 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, підп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та на підставі наказу від 13.07.2023 №2622-ПП проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Шипшина» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо подання (своєчасності подання) повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за звітний 2021 рік, за період діяльності з 01.01.2021 по 31.12.2021, за результатами якої складено акт від 26.07.2023 №19400/13-01-23-01/35145549.

Перевіркою встановлено, що ПП «Шипшина» несвоєчасно подано до ДПС України повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік (граничний термін подання до 01.10.2022, фактично подано 23.11.2022 №9434537580), чим порушено вимоги підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України. Згідно з поданого повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за звітний 2021 рік, ПП «Шипшина» не входить до міжнародної групи компаній, про що в графі 6 [К] повідомлення зазначено код повідомлення щодо належності до міжнародної групи компаній - UNC102 (платник не входить до складу міжнародної групи компаній).

За результатами проведеної перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 18.08.2023 №18606/13-01-23-01, яким, на підставі підп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 120.6 ст. 120 Податкового кодексу України, застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 122580,00 грн.

Не погоджуючись із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Згідно з п.п.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1. ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п.78.1.2, 78.1.15 п. 75.1 ст.75 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: - платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом; - неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, глобальної документації (майстер-файлу) та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Згідно з п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України (в редакції, чинній на момент подання позивачем звіту про контрольовані операції 28.09.2022) платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач у звітному 2021 році здійснював контрольовані операції та, на виконання абз. 1 п.п. 39.4.2. п. 39.4 ст. 39 ПК України, подав 28.09.2022 звіт про контрольовані операції. Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подано позивачем до податкового органу 23.11.2022.

Суд зазначає, що положення п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України не зазнавали змін як і з дати виникнення у позивача обов`язку по поданню звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, так і станом на дату фактичного подання ним звіту про контрольовані операції (28.09.2022) та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (23.11.2022).

Відповідно до приписів п.120.6 ст.120 ПК України несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.6 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами39.4.7 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, але не більше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Системний аналіз наведених норм права дозволяє суду зробити висновок, що платник податків має, зокрема, обов`язок щодо подання до контролюючого органу звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. При цьому, такі звіти та повідомлення подаються до 1 жовтня року, що настає за звітним періодом. У разі ж неподання або несвоєчасного подання звітів та повідомлень до платника податків застосовується штрафна (фінансова) санкція у розмірах, визначених Податковим кодексом України.

Таким чином обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач використав норму п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України в більш пізній редакції, а не в редакції, чинній станом на подання ним звіту про контрольовані операції 28.09.2022. Також суд звертає увагу на помилковість твердження позивача про те, що до 2021 року не потрібно було подавати повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, а лише звіт про контрольовані операції, оскільки норма п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України в редакції станом на 28.09.2022 вказує на протилежне.

З наведеного суд робить висновок про порушення позивачем вимог п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України щодо своєчасності подання до контролюючого органу повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Щодо застосування відповідачем до позивача штрафних (фінансових) санкцій за виявлене під час проведення перевірки порушення вимог ПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення строків подання звітів про контрольовані операції та повідомлень у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Відтак даними приписами Податкового кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення строків, зокрема, подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на всій території України з 12.03.2020 був встановлений карантин.

Як зазначено у ч.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 за №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, станом на дату виникнення у позивача обов`язку по поданню повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік, на усій території України було установлено карантин з 12.03.2020р., котрий тривав протягом спірних правовідносин.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 р. № 2260-IX (далі - Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Згідно з абз.18 п.69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (в редакції, чинній на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення) у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

В той же час, відповідно до абз. 1, 3 пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року;

подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року;

строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року);

строків сплати грошових зобов`язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд констатує, що починаючи з 27.05.2022 року, існує дві норми законодавства щодо своєчасності подання податкової звітності як під час карантину, так і починаючи з 24.02.2022 (початку дії воєнного стану) та відповідальності за це.

При цьому нормами Закону № 2260 платникам податків не було надано перехідного періоду, достатнього для подання податкових звітностей, що не були своєчасно подані у зв`язку з карантином та на які до 27.05.2022 поширювалася дія мораторію, встановленого на період дії карантину.

Фактично норми підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України суперечать нормам пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, що полягає у тому, що незважаючи на положення, що встановлені у підпункті 52-1, у податкового органу є право застосовувати санкції за будь-які порушення починаючи з 27.05.2022. Такий підхід законодавця створює для платників податків ситуацію правової невизначеності, що з урахуванням введеного правового режиму воєнного стану є додатковим та надмірним тягарем.

Виходячи із системного тлумачення норм Податкового кодексу України, а також принципів застосування норм Конвенції з прав людини Європейським судом з прав людини, принцип стабільності передбачає, що окрім того, що норми права повинні бути чіткими та точними, вони повинні бути передбачуваними для суб`єкта на якого вони розповсюджуються.

В окремих ситуаціях, коли цього вимагають принципи правової визначеності та захисту законних очікувань, може виникнути необхідність запровадити перехідні положення відповідно до обставин, чого у зазначеній ситуацій зроблено не було і у позивача виникла ситуація, коли підприємство не мало можливості виконати свої обов`язки з метою запобігання негативних наслідків.

За таких встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що відповідачем було порушено принцип правової визначеності та захисту законних очікувань позивача на звільнення від відповідальності, тому що Законом № 2260 було скасовано право, яким підприємство користувалося до того часу та не було надано часу для вчинення дій щодо своєчасного подання податкової звітності за період карантину без застосування фінансових санкцій.

Принцип стабільності податкового законодавства слугує реалізації правової визначеності.

Стабільність податкового законодавства передбачає законні очікування платника податку щодо незмінності правового режиму оподаткування.

Також при оцінці оскаржуваних рішень суд звертає увагу на пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, яким встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Положення пункту 56.21 статі 56 ПК України установлює шляхи подолання колізій у податкових правовідносинах таким чином: у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 по справі № 380/671/20 вказано, що сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Аналогічні висновки повторенні у постанові Верховного суду від 05.10.2023 року по справі №300/2906/22.

Враховуючи викладене, суд висновує про наявність підстав для задоволення позовних вимог та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №18606/13-01-23-1 від 18.08.2023 р. на суму 122580,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд висновує, що позов необхідно задовольнити повністю.

Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №18606/13-01-23-1 від 18.08.2023 р. на суму 122580,00 грн.

3. Стягнути на користь Приватного підприємства «Шипшина» (вул. Городоцька, 357, м. Львів, код ЄДРПОУ 35145549) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, код ЄДРПОУ 43968090) 2684,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 14.03.2024 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович