Рішення

від 18.03.2024 по справі 905/1521/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.03.2024р. Справа №905/1521/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСА», м.Слов`янськ

про стягнення заборгованості в сумі 49713,21 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 33282,11 грн., 3% річних в сумі 1751,76 грн., інфляційне збільшення в сумі 8623,22 грн. та пеня в сумі 6056,12 грн.

Суддя Левшина Г.В.

за участю секретаря судового засідання Ревенко Д.С.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

1. Стислий зміст позовних вимог:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м.Київ, позивач, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСА», м.Слов`янськ, про стягнення заборгованості в сумі 49713,21 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 33282,11 грн., 3% річних в сумі 1751,76 грн., інфляційне збільшення в сумі 8623,22 грн. та пеня в сумі 6056,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу №111/ПГ-1269-К від 29.12.2020р.

2. Щодо порядку господарського судочинства під час розгляду справи судом:

Ухвалою суду від 30.11.2023р. повернуто позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСА», м.Слов`янськ про стягнення заборгованості в сумі 49713,21 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 33282,11 грн., 3% річних в сумі 1751,76 грн., інфляційне збільшення в сумі 8623,22 грн. та пеня в сумі 6056,12 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2024р. апеляційну скаргу ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м.Київ, на ухвалу господарського суду Донецької області від 30.11.2023 у справі №905/1521/23 задоволено; ухвалу господарського суду Донецької області від 30.11.2023 у справі №905/1521/23 скасовано та справу №905/1521/23 направлено до господарського суду Донецької області для подальшого розгляду.

05.02.2024р. до господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи №905/1521/23.

Згідно витягу протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.02.2024р., справу №905/1521/23 передано судді Левшиній Г.В.

Ухвалою суду від 07.02.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1521/23; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; судове засідання призначено на 19.02.2024 року о 13:30 год.; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; явку сторін у судове засідання визнано не обов`язковою.

У судове засідання 19.02.2024р. з`явився представник позивача, надав пояснення по суті справи; відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою суду від 19.02.2024р. відкладено розгляд справи на 18.03.2024 року об 11:10 год.; запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву з належними доказами його направлення позивачу.

У судове засідання 18.03.2024р. з`явився представник позивача, надав пояснення по суті справи; відповідач в судове засідання не з`явився.

Відзив на позовну заяву, будь-яких заяв та/або клопотань відповідач до суду не надав. Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСА» було належним чином повідомлено про розгляд справи, враховуючи наступні обставини.

Відповідно до ч.5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За допомогою підсистеми Автоматизованої системи "Діловодства спеціалізованого суду", судом встановлено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСА» не зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.02.2024р. була направлена рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 84100, Донецька обл., м.Слов`янськ, вул.Поштова, буд.10.

Поштовий конверт повернуто до господарського суду без вручення адресатові за закінченням терміну зберігання.

За змістом ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі №904/9904/17).

Одночасно, ухвалу суду про відкриття провадження у справі було надіслано відповідачу на електронну адресу julia.cherkasova333@gmail.com, яку зазначено позивачем та посилання на яку міститься в договорі постачання природного газу №111/ПГ-1269-К від 29.12.2020р. Згідно довідки про доставку електронного листа зазначену ухвалу було отримано відповідачем 08.02.2024р.

Разом з тим, судом було опубліковано оголошення на офіційному веб-порталі суду, які наявні в матеріалах справи.

Судом також враховано, що відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд Донецької області зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно із ст.2 Господарського процесуального кодексу України однією із засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Ухвалюючи судове рішення 18.03.2024р. суд виходить з тих обставин, що боржник здійснивши свою реєстрацію за певною адресою у Єдиному державному реєстрі бажав та не заперечував, щоб ці засоби комунікації використовувалися іншими особами, у тому числі й судом. Це, в свою чергу, покладає на відповідача обов`язок отримувати повідомлення та відповідати на них. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести "ризик незнання" учасника, який надав необмеженому колу осіб свою адресу, номер телефону, але не користується чи не стежить за ними.

Таким чином, враховуючи вжиті судом заходи щодо повідомлення відповідача з наявним судовим провадженням, суд виходить з принципу "презумпції обізнаності" відповідача з наявним провадженням та згідно із ст.165 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог.

3. Встановлені судом обставини справи:

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальній послуг (НКРЕКП), від 04.07.2017 року №880 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

29.12.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСА» (далі - споживач, відповідач) було укладено договір постачання природного газу №111/ПГ-1269-К, за змістом п.1.1 якого, постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ (за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00), власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, а споживач зобов`язаний прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

EIC-код споживача - 56XO0000OCT8U000.

За цим договором обсяг споживання газу споживачем в кожному окремому розрахунковому періоді за ціною відповідно до п.4.4.6 не може перевищувати 10 тис.куб.м. Загальний замовлений обсяг постачання газу за цим договором становить 2,100 тис.куб.м. (п.1.2 договору).

Фактичний загальний обсяг постачання природного газу за цим договором складається з обсягів постачання природного газу по розрахункових періодах, фактично поставлених постачальником споживачу протягом строку дії цього договору (п.1.4 договору).

Згідно з п.1.8 договору обов`язковою умовою для постачання газу споживачу за цим договором є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору на розподіл природного газу (для споживачів, об`єкти яких приєднані до газорозподільних мереж) або з Оператором ГТС договору на транспортування природного газу (для споживачів, об`єкти яких приєднані до газотранспортної системи), на підставі яких споживач набуває право санкціоновано відбирати газ з газорозподільної або газотранспортної системи, та присвоєння споживачу (його об`єктам споживання) EIC-кодів.

Відповідно до п.1.9 договору місцезнаходження точки комерційного обліку Донецька обл., м.Слов`янськ, вул. Поштова, 10, назва точки виходу з газотранспортної системи ПАТ з газопостачання та газифікації «Донецькоблгаз».

Постачання та споживання замовлених обсягів газу протягом місяця здійснюється, виходячи із середньодобової норми, яка визначається шляхом ділення місячного замовленого обсягу газу на кількість днів протягом місяця (п. 2.1 договору).

За змістом п. 2.2 договору постачальник забезпечує постачання обсягу газу, замовленого згідно п.п.1.2, 1.3 цього договору. Підписання споживачем даного договору є підставою для включення його постачальником до власного Реєстру споживачів у визначеному в договорі та додаткових угодах до нього розрахунковому періоді.

Відповідно до п.2.6 договору приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у розрахунковому періоді, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою (за наявності) акту приймання-передачі природного газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу та його вартість.

Для складання акту приймання-передачі природного газу за підсумками розрахункового періоду постачальник використовує дані з Інформаційної платформи Оператор ГТС, не раніше 9 числа місяця наступного за розрахунковим періодом. Постачальник направляє споживачу два примірника підписаного та скріпленого печаткою акту до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (п.п.2.7, 2.8 договору).

Згідно з п.2.9 договору споживач протягом 2 (двох) банківських днів з дати отримання актів приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений його печаткою (за наявності), або надати в письмові формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу.

Пунктом 2.10 договору передбачено, що у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі природного газу, ненадання письмово обґрунтованого заперечення проти підписання акту або у разі відмови споживача від підписання акту приймання-передачі природного газу до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до умов договору. Звіряння спожитого природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС. Дані Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів природного газу, спожитих споживачем, вважаються обов`язковими для сторін, якщо судом не буде встановлено інше.

Ціна за 1 тис.куб.м газу протягом дії цього договору, публікується/оприлюднюється постачальником на офіційному сайті постачальника відповідно до п.4.4.6 цього договору (п.3.1 договору).

Сторони домовились, що ціна за 1 тис.куб.м газу, опублікована/оприлюднена на власному офіційному сайті постачальника, в порядку п.4.4.6 цього договору, є обов`язковою для сторін за цим договором та є підставою для визначення вартості природного газу, спожитого споживачем в місяці постачання природного газу за новою (зміненою) ціною з 01 числа місяця, в якому здійснюється постачання природного газу постачальником, без оформлення додаткової угоди до цього договору (п.3.2 договору).

Пунктами 3.3, 3.4 договору сторони погодили, що ціна газу за цим договором може змінюватись шляхом опублікування/оприлюднення постачальником зміненої/оновленої ціни за 1 тис.куб.м. газу на офіційному сайті постачальника без оформлення додаткової угоди до цього договору. До ціни газу, визначеної у п.3.1 договору, додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013 - 136,576 грн. за 1 тис.куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 163,89 грн. за 1000куб.м. на добу.

Споживач зобов`язується сплатити за цим договором за 1000куб.м. газу вартість, яка складається з ціни, визначеної у п.3.1 цього договору та тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, визначеного у п.3.4 цього договору. Сума платежу за розрахунковий період визначається як добуток обсягу газу, замовленого на розрахунковий період, та вартості 1 тис.куб.м. газу, визначеної у п.3.4 цього договору (п.п.3.5-3.6 договору).

Відповідно до п.п.3.7-3.8 договору оплата за цим договором здійснюється споживачем на рахунок постачальника у наступні строки: 100% суми платежу за газ до 30 числа місяця, що передує розрахунковому періоду (газовому місяцю). Споживач самостійно розраховує суму платежу за газ і забезпечує оплату в строки, передбачені п.3.7 цього договору. При цьому споживач вказує у платіжному дорученні наступну інформацію про призначення платежу: «оплата за природний газ, згідно Договору від _____20__ №___, а т.ч. ПДВ__грн».

Згідно з п.3.9 договору остаточний розрахунок по оплаті вартості фактично поставленого газу здійснюється до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, на підставі акту (актів) приймання-передачі природного газу. У випадку, якщо протягом розрахункового періоду обсяг постачання газу перевищив 10 тис.куб.м, остаточний розрахунок за фактично поставлений газ здійснюється з урахуванням п.3.1.1 договору.

За приписами п.6.2 договору в разі порушення споживачем порядку та строків оплати поставленого постачальником газу/інших платежів споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками (за наявності) та діє у частині постачання природного газу до 31.12.2021, а в частині розрахунків між сторонами до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору, жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають внести зміни до договору щодо планових об`ємів постачання газу на продовжений строк. (п.п.10.1-10.1.1 договору).

У відповідності до п.10.13 договору уповноваженою особою споживача визначено Черкасову Юлію Олександрівну, тел.: НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін без зауважень та застережень.

На виконання вказаних умов договору позивачем здійснювалось постачання природного газу на загальну суму 81978,71 грн., на підтвердження чого до позовної заяви додані наступні акти приймання-передачі природного газу:

- №1944 від 31.01.2021р. в обсязі 0,56433 тис.м.куб. на загальну суму 4494,26 грн.;

- №3767 від 28.02.2021р. в обсязі 0,58674 тис.м.куб. на загальну суму 5236,00 грн.;

- №5912 від 31.03.2021р. в обсязі 0,53271 тис.м.куб. на загальну суму 4338,34 грн.;

- №7860 від 30.04.2021р. в обсязі 0,20826 тис.м.куб. на загальну суму 1696,04 грн.;

- №10898 від 30.06.2021р. в обсязі 0,01511 тис.м.куб. на загальну суму 175,63 грн.;

- №14058 від 30.09.2021р. в обсязі 0,00107 тис.м.куб. на загальну суму 20,21 грн.;

- №15215 від 31.10.2021р. в обсязі 0,15319 тис.м.куб. на загальну суму 4538,08 грн.;

- №17257 від 30.11.2021р. в обсязі 0,35006 тис.м.куб. на загальну суму 12882,17 грн.;

- №30189 від 31.12.2021р. в обсязі 0,47094 тис.м.куб. на загальну суму 17743,08 грн.;

- №1241 від 31.01.2022р. в обсязі 0,44695 тис.м.куб. на загальну суму 23846,52 грн.;

- №3254 від 28.02.2022р. в обсязі 0,15924 тис.м.куб. на загальну суму 6997,00 грн.;

- №5274 від 31.03.2022р. в обсязі 0,00027 тис.м.куб. на загальну суму 11,38 грн.

Вказані акти відповідачем не підписані. Акти приймання-передачі природного газу за спірні періоди направлялись в електронному вигляді та засобами поштового зв`язку, на підтвердження чого надані роздруківки з системи позивача про закриття обсягів споживання та списки згрупованих поштових відправлень.

На підтвердження обсягів споживання газу позивач надав роздруківки з інформаційної платформи оператора ГТС, які були надані останнім разом з листом №ТОВВИХ-23-1977 від 15.02.2023р.

Відповідач в свою чергу здійснив часткову оплату вартості поставленого природного газу за договором на суму 48696,60 грн., що вбачається з реєстру надходження коштів від відповідача на банківський рахунок позивача, наданого АТ «Державний ощадний банк України».

За твердженням позивача станом на момент пред`явлення позову відповідач має заборгованість в розмірі 33282,11 грн. (частково за зобов`язаннями грудня 2021 року та повністю за зобов`язаннями за період з січня 2022 року по березень 2022 року).

Несплата відповідачем боргу стала підставою стало підставою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат, пені, а також звернення позивача до суду з даним позовом.

4. Оцінка суду і визначені відповідно до встановлених обставин правовідносини:

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст.626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено, надана до справи копія договору постачання природного газу містить підпис представника відповідача у відповідній графі, який засвідчений фірмовою печаткою підприємства.

Відповідачем факт підписання та укладання договору постачання природного газу не спростовано, доказів оспорювання, визнання недійсними останнього до матеріалів справи не надано.

При цьому, у договорі №111/ПГ-1269-К від 29.12.2020р. сторонами узгоджено такі істотні умови договору, як його предмет, ціна, строк дії.

Суд встановив, що в даному випадку відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між ними договір за своє правовою природою є договором поставки природного газу, правове регулювання якого визначено, зокрема, приписами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, а також Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015р.

Відповідно до ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.2 ст.714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно п.3 розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

Матеріалами справи підтверджується включення відповідача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі та присвоєння EIC-коду споживачу - 56XO0000OCT8U000; постачальником визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».

Відповідно до п.2.6 договору приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у розрахунковому періоді, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою (за наявності) акту приймання-передачі природного газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу та його вартість.

Пунктом 2.10 договору передбачено, що у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі природного газу, ненадання письмово обґрунтованого заперечення проти підписання акту або у разі відмови споживача від підписання акту приймання-передачі природного газу до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до умов договору. Звіряння спожитого природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС. Дані Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів природного газу, спожитих споживачем, вважаються обов`язковими для сторін, якщо судом не буде встановлено інше.

На підтвердження постачання відповідачу природного газу на загальну суму 81978,71 грн. позивач надав акти приймання-передачі природного газу.

Інформація щодо закриття обсягів споживання та акти приймання-передачі природного газу направлялась відповідачеві електронною поштою, що підтверджується відповідними роздруківками з системи позивача. Також матеріали справи містять докази направлення актів приймання-передачі природного газу засобами поштового зв`язку.

Обсяги споживання природного газу підтверджується інформацією з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо фактичних обсягів споживання та остаточної алокації відборів споживача. Вартість природного газу визначена з урахуванням ціни такого газу, що оприлюднена на офіційному сайті позивача.

У визначений договором строк споживач не повернув підписані акти приймання-передачі, а також не надав мотивовану відмову від їх підписання, матеріали справи не містять будь-яких заперечень щодо обсягів споживання відповідачем природного газу, факт постачання природного газу у визначених обсягах за спірний період відповідачем не спростовано.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пунктах 3.7-3.8 договору сторони погодили, що оплата за цим договором здійснюється споживачем на рахунок постачальника у наступні строки: 100% суми платежу за газ до 30 числа місяця, що передує розрахунковому періоду (газовому місяцю). Споживач самостійно розраховує суму платежу за газ і забезпечує оплату в строки, передбачені п.3.7 цього договору. При цьому споживач вказує у платіжному дорученні наступну інформацію про призначення платежу: «оплата за природний газ, згідно Договору від _____20__ №___, а т.ч. ПДВ__грн».

Згідно з п. 3.9 договору остаточний розрахунок по оплаті вартості фактично поставленого газу здійснюється до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, на підставі акту (актів) приймання-передачі природного газу.

Отже, строк оплати постачання природного газу за актами приймання-передачі є таким, що настав.

Приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково оплатив постачання природного газу з порушенням строку виконання в загальному розмірі 48696,60 грн., а саме: 17.02.2021р. у розмірі 4496,26 грн., 07.04.2021р. у розмірі 5236,00 грн., 30.04.2021р. у розмірі 4338,34 грн., 30.06.2021р. у розмірі 1696,04 грн., 02.09.2021р. у розмірі 175,63 грн., 17.11.2021р. у розмірі 4562,33 грн., 18.01.2022р. у розмірі 7790,00 грн., 04.02.2022р. у розмірі 13407,00 грн., 10.02.2022р. у розмірі 6997,00 грн.

З урахуванням часткових оплат залишок заборгованості становить 33282,11 грн. (частково за період постачання природного газу у грудні 2021 року та за період постачання природного газу у січні-березні 2022 року).

Доказів сплати заборгованості у загальному розмірі 33282,11 грн. суду не надано, наявність заборгованості відповідачем не спростовано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в сумі 33282,11 грн. є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розглядаючи позов в частині стягнення з відповідача на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат у сумі 8623,22 грн. та 3% річних у сумі 1751,76 грн., суд виходить з такого.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що у відповідності до положень ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Нарахування процентів та інфляційних втрат має компенсаційний, а не штрафний характер та, відповідно, особа не може бути звільнена від сплати процентів річних та інфляційних втрат у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, зокрема на підставі статті 617 Цивільного кодексу України.

Відповідно до наданого розрахунку позивачем нараховано 3% річних та інфляційні втрати, а саме:

- за зобов`язаннями у лютому 2021 року 3% річних на борг 5236,00 грн. за період прострочення з 23.03.2021р. по 06.04.2021р. у загальному розмірі 6,46 грн.;

- за зобов`язаннями у березні 2021 року 3% річних на борг 4338,34 грн. за період прострочення з 21.04.2021р. по 29.04.2021р. у загальному розмірі 3,21 грн.;

- за зобов`язаннями у квітні 2021 року 3% річних на борг 1696,04 грн. за період прострочення з 21.05.2021р. по 29.06.2021р. у загальному розмірі 5,58 грн.;

- за зобов`язаннями у червні 2021 року 3% річних на борг 175,63 грн. за період прострочення з 21.07.2021р. по 01.09.2021р. у загальному розмірі 0,62 грн.;

- за зобов`язаннями у вересні 2021 року 3% річних на борг 20,21 грн. за період прострочення з 21.10.2021р. по 16.11.2021р. у загальному розмірі 0,04 грн.;

- за зобов`язаннями у листопаді 2021 року 3% річних на залишок боргу 12878,13 грн. за період прострочення з 21.12.2021р. по 17.01.2022р. та на залишок боргу 5088,13 грн. за період прострочення з 18.01.2022р. по 03.02.2022р. у загальному розмірі 36,74 грн.; а також інфляційні втрати на залишок боргу 5088,13 грн. за період прострочення з січня 2022 року по лютий 2022 року в розмірі 66,15 грн.;

- за зобов`язаннями у грудні 2021 року 3% річних на борг 17743,08 грн. за період прострочення з 21.01.2022р. по 03.02.2022р., на залишок боргу 9424,21 грн. за період прострочення з 04.02.2022р. по 09.02.2022р. та на залишок боргу 2427,21 грн. за період прострочення з 10.02.2022р. по 31.10.2023р. у загальному розмірі 150,55 грн.; а також інфляційні втрати на залишок боргу 2427,21 грн. за період прострочення з лютого 2022 року по вересень 2023 року в розмірі 697,61 грн.;

- за зобов`язаннями у січні 2022 року 3% річних на борг 23846,52 грн. за період прострочення з 22.02.2022р. по 31.10.2023р. у загальному розмірі 1209,31 грн.; а також інфляційні втрати на борг 23846,52 грн. за період прострочення з березня 2022 року по вересень 2023 року в розмірі 6370,14 грн.;

- за зобов`язаннями у лютому 2022 року 3% річних на борг 6997,00 грн. за період прострочення з 22.03.2022р. по 31.10.2023р. у загальному розмірі 338,73 грн.; а також інфляційні втрати на борг 6997,00 грн. за період прострочення з квітня 2022 року по вересень 2023 року в розмірі 1487,32 грн.;

- за зобов`язаннями у березні 2022 року 3% річних на борг 11,38 грн. за період прострочення з 21.04.2022р. по 31.10.2023р. у загальному розмірі 0,52 грн.; а також інфляційні втрати на борг 11,38 грн. за період прострочення з травня 2022 року по вересень 2023 року в розмірі 2,00 грн.

Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон" наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що він є арифметично та методологічно правильним.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 8623,22 грн. та 3% річних у сумі 1751,76 грн. є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім цього, позивачем заявлено про стягнення з відповідача пені у розмірі 6056,12 грн.

Так, стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

У відповідності до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 договору сторони визначили, що в разі порушення споживачем порядку та строків оплати поставленого постачальником газу/інших платежів споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Відповідно до наданого розрахунку позивачем нараховано пеню:

- за зобов`язаннями у лютому 2021 року на борг 5236,00 грн. за період прострочення з 23.03.2021р. по 06.04.2021р. у загальному розмірі 27,97 грн.;

- за зобов`язаннями у березні 2021 року на борг 4338,34 грн. за період прострочення з 21.04.2021р. по 29.04.2021р. у загальному розмірі 16,05 грн.;

- за зобов`язаннями у квітні 2021 року на борг 1696,04 грн. за період прострочення з 21.05.2021р. по 29.06.2021р. у загальному розмірі 27,88 грн.;

- за зобов`язаннями у червні 2021 року на борг 175,63 грн. за період прострочення з 21.07.2021р. по 01.09.2021р. у загальному розмірі 3,30 грн.;

- за зобов`язаннями у вересні 2021 року на борг 20,21 грн. за період прострочення з 21.10.2021р. по 16.11.2021р. у загальному розмірі 0,25 грн.;

- за зобов`язаннями у листопаді 2021 року на залишок боргу 12878,13 грн. за період прострочення з 21.12.2021р. по 17.01.2022р. та на залишок боргу 5088,13 грн. за період прострочення з 18.01.2022р. по 03.02.2022р. у загальному розмірі 224,38 грн.;

- за зобов`язаннями у грудні 2021 року на борг 17743,08 грн. за період прострочення з 21.01.2022р. по 03.02.2022р., на залишок боргу 9424,21 грн. за період прострочення з 04.02.2022р. по 09.02.2022р. та на залишок боргу 2427,21 грн. за період прострочення з 10.02.2022р. по 20.07.2022р. у загальному розмірі 476,98 грн.;

- за зобов`язаннями у січні 2022 року на борг 23846,52 грн. за період прострочення з 22.02.2022р. по 21.08.2022р. у загальному розмірі 3933,05 грн.;

- за зобов`язаннями у лютому 2022 року на борг 6997,00 грн. за період прострочення з 22.03.2022р. по 21.09.2022р. у загальному розмірі 1343,81 грн.;

- за зобов`язаннями у березні 2022 року на борг 11,38 грн. за період прострочення з 21.04.2022р. по 20.10.2022р. у загальному розмірі 2,45 грн.

Після здійснення судом перерахунку пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій «Ліга. Закон» в межах визначеного позивачем періоду прострочення, судом встановлено, що розрахунок позивача є арифметично вірним, а тому суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 6056,12 грн.

Як визначає ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог та задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.7, 13, 42, 86, 123, 129, 165, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСА», м.Слов`янськ про стягнення заборгованості в сумі 49713,21 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 33282,11 грн., 3% річних в сумі 1751,76 грн., інфляційне збільшення в сумі 8623,22 грн. та пеня в сумі 6056,12 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСА» (84100, Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Поштова, буд.10, код ЄДРПОУ 24461318) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 40121452) основну заборгованість в сумі 33282,11 грн., 3% річних в сумі 1751,76 грн., інфляційне збільшення в сумі 8623,22 грн., пеню в сумі 6056,12 грн., всього заборгованість в сумі 49713,21 грн., судовий збір в сумі 2147,20 грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 18.03.2024р.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Г.В. Левшина