Постанова

від 14.03.2024 по справі 911/1482/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року

м. Київ

Справа № 911/1482/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Волковицької Н. О., Мачульського Г. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Обухівської міської ради Київської області на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 (колегія суддів: Коробенко Г. П., Кравчук Г. А., Тищенко А. І.) у справі

за позовом заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: 1) Обухівської районної державної адміністрації Київської області, 2) Київської обласної державної адміністрації до відповідачів: 1) Обухівської міської ради Київської області, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло" про визнання недійсним рішень, визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

Хронологія спору

1. У 2017 році Заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації Київської області та Київської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Обухівської міської ради Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло" про визнання недійсними рішень, договору оренди землі від 20.12.2006 № 6192 та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

2. 03.08.2017 Господарський суд Київської області ухвалив рішення про відмову у позові.

3. 08.02.2018 Київський апеляційний господарський суд прийняв постанову, залишену без змін постановою Верховного Суду від 11.06.2018, про скасування цього рішення та ухвалив нове - про задоволення позову.

4. У грудні 2023 року Обухівська міська рада Київської області звернулася до Північного апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 за нововиявленими обставинами.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

5. 18.01.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу про залишення цієї заяви без розгляду через пропуск заявником строку звернення з такою заявою.

Короткий зміст касаційної скарги

6. Обухівська міська рада Київської області оскаржила цю ухвалу та в касаційній скарзі просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд. Суд касаційної інстанції відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник, зазначаючи про наявність підстав для поновлення названого строку, посилається на рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану, в яких рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

7. У відзиві на касаційну скаргу керівник Обухівської окружної прокуратури Київської обласної прокуратури просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, наполягаючи на дотриманні апеляційним господарським судом норм господарського процесуального права, оскільки його висновки повністю відповідають правовим позиціям Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

8. Предметом касаційного перегляду у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції про залишення без розгляду заяви Обухівської міської ради Київської області про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 за нововиявленими обставинами.

9. Частини перша та друга статті 320 ГПК України передбачають, що постанова суду апеляційної інстанції, якою закінчено розгляд справи, може бути переглянута за нововиявленими обставинами, а також визначають підстави для такого перегляду.

10. Пункт 1 частини першої статті 321 цього ж Кодексу визначає строк подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, а саме: протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

11. Водночас, згідно з положеннями пункту 1 частини другої статті 321 ГПК України така заява може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням законної сили та в силу положень частини третьої цієї ж статті цей строк не може бути поновлений.

12. Аналіз положень статті 321 ГПК України дає підстави вважати, що за своєю правовою природою встановлений цією нормою строк у три роки є преклюзивним (припиняючим), тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 29.11.2021 у справі № 904/4470/16.

13. Отже, можливість поновлення процесуального строку, встановленого частиною другою статті 321 ГПК України, у межах якого учасник справи може подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 320 цього ж Кодексу, процесуальним законом виключається. Водночас, наявність присічного строку на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідає принципу юридичної визначеності та виключає безкінечний та необґрунтований перегляд судового рішення у випадках, коли одна із сторін не погоджується з таким рішенням. Близький за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 910/9927/13, від 19.02.2019 у справі № 910/3600/14, від 11.02.2020 у справі № 15/282, від 01.04.2021 у справі № 910/6260/13).

14. Суд апеляційної інстанції установив, що саме з 08.02.2018 постанова Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 набрала законної сили, отже, присічний строк для подання заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України, становив 08.02.2021, тоді як заявник звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд цієї постанови 29.12.2023, тобто з пропуском присічного трирічного строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 321 ГПК України. Тому Обухівська міська рада Київської області безповоротно втратила право на вчинення процесуальної дії з перегляду названої вище постанови за нововиявленими обставинами і суд апеляційної інстанції, правильно дотримуючись приписів статті 118 ГПК України, залишив заяву останнього без розгляду.

15. У зв`язку з цим аргументи скаржника, які він навів на переконання наявності нововиявлених обставин, не розглядаються, оскільки у цьому випадку перегляд судового рішення (постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018) не відбувся.

16. Колегія суддів також відхиляє доводи касаційної скарги щодо порушення апеляційним господарським судом положень пункту 4 Прикінцевих положень ГПК України з огляду на таке.

17. Згідно з пунктом 4 Прикінцевих положень ГПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

18. Як зазначено раніше, Обухівська міська рада Київської області пропустила строк на звернення із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 у справі № 911/1482/17 за нововиявленими обставинами, а тому можливість поновлення процесуального строку, встановленого частиною другою статті 321 ГПК України, в межах якого учасник справи може подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України, процесуальним законом виключається.

19. Серед іншого слід звернути увагу скаржника на те, що пунктом 1 частини другої статті 321 ГПК України установлений присічний (преклюзивний) строк, тоді як скаржник у касаційній скарзі цитує висновки Верховного Суду про пропуск позовної давності, що свідчить про помилкове ототожнення скаржником 3-річного присічного процесуального строку, встановленого нормою пункту 1 частини другої статті 321 ГПК України, та 3-річного строку позовної давності, яка є інститутом матеріального права, а не процесуального права.

20. Res judicata - вирішена справа (res judicata pro veritate habetur! - судове рішення слід визначати за істину) означає остаточність рішення суду, яке набрало чинності і не може бути переглянуте. Принцип res judicata визнано на міжнародному рівні та зафіксовано, в тому числі, у пункті 1 статті 44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принцип остаточності рішення є складовою частиною верховенства права.

21. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. пункт 46 рішення у справі «Устименко проти України», пункти 51,52 рішення у справі "Рябих проти Росії", пункт 31 рішення у справі "Марушин проти Росії", пункт 61 рішення у справі "Брумареску проти Румунії").

22. Відстоюючи принцип правової визначеності, як у випадках перегляду судових актів у порядку нагляду (див. рішення Суду у справах "Світлана Науменко проти України", "Трегубенко проти України", "Рябих проти Росії"), так у випадках перегляду справ у зв`язку з нововиявленими обставинами (див. рішення у справах "Праведна проти Росії", "Желтяков проти України", пункти 42-48), Європейський Суд з прав людини вважає доцільним слідувати тій же логіці, коли цей основоположний принцип підривається за допомогою інших процесуальних механізмів, таких як продовження строку на оскарження.

23. Так, Суд встановив порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі "Пономарьов проти України" з тієї причини, що строк на оскарження був продовжений по завершенню значного періоду часу не для усунення серйозних судових помилок, а лише з метою повторного розгляду та ухвалення нового рішення у справі (пункти 41.42).

24. У пункті 34 рішення від 10.05.2012 у справі "Безрукови проти Росії" Європейський Суд з прав людини відмітив, що хоча продовження строку оскарження і проводиться на розсуд національних судів, останні, на думку Суду, повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності нових тимчасових строків.

25. У справах щодо України Європейський Суд з прав людини неодноразово відзначав, що відступи від принципу правової визначеності виправдані лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру (справи: "Салов проти України", пункт 93, "Проценко проти України", пункт 26, "Кравченко проти Росії", пункт 45). Зокрема, відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення "помилки, що має фундаментальне значення для судової системи" (рішення у справі "Сутяжник" проти Росії", пункт 38).

26. Звертаючись 29.12.2023, тобто через 5 років 10 місяців із заявою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами таке звернення скаржника буде порушенням принципу правової визначеності, що передбачає дотримання принципу res judicata - принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 та частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

28. За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги ТОВ без задоволення, а судових рішень судів попередніх інстанцій - без змін через відсутність підстав для їх скасування.

Судові витрати

29. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 ГПК України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Обухівської міської ради Київської області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 у справі № 911/1482/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Н. О. Волковицька

Суддя Г. М. Мачульський