Постанова

від 12.02.2024 по справі 460/5641/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"12" лютого 2024 р. Справа№ 460/5641/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Отрюха Б.В.

Сітайло Л.Г.

за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 12.02.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 (повний текст рішення складено 19.04.2023)

у справі №460/5641/20 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мехтехнобуд»

до Міністерства юстиції України

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фізичної особи - підприємця Демчука Миколи Володимировича

про визнання протиправними та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мехтехнобуд» (далі по тексту - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач, Мін`юст) про визнання протиправним та скасування пунктів 1 та 2 наказу Мін`юсту про задоволення скарги №1438/5 від 15.04.2020 (далі по тексту - Наказ).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем пунктів 4, 10, 11 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, у редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Порядок №1128) при розгляді скарги Фізичної особи - підприємця Демчука Миколи Володимировича від 25.09.2019 (зареєстрованої у Мін`юсті 27.09.2019), оскільки позивача не було належним чином повідомлено про розгляд скарги, позивачу не було надано копії скарги та додані до неї документи, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості взяти участь у розгляді скарги та надання письмових пояснень/заперечень по суті скарги. Крім того, відповідачем допущено порушення щодо сорока п`яти денного строку розгляду скарги.

Рівненський окружний адміністративний суд протокольною ухвалою від 27.10.2020 залучив до участі у справу №460/5641/20 Фізичну особу - підприємця Демчука Миколу Володимировича як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (далі по тексту - третя особа).

Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 13.05.2021, залишеним без змін Восьмим апеляційний адміністративним судом постановою від 29.09.2021 у справі №460/5641/20, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мехтехнобуд» до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фізична особа - підприємець Демчук Микола Володимировича про визнання протиправними та скасування пунктів наказу задовольнив повністю. Визнано протиправними та скасувано пункти 1, 2 наказу Міністерства юстиції України від 15.04.2020 №1438/5 «Про задоволення скарги»; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мехтехнобуд» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, Міністерства юстиції України, судові витрати у виді судового збору у сумі 2 102,00 грн.

Верховний Суд постановою від 07.11.2022 касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнив частково; рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021 скасував; провадження у справі № 460/5641/20 закрив; роз`яснив позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського суду та що він вправі протягом десяти днів з дня отримання ним копії відповідної постанови звернутися до касаційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Верховного Суду від 15.11.2022 справу №460/5641/20 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Господарським судом міста Києва рішенням від 12.04.2023 у справі №460/5641/20 позов задоволено; визнано протиправними та скасовано пункти 1, 2 наказу Міністерства юстиції України від 15.04.2020 №1438/5 «Про задоволення скарги»; стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн.

Ухвалюючи вказане судове рішення суд першої інстанції дійшов висновку про порушення Мін`юстом Порядку №1128 при розгляді скарги третьої особи, оскільки позивача не було належним чином повідомлено про розгляд скарги, яку відповідач розглянув з порушенням сорока п`ятиденного строку, встановленого для її розгляду, що є підставою для визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 Наказу.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Мін`юст звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 у справі №460/5641/20 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що приймаючи оспорюваний Наказ діяв в межах повноважень та на підставі Закону. При розгляді скарги третьої особи Мін`юстом було своєчасно розміщено повідомлення про засідання Колегії щодо розгляду скарги на веб-сайті останнього, що свідчить про дотримання пункту 10 Порядку №1128. Крім того, скарга третьої особи не містить визначення заінтересованих осіб, їх адреси, засоби зв`язку тощо, тоді як пунктом 11 Порядку №1128 передбачено саме надання копії скарги з додатками до неї особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, а не обов`язок відповідача направити вказані документи таким особам.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про порушення відповідачем сорока п`ятиденного строку розгляду скарги третьої особи, оскільки за дорученням Міністра юстиції України №129/1/4820 від 05.02.2020 скаргу третьої особи було розглянуто повторно.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2023 апеляційну скаргу у справі №460/5641/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А. Козир Т.П.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 12.05.2023 витребував у Господарського суду міста Києва матеріали справи №460/5641/20; відклав вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги.

19.06.2023 матеріали справи №460/5641/20 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 30.06.2023 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 у справі №460/5641/20.

Північний апеляційний господарський суд ухвалами від 10.08.2023, 19.09.2023 відкладав розгляд справи №460/5641/20.

Ухвалою від 26.10.2023 Північний апеляційний господарський суд оголошував перерву у судовому засіданні.

Ухвалою від 23.11.2023 Північний апеляційний господарський суд повідомив учасників справи, що 30.11.2023 розгляд апеляційної скарги Міністерства юстиції України у даній справі не відбудеться у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відрядженні та призначив справу №460/5641/20 до розгляду на іншу дату.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 21.12.2023 заяву головуючого судді Коробенка Г.П., суддів Кравчука Г.А., Козир Т.П. про самовідвід від розгляду справи №460/5641/20 задовольнив; справу №460/5641/20 передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2024 справу №460/5641/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Отрюх Б.В., Сітайло Л.Г.

Ухвалою від 09.01.2024 Північний апеляційний господарський суд прийняв до свого провадження апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 у справі №460/5641/20 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Отрюх Б.В., Сітайло Л.Г.; розгляд апеляційної скарги Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 у справі №460/5641/20 призначив на 29.01.2024 на 11 год. 00 хв.

Ухвалою від 29.01.2024 Північний апеляційний господарський суд відклав розгляд справи №460/5641/20 на 12.02.2024 на 10 год. 30 хв.

Матеріали давної справи містять заяву позивача про розгляд апеляційної скарги Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 у справі №460/5641/20 без участі представника, з проханням апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 у справі №460/5641/20 залишити без змін.

Третя особа своїх представників, чи особисто, в судове засідання, призначене на 12.02.2024 не направила, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином судом апеляційної інстанцій шляхом надсилання копії ухвали Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 на його поштову адресу згідно поштового відправлення №0600247185604.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, розгляд даної справи проводиться судом апеляційної інстанції за відсутності представників позивача та третьої особи, повідомлених належним чином, що не перешкоджає розгляду даної справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.02.2024 підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 у справі №460/5641/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши вимоги та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

05.09.2019 державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Мамонтовою Катериною Євгенівною вчинено реєстраційну дію №16081070001015053 - внесення змін до відомостей про юридичну особу ТОВ «Мехтехнобуд», що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна складу учасників або інформації про засновників), у результаті якої було змінено склад учасників ТОВ «Мехтехнобуд» у зв`язку із продажем СП «Мехтехнобуд» належної йому частки в статутному капіталі номінальною вартістю 10 000,00 грн на користь ТОВ «МЖК-Сім`я», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі по тексту - ЄДР) станом на 07.09.2019 та станом на 09.04.2020 (т.1 а.с. 147-158).

24.09.2019 третя особа звернулася до Мін`юсту із скаргою (№33699-33-19 від 27.09.2019) щодо правомірності проведених реєстраційних дій державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Мамонтовою Катериною Євгенівною, в якій просив скасувати вчинену нею реєстраційну дію від 05.09.2019 № 16081070001015053 (т.1 а.с. 6-7).

25.09.2019 третя особа звернулася до Мін`юсту із скаргою (№33700-33-19 від 27.09.2019) (т. 1 а.с. 10-12) щодо правомірності проведених реєстраційних дій, зокрема, державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Мамонтовою Катериною Євгенівною, в якій просив, зокрема, скасувати вчинену нею реєстраційну дію від 05.09.2019 №16081070001015053.

Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації рекомендовано Мін`юсту відмовити у задоволенні скарги третьої особи від 24.09.2019, про що свідчить витяг з протоколу № 88 засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 07.11.2019 (т. 1 а.с. 15).

Надалі Міністром юстиції України надано доручення від 05.02.2020 №129/1/48-20 щодо повторного розгляду скарг третьої особи від 24.09.2019, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.09.2019 за №33699-33-19, та від 25.09.2019, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.09.2019 за № 33700-33-19 (т. 1 а.с. 95-96).

За результатами розгляду скарг Колегією з розгляду скарг у сфері державної реєстрації вирішено рекомендувати Мін`юсту задовольнити скаргу третьої особи від 24.09.2019 частково; скасувати оскаржувану реєстраційну дію, проведену в ЄДР державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Мамонтовою Катериною Євгенівною, анулювати доступ до ЄДР державному реєстратору Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Мамонтовій Катерині Євгенівні, що підтверджується витягом з протоколу № 21 засідання Колегії від 05.03.2020 (т.1 а.с. 16-17).

Згідно з висновком Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 05.03.2020, зокрема, рекомендовано: скаргу третьої особи від 25.09.2019 задовольнити частково; скасувати реєстраційну дію в ЄДР від 05.09.2019 №16081070001015053 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах», проведену державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Мамонтовою Катериною Євгеніївною; анулювати державному реєстратору Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Мамонтовій Катерині Євгеніївні доступ до ЄДР (т.1 а.с. 20-23).

Наказом Мін`юсту від 15.04.2020 № 1438/5 «Про задоволення скарги» частково задоволено скаргу третьої особи від 25.09.2019 та скасовано реєстраційну дію в ЄДР від 05.09.2019 № 16081070001015053 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах», проведену державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Мамонтовою Катериною Євгеніївною (пункти 1, 2 Наказу).

Спір виник внаслідок прийняття відповідачем рішення, яке, як стверджує позивач, прийнято з порушенням пунктів 4, 10, 11 Порядку №1128, внаслідок чого порушені права позивача.

Згідно із статтею 15, частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Подібні за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18, від 28.11.2019 у справі № 918/150/19, від 26.01.2022 у справі № 921/787/20 від 14.06.2022 у справі № 904/3870/21, від 13.09.2022 у справі № 918/1222/21.

Із скарг третьої особи на реєстраційні дії, проведені державним реєстратором вбачається, що скарзі слугували наступні події. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 07.05.2019, залишеним без змін постановою Північно-західного господарського суду від 23.07.2019 у справі №918/33/19 за позовом Фізичної особи-підприємця Демчука Миколи Володимировича то Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД», Спільного підприємства «МЕХАГРОБУД» про стягнення збитків в сумі 268 927,48 грн позов задоволено частково та стягнуто 116 093,48 грн майнового збитку від падіння крану, 2 734,00 вартість послуг по оцінці автомобіля та повідомлення про проведення оцінки та 1 782,41 грн витрат по сплаті судового збору. На виконання вказаного рішення 19.08.2019 Господарським судом Рівненської області видано наказ.

В ході виконавчого провадження НОМЕР_1, відкритого державним виконавцем 21.08.2019 (т. 1 а.с. 66), встановлено відсутність у Спільного підприємства «МЕХАГРОБУД» будь-якого рухомого та нерухомого майна, грошових коштів та транспортних засобів.

Водночас, попри накладений в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1 арешт постановою від 10.07.2020 (т.1 а.с. 67), відбувається передання майна Спільного підприємства «МЕХАГРОБУД» до статутного капіталу ТОВ «Мехтехнобуд», який, в подальшому, відчужує свої корпоративні права на користь ТОВ «МЖК-Сім`я», що засвідчено записом у ЄДР від 05.09.2019 №16081070001015053.

Таким чином, спірний Наказ стосується прав та інтересів позивача та третьої особи, як стягувача по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» та Спільного підприємства «МЕХАГРОБУД» у виконавчому провадженні НОМЕР_1 за рішенням суду у справі №918/33/19.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 ГПК України).

Згідно із статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач, звертаючись до суду з позовною заявою зобов`язаний у відповідності до частини 3 статті 13 та частини 1 статті 74 ГПК України довести наявність порушення його прав та законних інтересів, а суд, у свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав позивача.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-IV, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон №755-IV).

Відповідно до частин 1, 2 статті 34 Закону №755-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю (частина 3 статті 34 Закону №755-IV).

Порядком №1128 визначено процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін`юсту чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах за умови підписання її скаржником, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису (пункти 2, 3 Порядку №1128).

Пунктом 4 Порядку №1128 визначено, що розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян».

Частина 1 статті 21 Закону України «Про звернення громадян» визначає, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Відповідно до пунктів 5, 8 Порядку №1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу. Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації у строк, визначений абзацом першим цього пункту, також на предмет пересилання її за належністю Мін`юсту чи іншому територіальному органу.

У разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

Таким чином, за приписами Порядку №1128 за відсутності підстав для відмови у задоволенні скарги або з відсутності підстав для пересилання скарги за її належністю Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

За результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом (пункт 13 Порядку №1128).

Як правильно встановлено судом першої інстанції, під час проведення перевірки на предмет дотримання законодавства державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Мамонтовою Катериною Євгенівною при вчиненні оскарженої реєстраційної дії від 05.09.2019 № 16081070001015053, відповідач мав встановити документи, на підставі яких вчинено реєстраційні дії, їх достатність та відповідність на момент її проведення, та чи було прийнято рішення державним реєстратором з порушенням або дотриманням вимог закону.

Законом №755-IV передбачений порядок вчинення реєстраційних дій державним реєстратором та визначений перелік прав та обов`язків державного реєстратора під час вчинення таких реєстраційних дій.

Для вчинення реєстраційної дії №16081070001015053 державному реєстратору Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Мамонтовій Катерині Євгенівні були подані документи, передбачені ст. 17 Закону №755-IV і необхідні для вчинення реєстраційної дії.

Однак, Колегією Мін`юсту встановлено, що 21.08.2019 до Єдиного реєстру боржників було внесено відомості про СП «Мехтехнобуд» як боржника у рамках виконавчого провадження № 59858521, чого державним реєстратором, у свою чергу, враховано не було.

Відповідно до пункту 3-1 частини 1 статті 28 Закону №755-IV у разі, коли заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов`язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи у зв`язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, подано щодо засновника (учасника), який на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці, крім випадку збільшення розміру такої частки, це є підставою для відмови у державній реєстрації.

За таких обставин, суд першої інстанції цілковито правильно дійшов висновку про те, що висновок Колегії щодо проведенння державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (у зв`язку з відчуженням частки у статутному капіталі) обов`язковій перевірці підлягає факт внесення до Єдиного реєстру боржників відомостей про відчужувача, а відтак державний реєстратор Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Мамонтова Катерина Євгенівна повинна була відмовити у державній реєстрації на підставі пункту 3-1 частини 1 статті 28 Закону №755-IV. Водночас відповідно до пункту 10 Порядку №1128 для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

Згідно пункту 11 Порядку №1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Розміщення повідомлення про розгляд скарги за відсутності у такому повідомленні будь-якої інформації щодо підстав подання скарги, реєстраційних дій (рішень), які є предметом оскарження, і, тим більше, доводів скаржника, не може бути визнане належним повідомленням заінтересованих осіб в розумінні пунктів 10, 11, 12 Порядку №1128, оскільки є унеможливленою (суттєво ускладненою) реалізацією прав заінтересованих осіб на надання своїх пояснень, заперечень та висловлення думок по суті скарги.

Судом встановлено, що на офіційному сайті відповідача оприлюднено оголошення про те, що 05.03.2020 о 12 год. 00 хв. розглядатимуться скарги третьої особи щодо позивача - ТОВ «МЕХТЕХБУД», при цьому останнього визначено як заінтересовану особу. В оголошенні також міститься інформація стосовно об`єкта нерухомого майна та суб`єктів оскарження.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1128 копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін`юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально.

За відповідним клопотанням осіб, визначених в абзаці першому цього пункту, колегія відкладає розгляд скарги у сфері державної реєстрації на не більше ніж одну годину для забезпечення можливості ознайомлення таких осіб з відповідною скаргою та доданих до неї документів. Особи, визначені в абзаці першому цього пункту, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду.

Запрошення відповідних осіб має на меті не лише проінформувати їх про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані, тобто, щоб всі заінтересовані особи у розгляді вказаної скарги були «почуті».

Належне повідомлення всіх осіб, яких стосується скарга, призначена до розгляду на засіданні відповідної комісії, сприяє належному виконанню нею своїх функцій та має істотне значення для вирішення скарги.

Отже, на комісію покладено обов`язок забезпечити участь заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення з метою реалізації їхнього права на захист, подання відповідних пояснень.

Та обставина, що повідомлення про час і місце розгляду скарги шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту є належним повідомленням позивача, не свідчить про нівелювання обов`язку суб`єкта розгляду скарги надати заінтересованим особам копії скарги, що має на меті забезпечити обізнаність осіб, чиї інтереси зачіпаються, про її подання, зміст та розгляд.

Якщо скаржника, суб`єкта, дії якого оскаржуються, або інших заінтересованих осіб не повідомлено про час та місце розгляду скарги чи їм не надіслано скарги, комісія не має законних підстав розглядати скаргу по суті (постанова Верховного Суду від 13.01.2022 у cправі № 910/3599/20).

Неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням; це порушення ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення, прийнятого за наслідками розгляду скарги. Відсутність належного повідомлення заінтересованих осіб є підставою для визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції України. Подібні за змістом правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 у справі №910/9855/20, від 02.02.2022 у справі №923/128/19, від 23.03.2021 у справі №480/388/19, від 15.08.2019 у справі №826/3539/17.

Матеріли даної справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача про розгляд скарги 05.03.2020.

Суд першої інстанції встановив, що відповідачем була здійснена невдала спроба сповістити позивача про час та місце розгляду скарги телефонограмою, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія телефонограми від 04.03.2020 (т.1 а.с. 97).

Порядком №1128 на відповідача покладено обов`язок повідомити заінтересовану особу про розгляд скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації по суті.

Згідно відповіді Державного підприємства «Національні інформаційні системи» №2502/14.2-16 від 14.07.2020 (т.1 а.с. 24) оголошення про засідання Колегії від 04.11.2019 було опубліковано на офіційному веб-сайті Мін`юсту 01.11.2019 о 16:44, оголошення про засідання Колегії Мін`юсту від 07.11.2019 опубліковано на офіційному веб-сайті Мін`юсту 05.11.2019 о 13:00, оголошення про засідання Колегії Мін`юсту від 05.03.2020 опубліковано на офіційному веб-сайті Мін`юсту 03.03.2020 о 18:03, що свідчить про допущене порушення відповідачем пункту 11 Порядку №1128.

Таким чином, відповідач не виконав свого обов`язку щодо забезпечення участі заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення їх про розгляд вказаної скарги, внаслідок чого позивач був фактично позбавлений можливості бути присутніми під час розгляду скарги та надавати відповідні пояснення, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для скасування Наказу.

Як вже згадувалось вище, розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян» (пункт 4 Порядку №1128)

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про звернення громадян» визначає, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб, Мін`юст та його територіальні органи можуть встановити інші строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів (абзац 3 частини 3 статті 34 Закону Закон №755-IV).

Порушення строку розгляду скарги Колегією також може у сукупності оцінюватися, як підстава для скасування наказів Мін`юсту за розглядом скарг у сфері державної реєстрації (постанови Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №420/4037/20, від 07.12.2022 у справі №910/21303/21).

Доводи відповідача про те, що скаргу від 27.09.2019 №33700-33/19 розглянуто повторно на підставі доручення Міністра юстиції України №129/1/48-20 від 05.02.2020, не спростовують вищенаведених обставин щодо граничного строку розгляду скарги, при цьому як вже зазначалось порушення строку розгляду скарги Комісією є підставою для скасування наказів Мін`юсту в сукупності з іншими підставами, такими як неналежне повідомлення позивача про час та місце розгляду скарги.

Слід зазначити, що Положення про Колегію з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 09.01.2020 №71/5, у редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин, передбачає, що розгляд Колегією скарги у сферах державної реєстрації здійснюється повторно виключно у разі доручення Мін`юсту щодо перегляду відповідної скарги з мотивів невідповідності висновку вимогам законодавства та/або у разі, якщо Колегією належно не було досліджено обставини відповідної скарги. За потреби повторний розгляд відбувається з повторним викликом сторін. Розгляд Колегією скарги у сферах державної реєстрації повторно здійснюється у послідовності, передбаченій пунктом 4 цього розділу, та із запрошенням за потреби осіб для надання усних пояснень відповідно до підпункту 2 пункту 4 цього розділу (пункт 12 вказаного Положення).

Разом з цим, вказаний нормативно-правовий акт не містить положень щодо строку розгляду скарг, тоді як строки розгляду скарги врегульовано пунктом 4 Порядку №1128, статтею 21 Закону України «Про звернення громадян» та абзацом 3 частини 3 статті 34 Закону Закон №755-IV, які не містять застережень щодо повторного розгляду скарги у разі доручення Мін`юсту.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову.

Відповідно до частин 1-5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Апеляційним судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Згідно із частиною 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 у справі №460/5641/20 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта (відповідача).

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 у справі №460/5641/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 у справі №460/5641/20 залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Міністерство юстиції України.

4. Матеріали справи №460/5641/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано суддями 18.03.2024.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді Б.В. Отрюх

Л.Г. Сітайло