Ухвала

від 18.03.2024 по справі 916/5440/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5440/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглянувши зареєстровану 18.03.2024 р. за вх. № 2-441/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Велес" про відвід судді від розгляду справи № 916/5440/23

За позовом: Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради (65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д; код ЄДРПОУ 25830211)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Велес" (65044, м. Одеса, пр. Гагаріна, буд. 13, офіс 50; код ЄДРПОУ 37812037)

про стягнення 699541,62 грн.

Встановив: В провадженні господарського суду Одеської області перебуває справа за позовом Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Велес" про стягнення 699541,62 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.03.2024р. закрито підготовче провадження по справі №916/5440/23. Призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "25" березня 2024 р. о 09:40. Резервна дата - 08.04.2024р. о 12:40. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 25.03.2024р. о 09:40.

18.03.2024р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Велес" надійшла заява про відвід судді, відповідно до якої відповідач просить відвести суддю Д`яченко Т.Г. від розгляду справи №916/5440/23.

В обґрунтування поданої заяви, Товариством з обмеженою відповідальністю "Арт Велес" було зазначено, що відповідач вважає, що поведінка та висловлювання головуючої судді у даній справі у судовому засіданні 11.03.2024р. не відповідає зазначеним відповідачем в заяві принципам.

Посилаючись на звукозапис судового засідання від 11.03.2024р. відповідач зазначає, що на його думку, вищезазначена поведінка головуючої судді у судовому засіданні створює враження, що суддя має буд-які особисті упередження чи зацікавленість у цій справі.

За посиланням відповідача, наявні інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Д`яченко Т.Г., а тому суддя підлягає відводу від розгляду справи.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Велес" про відвід судді від розгляду справи № 916/5440/23, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Згідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 6 Конвенції вимагає, щоб суд у межах своїх повноважень був неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає змісту нормативної конструкції "неупередженість (безсторонність) судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці ЄСПЛ.

За усталеною практикою ЄСПЛ, обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції слід встановлювати згідно з: "об`єктивним критерієм", який передбачає, що наявність упередженості суду (суддів) повинна визначатися окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можна поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості заявник повинен довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних складових неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про особисте переконання та поведінку конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Як зазначено в Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Практика ЄСПЛ свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) потрібно визначити окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункти 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікаллеф проти Мальти").

У рішенні ЄСПЛ від 09 листопада 2009 року у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Аналогічне наведено в ухвалі Верховного Суду від 19.07.2023 р. по справі №990/53/23.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Згідно до ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

У якості підстав для відводу відповідач посилається на факт того, що в нього є сумніви у неупередженості судді при розгляді даної справи.

Суд зазначає, що згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 04.02.2020р. у справі №908/137/18 звернула увагу на помилковість аргументу заявника про те, що відповідно до висновків ЄСПЛ щонайменші сумніви щодо упередженості судді є підставою для його виходу з процесу. Так у рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж Межнаріч проти Хорватії ЄСПЛ звернув увагу на те, що слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною ( Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

За таких обставин, розглянувши наведені у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Велес" доводи як підставу для відводу судді від розгляду справи, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість та безпідставність, у зв`язку з чим відповідно до положень ст.ст.35,38 Господарського процесуального кодексу України, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Велес" задоволенню не підлягає.

Подальше вирішення питання про відвід судді Д`яченко Т.Г від розгляду справи №916/5440/23 згідно ч.3 ст.39 ГПК України, буде здійснюватися суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 32 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Визнати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Велес" від 18.03.2024р. вх. №ГСОО 2-441/24 по справі №916/5440/23 - необґрунтованою.

2.Вирішення питання про відвід судді Д`яченко Т.Г. від розгляду справи №916/5440/23 передати на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1ст.32 ГПК України.

Ухвала набрала законної сили 18.03.2024р. та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Г. Д`яченко