Ухвала

від 14.03.2024 по справі 904/1646/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

за результатами розгляду заяви з грошовими вимогами до боржника

14.03.2024м. ДніпроСправа № 904/1646/23

за заявою Приватного акціонерного товариства "Просто" (04050, місто Київ, вулиця Герцена, будинок 10; ідентифікаційний код 24745673)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (49000, місто Дніпро, вулиця Василя Макухи, будинок 1; ідентифікаційний код 35265086)

про визнання грошових вимог на суму 630 177,48 грн та 6 056,00 грн судового збору

Суддя Примак С.А.

при секретарі судового засідання Скорик Н.О.

За участі представників сторін:

від заявника: не з`явився

від боржника: не з`явився

від розпорядника майна: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду 14.02.2024 від Приватного акціонерного товариства "Просто" надійшла заява про визнання грошових вимог до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" на суму 630 177,48 грн та 6 056,00 грн судового збору.

Ухвалою господарського суду від 15.02.2024 прийнято заяву Приватного акціонерного товариства "Просто" до розгляду у судовому засіданні на 14032024, зобов`язавши боржника - Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" та арбітражну керуючу Тищенко Оксану Іванівну (свідоцтво №318 від 28.02.2013) надати повідомлення про результати розгляду грошових вимог.

До господарського суду 26.02.2024 від розпорядника майна за допомогою засобів електронного поштового зв`язку надійшло повідомлення №02-62/58 від 21.02.2024 про результати розгляду кредиторських вимог, відповідно до якого розпорядником майна заявлені грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Просто" визнано у повному обсязі.

До господарського суду 14.02.2024 від Приватного акціонерного товариства "Просто" за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про розгляд справи без його участі.

У судове засідання 14.03.2024 повноважні представники сторін не з`явилися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, наявні докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Просто" до боржника Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта".

Як вбачається з матеріалів грошових вимог, грошова вимога Приватного акціонерного товариства "Просто" складає суму у розмірі 630 177,48 грн, яке перейшло до заявника внаслідок сплати страхових відшкодувань за договорами добровільного страхування наземних транспортних засобів, а у боржника виникло зобов`язання перед заявником по укладеним договорам обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з огляду на наступне.

Так, грошова заборгованість Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" перед Приватним акціонерним товариство "Просто", у розмірі 630 177,48 грн складається з наступних сум:

- 20 488,32 грн встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2018 у справі № 910/4872/18;

- 84 144,47 грн встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2018 у справі № 910/4862/18;

- 69 607,32 грн встановлена рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2020 у справі № 904/137/20;

- 101 065,24 грн встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2018 у справі №910/4852/18;

- 4 338,61 грн. встановлена Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/17622/18;

- 16 299,09 грн встановлена рішенням Господарського суд міста Києва від 17.08.2018 у справі №910/7464/18;

- 49 455,08 грн встановлена вішенням Господарського суду м. Києва від 17.04.2019 у справі №910/1582/19;

- 18 766,59 грн встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 08.08.2018 у справі № 910/7440/18;

- 35 635,36 грн встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2018 у справі № 910/7442/18;

- 24 913,27 грн. встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2018 у справі № 4870/18;

- 58 421,00 грн встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі № 910/4839/18;

- 18 820,46 грн встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 02.01.2019 у справі № 910/14440/18;

- 20 974,00 грн встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 у справі № 910/16115/18;

- 5 051,06 грн встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2018 у справі № 910/12125/18;

- 42 943,90 грн, що становить витрати по виплаті страхового відшкодування за договором РVР.S 1801717 АТ "Просто" по страховій справі №130992, поліс цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/1356883 ТДВ "СТ "Домінанта";

- 8 013,31 грн, що становить витрати по виплаті страхового відшкодування за договором РКS 1801562 АТ "Просто" по страховій справі №132854, поліс цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/8327257ТДВ "СТ "Домінанта";

- 51 240,40 грн., що становить витрати по виплаті страхового відшкодування за договором РVР.S1801717 АТ "Просто" по страховій справі №128644, поліс цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/0657166 ТДВ "СТ "Домінанта";

Згідно до положень статті 993, частини 1 статті 1191 Цивільного Кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, мас до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

ідповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Частинами 2 та 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Крім того господарський суд зазначає, Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Таким чином, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Згідно частин 3-4 статі 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:

1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне визнати грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Просто" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" на суму 6 056,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 585 191,48 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів та 44 986,00 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Просто" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" на суму 6 056,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 585 191,48 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів та 44 986,00 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

Ухвала набирає законної сили - 14.03.2024 та може бути оскаржена у 10-ти денний строк до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя С.А. Примак