Рішення

від 29.04.2024 по справі 916/5440/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5440/23Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.

розглянувши справу №916/5440/23

За позовом: Комунальної установи Одесреклама Одеської міської ради (65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д; код ЄДРПОУ 25830211)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Арт Велес (65044, м. Одеса, пр. Гагаріна, буд. 13, офіс 50; код ЄДРПОУ 37812037)

про стягнення 699541,62 грн.

Представники:

Від позивача: Джига В.І., самопредставництво

Від відповідача: не з`явився

Встановив: Комунальна установа Одесреклама Одеської міської ради звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Арт Велес про стягнення 699541,62 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.12.2023р. позовну заяву Комунальної установи Одесреклама Одеської міської ради від 15.12.2023р. вх. № ГСОО 6024/23 залишено без руху. Встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної, які визначено судом в ухвалі суду. Повідомлено Комунальну установу Одесреклама Одеської міської ради, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

28.12.2023р. до господарського суду Одеської області позивачем були надані докази, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі господарського суду Одеської області від 20.12.2023р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.01.2024р. прийнято позовну заяву Комунальної установи Одесреклама Одеської міської ради до розгляду та відкрито провадження у справі №916/5440/23. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "05" лютого 2024 р. о 10:00. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачу відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 05.02.2024р. о 10:00.

05.02.2024р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 26.02.2024р. о 09:50.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.02.2024р. повідомлено відповідача у справі №916/5440/23 Товариство з обмеженою відповідальністю Арт Велес про судове засідання, яке відбудеться "26" лютого 2024 р. о 09:50.

26.02.2024р. до суду відповідачем надано клопотання про відкладення підготовчого засідання.

26.02.2024р. судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 11.03.2024р. о 09:50.

11.03.2024р. до суду відповідачем подано відзив на позовну заяву.

11.03.2024р. до суду відповідачем надано заяву про відкладення підготовчого засідання. Протокольною ухвалою суду від 11.03.2024р. клопотання відповідача було залишено судом без задоволення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.03.2024р. закрито підготовче провадження по справі №916/5440/23. Призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "25" березня 2024 р. о 09:40. Резервна дата 08.04.2024р. о 12:40. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 25.03.2024р. о 09:40.

18.03.2024р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю Арт Велес надійшла заява про відвід судді, відповідно до якої відповідач просив відвести суддю Д`яченко Т.Г. від розгляду справи №916/5440/23.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.03.2024р. визнано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Арт Велес від 18.03.2024р. вх. №ГСОО 2-441/24 по справі №916/5440/23 необґрунтованою. Вирішення питання про відвід судді Д`яченко Т.Г. від розгляду справи №916/5440/23 передано на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1ст.32 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.03.2024р. (суддя Бездоля Ю.С.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Арт Велес у задоволенні заяви за вх.№2-441/24 від 18.03.2024 про відвід судді Д`яченко Т.Г. від розгляду справи №916/5440/23.

25.03.2024р. судове засідання не відбулось через відсутність електропостачання в приміщенні суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.03.2024р. судове засідання для розгляду справи №916/5440/23 по суті призначено на "08" квітня 2024 р. о 12:40. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 08.04.2024р. о 12:40.

08.04.2024р. до суду відповідачем надано клопотання про перенесення розгляду справи.

08.04.2024 р. судове засідання не відбулося у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.04.2024р. судове засідання для розгляду справи №916/5440/23 по суті призначено на "29" квітня 2024 р. о 12:30. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 29.04.2024р. о 12:30.

29.04.2024р. до суду відповідачем було подано додаткові пояснення по справі.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог позивача.

У судовому засіданні 29.04.2024 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 30.04.2024р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача за час розгляду справи, суд встановив.

В обґрунтування поданого позову позивачем було зазначено суду, що Комунальна установа Одесреклама Одеської міської ради відповідно до Статуту створена шляхом перетворення Комунального підприємства Одесреклама Одеської міської ради відповідно до чинного законодавства України та відповідно до п. 1.2. Статуту позивач є правонаступником прав та обов`язків Комунального підприємства Одесреклама.

Позивачем було зазначено суду, що такі самі функції перейшли до позивача, відповідно до п. 1.5. Правил №434 у діючій редакції, Комунальна установа Одесреклама Одеської міської ради створена для реалізації господарської компетенції органів місцевого самоврядування у сфері зовнішньої реклами, виконання інших завдань та функцій, визначених цими Правилами, іншими актами органів місцевого самоврядування та міського голови. Комунальна установа Одесреклама Одеської міської ради є уповноваженою особою власника місць розміщення рекламних засобів комунальної власності територіальної громади м. Одеси у сфері укладання договорів на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів.

Згідно п. 4.1. Правил № 434 (у редакції, чинній на момент виникнення укладання договору) позивача було наділено завданнями із забезпечення економічно ефективного використання місць, що перебувають У комунальній власності, для розміщення зовнішньої реклами; забезпечення повноти надходжень до бюджету міста Одеси плати за користування вказаними місцями; укладання договорів з розповсюджувачами зовнішньої реклами на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів у випадках, передбачених цими Правилами.

Статутом Комунальної установи Одесреклама передбачено, що основною метою установи є задоволення міських, суспільних потреб шляхом реалізації господарської компетенції органів місцевого самоврядування в галузі формування сучасного міського дизайну, у тому числі у сфері зовнішньої реклами.

У відповідності до п. 2.2. Статуту завданнями установи є, зокрема: забезпечення економічно ефективного використання місць, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Одеси, для розміщення засобів зовнішньої реклами, а також повноти надходжень до бюджету міста плати за користування вказаними місцями (пп. 2.2.1.); укладання договорів з розповсюджувачами зовнішньої реклами на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Одеси,. для внесення плати суб`єктами -господарювання за вказаними договорами відповідно до визначеного порядку (пп. 2.2.6.).

Позивачем було зазначено суду, що 16 лютого 2012 року між Комунальним підприємством Одесреклама Одеської міської ради, правонаступником якого стала Комунальна установа Одесреклама Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Арт Велес було укладено договір №95-рд на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів (далі _ договір), за умовами якого Установа надає Користувачу право за плату тимчасово використовувати для розташування рекламних засобів місця на територіях, будівлях;· спорудах, що є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, або інших об`єктах, що перебувають на утриманні органів, підприємств, установ та/або організації Одеської міської ради та не передані у власність іншим особам.

Відповідно до п.п. 2.2., 2.3. Договору, місця для розташування рекламних засобів та розрахунок плати за їх використання визначаються у відповідних додатках до цього договору; користувач використовує надані йому місця виключно за цільовим призначенням з дня укладання сторонами цього договору та відповідного додатку до нього, сплачує вартість користування цими місцями в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно до пп. 4.2.4. п. 4.2. Договору, користувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за цим договором.

Відповідно до п. п. 5.1. та 5.2 Договору, плата за цим Договором визначається на підставі тарифів та коригуючих коефіцієнтів до них, встановлених виконавчим комітетом Одеської міської ради та чинних на момент укладання цього договору; користувач вносить плату за цим договором. щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів до бюджету міста Одеси на відповідний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України, зазначений в цьому договорі.

Згідно з п. п. 6.1., 6.2. та 6.5. Договору, позовна давність щодо стягнення плати за цим договором. та пені, передбачених п.п. 5.l., 6.1. договору, встановлюється строком в 4 роки.

Відповідно до п. 8.3. Договору, термін дії договору з 16.02.2012р. по 15.02.2017р., який продовжено до 27.02.2024.

Згідно з Додатком № 1 від 16.02.2012р. до договору №95-рд від 16.02.2012р. затверджено перелік рекламних засобів їх кількість та місця розташування.

За поясненнями позивача, у зв`язку зі зміною п.3.1.3 та п.5.7. Договору №95-рд від 16.02.2012р. на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів, сторони уклали 04.04.2012р. додаткову угоду №1.

Крім того, у зв`язку з прийняттям рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №40 від 26.02.2015 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008р. №434 «Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі в новій редакції», сторони уклали 26.02.2015р. додаткову угоду №1 про внесення з 01.01.2015р. у п.5.2. змін до договору №95-рд від 16.02.2012р. щодо здійснення плати.

У зв`язку з припиненням Комунального підприємства «Одесреклама» Одеської міської ради шляхом перетворення у Комунальну установу «Одесреклама» Одеської міської ради сторони уклали 11.05.2018р. додаткову угоду №1 до договору №95-рд від 16.02.2012р.

Крім того, у зв`язку із запровадженням централізованої моделі виконання доходної частини державного та місцевих бюджетів сторони уклали додаткову угоду №2 від 02.07.2018р. про внесення змін у розділ 10 договору №95-рд від 16.02.2012р. щодо місцезнаходження та платіжних реквізитів сторін.

Також, як вказував позивач, у зв`язку з прийняттям рішення виконавчого комітету Одеської міської ради «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008р. № 434 «Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі в новій редакції», сторони уклали 01.08.2019р. додаткову угоду №3 про внесення змін до договору № 95-рд від 16.02.2012р.

На виконання постанови Правління Національного банку України від 28.12.2018р. № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку, сторони уклали 01.11.2019р. додаткову угоду №4 до договору №95-рд від 16.02.2012р. та домовились викласти реквізити у новій редакції. У зв`язку з вступом в дію нових реквізитів рахунків для зарахування податків, зборів, інших платежів до бюджетів, сторони уклали 03.01.2020р. додаткову угоду №5 та 01.01.2021р. додаткову угоду №6 до договору №95-рд від 16.02.2012р.

У відповідності до п.2.2 договору №95-рд від 16.02.2012р. у додатку №21 від 03.09.2021р. затверджено перелік рекламних засобів їх кількість та місця розташування.

Як було зазначено позивачем, сторони дійшли згоди затвердити 03.09.2021р. бухгалтерський розрахунок плати за право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів, згідно якого плата становила 50028,52 грн.

Окремо було зазначено позивачем суду, у випадку розповсюдження користувачем на місцях, визначених цим договором, протягом місяця, за який вноситься, плата, соціальної реклами та/або інформації соціальної спрямованості, плата за користування таким місцем не нараховується (п. 145 Правил № 434, п. 5.3 договору).

Отже, нарахування відповідачу плати за договором №95-рд від 16.02.2012р. проводились згідно бухгалтерського розрахунку плати за право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів з урахуванням кількості розміщеної ним щомісячно соціальної реклами.

Відповідно до Додатку №22 від 01.04.2022р. до договору №95-рд від 16.02.2012р., сторони дійшли згоди затвердити перелік рекламних засобів, їх кількості та місць розташування та бухгалтерський розрахунок плати за право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів, згідно якого плата становила 49429,12 грн.

В обґрунтування поданого позову позивачем було зазначено суду, що за період з 01.02.2022р. по 30.11.2023р. відповідач оплату за договором №95-рд від 16.02.2012р. не здійснював в повному обсязі.

У зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором №95-рд від 16.02.2012р. направлялися листи та претензії із вимогами погасити заборгованість за договором, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, проте відповіді на них позивач не отримав.

Таким чином, позивач зазначає, що ним було вжито заходів досудового врегулювання спору, які не мали результату, на момент підготовки позову листи-претензії не задоволено.

Також позивачем було зауважено суду, що відповідно до умов пунктів 5.3, 5.4 договору №95-рд від 16.02.2012р. відповідачу плата за користування місцем, де розміщувалася соціальна реклама, не нараховувалася.

Як пояснював суду позивач, з урахуванням розміщення соціальної реклами, нарахування за договором №95-рд від 16.02.2012р. за період з 01.02.2022р. по 30.11.2023р. складає суму 749482,04 грн. За вказаний період відповідачем за договором №95-рд від 16.02.2012р. сплачено всього у сумі 50000,00 грн.

Станом на 01.02.2022р. у відповідача існувала заборгованість у сумі 59,58 грн. та сума заборгованості за договором №95-рд від 16.02.2012р. за період з 01.02.2022р. по 30.11.2023 складає суму 69982,04 грн.

Загальна сума заборгованості за договором №95-рд від 16.02.2012р. за період з 01.02.2022р. по 30.11.2023р. станом на 30.11.2023р. складає суму 699541,62 грн.

Позивачем було зазначено суду, що у порушення умов договору відповідачем не були сплачені у повному обсязі кошти за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів, внаслідок чого у користувача перед позивачем станом на 30 листопада 2023 року виник борг у розмірі 699541,62 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом для захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

Надаючи відзив на позовну заяву, відповідачем було зазначено суду, що умовами договору передбачено, що користувач вносить плату у розмірах з 03.09.2021 - 50028,52грн., з 01.04.2022 - 49429,12грн. за цим договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів до бюджету міста Одеси.

При цьому, як вказує відповідач, у разі розповсюдження користувачем на місцях, визначених договором, протягом місяця, за який вноситься плата, соціальної реклами та/або інформації соціальної спрямованості, плата за користування такими місцями не нараховується. Користувач, який протягом місяця, за який вноситься плата, розповсюджував соціальну рекламу та/або інформацію соціальної спрямованості, на місцях, визначених цим договором, зобов`язаний не пізніше 20 числа такого місяця надати позивачу відповідну адресну програму за встановленою підприємством формою; у разі нерозміщення рекламного засобу через зміну містобудівної ситуації, здійснення реконструкції, ремонту, будівництва а місці розташування конструкції, плата не нараховується, про що користувач завчасно повідомляє установу.

Як було зазначено відповідачем, позивач просить суд стягнути заборгованість за договорами на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів у сумі 699541,62грн.

На підтвердження вищезазначеної суми заборгованості позивач надає суду обґрунтований розрахунок сум, що стягуються з відповідача, складений головним бухгалтером позивача.

Разом з тим, за посиланнями відповідача, вищезазначений обґрунтований розрахунок не є первинним документом на підставі якого відповідачу нараховувалася (зменшувалася) плата за договорами.

Відповідач вважає, що на підтвердження наявності у нього заборгованості у сумі 699541,62грн. позивач має надати до суду первинні документи щодо нарахування/ зменшення плати за вищезазначеними договорами за відповідні періоди, а також отримані ним від відповідача програми розміщення соціальної реклами та повідомлення про нерозміщення рекламних засобів за відповідні періоди.

Однак, на думку відповідача, вищезазначених документів на виконання вимог ст.ст.73, 74, 77 ГПК України позивачем до суду не надано, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог.

Відповідно до поданих додаткових пояснень, відповідачем було зазначено суду, що у відзиві на позов, відповідач повідомив суд про неможливість подання разом із відзивом документів щодо нарахування/зменшення йому плати за вищезазначеними договорами за відповідні періоди, а також поданих до позивача програм розміщення соціальної реклами та повідомлень про нерозміщення рекламних засобів за відповідні періоди, оскільки екземпляри підприємства втрачені, а тому вказані документи в єдиному оригінальному екземплярі знаходяться у позивача.

Вищезазначене підтверджується актом від 29.02.2024 №29/02/24.

При цьому, листом відповідача від 29.02.2024 №АВ-05-24 повідомлено позивача про втрату вищевказаних документів із проханням надати їх засвідченні копії.

Також, представником відповідача - адвокатом Апексімовим І.С. направлено з цього приводу адвокатський запит від 29.02.2024 №11-2024аз. Листом позивача від 06.03.2024 №01-28//356 повідомлено адвоката Апесімова І.С. про продовження строку розгляду запиту до 20 робочих днів.

Листом Комунальна установа "Одесреклама" від 12.04.2024 №01-28/356 надано адвокату Апексімову І.С. програми розміщення соціальної реклами, що подавалися ТОВ "Арт Велес" у період з лютого 2022 року по листопад 2023 року.

Однак, ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.03.2024 закрито підготовче засідання у справі, що унеможливлює надання до суду вищезазначених первинних документів та підтвердження доводів відповідача.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як з`ясовано судом, правовідносини між Комунальним підприємством Одесреклама Одеської міської ради, правонаступником якого стала Комунальна установа Одесреклама Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Арт Велес виникли на підставі укладеного між ними 16.02.2012р. Договору №95-рд на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів.

Згідно з Додатком № 1 від 16.02.2012р. до договору №95-рд від 16.02.2012р. затверджено перелік рекламних засобів їх кількість та місця розташування.

За час дії Договору №95-рд на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів від 16.02.2012р. сторонами укладались додаткові угоди до цього правочину, зокрема, у зв`язку з прийняттям рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №40 від 26.02.2015 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008р. №434 «Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі в новій редакції», сторони уклали 26.02.2015р. додаткову угоду №1 про внесення з 01.01.2015р. у п.5.2. змін до договору №95-рд від 16.02.2012р. щодо здійснення плати, у зв`язку з прийняттям рішення виконавчого комітету Одеської міської ради «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008р. № 434 «Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі в новій редакції», сторони уклали 01.08.2019р. додаткову угоду №3 про внесення змін до договору № 95-рд від 16.02.2012р.

У відповідності до п.2.2 договору №95-рд від 16.02.2012р. у додатку №21 від 03.09.2021р. затверджено перелік рекламних засобів їх кількість та місця розташування.

Судом з`ясовано, що сторони 03.09.2021р. затвердили бухгалтерський розрахунок плати за право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів, згідно якого плата становила 50028,52 грн. Також, у випадку розповсюдження користувачем на місцях, визначених цим договором, протягом місяця, за який вноситься, плата, соціальної реклами та/або інформації соціальної спрямованості, плата за користування таким місцем не нараховується (п. 145 Правил № 434, п. 5.3 договору).

За матеріалами справи вбачається, що відповідно до Додатку №22 від 01.04.2022р. до договору №95-рд від 16.02.2012р., сторони дійшли згоди затвердити перелік рекламних засобів, їх кількості та місць розташування та бухгалтерський розрахунок плати за право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів, згідно якого плата становила 49429,12 грн.

За матеріалами справи судом з`ясовано, що позивачем здійснювалось нарахування відповідачу плати за договором відповідно до бухгалтерського розрахунку плати за право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів з урахуванням кількості розміщеної ним щомісячно соціальної реклами, також судом враховано, що відповідно до умов пунктів 5.3, 5.4 договору плата за користування місцем, де розміщувалася соціальна реклама, не нараховувалася.

За розрахунком позивача, за період з 01.02.2022р. по 30.11.2023р. заборгованість складає суму 749482,04 грн. та за вказаний період відповідачем за договором №95-рд від 16.02.2012р. сплачено всього у сумі 50000,00 грн. Станом на 01.02.2022р. у відповідача існувала заборгованість у сумі 59,58 грн. та сума заборгованості за договором №95-рд від 16.02.2012р. за період з 01.02.2022р. по 30.11.2023 складає суму 69982,04 грн. Загальна сума заборгованості за договором №95-рд від 16.02.2012р. за період з 01.02.2022р. по 30.11.2023р. станом на 30.11.2023р. складає суму 699541,62 грн.

За час розгляду справи відповідачем жодними доказами не було спростовано доводи та посиланням позивача, відповідачем не було надано суду жодні докази на спростування наявності заборгованості зі сплати коштів за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів.

Також суд зазначає, що відповідач, надаючи додаткові пояснення до суду 29.04.2024р., не надав до суду відповідний лист Комунальної установи Одесреклама, посилання на який є у таких поясненнях та не використав своє процесуальне право, передбачене ст. 207 ГПК України, відповідно до якої головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань за умовами Договору №95-рд на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів від 16.02.2012р., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 699541,62 грн. боргу є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 10493,12 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Комунальної установи Одесреклама Одеської міської ради задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Арт Велес (65044, м. Одеса, пр. Гагаріна, буд. 13, офіс 50; код ЄДРПОУ 37812037) на користь Комунальної установи Одесреклама Одеської міської ради (65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д; код ЄДРПОУ 25830211) заборгованість у розмірі 699541 (шістсот дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот сорок одну) грн. 62 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 10493 (десять тисяч чотириста дев`яносто три) грн. 12 коп.

Повний текст рішення складено 30 квітня 2024 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко