Ухвала

від 14.03.2024 по справі 640/11998/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/11998/22

УХВАЛА

14 березня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Василенка Я.М. та суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2022 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВТІ» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВТІ» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення регіональної комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відмову у реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних № 6892633/33404685 від 01.06.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування № 28 від 16.02.2022 до податкової накладної № 81 від 31.12.2021.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2022 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві) звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві) подало 22.02.2023 (відповідно до штампу вхідної кореспонденції Шостого апеляційного адміністративного суду), тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Однак, вказана особа не надає доказів на підтвердження дати отримання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2022 (конверт, в якому судове рішення було надіслано адресату чи довідка поштового відділення зв`язку).

При цьому, разом із апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання, в якому він просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2022.

Водночас, апелянтом не вказано обґрунтованих поважних причин пропуску зазначеного строку та не додано доказів на підтвердження поважності причин його пропуску, хоча згідно до вимог ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Всупереч вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України апелянтом подано апеляційну скаргу, однак, не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за подачу апеляційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2024 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2022 - залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання вищевказаної ухвали шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків та направлення такої заяви на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду з додаванням доказів на підтвердження поважності причин пропуску зазначених строків та доказів (оригіналів), що підтверджують сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 3 721, 50 грн., або доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.

Із наявної у матеріалах справи довідки вбачається, що зазначену ухвалу доставлено до електронного кабінету апелянта 12.02.2024, тобто останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 22.02.2024.

Однак, на виконання вимог зазначеної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2024 станом на 22.02.2024 та навіть на даний час апелянтом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Разом із тим, на виконання вимог зазначеної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2024 апелянтом подано клопотання, в якому він просить продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги. Водночас, судом апеляційної інстанції було надано апелянту максимальний визначений законодавцем строк для усунення недоліків.

Верховний Суд в ухвалі від 05.07.2021 у справі № 320/10912/20 зазначив, що продовження процесуального строку є правом, а не обов`язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав. Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Водночас, жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом не надано, адже додані до клопотання копії виписок та копія службового листа не можуть свідчити про вчинення апелянтом активних дій, спрямованих на сплату судового збору саме у цій справі.

Колегія суддів звертає увагу, що будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» не внесено.

Судом враховується, що законодавчо закріплений обов`язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.

Також, колегія суддів звертає увагу, відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.

Таким чином, зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

На підставі ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, що оформлена не відповідно до вимог, встановлених ст. 296 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 169 КАС України, згідно яких така апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, враховуючи зазначені вимоги норм процесуального права та той факт, що скаржником не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити, а апеляційну скаргу необхідно повернути, оскільки скаржником не було усунуто її недоліків.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 296, 298, 321, 325, 328-331 КАС України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві) про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2022 - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2022 - повернути апелянту разом із доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.