Постанова

від 29.02.2024 по справі 914/2128/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" лютого 2024 р. Справа №914/2128/23

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - суддіМАТУЩАКА О.І.

суддів:КРАВЧУК Н.М.

СКРИПЧУК О.С.

за участю секретаря судового засідання Гулик Н.Г.

за участю представників сторін від:

апелянта: Михновецький Ю.О. (адвокат);

боржника: Іваскько С.М. (арбітражний керуючий);

заявника: Семиренко П.Я. (адвокат);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Тепло Буд Експерт б/н від 23.08.2023 (вх.ЗАГС №01-05/2730/23 від 24.08.2023)

на ухвалуГосподарського Львівської області від 31.07.2023 (суддя В.М. Артимович)

у справі№914/2128/23

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю ТІВА Україна, м. Львів

пробанкрутство Товариства з обмеженою

відповідальністю Тепло Буд Експерт, м. Винники Львівської області

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

В липні на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІВА Україна» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло Буд Експерт».

Ухвалою суду від 20.07.2023 вказану заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання суду на 31.07.2023.

Господарський суд ухвалою від 31.07.2023 відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ «Тепло Буд Експерт»; визнав вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ «ТІВА Україна» в сумі 547 088,77 грн; ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; ввів процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначив арбітражного керуючого Іваська С.М.

Зазначена ухвала суду мотивована тим, що заявник довів наявність заборгованості у боржника перед ініціюючим кредитором на загальну суму 547 088, 77 грн, яка виникла із договору поставки товару. При цьому відсутні докази, які б вказували на те, що боржник має змогу самостійно виконати свої зобов`язання та сплатити заборгованість, адже розмір його статутного капіталу становить лише 100 000, 00 грн.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

Боржник ТОВ «Тепло Буд Експерт» не погодився із постановленою ухвалою та подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати. Покликається на те, що суд першої інстанції позбавив боржника можливості заперечити проти вимог заявника, подати відзив на заяву, довести наявність спору про право або погасити заборгованість, оскільки в матеріалах справи відсутні докази надсилання судом ухвали від 20.07.2023 про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство на адресу боржника. Також суд не встановив обставин того, що станом на момент проведення підготовчого засідання у справі, вказану заяву боржник ще не отримав.

ТОВ «ТІВА Україна» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Покликається на безпідставність доводів апелянта, адже наявні підстави для відкриття провадження у справі у зв`язку із наявністю несплаченої боржником заборгованості, яка виникла на підставі договору поставки та становить 547 088, 77 грн. Вказане підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, який підписаний двома сторонами та копія якого наявна в матеріалах справи. Доводи апелянта щодо не надсилання судом ухвали про призначення підготовчого засідання спростовуються матеріалами справи.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів сплати заборгованості або доказів спроможності боржника виконати свої зобов`язання, враховуючи відсутність інших підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «Тепло Буд Експерт», суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та законного висновку під час постановлення оскаржуваної ухвали.

Інших клопотань та заяв в порядку ст. 207 ГПК України учасниками у справі подано не було.

В судовому засідання з`явилися представники апелянта (боржника), ініціюючого кредитора та арбітражний керуючий, які навели доводи та заперечення по суті апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, вимоги кредитора ТОВ «ТІВА Україна» обґрунтовані наявністю заборгованості боржника, яка виникла на підставі договору поставки товару.

Так, 22.03.2018 між ТОВ «ТІВА Україна» (постачальник) та ТОВ «Тепло Буд Експерт» (покупець) укладено договір поставки товару № УТ204594 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується постачати покупцю обладнання та комплектуючі (надалі товар), а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар за ціною і у строки згідно договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору, товар поставлятиметься покупцеві окремими партіями. Під партією товару розуміється товар, який зазначений у рахунку та/або видатковій накладній на відповідну партію.

Асортимент, кількість, ціна, строк та інші умови поставки товару вказуються постачальником у рахунках, виставлених постачальником та/або видаткових накладних, що підписуються повноважними представниками сторін на кожну партію товару, і є невід`ємними частинами договору (п. 1.3. договору).

Згідно із п. 3.2. договору, ціна товару визначається постачальником на момент поставки та зазначається у рахунку та/або видатковій накладній на відвантаження товару.

Як підтверджується видатковими накладними, на виконання вказаного договору ТОВ «ТІВА Україна» протягом 2021 року було поставлено на адресу покупця товар на загальну суму 547 088,77 грн.

У п. 3.4. договору сторони визначили, що покупець зобов`язаний оплатити товар на наступних умовах: п-п. 3.4.1., сто відсотків вартості партії товару сплачується покупцем до моменту поставки протягом двох банківських днів з моменту отримання покупцем від постачальника рахунку; п.п.3.4.2., постачальник має право на власний розсуд на окремі партії товару надати покупцеві відтермінування оплати. В такому разі покупець зобов`язаний оплатити постачальнику 100% вартості партії товару протягом 30 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної.

В матеріалах справи наявний підписаний та скріплений печатками обох сторін акт звірки взаємних розрахунків за період 2022 року між ТОВ «ТІВА Україна» та ТОВ «Тепло Буд Експерт» за договором № УТ204594 від 22.03.2018, відповідно до якого станом на 31.12.2022 заборгованість ТОВ «Тепло Буд Експерт» перед ТОВ «ТІВА Україна» становить 547 088,77 грн. Водночас відсутні докази, що боржник оплатив поставлений товар на загальну суму 547 088,77 грн.

Наведені обставини і стали підставою для звернення ТОВ «ТІВА Україна» до Господарського суду Львівської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Тепло Буд Експерт».

Оцінка суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Частиною 3 ст. 8 КУзПБ встановлено, що право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Згідно з вимогами ч. 1-3, 5 ст. 39 КУзПБ, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 39 КУзПБ, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо (окрім іншого) вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

Вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, необхідно враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

Колегія суддів зазначає, що встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20.

Суд апеляційної інстанції вказує, що законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору.

Правова категорія "спір про право", яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і у матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника.

Верховний Суд неодноразово викладав висновки про застосування положень ч. 6 ст. 39 КУзПБ стосовно необхідності встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора як необхідної передумови для відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі повного та об`єктивного дослідження обставин справи та оцінки доказів, а також наявності підстав для відмови у відкритті провадження за відповідною заявою ініціюючого кредитора в разі виникнення такого спору саме до подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Тобто суд не може формально підходити до визначення наявності чи відсутності "спору про право", який зводиться лише до доводів ініціюючого кредитора чи заперечень боржником існування тих чи інших правовідносин. У кожному конкретному випадку судом досліджуються заперечення боржника, зокрема, чи ґрунтуються вони на обставинах справи та підтверджуються відповідними доказами. Наявність чи відсутність спору про право має підтверджуватися належними доказами, а не базуватися виключно на припущеннях (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №910/16246/18, від 20.12.2021 у справі №911/3185/20 та від 06.04.2023 у справі №902/560/20).

Із аналізу положень КУзПБ та з урахуванням правових висновків Верховного Суду у аналогічних правовідносинах, суд апеляційної інстанції зазначає, що при вирішенні питання щодо наявності або відсутності підстав для відкриття провадження у справі, зокрема з підстав з`ясування обставин наявності/відсутності спору про право, необхідно враховувати доводи та заперечення, як ініціюючого кредитора, так і боржника у справі.

Згідно із ч. 3 ст. 35 КУзПБ, ухвала про прийняття заяви про відкриття провадження у справі надсилається сторонам та до органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні, державному реєстратору за місцезнаходженням боржника, до органу, уповноваженого управляти державним майном боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, арбітражним керуючим, визначеним шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 35, ч. 1 ст. 39 КУзПБ відсутність відзиву на заяву про відкриття провадження у справі не перешкоджає провадженню у справі. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що вказані норми права можуть застосовуватися лише у випадку належного повідомлення учасників у справі, з огляду на таке.

В ст. 129 Конституції України, п. 2 ч. 3 ст. 2 ГПК України закріплений принцип рівності сторін, який реалізується шляхом наданням особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, крім іншого, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи.

Згідно із ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вищевказаний принцип визначено і в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Лопушанський проти України» від 02.02.2017, згідно якого вимогу щодо рівності сторін було б позбавлено змісту, якби сторону провадження не було повідомлено про судове засідання у спосіб, який дав би їй можливість взяти участь у ньому, якщо він або вона вирішить скористатися встановленим національним законодавством правом з`явитися у судове засідання.

Суд зобов`язаний належним чином повідомляти учасників справи про час і місце розгляду справи і у випадку нез`явлення учасника справи у судове засідання з`ясувати відомості про направлення йому ухвали з повідомленням про час і місце розгляду справи, тобто з`ясувати чи був такий учасник повідомлений про розгляд справи належним чином. Учасник справи зобов`язаний з`явитися у судове засідання за викликом суду (п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України) і добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком як держави, так і осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Згідно із ч.ч. 5, 6 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

При цьому, днем вручення судового рішення є:1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок вручення судового рішення визначений ст. 242 ГПК України, ч. 11 якої передбачає, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив, що в матеріалах справи наявний список розсилки поштової кореспонденції, з якого вбачається надсилання ухвали від 20.07.2023 на адресу боржника ТОВ «Тепло Буд Експерт»: 79019, Львівська область, м. Винники, вул. Винна Гора, 26, оф. 43.

Натомість матеріали справи не містять доказів вручення вказаного поштового відправлення боржнику, а саме повідомленням про вручення із датою отримання та підписом особи, яка отримала вказане поштове відправлення. Таким чином, відсутній факт належного повідомлення боржника про прийняття до розгляду судом заяви про визнання його банкрутом та призначення підготовчого засідання на 31.07.2023.

Стаття 202 ГПК України визначає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Водночас суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Як було зазначено вище, у підготовчому засіданні господарським судом здійснюються перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Враховуючи наведене вище, а також те, що провівши підготовче засідання у справі без участі боржника за відсутності доказів належного повідомлення останнього про дату, час та місце судового засідання, суд першої інстанції позбавив боржника можливості навести заперечення по суті заяви про відкриття провадження у справі, а також надати наявні докази на підтвердження таких заперечень.

Беручи до уваги вказане, місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора як необхідної передумови для відкриття провадження у справі про банкрутство, без повного та об`єктивного дослідження обставин справи та оцінки доказів, які міг би надати боржник в разі його належного повідомлення.

Відповідно до ст. ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, зокрема, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

За викладених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування ухвали суду першої інстанції з процесуальних підстав у зв`язку з неналежним повідомленням боржника про час та дату судового засідання.

Керуючись ст. ст. 269-270, 275, 277, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Тепло Буд Експерт задовольнити.

2.Ухвалу Господарського суду Львівської області від 31.07.2023 у справі №914/2128/23 скасувати, а справу для подальшого розгляду повернути до суду першої інстанції на стадію розгляду заяви про відкриття провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Кравчук Н.М., повний текст постанови складено та підписано 18.03.2024.

Головуючий (суддя-доповідач)О.І. МАТУЩАК

СуддіН.М. КРАВЧУК

О.С. СКРИПЧУК