Рішення

від 23.01.2024 по справі 758/5558/22

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/5558/22

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

в складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «ВЕРСТАТ-12» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду міста Києва з вказаним позовом, зазначивши, що вона є власником квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Обслуговування житлового будинку за вказаною адресою здійснює ЖБК «ВЕРСТАТ-12». 15.12.2020 позивач звернулася до ЖБК «ВЕРСТАТ-12» із заявою про проведення ремонтних робіт із герметизації зовнішніх швів стіни, прилеглої до її квартири, оскільки виявила, що в стіні містяться щілини, через які в приміщення квартири проникає вода зовні будинку після опадів, що, в свою чергу, спричиняє пошкодження внутрішніх стін та стелі та появу плісняви і грибка на стінах квартири. Таку її заяву було розглянуто лише 27.09.2021 на загальних зборах кооперативу «ВЕРСТАТ-12» та надано позивачу письмову відповідь про те, що за результатами голосування членів кооперативу на загальних зборах 26.09.2021 їй було відмовлено у задоволенні її вимог щодо герметизації зовнішніх швів прилеглої стіни, оскільки такі роботи виконуються за власний рахунок мешканця, а не за рахунок внесків інших членів кооперативу. Разом із цим, жодних документів за результатами голосування правління ЖБК «ВЕРСТАТ-12» з приводу розгляду вказаної заяви позивача чи інших документів їй надано не було. 06.01.2022 представником позивача було направлено адвокатський запит до ЖБК «ВЕРСТАТ-12» з метою отримання інформації та копій документів щодо розгляду заяви ОСОБА_1 , проте відповіді на такий запит не надано. З 2020 року позивач неодноразово зверталася із аналогічними заявами до голови правління ЖБК «ВЕРСТАТ-12», однак відповіді на її заяви не надавалися. Позивач вказує, що внаслідок вищевказаної розгерметизації зовнішніх стінових швів будинку за адресою АДРЕСА_2 в листопаді 2021 року у зв`язку з несприятливими погодними умовами, а саме появою частих опадів у вигляді дощу, відбулося залиття стін та стелі приміщення її квартири під АДРЕСА_3 , внаслідок чого їй, як власниці житла, було завдано матеріальні збитки. У зв`язку з цим чоловік позивача ОСОБА_2 , який проживає разом із нею у вказаній квартирі, звернувся із заявою до голови правління ЖБК «ВЕРСТАТ-12» Цекадзе Ч.Н. з проханням провести перевірку (огляд) їхньої квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та скласти відповідний акт за фактом її залиття у зв`язку з руйнуванням зовнішніх швів стін будинку. Така заява була направлена рекомендованим поштовим повідомленням та була вручена Цекадзе Ч.Н 29.11.2021. Однак відповіді на неї надано не було та жодні заходи щодо складання акту про залиття відповідачем не вживалися. Враховуючи наведене, з метою встановлення причин залиття квартири та визначення суми завданих збитків позивачем було залучено експерта, який здійснив огляд квартири та провів судову будівельно-технічну експертизу, за результатами якої склав висновок №37/21 від 11.02.2022, згідно з яким в результаті натурного обстеження приміщень квартири за адресою АДРЕСА_1 на внутрішні поверхні зовнішніх стін та стель було встановлено наступні пошкодження: «4» - кухня, стіни обклеєні шпалерами, наявне відшарування полотен шпалер від основи, стеля - штукатурена, пофарбована водоемульсійним складом, поверхня стін та стелі мокрі, наявні краплі вологи, поверхні вражені грибком та пліснявою; «5» - житлова кімната, стіни та стеля - обклеєні шпалерами, наявне відшарування полотен шпалер від основи, поверхня стін та стелі вологі, поверхні вражені грибком та пліснявою; «6» - житлова кімната, стіни та стеля - обклеєні шпалерами, наявне відшарування полотен шпалер від основи, поверхня стін та стелі вологі, поверхні вражені грибком та пліснявою. В результаті обстеження поверхонь зовнішніх стін квартири, яке проводилось з віконних прорізів, зокрема вертикальних та горизонтальних швів, експертом встановлено, що зовнішні стіни виконані із збірних залізобетонних панелей, наявне розтріскування, відшарування, випадання герметизувальної мастики в горизонтальних та вертикальних шва, розкриття стиків місцями досягає 5мм. За результатами експертизи експертом було зроблено висновок про те, що стики стінових панелей квартири АДРЕСА_4 не відповідають п.4.2.1.7. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій в частині розкриття стиків понад регламентовану ширину, що порушує водозахист, повітрозахист, теплозахист, а також визначено, що причиною залиття квартири є залиття внаслідок проникнення рідини крізь огороджувальні конструкції будівлі. Відповідно до вказаного висновку експерта вартість ремонтно-будівельних робіт з усунення наслідків пошкодження внутрішньої поверхні зовнішніх стін та стель в результаті залиття квартири АДРЕСА_4 в цінах, діючих на момент проведення експертизи на будівництво, складає 94 727,00 грн. Розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження внутрішньої поверхні зовнішніх стін та стель в результаті залиття вказаної квартири, складає 87 000,00 грн. Ураховуючи наведене, з метою досудового врегулювання спору представником позивача було підготовлено та направлено на адресу ЖБК «ВЕРСТАТ-12» претензію з вимогою відшкодувати ОСОБА_1 матеріальні збитки, пов`язані з ремонтом квартири, в розмірі 94 727,00 грн., а також витрати на правову допомогу, понесені ОСОБА_1 відповідно до договору про надання правової допомоги №81 від 11.11.2021, в розмірі 20 000,00 грн. Крім того, зазначена претензія містила вимогу до ЖБК «ВЕРСТАТ-12» вжити заходів щодо проведення ремонтних робіт по усуненню пошкоджень зовнішньої стіни квартири АДРЕСА_4 , а саме здійснити ремонт огороджувальних конструкцій будівлі - стиків стінових панелей. Однак жодної відповіді на таку претензію відповідачем надано не було. Позивач також зазначає, що крім матеріальної шкоди їй була завдана й моральна шкода, яка виразилась в тому, що внаслідок пошкодження через залиття належної її квартири, а також небажання відповідача добровільно відшкодувати завдану шкоду, витратою часу на проведення обстеження квартири для визначення розміру матеріального збитку, необхідності захисту своїх прав у судовому порядку, незручностей, пов`язаних з нервовою напругою та переживаннями у зв`язку необхідністю проведення відновлюваного ремонту квартири, що вимагали від позивача додаткових зусиль для захисту свого права та відновлення пошкодженого житла, було порушено її звичайний уклад життя, що спричинило виникнення у неї переживань з цього приводу, яку вона оцінює в розмірі 10 000,00 грн. На підставі викладеного, враховуючи, що від добровільного відшкодування завданої шкоди відповідач відмовився, позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ЖБК «ВЕРСТАТ-12» на її користь: майнову шкоду (збитки), завдану залиттям квартири в розмірі 94 727,00 грн.; моральну шкоду, завдану залиттям квартири, в розмірі 10 000,00 грн.; судові витрати в розмірі 38 000,00 грн., у тому числі: 18 000,00 грн. - витрати, пов`язані з залученням експерта; 20 000,00 грн. - витрати на правничу допомогу; а також зобов`язати відповідача здійснити проведення поточних ремонтних робіт щодо герметизації зовнішніх швів стіни квартири АДРЕСА_4 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2022 головуючим суддею у справі визначено Ковбасюк О.О.

Ухвалою суду від 20.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву, позивачу - для подання відповіді на відзив.

17.10.2022 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, вказуючи на їх безпідставність. У відзиві, зокрема, зазначено, що ЖБК «ВЕРСТАТ-12» дійсно є балансоутримувачем житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 . Заяву позивача щодо герметизації швів зовнішньої стіни її квартири було винесено на загальні збори членів кооперативу ЖБК «ВЕРСТАТ-12». Відповідно до протоколу загальних зборів членів кооперативу від 26.09.2021 присутні члени кооперативу відмовилися давати згоду на виконання робіт по герметизації швів зовнішніх стін квартири АДРЕСА_3 , оскільки інші мешканці будинку проводили роботи по герметизації швів та утепленню стін за власний рахунок, про що позивачу було надіслано письмове повідомлення від 27.09.2021. При цьому представник звертає увагу на те, що позивачем не було подано заяву про вступ її до кооперативу. Щодо вимог про стягнення матеріальної шкоди представник зазначив, що пред`явлений до стягнення розмір такої шкоди в сумі 94 727,00 грн. є необґрунтованим, оскільки відповідно до висновку експерта, наданого позивачем, розмір такої шкоди становить 87 000,00 грн. Крім того, представник вважає безпідставними й вимоги позивача про стягнення моральної шкоди з огляду на те, що у кооперативу відсутні обов`язки щодо герметизації швів та утеплення стін будинку. Також представник заперечив щодо стягнення з відповідача заявленої позивачем суми судових витрат.

25.10.2022 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідачем у відзиві зазначені аргументи, які не підтверджені жодними належними доказами. Позовні вимоги вона підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Ухвалою суду від 16.11.2022 задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано відповідні письмові докази у відповідача.

09.02.2023 до суду надійшло клопотання представника відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

14.03.2023 представником позивача подано заперечення на таке клопотання.

Ухвалою суду від 07.06.2023 задоволено клопотання представника відповідача та призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу.

21.11.2023 на адресу суду надійшло письмове повідомлення КНДІСЕ про залишення ухвали суду без виконання, оскільки відповідачем, на якого було покладено обов`язок по оплаті експертизи, не проведена її попередня оплата.

Ухвалою суду від 23.11.2023 провадження у справі поновлено.

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, подали заяву про розгляд справи без їх участі, в якій позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав позицію, викладену у відзиві, та просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 13.03.2002, укладеного між нею та ОСОБА_4 , що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Глушко Л.В. та зареєстрований в реєстрі за №635.

Обслуговування житлового будинку за вказаною адресою здійснює ЖБК «ВЕРСТАТ-12», що підтверджується Статутом ЖБК «ВЕРСТАТ-12», листом Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 03.02.2022 та не заперечується стороною відповідача.

В обґрунтування позову позивач вказує на те, що з 2020 року вона неодноразово зверталася до ЖБК «ВЕРСТАТ-12» із заявами про проведення герметизації та ремонту зовнішніх стінових швів будинку, оскільки нею виявлялися відповідні протікання у її квартирі, однак такі її заяви розглянуті не були та жодні дії з цього приводу відповідачем не вчинялися.

Як вбачається із матеріалів справи, 14.12.2020 позивачем було подано заяву на ім`я голови правління ЖБК «ВЕРСТАТ-12» Цекадзе Ч.Н. із проханням провести герметизацію та ремонт зовнішніх швів на шістнадцятому поверсі будинку за місцем її проживання у зв`язку з виявленням нею протікань на стелі, стінах та вікнах у належній їй квартирі.

Доказів щодо розгляду такої заяви позивача матеріали справи не містять.

15.12.2020 позивач звернулася до ЖБК «ВЕРСТАТ-12» із заявою про проведення ремонтних робіт із герметизації зовнішніх швів стіни, прилеглої до її квартири, оскільки виявила, що в стіні містяться щілини, через які в приміщення квартири проникає вода зовні будинку після опадів, що, в свою чергу, спричиняє пошкодження внутрішніх стін та стелі та появу плісняви і грибка на стінах квартири.

Вказану заяву позивача було розглянуто 26.09.2021 на загальних зборах кооперативу «ВЕРСТАТ-12» та надано позивачу письмову відповідь за підписом голови правління Цекадзе Ч.Н. та ще трьох осіб, у якій зазначено, що за результатами голосування членів кооперативу на загальних зборах від 26.09.2021 позивачу було відмовлено у задоволенні її вимог щодо герметизації зовнішніх швів прилеглої стіни, оскільки такі роботи виконуються за власний рахунок мешканця, а не за рахунок внесків інших членів кооперативу.

Ця ж обставина підтверджується копією протоколу загальних зборів членів кооперативу ЖБК «ВЕРСТАТ-12» від 26.09.2021, що була надана до суду відповідачем.

Встановлено також, що в листопаді 2021 року відбулося залиття стін та стелі приміщення квартири позивача, з приводу чого чоловік позивача ОСОБА_2 , який проживає разом із нею у вказаній квартирі, звернувся із заявою до голови правління ЖБК «ВЕРСТАТ-12» Цекадзе Ч.Н. з проханням провести перевірку (огляд) їхньої квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та скласти відповідний акт за фактом її залиття у зв`язку з руйнуванням зовнішніх швів стін будинку.

Така заява була направлена рекомендованим поштовим повідомленням та була вручена Цекадзе Ч.Н 29.11.2021, що підтверджується матеріалами справи.

Однак відповіді на таку заяву ЖБК «ВЕРСТАТ-12» надано не було та жодні заходи щодо складання акту про залиття квартири відповідачем не вживалися.

З метою встановлення причин залиття квартири та суми матеріальних збитків, спричинених таким залиттям, позивачем ОСОБА_1 було залучено експерта, який здійснив огляд її квартири за адресою АДРЕСА_1 та провів будівельно-технічну експертизу, за результатами якої склав відповідний висновок.

Так, відповідно до висновку експерта №37/21 від 11.02.2022, складеного судовим експертом Тараном О.С.:

«В результаті натурного обстеження приміщень квартири за адресою АДРЕСА_1 на внутрішні поверхні зовнішніх стін та стель було встановлено наступні пошкодження:

«4» - кухня, стіни обклеєні шпалерами, наявне відшарування полотен шпалер від основи, стеля - штукатурена, пофарбована водоемульсійним складом, поверхня стін та стелі мокрі, наявні краплі вологи, поверхні вражені грибком та пліснявою;

«5» - житлова кімната, стіни та стеля - обклеєні шпалерами, наявне відшарування полотен шпалер від основи, поверхня стін та стелі вологі, поверхні вражені грибком та пліснявою;

«6» - житлова кімната, стіни та стеля - обклеєні шпалерами, наявне відшарування полотен шпалер від основи, поверхня стін та стелі вологі, поверхні вражені грибком та пліснявою.

В результаті обстеження поверхонь зовнішніх стін квартири, яке проводилось з віконних прорізів, зокрема вертикальних та горизонтальних швів, експертом встановлено, що зовнішні стіни виконані із збірних залізобетонних панелей, наявне розтріскування, відшарування, випадання герметизувальної мастики в горизонтальних та вертикальних шва, розкриття стиків місцями досягає 5мм.

Зазначене свідчить про недотримання ЖБК «ВЕРСТАТ-12» пункту 4.2.1.7. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, у якому зазначено: «...Регламентоване розкриття від температурних деформацій вертикальних 2-3 мм, горизонтальних 0,6-0,7 мм, а стикові з`єднання, що мають протікання, повинні бути зашпаровані з зовнішнього боку ефективними герметизувальними матеріалами (пружними прокладками і мастиками) силами спеціалістів у найкоротший термін (у малих обсягах у період підготовки будинків до зими).

Враховуючи викладене, стики стінових панелей квартири АДРЕСА_4 не відповідають п.4.2.1.7. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, в частині розкриття стиків понад регламентовану ширину, що порушує водозахист, повітрозахист, теплозахист».

Відповідно до Методичних рекомендацій «Визначення причин залиття з урахуванням нових технологій та визначення матеріальної шкоди за його наслідками» причину залиття квартири АДРЕСА_4 , експерт відніс до п.2.2. «Залиття внаслідок проникнення рідини крізь огороджувальні конструкції будівлі».

Таким чином, експерт встановив, що причиною виникнення пошкоджень за вказаною адресою стало залиття внаслідок проникнення рідини крізь огороджувальні конструкції будівлі, а саме через стики стінових панелей.

Згідно із вказаним висновком експерта вартість ремонтно-будівельних робіт з усунення наслідків пошкодження внутрішньої поверхні зовнішніх стін та стель в результаті залиття квартири АДРЕСА_4 , в цінах діючих на момент проведення експертизи на будівництво, складає 94 727,00 грн.

Кошторисом на ремонтно-будівельні роботи вирахувано, що вартість матеріалів складає 16 098,00 грн., звідси: 94 727,00 грн. - 7 727,00 грн. (16 098,00 грн. х 1,2 х 0,4) = 87 000,00 грн.

Таким чином, експертом встановлено, що розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження внутрішньої поверхні зовнішніх сторін та стель в результаті залиття квартири АДРЕСА_4 , складає 87 000,00 грн.

Матеріалами справи також підтверджується, що з метою досудового врегулювання спору 09.06.2022 представником позивача ОСОБА_5 було підготовлено та направлено на адресу ЖБК «ВЕРСТАТ-12» претензію з вимогою відшкодувати ОСОБА_1 матеріальні збитки, пов`язані з ремонтом належної їй квартири АДРЕСА_4 , в розмірі 94 727,00 грн., а також витрати на правову допомогу, понесені ОСОБА_1 відповідно до договору про надання правової допомоги №81 від 11.11.2021, в розмірі 20 000,00 грн.

Крім того, зазначена претензія містила вимогу до ЖБК «ВЕРСТАТ-12» вжити заходів щодо проведення ремонтних робіт по усуненню пошкоджень зовнішньої стіни квартири АДРЕСА_4 , а саме здійснити ремонт огороджувальних конструкцій будівлі - стиків стінових панелей.

Відомостей про те, що відповідачем було надано відповідь на таку претензію, матеріали справи не містять.

З огляду на наведе, позивач звернулася до суду за захистом свого порушеного права.

Вирішуючи доводи сторін, наведені ними в обґрунтування своїх доводів та заперечень, суд керується наступним.

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому, такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суд виходить із його ефективності (стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови №6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Даний висновок зроблено КЦС ВС у постанові від 13.11.2019 у рамках розгляду цивільної справи 757/31418/15-ц, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи з огляду на те, що згідно з вимогами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

За статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно приписів ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Згідно зі ст. 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Як встановлено судом, належна позивачу квартира знаходиться у будинку, балансоутримувачем якого є ЖБК «ВЕРСТАТ-12».

Відповідно до п.1 Розділу І Статуту Житлово-будівельного кооперативу «ВЕРСТАТ-12» такий кооператив організовано з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва одного шістнадцяти поверхового будинку на 128 квартир за кошти членів кооперативу, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком.

Згідно з п.15 Розділу III Статуту житлово-будівельний кооператив здійснює експлуатацію та ремонт належного йому жилого фонду, прибудинкової території за рахунок коштів кооперативу.

Згідно з п. 31 Розділу IV Статуту член житлово-будівельного кооперативу має право, зокрема, стягнути з кооперативу вартість проведеного ремонту або зарахувати її в рахунок внеску на експлуатацію та ремонт будинку у випадках, коли ремонт займаного приміщення викликаний невідкладною необхідністю, а кооператив не виконав обов`язків по ремонту.

Відповідно до п.5 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 (в редакції від 01.05.2021) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з п. 14 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що послуга з управління багатоквартирним будинком включає поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України №76 від 17.05.2005 (далі - Правила), результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Пунктом 2.4.4. Правил визначено, що перелік ремонтних робіт на кожен будинок, включений до річного плану поточного ремонту, розробляється виконавцем послуг або власником.

Згідно з пунктом 2.4.5. Правил у будинках, включених до плану капітального ремонту протягом найближчих п`яти років, або таких, що підлягають знесенню, поточний ремонт має забезпечити нормативні умови для проживання (підготовка до весняно-літньої і зимової експлуатації, налагодження інженерного обладнання).

Згідно додатку 2 до пункту 2.1.5 Правил періодичність профілактичного обслуговування елементів жилих будинків: панелі повнозбірних будівель і між панельні стики 12 місяців.

Згідно додатку 3 до пункту 2.1.5 Правил встановлені граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків: протікання стиків панелей - 7 діб.

Згідно з пунктом 12 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08.10.1992, в редакції постанови Кабінету Міністрів України №45 від 24.01.2006, балансоутримувач житлового будинку або уповноважена ним особа несе відповідальність перед власником, наймачем (орендарем) приміщення житлового будинку в разі ненадання або надання не в повному обсязі послуг, що призвело до збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров`ю, - шляхом відшкодування збитків.

Таким чином, із урахуванням вказаних вище норм законодавства, приймаючи до уваги те, що ЖБК «ВЕРСТАТ-12» являється балансоутримувачем житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , а отже, є виконавцем послуг з утримання будинку і прибудинкової території, то саме він зобов`язаний утримувати в належному технічному стані вказаний житловий будинок і проводити його поточний ремонт.

При цьому, суд визнає безпідставними доводи представника відповідача про те, що позивач не подавала заяву про вступ до кооперативу ЖБК «ВЕРСТАТ-12», оскільки відсутність такої заяви саме по собі не може свідчити про те, що позивач, будучи власником квартири АДРЕСА_4 та фактично проживаючи у ній, не користується послугами, які надаються відповідачем.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання про доведеність того факту, що залиття квартири за адресою АДРЕСА_1 сталося з вини відповідача.

Обґрунтовуючи позов, позивач стверджує, що внаслідок залиття квартири їй було заподіяно майнову шкоду в розмірі 94 727,00 грн., яку вона просить стягнути з відповідача.

Вирішуючи обґрунтованість такого розміру матеріальної шкоди, пред`явленої до стягнення, суд враховує, що згідно з висновком експерта №37/21 від 11.02.2022, складеним на замовлення позивача, розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження внутрішньої поверхні зовнішніх сторін та стель в результаті залиття квартири АДРЕСА_4 , складає 87 000,00 грн.

Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування вказаного розміру матеріальної шкоди відповідачем до суду не подано.

Так, судом приймається до уваги, що за клопотанням представника відповідача ухвалою суду від 07.06.2023 у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення якої було поставлено наступні питання:

«1. Чи спричинені пошкодження внутрішньої поверхні зовнішніх стін та стелі квартири АДРЕСА_4 внаслідок проникнення рідини крізь огороджувальні конструкції будівлі, а саме через стик стінових панелей?

2. Яка вартість ремонтних робіт з усунення наслідків пошкодження внутрішньої поверхні зовнішніх стін та стель в результаті залиття квартири АДРЕСА_4 в нині діючих цінах на будівництво, якщо дійсно пошкодження сталося внаслідок тих причин, які зазначені в першому питанні?

3. Який розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження внутрішньої поверхні зовнішніх стін та стель в результаті залиття квартири АДРЕСА_4 , якщо дійсно пошкодження сталося внаслідок тих причин, які зазначені у першому питанні?».

Однак таку експертизу виконано не було, оскільки відповідач, на якого було покладено обов`язок по оплаті експертизи, її не оплатив.

Статтею 109 ЦПК України визначено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Вказані положення статті 109 ЦПК України були роз`яснені відповідачу в ухвалі суду про призначення експертизи.

Із урахуванням наведеного, приймаючи до уваги те, що відповідачем не спростовано доводи позивача належними доказами, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди є обґрунтованими та доведеними, а тому наявні підстави для стягнення такої шкоди в розмірі 87 000,00 грн., а саме, в розмірі, визначеному висновком експерта №37/21 від 11.02.2022.

Вирішуючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до роз`яснень, які викладені у п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» підставами задоволення судом позову про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної шкоди є наявність моральної (немайнової) шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

У п. 9 постанови зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В обґрунтування позову позивач вказує на те, що внаслідок пошкодження через залиття належної її квартири, а також небажання відповідача добровільно відшкодувати завдану шкоду, витратою часу на проведення обстеження квартири для визначення розміру матеріального збитку, необхідності захисту своїх прав у судовому порядку, незручностей, пов`язаних з нервовою напругою та переживаннями у зв`язку необхідністю проведення відновлюваного ремонту квартири, що вимагали від позивача додаткових зусиль для захисту свого права та відновлення пошкодженого житла, було порушено її звичайний уклад життя, що спричинило виникнення у неї переживань з цього приводу, їй завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 10 000,00 грн.

Разом із цим, такі її доводи є необґрунтованими та недоведеними, оскільки будь-яких доказів на підтвердження зазначених вище обставин позивачем до суду не надано.

Ураховуючи наведене, підстави для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відсутні.

Що стосується позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити проведення поточних ремонтних робіт щодо герметизації зовнішніх швів стіни квартири АДРЕСА_4 , то підстави для задоволення таких вимог відсутні з огляду на те, що проведення поточних ремонтних робіт у квартирі, що належить на праві власності певній особі, не входить до кола обов`язків балансоутримувача, яким у даному випадку є ЖБК «ВЕРСТАТ-12».

При вирішенні питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з наступного.

За змістом частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат пов`язаних з розглядом судової справи, як зазначено в частині третій статті 133 ЦПК України, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесено витрати на залучення експерта у розмірі 18 000,00 грн., що підтверджуються актом виконаних робіт-наданих послуг, складеним ТОВ «Експертно-правова консалтингова компанія «Юрекс» 18.02.2022.

Таким чином, із урахуванням положень статті 141 ЦПК України, вказана сума судових витрат підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається із матеріалів справи, 11.11.2021 між позивачем та Адвокатським бюро «Сергія Пагера» укладено договір про надання правової допомоги №18.

Позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Положення частин першої та другої ст. 137 ЦПК України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7, яким передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (ст. 19 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у п. 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Із урахуванням наведеного, при розподілі витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що дана справа є незначної складності, розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, а обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

На думку суду, саме такий розмір витрат є об`єктивним та співмірним із виконаною адвокатом роботою у цій справі, а тому вимоги позивача у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При зверненні до суду з даним позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Із урахуванням наведеного, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 992,40 грн., а саме за ставками судового збору, що діяли на момент звернення позивача із даним позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «ВЕРСТАТ-12» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «ВЕРСТАТ-12» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 87 000 (вісімдесят сім тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «ВЕРСТАТ-12» на користь ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу та 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень 00 копійок витрат, пов`язаних із залученням експерта.

У задоволенні решти вимог позивача відмовити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «ВЕРСТАТ-12» в дохід держави судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Повне найменування сторін по справі:

- позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- відповідач - Житлово-будівельний кооператив «ВЕРСТАТ-12», місцезнаходження: м. Київ, просп Свободи, 3-Б, код ЄДРПОУ 23493459.

Повний текст рішення складено 29.01.2024.

Суддя Олена КОВБАСЮК