Постанова

від 16.11.2007 по справі 3/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

РІВНЕНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького,

59

Постанова

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

 "16" листопада 2007 р.                                                                               

Справа №  3/32

Господарський суд Рівненської

області в складі головуючого судді 

Мамченко Ю. А. за участю 

секретаря судового засідання 

помічника судді Горплюка А.М.

За позовом  Приватного підприємця ОСОБА_1

до відповідача   Державної податкової інспекції в м.Рівне

про  

визнання протиправним податкового повідомлення-рішення і його скасування

від позивача    -   не з'явився;

від відповідача  -державний податковий інспектор

юридичного відділу Прищепа О.С. (довіреність №452/10-32 від 11.01.2007 року)

Статті  27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного

судочинства  України  роз'яснені.

В засіданні оголошувалась перерва з

08.11.2007 року до 16.11.2007 року

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Приватний підприємець

ОСОБА_1звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до

Державної податкової інспекції в м.Рівне про визнання протиправним податкового

повідомлення-рішення №0001901742/0 від 18.05.2007 року.

В судовому засіданні представник

позивача позовні вимоги, викладені в позовній заяві, підтримав в повному

обсязі. При цьому зазначає, що перевірка дотримання вимог податкового

законодавства підприємцем ОСОБА_1. проведена незаконно, всупереч вимог

Конституції та законів України, а саме ч.2 ст.19 Конституції України, яка

передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові

особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України; ч.8 ст. 11  Закону України "Про державну податкову

службу в Україні" з наступними змінами та доповненнями, яка передбачає, що

позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду.

Як зазначено в Акті позапланова перевірка проведена на підставі наказу

начальника ДПІ у м.Рівне №242 від 04 травня 2007 року, згідно направлення

№390/857/17-100 від 08 травня 2007 року. Тобто, підставою перевірки є наказ

начальника ДПІ в м.Рівне, а не рішення суду. Перед проведенням перевірки, під

час її проведення рішення суду  не

пред'являлося.

Отже, податковий орган не мав

правових та фактичних підстав для проведення позапланової перевірки. Складений

по результатах перевірки Акт від 15 травня 2007 року не має будь-якої юридичної

сили, є протиправним. На його підставі не можуть виноситися будь-які податкові

рішення-повідомлення. Всі вони є нечинними та підлягають скасуванню.

Позивач вважає, що податковий орган

не мав правових та фактичних підстав для зменшення податкового кредиту,

визначення податкового зобов'язання по сплаті ПДВ.

Відповідно до Акту від 15 травня

2007 року №112, податковий кредит по ПДВ зменшено за листопад 2004 року на 25

812 грн., за грудень 2004 року на 45 868 грн., за січень 2005 року на 18 163

грн., за березень 2005 року на 18 959 грн., за квітень 2005 року на 49 043

грн., за червень 2005 року на 43 667 грн., за липень 2005 року на 23 931 грн.,

за вересень 2005 року на 24 464 грн.

Згідно Акту дана розбіжність

виникла в зв'язку з тим, що на підставі інформації з ДПІ у Голосіївському

районі м.Києва із складу податкового кредиту по ПДВ СПД ОСОБА_1за 2004-2005

роки виключено ряд податкових накладних, виданих ПП «Вікі»(м.Київ), оскільки

державна реєстрація даного підприємства на момент видачі цих податкових

накладних була скасована. Тому, на думку головного державного податкового

ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи управління

оподаткування фізичних осіб Панчук Н.О. вони є недійсними, а сума податкового

кредиту по ПДВ не підтверджена документально. Зазначено, що мною порушено

пп.7.2.4 п.7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про

податок на додану вартість".

На думку позивача висновок

податкового інспектора про те, що податкові накладні за період 2004-2005 роки,

видані ПП «Вікі»є недійсними. Такий висновок ґрунтується виключно на тому, що

рішенням господарського суду м.Києва від 18 жовтня 2004 року була скасована

державна реєстрація ПП «Вікі», вважає, що скасування державної реєстрації

юридичної особи не є підставою для визнання податкових накладних недійсними.

Відповідно до п.5 Наказу Державної

податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної

та порядку її заповнення»№165 від 30.05.1997 року - податкова накладна

вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2

даного Порядку /податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник

податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер

платника податку на додану вартість/. Інших підстав для визнання податкових

накладних недійсними /в тому числі - скасування державної реєстрації/ вказаний

Наказ та інші нормативні акти не передбачають.

Всі спірні податкові накладні

заповнені належною юридичною особою, яка зареєстрована як платник податку в

податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника

податку на додану вартість №256434926073. Даний факт стверджується самими

податковими накладними, свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ №36459825 від 09

липня 1998 року, виданим ДШ у Старокиївському районі м.Києва. Відповідно до

цього свідоцтва ПП "Вікі" зареєстроване як платник ПДВ з 09 липня

1998 року. При вчиненні господарських операцій з зазначеним суб"єктом

підприємницької діяльності мені було пред"явлено вказане свідоцтво. Копії

даних документів приєдную до позовної заяви. Припинення діяльності підприємства

саме по собі не свідчить про анулювання свідоцтва платника ПДВ.

Позивач зазначає, що в акті

контролюючого органу відсутні відомості про те, чи проведено анулювання

свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ПП "Вікі", чи було

здано/вилучене/ це свідоцтво. Зміст Акту перевірки дає підстави для висновку

про те, що анулювання вказаного свідоцтва не проведено, це свідоцтво не

вилучене.

Висновок контролюючого органу про

порушення мною вимог пп.7.2.4 п.7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону

України "Про податок на додану вартість" суперечить змісту вказаних

норм права, фактичним обставинам справи.

Згідно пп. 7.2.4 п.7.2 ст.7

зазначеного Закону право на нарахування податку та складання податкових

накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у

порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідач позовні вимоги не визнає

в повному обсязі.  В судовому засіданні

повністю підтримав заперечення, викладені ним в письмовій формі. Відповідачем

подано клопотання про витребування первинних документів, що підтверджують

фактичну сплату Приватним підприємцем Обод П.І. коштів ПП «Вікі»та будь-які

документи, що підтверджують фактичне виконання господарських операцій зі

сторони обох контрагентів.  Провадження у

справі зупинялось судом до 01.11.2007 року для надання позивачем вищевказаних документів.

Витребувані судом документи позивачем не надані. 

Заслухавши пояснення представника

відповідача, оцінивши докази та всі обставини справи в їх сукупності, суд

вважає, що позов задоволенню не підлягає.

При цьому судом

ВСТАНОВЛЕНО

Державною податковою інспекцією у

м.Рівне на підставі наказу начальника ДПІ у м.Рівне №242 від 04.05.2007 року,

згідно направлення №390/857/17-100 від 08.05.2005 року та у відповідності з

вимогами п.1 ч.6, ч.8,ч.10 ст.111 Закону України від 04.12.1990 р.№509-XII «Про

державну податкову службу  в

Україні»проведена документальна позапланова перевірка фінансово-господарської

діяльності з питань дотримання платником податків ОСОБА_1вимог податкового

законодавства за період з 01.04.2004 року по 30.09.2005 року.

Спеціальним законом в рамках якого

зобов'язанні діяти органи державної податкової служби України є Закон України

“Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ. Ч. 6,

ст. 111 вищеназваного закону містить вичерпний перелік обставин за

наявності хоча б однієї з яких проводиться позапланова перевірка.

          Відповідно до п. 1, ч.6, ст. 111

Закону України № 509-ХІІ Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка,

яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і

проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) за наслідками

перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення

платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства,

якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на

обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти

робочих днів з дня отримання запиту.

          Ст. 112 Закону України №

509-ХІІ передбачено,  умови допуску

посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та

позапланових виїзних перевірок. Ч.1, ст. 112 визначено, що посадові

особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення

планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх

проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання

платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в

якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби,

мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення

перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної

податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є

дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової

служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника

податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому

зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її

початку та дата закінчення. 

Ч.2, ст. 112

передбачено, що ненадання цих документів платнику податків або їх надання з

порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для

недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення

планової або позапланової виїзної перевірки.

В матеріалах справи наявний наказ

начальником ДПІ у м. Рівне ДПІ у м. Рівне № 242 від 04.05.2007 р. на проведення

позапланової виїзної  перевірки

ОСОБА_1Копію наказу СПД Обод П.І. отримав 07.05.2007 р., направлення відповідачу

було вручено згідно розписки 08.05.2007 р.

Таким чином податковим органом було

дотримано всі передбачені Законом України № 509-ХІІ вимоги щодо проведення

перевірки.

За результатами перевірки Державною

податковою інспекцією у м.Рівне складений Акт №112 від 15.05.2007 року (далі

-акт), в якому зазначається, що документальною перевіркою встановлене включення

в декларацію про доходи перекручених даних, що призвело  до заниження оподатковуваного доходу за 2004

рік на 420754 грн.70 коп., за I-III кв. 2005 року -115846 грн.30 коп..

В результаті встановленого

порушення пп.7.2.4. п.7.2., пп7.4.1. пп. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про

податок на додану вартість»№168/97 від 03.04.1997 року (із змінами і

доповненнями) донараховано до сплати за листопад 2004 року -вересень 2005 року

податок на додану вартість в сумі 249907,00 грн..  

На підставі акту перевірки

Державною податковою інспекцією в м.Рівне складено податкове

повідомлення-рішення №0001901742/0 від 18.05.2007 року, яким донараховано

податок на додану вартість за кодом платежу 14010100 на загальну суму 374860

грн. 50 коп. з них: 249907,00 грн. основного платежу, та 124953 грн.50 коп.

штрафних (фінансових санкцій).  

У акті позапланової перевірки

встановлено, що позивачем на момент проведення перевірки не надано книгу обліку

продажу товарів та книгу обліку придбання товарів.

Для підтвердження задекларованих

сум податкового кредиту по ПДВ були приватним підприємцем ОСОБА_1. були надані

податкові накладні б/н від 10.11.200 року, б/н від 19.11.2004р., б/н від

14.12.2004р., б/н від 11.01.2005р., б/н від 03.02.2005р., б/н 10.03.2005р.,

б/н від 28.03.2005р., б/н від 05.04.2005р., б/н від 12.05.2005р., б/н від

06.06.2005р., б/н від 07.07.2005р., б/н від 12.09.2005 р. відповідно до яких

ним було придбано шкіри ВРХ у Приватного підприємства «Вікі»(м.Київ, код ЄДРПОУ

25643495) на загальну суму 249907 грн. 00 коп., які були включені приватним

підприємцем ОСОБА_1. до податкового кредиту по ПДВ.

В матеріалах справи наявне рішення

господарського суду м.Києва, по справі №23/587 від 18.10.2004 року про

скасування державної реєстрації ПП «Вікі».

За змістом Закону "Про податок

на додану вартість" право на відшкодування ПДВ виникає лише при фактичному

його надходженні до Державного бюджету України від платника податку - продавця,

а не із самого факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем податку

в ціні товару. В мотивувальній частині рішенням господарського суду м.Києва від

18.10.2004 року по справі №23/587 встановлено, що ПП «Вікі»більше року не подає

податкових декларацій та документів бухгалтерської звітності, а саме: податкову

декларацію з податку на додану вартість та декларацію про прибуток

підприємства. Оскільки, ПП «Вікі»не подавало декларації, бухгалтерську

звітність, інші документи і відомості, що підтверджують обчислення і сплату

податків, відтак суд приходить до висновку, що ПП «Вікі»не сплачувало податки

до Державного бюджету України, тому у приватного підприємця ОСОБА_1були

відсутні підстави для відшкодування податку на додану вартість.  

Згідно п.п. 7.7.5 п. 7.7 Закону

України “Про податок на додану вартість” суми податку на додану вартість

зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються

у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з

цим Законом. Тобто, законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових

підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є

фактичне надходження цих сум до Державного бюджету України.

Висновок про те, що відшкодуванню

підлягають лише суми які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття

податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України

(п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника

податку, як особи, яка згідно п. 1.3 ст. 3 Закону України “Про податок на

додану вартість” зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету

податку, що сплачується покупцем.

Законом України “Про податок на

додану вартість” встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до

бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому

зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім

включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість

та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені

у вигляді податку.

Згідно з наказом Державної

податкової адміністрації України від 01.03.2000 року №79, зареєстрованого в

Міністерстві юстиції України 03.04.2000 р. за №208/442 «Про затвердження

Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість»визначено порядок

анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість. Згідно положень

абз.4, пп.25.2.1 положення податкові органи приймають рішення про анулювання

реєстрації відповідних платників податку на додану вартість за наявності

судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності

фізичної особи -підприємця, що не пов'язане з банкрутством, або повідомлення

державного реєстратора чи відомостей з Єдиного державного реєстру про внесення

запису щодо такого рішення.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.38 Закону

України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців»суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи,

що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням

законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням

юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове

рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним

реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій. Державний реєстратор повинен

не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо

припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи,

внести до Єдиного державного реєстру запис щодо цього судового рішення та в той

же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного

фонду України, фондів соціального страхування та юридичну особу, щодо якої було

прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого

запису.  

Відтак в момент виписання

податкових накладних приватному підприємцю ОСОБА_1. свідоцтво платника ПДВ ПП

«Вікі»було анульовано.       

За наведених обставин оспорюване

податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Рівне

№0001901742/0 від 18.05.2007 року про визначення суми податкового зобов'язання

за платежем податок на додану вартість у розмірі 374860 грн.50коп. скасуванню

не підлягає.

Керуючись статтями  94, 158 ч. 1, 160, 163 Кодексу

адміністративного судочинства України, господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позовних

вимог  - 

відмовити.

Сторона, яка не погоджується з

постановою, має право на апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження

постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її

проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до ст.

160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на

постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання

заяви про апеляційне оскарження.

                          Суддя                                                         

Мамченко Ю. А.

Повний

текст постанови  підписаний суддею

"20" листопада 2007 р.