Ухвала

від 13.03.2024 по справі 910/15470/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"13" березня 2024 р. м. Житомир Справа № 910/15470/23

Господарський суд Житомирської області у складі

судді Шніт А.В.

розглядаючи справу за позовом

керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ружинської селищної ради та Відділу освіти Ружинської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт постач"

про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю, стягнення грошових коштів, сплачених за непоставлений товар на суму 365 243,78грн

за участю представників сторін:

прокурор: Чарліна О.В. - посв. №071339 від 01.03.2023;

від позивачів: не з`явились;

від відповідача: Машков К.Є. - дов. №12 від 19.07.2023(у режимі відеоконференції);

ВСТАНОВИВ:

Керівник Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ружинської селищної ради та Відділу освіти Ружинської селищної ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Вольт постач" про визнання недійсними додаткових угод №1 від 31.03.2021, №2 від 20.05.2021, №4 від 10.08.2021, №5 від 30.08.2021, №6 від 08.09.2021, №7 від 13.09.2021, №8 від 29.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №240121ВОРСР від 25.02.2021 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" 365 243,78грн заборгованості за непоставлену електричну енергію за вказаним договором.

В якості правових підстав прокурор зазначає, зокрема, ст.203, 215, 216, 670 Цивільного кодексу України, ст.5, 41, 43 Закону України "Про публічні закупівлі".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 позовну заяву керівника Бердичівської окружної прокуратори в інтересах держави в особі Ружинської селищної ради та Відділу освіти Ружинської селищної ради до ТОВ "Вольт постач" про визнання недійсними додаткових угод №1 від 31.03.2021, №2 від 20.05.2021, №4 від 10.08.2021, №5 від 30.08.2021, №6 від 08.09.2021, №7 від 13.09.2021, №8 від 29.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №240121ВОРСР від 25.02.2021 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" 365 243,78грн заборгованості за непоставлену електричну енергію за вказаним договором з доданими до неї матеріалами направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Житомирської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2023, справу №910/15470/23 передано на розгляд судді Шніт А.В.

Ухвалою суду від 08.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

26.01.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позовних вимог, а також заява про зупинення провадження у справі №24_01_00019 від 22.01.2024.

14.02.2024 за вх. №01-44/533/24 до суду засобами електронного зв`язку від відповідача надійшло клопотання щодо залишення без розгляду зави ТОВ "Вольт Постач" про зупинення провадження у справі.

20.02.2024 до суду від відповідача надійшло письмове заперечення №24_02_00017 від 16.02.2024.

06.03.2024 на електронну пошту та 08.03.2024 засобами поштового зв`язку до суду від відповідача надійшло клопотання про залишення без розгляду позовної заяви прокурора (вх. №01-44/771/24).

Ухвалою суду від 06.03.2024 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 13.03.2024 о 12:00.

12.03.2024 до суду засобами електронного зв`язку від прокурора надійшло пояснення на клопотання про залишення без розгляду позовної заяви, в якому просить відмовити в задоволенні даного клопотання відповідача.

Прокурор у підготовчому засіданні 13.03.2024 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. Пояснив, що Ружинська селищна рада та Відділ освіти Ружинської селищної ради є належними позивачами у даній справі, оскільки вони є розпорядниками бюджетних коштів з місцевого бюджету.

Представник Ружинської селищної ради у підготовче засідання 13.03.2024 не з`явився, 11.03.2024 через систему "Електронний суд" надіслав заяву про проведення судового засідання без його участі.

Представник Відділу освіти Ружинської селищної ради у підготовче засідання 13.03.2024 також не прибув, про час, дату, місце розгляду справи повідомлявся через електронний кабінет у системі "Електронний суд", про що свідчить довідка суду про доставку електронного листа.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 13.03.2024 (у режимі відеоконференції) проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та письмовому запереченні №24_02_00017 від 16.02.2024. Заявив усне клопотання про участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1, 2 ст.169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Підтримання клопотання є процесуальним правом заявника у судовому процесі: саме заявник вирішує - заявляти клопотання, чи ні, а заявивши - підтримувати його повністю або частково, або відмовлятися від клопотання.

Підтримання клопотання, як процесуальне право заявника, відповідає засадам судочинства, передбаченим ст.129 Конституції України, зокрема, змагальності сторін та свободи в доведенні своїх процесуальних позицій, їх переконливості, свободи відношення до реалізації цієї засади судочинства.

Зважаючи на те, що представник відповідача не підтримує заяву про зупинення провадження у даній справі №24_01_00019 від 22.01.2024, суд залишає її без розгляду.

Щодо клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви прокурора (вх. №01-44/771/24), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Положеннями ст.23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч.4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави, чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів, з врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

За змістом практики Верховного Суду прокурор не може замінювати лише належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Належним суб`єктом владних повноважень для захисту інтересів держави є не будь-який орган, що уповноважений державою здійснювати певні функції контролю у певній сфері, а лише той, який має відповідні повноваження для захисту таких інтересів.

Аналогічну позицію Верховний Суд висловив у справі №905/803/18 у постанові від 26.02.2019.

За змістом ч.1 ст.143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно ч.1, 4 ст.61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів (підп.2 п."а" ч.1 ст.27 цього ж Закону).

Відповідно до п.3 ч.2 ст.22 Бюджетного кодексу України (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Згідно п.4, 7 ч.5 ст.22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Таким чином, Ружинська селищна рада наділена нормативно визначеною функцією контролю за ефективністю використання фінансових ресурсів місцевого бюджету, в тому числі, при здійсненні публічних закупівель.

Відповідно дост.18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

При цьому, необхідно зауважити, що Ружинська селищна рада є засновником Відділу освіти Ружинської селищної ради, який, у свою чергу, підпорядкований селищній раді.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань організаційно-правовою формою Відділу освіти визначено орган місцевого самоврядування (а.с. 66).

Водночас, 2-ий позивач є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, розрахункові та бюджетні рахунки в органах Державного казначейства, установах банків, печатку та інші атрибути, притаманні юридичній особі.

За змістом п.2.3.5 Положення про Відділ освіти, затвердженого рішенням Ружинської селищної ради №923 від 14.03.2023 (а.с. 32-38), при здійсненні повноважень Відділ освіти зобов`язаний погоджувати річний план закупівель, фінансову документацію з відділом фінансово-господарського забезпечення та фінансовим управлінням селищної ради.

Відділ освіти є головним розпорядником коштів закладів освіти Ружинської селищної ради (п.3.1.50 вказаного вище Положення).

Таким чином, Відділ освіти є виконавчим органом місцевої ради, який у розумінні ст.22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля електричної енергії за договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету і зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Варто зауважити, що позов прокурора містить вимогу про визнання додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу №240121ВОРСР від 25.02.2021 недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів за договором на користь Відділу освіти Ружинської селищної ради, і не містить вимоги про стягнення отриманого за договором в дохід держави, тому зазначення саме Ружинської селищної ради та Відділу освіти Ружинської селищної ради, а не Держаудитслужби як органу, в особі якого подано позов у інтересах держави, суд вважає доцільним.

У матеріалах справи наявні, зокрема, адресовані позивачам повідомлення Бердичівської окружної прокуратури №50-90-3590вих.23 від 04.08.2023 і №50-90-3589вих.23 від 04.08.2023 про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді з пропозицією вжити заходів представницького характеру самостійно (а.с. 28-31).

Водночас, Ружинська селищна рада та Відділ освіти Ружинської селищної ради листами №02/3954 від 07.09.2023 і №453 від 06.09.2023 відповідно (а.с. 29, 31, на зворотах) належним чином не відреагували та, будучи поінформованими про наявність порушення законодавства та інтересів територіальної громади, маючи достатній обсяг повноважень для звернення до суду за їх захистом, відповідних заходів не вжили, внаслідок чого вони залишились незахищеними.

Таким чином, керівником Бердичівської окружної прокуратури дотримано порядку, передбаченогост. 23 Закону України "Про прокуратуру"та підтверджено, що Ружинська селищна рада та Відділ освіти Ружинської селищної ради протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернулися до суду з позовом, і це є достатнім аргументом для підтвердження їх бездіяльності.

За таких обставин, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з вказаним позовом.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Щодо доводів відповідача стосовно не зазначення прокурором у позовній заяві позивачем Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, суд зазначає наступне.

Згідно п.1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016, Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

У п.4 зазначеного вище Положення викладено повноваження Держаудитслужби, яка відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює контроль у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи). Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, у тому числі, перевірки закупівель. Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Підпунктом 20 пункту 6 даного Положення передбачено, що Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

При цьому, суд враховує, що закон не зобов`язує прокурора подавати позов у особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18,від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

Водночас, як судом зазначалося вище, позов прокурора містить вимогу про визнання додаткових угод до договору постачання електричної енергії недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів за договором на користь Відділу освіти Ружинської селищної ради, і не містить вимоги про стягнення отриманого за договором в дохід держави, тому зазначення Ружинської селищної ради як органу, в особі якого подано позов в інтересах держави, суд вважає доцільним.

В постанові Верховного Суду від 05.10.2021 у справі № 925/1214/19 зазначено, що за своєю правовою природою залишення позову без розгляду, що унормованостаттею 226 Господарського процесуального кодексу України, є відмовою суду розглянути звернення особи про захист її порушеного права (позов) внаслідок визначених указаною статтею недоліків або дій цієї особи. Наведений устатті 226 Господарського процесуального кодексу Україниперелік підстав для залишення позову без розгляду є вичерпним.

Зокрема, згідно з п.2 ч.2ст.226 Господарського процесуального кодексу Українисуд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

У випадку, якщо суд встановить, що визначений прокурором позивач не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, тобто, відбулося звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, це матиме процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову, а не залишення позову прокурора без розгляду на підставі положень пункту 2 частині 1статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви прокурора (вх. №01-44/771/24).

Як визначено п.3 ч.2 ст.183 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадку, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Положеннями ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.1997 №475/97-ВР, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

З огляду на те, що питання, визначені ч.2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні, у зв`язку необхідністю витребування додаткових пояснень, суд вважає за необхідне продовжити строк підготовчого провадження на підставі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та відкласти підготовче засідання відповідно до ст.183 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім того, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, суд надає можливість представнику відповідача брати участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст.46, 182, 183, 197, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву відповідача про зупинення провадження у даній справі №24_01_00019 від 22.01.2024 залишити без розгляду.

2. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви прокурора (вх. №01-44/771/24).

3. Продовжити строк підготовчого провадження.

4. Відкласти підготовче засідання на "11" квітня 2024 р. о 12:00 Судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Житомирської області за адресою: м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 в залі судових засідань № 108

Відеоконференція буде здійснюватися за допомогою програмного забезпечення за посиланням в мережі Інтернет: https://vkz.court.gov.ua/.

Попередити представника відповідача:

- ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву (ч.5 ст.197 ГПК України);

- технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку (ч.11 ст.197 ГПК України).

5. Прокурору та позивачам до 04.04.2024:

- надати обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми із зазначенням вихідних даних, копію якого надіслати відповідачу (докази направлення - надати до суду).

- письмові пояснення, щодо порядку здійснення розрахунків, відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу №240121ВОРСР від 25.02.2021 та додаткових угод з посиланням на первинні документи.

6. Відповідачу до 04.04.2024:

- надати письмові пояснення, в яких зазначити порядок зарахування коштів за договором про постачання електричної енергії споживачу №240121ВОРСР від 25.02.2021 з конкретизацією на додаткові угоди до договору.

7. Сторонам подання доказів по справі здійснювати відповідно до ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

8. При направленні у судове засідання уповноважених представників, останнім мати при собі відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України документи, що підтверджують повноваження представників.

9 . Рекомендувати учасникам судового процесу:

- брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку ст.197 ГПК України (за умови наявності у суді відповідної технічної можливості на дату їх проведення);

- надавати процесуальні документи до суду через підсистему Електронний суд: https://id.court.gov.ua/; офіційну електронну адресу суду: inbox@zt.arbitr.gov.ua;

- вказувати у процесуальних документах актуальні електронні адреси, в тому числі своїх представників, а також актуальні мобільні номери телефонів та найбільш зручний месенджер;

- подавати окремо оформленими документами заяви (клопотання) з кожного процесуального питання (ст.169, 170 ГПК України).

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та не підлягає оскарженню.

Суддя Шніт А.В.

Друк:

1 - у справу

2 - Бердичівській окружній прокуратурі на електронну пошту (через електронний кабінет)

3 - Ружинській селищній раді на електронну пошту (через електронний кабінет)

4 - Відділу освіти Ружинської селищної ради на електронну пошту (через електронний кабінет)

5 - ТОВ "Вольт Постач" на електронну пошту (через електронний кабінет)