Вирок

від 18.03.2024 по справі 361/5016/16-к

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/5016/16-к

Провадження № 1-кп/361/20/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2024 м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілої ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування №12012100130001065 від 27.12.2012 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Алтинівка Кролевецького району Сумської області, працююча директором ТОВ «Фірма «Давид», заміжня, зареєстрована та постійно проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , не депутат, не інвалід, раніше не судима,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Кримінальні правопорушення, яке інкриміновано ОСОБА_4 , вчинено за наступних обставин.

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що у невстановлений час та місці, з метою придбання права на майно у ТОВ «Фірма «Давид» (код за ЄДРПОУ 19419121), належних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 внаслідок спадкування після смерті учасника товариства ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , будучи учасником ТОВ «Фірма «Давид» (код за ЄДРПОУ 19419121), склала та підписала Протокол № 1 Зборів учасників товариства ТОВ «Фірма «Давид» (код за ЄДРПОУ 19419121) від 10.03.2011, до якого внесла завідомо неправдиву інформацію за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому місці та у невстановлений час, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання у зв`язку з цим суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, маючи умисел на підроблення офіційного документу для подальшого його використання та подання до Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, володіючи лише 20% статутного капіталу ТОВ «Фірма «Давид» (код за ЄДРПОУ 19419121), що відповідно до ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 року №1576-ХІІ (в ред. станом на 10.03.2011) (надалі по тексту - Закон № 1576-ХІІ) становить 20% голосів, в порушення вимог ст.ст. 59, 60 Закону № 1576-ХІІ, одноособово провела загальні збори ТОВ «Фірма «Давид» (код за ЄДРПОУ 19419121), за результатами яких склала Протокол № 1 Зборів учасників ТОВ «Фірма «Давид» (код за ЄДРПОУ 19419121) від 10.03.2011, внісши до нього завідомо неправдиві відомості, а саме відомості про невнесення ОСОБА_9 до статутного капіталу належної йому частки в розмірі - 73 472,00 грн., виключення у зв`язку із цим останнього з числа учасників товариства, та про присутність на загальних зборах 100% його учасників, після чого здійснила підписання указаного протоколу.

Згідно висновку експерта №40 від 10.05.2012 підпис в Протоколі № 1 Зборів учасників ТОВ «Фірма «Давид» (код за ЄДРПОУ 19419121) від 10.03.2011 виконаний ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у підробленні іншого документу, який посвідчусться особою, яка має право посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем або іншою особою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Окрім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на привласнення майна та частки статутного капіталу ТОВ «Фірма «Давид» (код ЄДРПОУ 19419121), належних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 внаслідок спадкування після смерті учасника товариства ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , використано завідомо підроблений нею інший офіційний документ, який посвідчується особою, яка має право посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем або іншою особою, який підтверджує і посвідчує події, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на привласнення майна та частки статутного капіталу ТОВ «Фірма «Давид» (код за ЄДРПОУ 19419121), усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання у зв`язку з цим суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння майнової шкоди інтересам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та бажаючи їх настання, у невстановлений час та місці передала Протокол № 1 Зборів учасників товариства ТОВ «Фірма «Давид» (код за ЄДРПОУ 19419121) від 10.03.2011, який містив завідомо неправдиві відомості про невнесення ОСОБА_9 до статутного капіталу належної йому частки в розмірі 73472 грн. і про присутність на загальних зборах 100% учасників товариства, та нову редакцію статуту ТОВ «Фірма «Давид» (код за ЄДРПОУ 19419121) ОСОБА_10 , який не був обізнаним в злочинних намірах останньої, та якому доручила здати до Броварського міськвиконкому Київської області реєстраційні картку форми № 3 - на проведення державної реєстрації змін до установчих документів товариства та отримати зареєстровані зміни, а також картку форми № 4 - на внесення змін до відомостей про юридичну особу, доручення № 3 та № 4 від 09.03.2011 відповідно, які були підписані ОСОБА_4 , як директором ТОВ «Фірма «Давид» (код за ЄДРПОУ 19419121).

У подальшому, 12.03.2011, точного часу досудовим розслідуванням не установлено, на підставі указаних доручень ОСОБА_11 , який не був обізнаним в злочинних намірах ОСОБА_4 , було подано державному реєстратору Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області для проведення реєстраційних дій Протокол №1 Зборів учасників ТОВ «Фірма «Давид» від 10.03.2011, який містив завідомо неправдиву інформацію, та нову редакцію статуту ТОВ «Фірма «Давид» (код за ЄДРПОУ 19419121).

Відповідно до штампу, який міститься на статуті ТОВ «Фірма «Давид» (код за ЄДРПОУ 19419121), затвердженого протоколом Загальних зборів учасників № 1 від 10.09.2011, Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 12.03.2011, номер запису 13551050003000040.

Подання вищезгаданого документу, який містив завідомо неправдиву інформацію, до Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області та вчинення 12.03.2011 на підставі нього державним реєстратором Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області реєстраційної дії № 13551050003000040, свідчить про умисне використання завідомо підробленого документу ОСОБА_4 , з метою привласнення майна та частки статутного капіталу ТОВ «Фірма «Давид», належних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 внаслідок спадкування після смерті учасника товариства ОСОБА_9 .

Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у використанні завідомо підробленого документу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Окрім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на протиправне придбання права на майно у ТОВ «Фірма «Давид» (код за ЄДРПОУ 19419121), належне ОСОБА_7 та ОСОБА_8 внаслідок його спадкування після смерті ОСОБА_9 , як учасника цього товариства, шляхом зловживання їх довірою.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, зловживаючи довірою ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , яка склалась внаслідок тривалого знайомства та спілкування, ОСОБА_4 , будучи директором ТОВ «Фірма «Давид» (код за ЄДРПОУ 19419121), володіючи лише 20% статутного капіталу цього товариства, що відповідно до ст. 58 Закону № 1576-ХІІ становить лише 20% голосів, в порушення вимог ст.ст. 59, 60 Закону № 1576-ХІІ, шляхом одноособового проведення загальних зборів ТОВ «Фірма «Давид» (код за СДРГІОУ 19419121), складанням і підписанням за їх результатами Протоколу №1 Зборів учасників ГОВ «Фірма «Давид» (код за ЄДРПОУ 19419121) від 10.03.2011 із внесенням до нього завідомо неправдивих відомостей, через довірену особу ОСОБА_10 , який не був обізнаним в злочинних намірах останньої, у невстановлений слідством час, подала його разом з іншими документами та новим статутом товариства на реєстрацію державному реєстратору Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області.

У подальшому 12.03.2011, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, державним реєстратором Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, який також не був обізнаним в злочинних намірах ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , проведено Державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Фірма «Давид» (код за ЄДРПОУ 19419121), після проведення яких ОСОБА_4 стала єдиною учасницею товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Давид» (код за ЄДРПОУ 19419121), з часткою статутного капіталу в розмірі - 182 297 гривень, придбавши у такий протиправний спосіб шляхом зловживання довірою право на майно у ТОВ «Фірма «Давид», а саме право на 80% нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Михайла Грушевського, 15 (приміщення аптеки), належне ОСОБА_7 та ОСОБА_8 внаслідок його спадкування після смерті ОСОБА_9 , як учасника ТОВ «Фірма «Давид» (код за СДРГІОУ 19419121), вартістю згідно висновку експерта №2-14/03 від 14.03.2014 року - 876 840 грн. 00 коп., спричинивши таким чином останнім майнової шкоди на вказану суму, що на момент вчинення кримінального правопорушення більше ніж у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто у особливо великому розмірі.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у придбанні права на майно шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Судом, враховуючи позицію всіх учасників справи, 23.10.2023 постановлено ухвалу про продовження розгляду кримінального провадження №12012100130001065 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, новим складом суду, визнавши в порядку ст. 319 КПК України недоцільним розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі процесуальні дії, які вже здійснювалися під час судового розгляду вказаного провадження до заміни судді.

02.04.2018 року в судовому засіданні допитано потерпілу ОСОБА_7 яка повідомила наступне. У 1992 році ОСОБА_9 став учасником фірми Давид , володів 80 відсотків статутного капіталу. ОСОБА_7 є спадкоємцем першої черги після смерті свого чоловіка. 10.03.2011 Воробйова провела збори учасників Товариства та було прийнято рішення виключити зі складу учасників ОСОБА_7 , як спадкоємця, так і ОСОБА_9 . Також, було проведено перереєстрацію Товариства «Давид». Після чого частка ОСОБА_4 у статутному капіталі тепер складає 100%. Загалом ОСОБА_9 вніс у статутний капітал Фірми «Давид» 73 722 грн. Коли потрібен був провізор в аптеку, тому було прийнято в компанію ОСОБА_4 як одного з учасників товариства. На збори 10.03.20111 року ОСОБА_7 не запрошували. Воробйова ОСОБА_7 не пропонувала викупити частку ОСОБА_9 . ОСОБА_4 не повідомляла про те, що ОСОБА_7 можуть виключити зі складу учасників Товариства. Відносини між ОСОБА_9 та Воробйовою були дружніми, покійний чоловік говорив що вона порядна людина, особисто ОСОБА_7 пропонувала чоловіку дати ОСОБА_4 20 % статутного капіталу Товариства. ОСОБА_9 повністю вносив кошти у статутний капітал, він знав закони та був дуже порядною людиною, почесний житель міста Бровари. На ОСОБА_4 порушено кримінальну справу за підробку документів Товариства, оскільки ОСОБА_7 не виплачено як спадкоємцю частку статутного капіталу Фірми «Давид». ОСОБА_7 при житті ОСОБА_9 не бачила документів від Фірми «Давид» про вимогу на сплату статутного капіталу. Коли помер чоловік було проведено всі документи Фірми «Давид» та формування статутного фонду Товариства, після чого ОСОБА_7 видали свідоцтво про право на власність на частку на статутний капітал та свідоцтва про право на спадщину. Дані свідоцтва оскаржувались Фірмою «Давід», але були прийняті рішення Апеляційного суду Київської області від 11.06.2012, справа №2/1007/513/2012 та залишено вказані свідоцтва на спадщину в силі. Щодо того, чи виплачувалась ОСОБА_4 заробітна плата, ОСОБА_7 не знає.

22.10.2018 було заслухано письмові пояснення обвинуваченої ОСОБА_4 , де остання заявила, що не підроблювала жодного документу та не присвоювала частку у статутному капіталі Фірми «Давид». На початку 1996 року вона вирішила з ОСОБА_9 займатись підприємницькою діяльністю, яка була пов`язана з реалізацією лікарських засобів. Вона почала шукати вже готове Товариство, знайшла Фірму «Давид», яке вже не здійснювало підприємницьку діяльність. Свій обов`язок щодо внесення внеску до статутного капіталу ОСОБА_4 виконала, а ОСОБА_9 не виконав свій обов`язок. Коли ОСОБА_9 відмовився вносити кошти до статуту, було прийнято рішення не проводити державну реєстрацію змін до статуту Товариства у зв`язку з невнесенням ОСОБА_9 коштів. Між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 досягнуто домовленості, що поки вони чекають поки ОСОБА_9 внесе кошти до статутного капіталу та не реєструють зменшення частки ОСОБА_9 . На час смерті ОСОБА_9 . Фірма «Давид» діяла на підставі Статуту в редакції від 16.08.1999. У 2002 року зареєстровані зміни до Статуту, про що ОСОБА_4 не було відомо. На початку березня 2011 року ОСОБА_4 звернулась до ТОВ «Сакрамент» за юридичною допомогою для розробки протоколу та нової редакції Статуту Фірми «Давид». Було надано реєстраційні документи Фірми «Давид» 1999 року та бухгалтерські документи, сертифікат відповідності щодо реконструкції квартири по АДРЕСА_2 . Представник ТОВ «Сакрамент» надав ОСОБА_4 роздруківки реєстраційних документів 2002 року. Таким чином, в наслідок перерозподілу часток у 2002 році засновниками залишились ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , які погодили між собою частки у статутному фонді Фірми «Давид». Відповідно до документів, на той час ОСОБА_9 належало 70% статутного капіталу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 та ч. 4 ст. 190 КК України не визнала та відмовилась давати показання на підставі ст. 63 Конституції України.

Від обвинуваченої ОСОБА_4 17.02.2024 в судовому засіданні, під час судових дебатів, серед іншого, надано наступні пояснення, на які суд звертає увагу. З мотивувальної частини рішення Господарського суду Київської області від 29.10.2013 року у справі №911/2173/13 встановлено, що внаслідок перерозподілу часток, що відбулось в 2000 році після виходу МКП «Омега» засновниками залишились третя особа, ОСОБА_9 , які в змінах до Статуту від 01.11.2000 року фактично погодили перерозподіл часток та майна товариства в межах сформованого статутного фонду 91840 грн. з врахуванням частки МКП «Омега» в сумі 86 840 грн., третьої особи 1850 грн. та ОСОБА_9 3150 грн. Після виходу МКП «Омега» частка третьої особи стала 18 368 грн. або 20 відсотків, решта суми 73 472 грн. було перерозподілено на ОСОБА_9 , що складало 80 відсотків статутного фонду (91840 грн. - 18368 грн. = 73472 грн.). За наведених обставин встановлюється, що статутний фонд ТОВ фірма «Давид» був сформований за рахунок грошових внесків в розмірі 5000 грн. (1850 грн. - внесок третьої особи та внесок ОСОБА_9 в розмірі 3150 грн.) та майнового внеску на суму 86 840 грн., що було перерозподілено між учасниками третьою особою та ОСОБА_9 після виходу зі складу учасників МКП «Омега».

Як встановлено із мотивувальних частин: рішення Броварського міськрайонного суду Київської області у справі за провадженням №2/1007/513/2012 від 30 січня 2012 року, що набрало законної сили за ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11 червня 2012 р. у вказаній справі «у 1999 році сформовано основний капітал, коли до кола засновників увійшла фірма «Омега», статутний капітал складав 100 000 грн. 00 коп. З фірми «Омега» було знято основні засоби, на загальну суму 91 000 грн. 00 коп., які перейшли до ТОВ фірма «Давид» ... «Станом на 2001 рік статутний фонд складав - 85 800 грн. 00 коп. Після виходу фірми «Омега» був перерозподіл часток» та рішення Господарського суду Київської області від 29 жовтня 2013 року у справі №911/2173/13 «в наслідок перерозподілу часток, що відбулось в 2000 році після виходу МКП «Омега» засновниками залишилися ОСОБА_4 і ОСОБА_9 , які в змінах до статуту від 01.11.2000 року фактично погодили перерозподіл часток та майна товариства в межах сформованого статутного фонду 91840 грн., з врахуванням частки МКП «Омега» в сумі 86840 грн., ОСОБА_4 - 1850 грн. та ОСОБА_9 3150 грн. (86 840+1850+3150=91840). Після виходу МКП «Омега» частка ОСОБА_4 стала 18368 грн. - 20%, решта суми 73 472 грн. була перерозподілена на ОСОБА_9 , що складає 80% статутного капіталу (91840-18368=73472грн.)»... «крім того, відповідні обставини про перерозподіл часток також встановлено в мотивувальній частині рішення від 30.01.2012 року Броварського міськрайонного суду Київської області у цивільній справі №2/1007/513/2012».

Встановленими вказаними рішеннями суду обставинами та наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі основних засобів засвідчується, що вклад ОСОБА_9 до статутного капіталу ТОВ фірма «Давид» є перерозподілена частка та майно товариства в межах сформованого статутного фонду в сумі 91 840 грн. з урахуванням частки МКП «Омега» в сумі 86 840 грн. і не може бути майном, що набуто за спільні сумісні кошти або спільну працю подружжя ОСОБА_9 та ОСОБА_7 .

В лютому 2014 року ОСОБА_7 звернулась до суду з позовом до ТОВ фірма «Давид», ОСОБА_4 , Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області, третя особа ОСОБА_5 про відновлення становища, що існувало до порушення прав ОСОБА_7 та визнати незаконними (недійсними) зміни до установчих документів ТОВ фірма «Давид», які оформлені протоколом №1 від 10 березня 2011 року та від 03 лютого 2012 року та нову редакцію статуту товариства, що зареєстровано 12 березня 2011 року та 07 лютого 2012 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за реєстраційним номером 13551050003000040; зобов`язати Броварське міськрайонне управління юстиції скасувати державну реєстрацію та реєстраційну дію від 12 березня 2011 року та 07 лютого 2012 року за реєстраційним номером 13551050003000040, якими внесено відомості про реєстрацію змін до установчих документів ТОВ фірма «Давид» та встановити факт внесення ОСОБА_4 неправдивих (недостовірних) відомостей до п.2 протоколу №1 від 10 березня 2011 року загальних зборів учасників ТОВ фірма «Давид» та визнати таким, що є не достовірний наступний текст: « ОСОБА_9 не вніс до статутного капіталу належну йому частку в розмірі 73472,00 грн.»

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2014 року, залишеним без змін Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 12 лютого 2015 року, у задоволенні вказаного позову ОСОБА_7 відмовлено.

За наведених вище обставин статутний капітал ТОВ фірма «Давид», передбачений статутом в редакції 2011 року містить лише внески ОСОБА_4 на суму 18297 грн. 00 коп., а на момент смерті ОСОБА_9 статутний капітал становив 91840 грн. згідно статуту, державна реєстрація якого відбулась без згоди ОСОБА_4 та відповідного протоколу. При цьому, враховуючи той факт, що статутний капітал на суму 91840 грн. становив майнові внески МКП «Омега» на суму 86840 грн., 1850 грн. - грошовими коштами, що було внесено ОСОБА_4 та 3150 грн., які повинен був внести ОСОБА_9 . Із майнових внесків МКП «Омега» останньому було повернуто майном, згідно акту прийому-передачі, на загальну суму 37134 грн., а решту суми згідно закону 49706 грн, було визнано як дохід, оприбутковано, сплачено податок, що стало майном товариства. Крім того приміщення вбудованого магазину «Мрія» і квартира були придбані ПП «Мрія-С», власником якого був ОСОБА_9 , тим самим фактично статутний внесок ОСОБА_9 до статутного фонду ТОВ фірма «Давид» дорівнює нулю.

Всі активи ТОВ фірма «Давид», в тому числі нежитлове приміщення аптеки, є в наявності і їх ніхто не продавав. На даний час ОСОБА_4 не є ні учасником ТОВ фірма «Давид», ні його директором.

26.11.2018 року допитано свідка ОСОБА_16 , яка прийшла працювати у фірму Давід у серпні місяці 1997 року на посаду головного бухгалтера. На той час директором була ОСОБА_4 , власником ОСОБА_9 . Свідок працювала 13 років і потім ще 2 роки з ОСОБА_4 . ОСОБА_4 дала ОСОБА_16 документи, щоб вона підписала, про те що ОСОБА_9 не вніс кошти до статутного фонду. Але ОСОБА_9 вносив кошти і ОСОБА_16 це показувала в усіх балансах та бухгалтерських документах. ОСОБА_16 відмовилась підписувати документи, які давала ОСОБА_4 . Після цього до ОСОБА_16 почалось таке відношення що, свідок не знає як це все витримала. Після смерті ОСОБА_9 все пішло погано, ОСОБА_16 звільнили через недовіри. Але грати в ігри ОСОБА_4 ОСОБА_16 не захотіла. У Сокура було 80 % а у ОСОБА_4 - 20%. ОСОБА_17 вносились основні фонди, Фірма «Давид» заснована в 1992, ОСОБА_16 прийшла в 1997 році. ОСОБА_16 довіряла всім документам фірми. Після створення Фірми «Давид», протягом шести років, ОСОБА_9 кошти не вносив у статутний фонд Фірми «Давид». Фірма «Омега» вносила свої основні фонди - майно до статуту Фірми «Давид». Коли Фірма «Омега» виходила зі складу учасників Фірми «Давид», вони залишили своє майно - приміщення, а ОСОБА_9 розрахувався за ці приміщення з Фірмою «Омега» власними коштами. Тобто, основні фонди - приміщення, належали на праві власності ОСОБА_9 . Дане майно Фірми «Давид» приймала згідно Акту-передачі. Даний факт можуть підтвердити люди, які ще живі, що ОСОБА_9 платив кошти за майно Фірми «Омега», іншим чином підтвердити цей факт неможливо. Коли Фірма «Мале колективне підприємство «Омега» виходила зі складу Фірми «Давид», їм майно не поверталось. Після виходу Фірми «Омега» зі складу учасників, було перерозподілені частки Фірми «Давид» між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 . У 1993 частка ОСОБА_9 у статутному капіталі Фірми «Давид» був якийсь відсоток, у ОСОБА_4 відсотків не було бо вона прийшла працювати у 1997 році. У 1997 році їй нічого не належало і вона прийнята на посаду директора. ОСОБА_4 належало 20% станом на листопад 2000 року. ОСОБА_9 купував касові апарати, але, оскільки ОСОБА_9 був засновником, то касові апарати записано на ОСОБА_4 , яка на той час була директором Фірми «Давид». Коли «Омега» вийшла, вони залишили основне майно на Фірмі «Давид», розрахунок ОСОБА_9 з «Омегою» нічим не підтверджено документально, тільки показами свідків. «Омега» передали Фірми «Давид» майно на підставі Актів прийму-передачі, вартість майна в Акті становила десь 115 тис. грн. За майно Фірми «Омега» було сплачено податок на прибуток. Таким чином, «Омега» передала безоплатно майно Фірмі «Давид», яке було записано як внесок до статутного фонду від ОСОБА_9 , але бухгалтер сплатила за нього податок на прибуток. ОСОБА_4 та ОСОБА_9 по домовленості реєстрували Статут Товариства та домовились про розмір часток у статутному капіталі Фірми «Давид». Вони самостійно між собою розділили суму майна, яка була вказана в Акті прийму-передачі. Свідок не пам`ятає, чи проводились аудиторські перевірки на Фірми «Давид». У 2000 році, коли повернуто частину майна (а саме обладнання, прилавки) до Фірми «Омега», бухгалтер відобразила це у звіті, а в статутному капіталі не відображувала, бо це питання директора, який йде до реєстратора та реєструє зменшення статутного фонду.

Захисник обвинуваченої неодноразово звертав увагу суду на те, що статутний капітал ТОВ фірма «Давид», передбачений статутом в редакції 2011 року містить лише внески ОСОБА_4 на суму 18297 грн. 00 коп., а на момент смерті ОСОБА_9 статутний капітал становив 91840 грн. згідно статуту, державна реєстрація якого відбулась без згоди ОСОБА_4 та відповідного протоколу. При цьому, враховуючи той факт, що статутний капітал на суму 91840 грн. становив майнові внески МКП «Омега» на суму 86840 грн., 1850 грн. - грошовими коштами, що було внесено ОСОБА_4 та 3150 грн., які повинен був внести ОСОБА_9 . Із майнових внесків МКП «Омега» останньому було повернуто майном, згідно акту прийому-передачі, на загальну суму 37134 грн., а решту суми згідно закону 49706 грн, було визнано як дохід, оприбутковано, сплачено податок, що стало майном товариства. Крім того приміщення вбудованого магазину «Мрія» і квартира були придбані ПП «Мрія-С», власником якого був ОСОБА_9 , тим самим фактично статутний внесок ОСОБА_9 до статутного фонду ТОВ фірма «Давид» дорівнює нулю. Таким чином, Захисник - адвокат ОСОБА_5 просив суд ОСОБА_4 визнати невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України виправдати її у зв`язку недоведеністю наявності в її діях складів вказаних кримінальних правопорушень.

Крім показань свідків, потерпілої та обвинуваченої, судом досліджено наступні письмові докази:

1) Реєстраційна справа Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Давид» (код ЄДРПОУ 19419121) (том ІІ а.с. 5-162). В матеріалах реєстраційної справи міститься оригінал Протоколу №1 Зборів учасників товариства ТОВ «Фірма «Давід» від 10.03.2011, в якому відображено прийняття рішень ОСОБА_4 одноособово про виключення ОСОБА_18 зі складу учасників та те, що ОСОБА_4 належить100% голосів на зборах, оригінал Статут ТОВ «Фірма «Давид» в редакції від 12.03.2011, який містить відомості про те, що єдиним учасником ТОВ «Фірма Давид» є ОСОБА_4 та статутний капітал Товариства становить 182 297,00 грн., оригінал реєстраційної картки від 12.03.2011, яка подавалась державному реєстратору з метою внесення відомостей щодо статутного фонду, відомостей та складу засновників юридичної діяльності, а саме: те що ОСОБА_4 є єдиним учасником ТОВ «Фірма «Давид», який володіє 100% статного капіталу Товариства, оригінал Статуту ТОВ «Фірма «Давид» в редакції від 13.10.2005, в якому відображені частки статутного капіталу наступним чином: ОСОБА_4 - 18 368 грн. або 20%, ОСОБА_9 - 73 472,00 грн. або 80%;

2) копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.03.2011, відповідно до яких донька померлого ОСОБА_9 відмовилась від 2/3 частки майна у статутному капіталі ТОВ «Мрія-С» та ТОВ «Фірма «Давид» на користь матері ОСОБА_7 та свідоцтва про право власності ОСОБА_7 на частку у статутному капіталі ТОВ «Фірма «Давид» після смерті ОСОБА_9 у розмірі 73 472,00 грн. Як встановлено в судовому засіданні вищевказані свідоцтва не скасовано (том ІІ, а.с. 196-197);

3) висновок експерта №340 від 10.05.2012, яким зроблено висновок про те, що підпис в протоколу №1 зборів учасників товариства від 10.03.2011 виконаний ОСОБА_4 (том ІІ, а.с. 165-168);

4) копія декларації про прибуток підприємства від 17.01.2003, копія балансу станом на 01.01.2003, копія фінансового звіту від 01.01.2003, 01.01.2004, 01.01.2008, 01.01.2010, 01.01.2011, 01.01.2012 ТОВ «Фірма «Давид».

Кваліфікуючи дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України суд враховує наступне.

16.08.1999 зареєстровано зміни до Статуту Фірма «Давид», відповідно до яких статутний фонд Товариства становив 91 840,00 гривень, частки учасників становили: МКП «Омега» - 86 840,00 грн. або 94,57%; ОСОБА_4 - 1 850,00 грн. або 2,01%; ОСОБА_9 - 3 150,00 грн. або 3,42%.

14.07.2000 на підставі нотаріально посвідченої заяви Мале колективне підприємство «ОМЕГА» подало заяву Зборам засновників ТОВ Фірма «Давид» про вихід зі складу учасників.

01.11.2000 між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 підписано Угоду про продовження діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Давид» та зареєстровано Виконкомом Броварської міської ради, реєстраційний номер 7/3. Відповідно до даної Угоди частки у статутному капіталі Товариства розподілено наступним чином: ОСОБА_4 - 18 368,00 грн. або 20%; ОСОБА_9 - 73 472,00 грн. або 80%. Відповідно, 01.11.2000 року Виконкомом Броварської міської ради зареєстровано відповідні зміни, які є невід`ємною частиною статуту Товариства.

Згідно редакції Статуту ТОВ Фірма «Давид» статутний капітал Товариства становить 91 840,00 грн., частки учасників становлять: ОСОБА_4 18 368,00 грн. або 20%, ОСОБА_9 - 73 472,00 грн. або 80%.

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 .

Відповідно до свідоцтва на право на спадщину за законом від 01.03.2011 до ОСОБА_7 після смерті ОСОБА_9 перейшло 2/3 частки майна, яка складається з: 1/2 частини частки у статутному фонді Приватного підприємства «МРІЯ-С» та 1/2 частини частки у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Давид».

01.03.2011 ОСОБА_19 видано свідоцтво про право власності на частки у статутному фонді Приватного підприємства «МРІЯ-С» та Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Давид».

Відповідно до протоколу №1 Зборів учасників товариства Фірми «Давид» від 10.03.2011 виключено ОСОБА_9 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Давид» у зв`язку з його смертю та зменшено статутний капітал Товариства на суму 73 472,00 грн. Вказане рішення прийнято ОСОБА_4 одноособово, протокол від 10.03.2011 та реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 12.03.2011 підписано ОСОБА_4 та 12.03.2011 зареєстровано Статут ТОВ Фірма «Давид» у з відповідними змінами, де зазначено, що учасником Товариства є ОСОБА_4 , частка якого у статутному капіталі становить 100%, статутний капітал Товариства становить 182 297,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про господарські товариства» в редакції чинній станом на 10.03.2011 рік, частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинне оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про господарські товариства» в редакції чинній станом на 10.03.2011 рік, при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв`язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного (складеного) капіталу товариства підлягає зменшенню.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про господарські товариства» в редакції чинній станом на 10.03.2011 рік, до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить:

а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;

б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

в) виключення учасника з товариства;

г)визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів. Частину першу статтю 59 доповнено пунктом "г" згідно із Законом № 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007. З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» в редакції чинній станом на 10.03.2011 рік, загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Як встановлено під час судового розгляду даного кримінального провадження, 01.11.2000 між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 підписано Угоду про продовження діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Давид» та зареєстровано Виконкомом Броварської міської ради, реєстраційний номер 7/3. Відповідно до даної Угоди частки у статутному капіталі Товариства розподілено наступним чином: ОСОБА_4 - 18 368,00 грн. або 20%; ОСОБА_9 - 73 472,00 грн. або 80%. Відповідно, 01.11.2000 Виконкомом Броварської міської ради зареєстровано відповідні зміни, які є невід`ємною частиною статуту Товариства.

Після цього, протягом року жодним учасником ТОВ Фірма «Давид» не ініційовано питання щодо зменшення розміру статутного капіталу у зв`язку з невнесенням ОСОБА_9 своєї частки у статутний капітал Фірми «Давид».

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_9 .

Відповідно до протоколу №1 Зборів учасників товариства Фірми «Давид» від 10.03.2011 виключено ОСОБА_9 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Давид» у зв`язку з його смертю та зменшено статутний капітал Товариства на суму 73 472,00 грн.

Суду не було надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 зверталась до спадкоємців ОСОБА_9 , а саме: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з метою вирішення питання щодо вступу спадкоємців до Товариства.

В подальшому, 10.03.2011 ОСОБА_4 одноособово провела Загальні збори ТОВ Фірма «Давид», за результатами яких склала Протокол №1, внісши до вказаного документу відомості про те, що ОСОБА_9 не вніс до статутного капіталу ТОВ Фірма «Давид» частку у розмірі 73 472,00 грн., на підставі чого виключила ОСОБА_9 зі складу учасників. Крім того, ОСОБА_4 зазначила у Протоколі №1 від 10.03.2011, що на Загальних зборах учасників присутні 100% учасників та одноособово підписала Протокол.

В подальшому, Протокол №1 від 10.03.20211 передано уповноваженому ОСОБА_4 представнику, якому було доручено подати форму №3 до Броварського міськвиконкому Київської області з метою проведення державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ Фірма «Давид».

В результаті вищевказаних дій, 12.03.2011 державним реєстратором проведено реєстрацію змін до установчих документів, відповідно до яких ОСОБА_4 стала єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Давид», якій належить частка статутного капіталу Товариства у розмірі 182 297,00 грн. що становить 100% статного капіталу. Таким чином, ОСОБА_4 придбала право на 80% нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (приміщення аптеки).

Окремо суд звертає увагу на висновок, зроблений у Постанові Верховного Суду України від 08 квітня 2020 року у справі № 130/2319/17-ц: «Отже, потрібно розрізняти ситуації, коли майно, зареєстроване за одним із подружжя на праві власності, є об`єктом права спільної сумісної власності, та коли таке майно, є особистою власністю одного із подружжя. Після смерті одного із подружжя, відкривається спадщина тільки на майно, яке належало спадкодавцю особисто, відповідно частка іншого із подружжя у об`єкті, який є спільним сумісним майном, не входить до складу спадщини. Отже, той з подружжя, хто є живим, реалізуючи свої права як спадкоємець, має право подати заяву про прийняття спадщини (чи відмови у її прийнятті), а також заяву про видачу свідоцтва про право на частку в спільному майні подружжя. У разі, якщо майно, яке зареєстроване за спадкодавцем, не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, той з подружжя, хто є живим, може подати заяву про те, що він не претендує на одержання свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя, оскільки майно є особистою приватною власністю спадкодавця. Неподання такої заяви не змінює правового режиму майна, яке входить до складу спадщини.

Відповідно, заява одного із подружжя, хто є живим, про те, що він не претендує на одержання свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя, оскільки майно є особистою приватною власністю спадкодавця, підтверджує правовий статус майна померлого, як його особистого майна».

Таким чином, суд не бере до уваги аргументи ОСОБА_4 про те, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області у справі за провадженням №2/1007/513/2012 від 30 січня 2012 року, що вклад ОСОБА_9 до статутного капіталу ТОВ фірма «Давид» є перерозподілена частка та майно товариства в межах сформованого статутного фонду в сумі 91 840 грн. з урахуванням частки МКП «Омега» в сумі 86 840 грн. і не може бути майном, що набуто за спільні сумісні кошти або спільну працю подружжя ОСОБА_9 та ОСОБА_7 .

Щодо тверджень захисника обвинуваченої про те, що фактично статутний внесок ОСОБА_9 до статутного фонду ТОВ фірма «Давид» дорівнює нулю, оскільки статутний капітал ТОВ Фірма «Давид» на суму 91840 грн. становив майнові внески МКП «Омега» на суму 86840 грн., 1850 грн. - грошовими коштами, що було внесено ОСОБА_4 та 3150 грн., які повинен був внести ОСОБА_9 . Із майнових внесків МКП «Омега» останньому було повернуто майном, згідно акту прийому-передачі, на загальну суму 37134 грн., а решту суми згідно закону 49706 грн, було визнано як дохід, оприбутковано, сплачено податок, що стало майном Товариства Фірма «Давид», суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 140 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній станом на 2011 рік) товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Частиною 3 статті 144 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній станом на 2011 рік) передбачено, що до моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше ніж п`ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства.

Згідно частиною 6 статті 144 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній станом на 2011 рік) збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється законом і статутом товариства.

Аналогічні норми містяться у статті 52 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, чинній станом на 2011 рік).

Частинами 1, 2 статті 16 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, чинній станом на 2011 рік) передбачено, що товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного (складеного) капіталу. Збільшення статутного (складеного) капіталу може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів (оплати акцій), крім випадків, передбачених цим Законом.

Пункт "а" частини 1 статті 59 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, чинній станом на 2011 рік) передбачає, що до компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів.

Відповідно до статті 145 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній станом на 2011 рік) вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу.

Отже, закон розрізняє поняття внесення вкладу до статутного капіталу товариства під час його створення та додаткових вкладів, тобто таких, що здійснюються при збільшенні вже складеного статутного капіталу.

Як встановлено під час судового розгляду, державна реєстрація створення Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Давид», як юридичної особи була здійснена 16.11.1993 із статутним фондом в розмірі 100,00 грн, що підтверджується відомостями реєстраційної справи товариства, наявної в матеріалах справи.

11.12.1996 до складу учасників ТОВ Фірма «Давид» прийнято ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , згідно протоколу Загальних зборів учасників.

Відповідно до Установчого договору від 26.12.1996 статутний фонд Товариства Фірма «Давид» становить п`ять тисяч гривень, з яких: ОСОБА_4 - 1 750,00 грн. або 35%, ОСОБА_20 - 250,00 грн. або 5%, ОСОБА_9 - 3 000,00 грн. або 60%.

Після виходу зі складу учасників ОСОБА_20 , Протоколом №5 зборів учасників ТОВ Фірма «Давид» від 28.01.1997 було прийнято рішення розподілити статутний фонд наступним чином: ОСОБА_9 - 3 150,00 грн. або 63%, ОСОБА_4 - 1 350,00 грн. або 37%.

20.07.1999 Протоколом №1 загальних зборів учасників ТОВ Фірма «Давид» до складу учасників включено МПК «Омега».

20.07.1999 відповідно до Установчого договору ТОВ Фірма «Давид» статутний фонд товариства становив 91 840,00 грн. з розподілом часток наступним чином: МКП «Омега» - 86 840,00 грн. або 94,57%, ОСОБА_4 - 1 850,00 або 2,01%, ОСОБА_9 - 3 150,00 або 3,42%.

Усі вищевказані зміни у статутному капіталі були зареєстровані виконкомом Броварської Міської Ради.

01.11.2000 виконкомом Броварської міської ради зареєстровані зміни до Статуту Фірми «Давид», відповідно до яких статутного фонду ТОВ Фірма «Давид», відповідно до якого статутний фонд товариства становив 91 840,00 грн. з наступним розподілом частот учасників: ОСОБА_4 - 18 368,00 грн. або 20%, ОСОБА_9 - 73 472,00 грн. або 80%. Вказаними змінами визначено, що статутний фонд формується за рахунок грошових та майнових внесків на протязі одного року.

Із вказаних обставин, встановлених судом, вбачається саме збільшення статутного фонду Фірми «Давид» з 5 000,00 грн. до 91 840,00 грн., та із приписів частини 2 статті 16 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, чинній станом на 2011 рік), частини 6 статті 144 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній станом на 2011 рік) вбачається те, що загальними зборами учасників товариства фактично було збільшено вже складений статутний капітал. Оскільки збільшення статутного капіталу може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів.

Таким чином, суд не ототожнює поняття «внесення вкладу до статутного капіталу товариства під час його створення» та «додаткових вкладів».

Тобто, у змінах до Статуту товариства та установчих договорах від 01.11.2000 загальні збори учасників товариства фактично визначили додаткові вклади.

Таким чином, на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 мав статус учасника Товариства Фірма «Давид» з часткою у статутному капіталі 80%. А на момент проведення спірних зборів учасників ТОВ Фірма «Давид» ОСОБА_4 мала статус учасника з часткою у статутному капіталі 20%.

Оцінюючи зібрані в даному кримінальному провадженні докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд приходить до висновку про те, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Згідно з ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом статей 50, 65 КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 66 КК України обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено. Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України, обтяжують її покарання, в ході судового розгляду судом не встановлено.

Відповідно до характеристики за місцем проживання, ОСОБА_4 зарекомендувала себе з позитивної сторони, веде здоровий спосіб життя, шкідливих звичок не має, ніколи не помічалась у стані алкогольного сп`яніння, сумнівних знайомств не має, громадський порядок не порушує. Скарги від сусідів відсутні, до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку не притягалась, проживає разом зі своєю сім`єю: чоловіком - ОСОБА_21 та дочкою - ОСОБА_22 . Відповідно до побутової характеристики Житлово-експлуатаційної служби ВАТ «Броварський ЗБК» ОСОБА_4 характеризується позитивно.

Згідно відповіді від 13.03.2012 вих. № 624 Броварської міської центральної лікарні ОСОБА_4 на обліку лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, що також підтверджується відповідними довідками, наявними в матеріалах справи.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_4 покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації.

Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, яка його вчинила.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, характеру та ступеню суспільної небезпеки скоєного, його наслідків, даних про особу обвинуваченої, суд вважає, що її виправлення та перевиховання можливе при застосуванні до неї покарання в межах санкції ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.

З урахуванням обставин вчинених кримінальних правопорушень, думки сторони обвинувачення, який в судових дебатах просив призначити обвинуваченій з покарання у виді п`яти років позбавлення волі, суд вважає можливим призначити обвинуваченій за вчинені нею кримінальні правопорушення в межах санкції ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції станом на 27.12.2012).

Суд вважає можливим в дотримання вимог ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності вчинених кримінальних правопорушень ОСОБА_4 призначити покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, і визначає остаточне покарання ОСОБА_4 за сукупністю кримінальних правопорушень в межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, яка передбачає більш суворе покарання.

Водночас, відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

В той же час, з урахуванням сукупності пом`якшуючих покарання обставин, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винної та інші обставини справи, суд вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України та звільнити обвинувачену від покарання у виді позбавлення волі з призначенням іспитового строку.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченої запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченої запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченої.

В рамках кримінального провадження ОСОБА_7 в порядку ст. 128 КПК України пред`явлено цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, я кому ОСОБА_7 просить суд стягнути з ОСОБА_4 майнову шкоду у розмірі 2 786 048,65 грн та моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступних мотивів та норм права.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Згідно із вимогами п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні (ч.2 ст.127 КПК України).

Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (ч.2 ст.127 КПК України).

Згідно із вимогами ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що відповідно до обвинувального акту, шкода, завдана кримінальним правопорушенням становить 876 840,00 грн.

В свою чергу, ОСОБА_7 просить суд стягнути з ОСОБА_4 майнову шкоду у розмірі 1 484 481,60 коп. згідно Звіту проведеного аудиту №б\н від 27.04.2015, складеного ТОВ «МАКСИМУМ-АУДИТ», з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, що в остаточному розрахунку становить 2 786 048,65 грн.

Крім того, потерпіла ОСОБА_7 просить суд стягнути з обвинуваченої моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн. (сто тисяч).

Також судом досліджено копію Звіту №б/н від 27.04.2015 проведено ТОВ «МАКСИМУМ-АУДИТ» аудиту.

Захисник обвинуваченої заперечував щодо цивільного позову з огляду на те, що ТОВ «Максимум-Аудит» надали висновок експерта встановили виключно ринкову вартість належного ТОВ Фірма «Давид» приміщення загальною площею 127,2 кв.м. що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , яка дорівнює 1 096 050,00 грн. Крім того, Внески померлої особи ОСОБА_9 не підтверджено первісними документами бухгалтерського обліку та протягом всього строку здійснення діяльності Товариства заборгованість учасника по внескам до статутного капіталу не відображено у фінансовій звітності Товариства.

Суд, прийшовши до переконання що ОСОБА_4 своїми умисними діями, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, шляхом обману вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), а також підроблення документа, який надає права, з метою його використання підроблювачем, звертаючись до органу державної влади з метою реєстрації змін до статуту товариства, умисно приховала факти, які спричинили наслідки правового характеру й завдали потерпілій стороні матеріальної шкоди, то такі дії є підставою для виникнення як цивільно-правових, так і кримінально-правових відносин, а отже, є підстави для притягнення ОСОБА_4 до цивільної відповідальності.

Враховуючи встановлені під час судового провадження обставини, суд дійшов висновку, що цивільний позов в частині стягнення майнової шкоди є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю, а тому в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої злочином, на користь потерпілої ОСОБА_7 з обвинуваченої ОСОБА_4 слід стягнути 2 786 048,65 грн. 00 коп.

Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Як вбачається з цивільного позову, потерпіла ОСОБА_7 просить стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 на свою користь моральну шкоду в сумі 100 000 грн. 00 коп.

Враховуючи, що шкоду ОСОБА_7 було завдано злочинними діями ОСОБА_4 , то суд вважає необхідним задовольнити цивільний позов в цій частині частково та стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілої моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн.

Питання про судові витрати суд вирішує на підставі ст. 124 КПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що по справі понесені процесуальні витрати за проведення судових експертиз у зв`язку із залученням стороною обвинувачення та стороною захисту експертів спеціалізованої державної установи.

Зокрема, експертами Київського НДЕКЦ МВС України проведено 21.06.2023 року експертизу і надано висновок за №СЕ-19/111-23/23781-ВХТ вартістю 343,00 грн. (триста сорок три грн. 00 коп.).

Питання про долю речових доказів і документів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження і таке питання потрібно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 22, 30-33, 84-86, 110, 124, 128, 129, 318, 319, 336, 349, 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання:

- за ч. 1 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень;

-за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятисот десять) гривень.

- за ч. 4 ст. 190 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки, якщо вона протягом цього терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 виконання наступних обов`язків: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Контроль за поведінкою засудженої здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи засудженої.

Запобіжний захід засудженій до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на користь держави документально підтверджені витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 343,00 грн. (триста сорок три грн. 00 коп.).

Речовий доказ по справі:

- реєстраційну справу ТОВ Фірма «ДАВИД» (код ЄДРПОУ 19419121) реєстраційний номер 1_355_000040_78, яка зберігається при матеріалах справи - повернути Виконавчому комітету Броварської міської ради Київської області;

Протокол №1 Загальних зборів учасників ТОВ Фірма «Давид» (код ЄДРПОУ 19419121) від 10.03.2011, який зберігається при матеріалах справи - повернути Виконавчому комітету Броварської міської ради Київської області.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на користь ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду у розмірі 2 786 048,65 грн. (два мільйони сімсот вісімдесят шість тисяч сорок вісім грн. 65 коп.).

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на користь ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн. (п`ятдесят тисяч грн. 00 коп.).

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання копії вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1