Постанова

від 12.09.2024 по справі 380/26926/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/26926/23 пров. № А/857/9402/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Іщук Л. П.,

суддів Обрізка І. М., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року (головуючий суддя Костецький Н.В., м. Львів) у справі № 380/26926/23 за позовом Приватного підприємства "ШИПШИНА" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

ПП "ШИПШИНА" звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №18606/13-01-23-1 від 18.08.2023.

Позов обґрунтовує тим, що пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України запроваджено загальне правило, у силу якого протягом дії карантину не застосовуються штрафи за порушення строків подання звітів про контрольні операції та повідомлень про участь у міжнародній групі компаній. Зазначає, що підприємство не є учасником міжнародної групи компаній ні у звітному 2021 році, ні протягом наступних років, однак, оскільки повідомлення про участь у міжнародній групі компаній йде разом зі звітом про контрольовані операції, все-таки подало 23.11.2022 повідомлення про участь у міжнародній групі компаній без внесення інформації, як уточнення до звіту. Вважає, що таке повідомлення не тягне за собою жодних податкових зобов`язань, відтак податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій покликається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

В обгрунтування апеляційних вимог зазначає, що з 27 травня 2022 року (набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» №2260-IX) припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Наголошує, що платник податків звільнявся від відповідальності за неподання чи несвоєчасне подання податкової звітності в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив щодо її задоволення та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції і визнається сторонами, ПП Шипшина зареєстроване 22.05.2007 як юридична особа, код ЄДРПОУ 35145549. Основний вид економічної діяльності ПП Шипшина: 45.31 оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

Відповідно до підп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, підп. 78.1.2, підп.. 78.1.15 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, підп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України та на підставі наказу від 13.07.2023 №2622-ПП проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП Шипшина з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо подання (своєчасності подання) повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за звітний 2021 рік, за період діяльності з 01.01.2021 по 31.12.2021, за результатами якої складено акт від 26.07.2023 №19400/13-01-23-01/35145549.

Перевіркою встановлено, що ПП Шипшина несвоєчасно подано до ДПС України повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік (граничний термін подання до 01.10.2022, фактично подано 23.11.2022 №9434537580), чим порушено вимоги підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України.

Згідно з поданого повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за звітний 2021 рік, ПП Шипшина не входить до міжнародної групи компаній, про що в графі 6 [К] повідомлення зазначено код повідомлення щодо належності до міжнародної групи компаній - UNC102 (платник не входить до складу міжнародної групи компаній).

За результатами проведеної перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми ПС від 18.08.2023 №18606/13-01-23-01, яким на підставі підп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 120.6 ст. 120 Податкового кодексу України, застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 122580,00 грн.

Не погоджуючись із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав про існування у податковому законодавстві двох норм, які створюють неоднакове правове регулювання одних і тих самих правовідносин, а саме: приписи п. 52.1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України та приписи підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, останні з яких передбачають звільнення від застосування штрафу за порушення строків подання звітів про контрольні операції та повідомлень про участь у міжнародній групі компаній.

Суд першої інстанції зазначив про неоднозначність правового регулювання відповідних правовідносин, відсутність правової визначеності у таких правовідносинах та погіршення становища для платника податків у зв`язку з відповідним суперечливим правовим регулюванням, а тому прийшов до висновку, що відповідачем протиправно застосовано до позивача штрафні санкції.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України (в редакції, чинній на момент подання позивачем звіту про контрольовані операції 28.09.2022) платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги.

Відповідно до приписів п.120.6 ст.120 ПК України несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.6 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами39.4.7 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, але не більше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Аналіз наведених норм вказує на обов`язок платника податків подати до контролюючого органу звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній до 1 жовтня року, що настає за звітним періодом.

У разі неподання або несвоєчасного подання звітів та повідомлень до платника податків застосовується штрафна (фінансова) санкція у розмірах, визначених Податковим кодексом України.

Колегія суддів зауважує, що позивачем не заперечується той факт, що ПП "ШИПШИНА" у звітному 2021 році здійснювало контрольовані операції та, на виконання абз. 1 п.п. 39.4.2. п. 39.4 ст. 39 ПК України, подало 28.09.2022 звіт про контрольовані операції.

Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подано до контролюючого органу 23.11.2022.

Таким чином, платник податків, який у звітному 2021 році здійснював контрольовані операції, зобов`язаний подати повідомлення про участь у міжнародній групі компаній до 01 жовтня 2022 року, останнім днем строку подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за звітний 2021 рік вважається - 30 вересня 2022 року.

Оскільки станом на 30 вересня 2022 року повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік ПП «ШИПШИНА» не подано, а подано 23 листопада 2022 року, відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення позивачем вимог п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України щодо своєчасності подання до контролюючого органу повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Водночас, апеляційний суд вважає помилковими покликання суду першої інстанції на п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та висновки про відсутність перехідного періоду для можливості застосування до платників податку штрафних санкцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами- лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Разом з тим, Законом України від 03 березня 2022 року №2118-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення ПК України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№13 - 17, ст. 112) доповнено пунктом 69, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України встановлено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Законом України від 12 травня 2022 року №2260-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану (далі Закон №2260-ІХ), який набрав чинності 27 травня 2022 року, підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України викладено у новій редакції.

Відповідно до абзаців першого, третього підпункту 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Одночасно підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що Законом №2260-ІХ скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

Таким чином, платник податків звільнявся від відповідальності за неподання чи несвоєчасне подання податкової звітності в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30.01.2024 у справі №280/4484/23.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 (далі - Порядок №225).

Згідно із пунктами 3, 4, 6 та 7 Порядку №225 процедурою набуття особою правового статусу платника податків, у якого відсутня можливість виконання податкового обов`язку, у якості обов`язкової передумови визначено подання платником податків до контролюючого органу відповідної заяви в довільній формі та документів у підтвердження викладених у цій заяві фактів, а у разі невчинення платником означеного діяння такий платник у силу застереження пункту 7 Порядку №225 вважається таким, що має можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що позивачем не подавалась заява та документи до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, визначених наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року № 225, щодо неможливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок.

Виходячи з системного аналізу правових норм та обставин даної справи, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач правомірно нарахував штрафні санкції за несвоєчасне подання податкової звітності, підстави для звільнення позивача від відповідальності відсутні та наявність таких позивачем не доведена, відтак відповідач при прийнятті податкового повідомлення-рішення №18606/13-01-23-1 від 18.08.2023 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального права, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні позову.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 380/26926/23 скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар