Ухвала

від 18.03.2024 по справі 916/2316/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/2316/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Національної поліції в Одеській області

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

від 30.01.2024

у складі колегії суддів: Ярош А.І., (головуючий), Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,

у справі за позовом Приватного підприємства "Риболовецький союз "Укррибекспорт"

до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Одеській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "Клест Лтд"

про стягнення 736 232, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Національної поліції в Одеській області (далі - заявник) 28.02.2024, звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 у справі № 916/2316/23, подавши при цьому клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/2316/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковського О.В., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2024.

01.03.2024 від Приватного підприємства "Риболовецький союз "Укррибекспорт" надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Національної поліції в Одеській області, з урахуванням заперечень Приватного підприємства "Риболовецький союз "Укррибекспорт", Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, повний текст постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 було виготовлено 05.02.2024.

Відтак, двадцятиденний строк на касаційне оскарження з дати виготовлення повного тексту судового рішення суду апеляційної інстанції, спливає 26.02.2024.

Головне управління Національної поліції в Одеській області звернулось з касаційною скаргою 28.02.2024, тобто з пропуском процесуального строку.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, викладеного в касаційній скарзі, заявник зазначив, що Головне управління Національної поліції в Одеській області 27.02.2024 після ознайомлення з матеріалами справи було виявлено матеріали справи, які мають суттєве значення для повного та всебічного дослідження обставин спірних правовідносин - а саме службова записка помічника судді.

Крім того, посилаючись на Указ Президента України № 64/2022 про запровадження режиму воєнного стану на всій території України з 24.02.2022 зазначає, що строк на подання касаційної скарги припав на період дії обставин непереборної сили.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03, від 03.04.2008) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

В клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження заявником не наведено жодних обставин, що об`єктивно перешкоджали б своєчасному зверненню з касаційною скаргою до Верховного Суду на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2024.

За таких обставин, в задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Одеській області про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження слід відмовити.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. п. 7 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою ставка судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2024 встановлений у розмірі 3 028, 00 грн.

Отже, звертаючись 28.02.202 з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2024, якою було скасовано ухвали Господарського суду Одеської області від 06.11.2023, заявнику належало сплатити судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн.

Заявником не додано доказів сплати судового збору, за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 у справі № 916/2316/23.

Водночас, заявник звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги) не передбачено можливості звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги з підстав викладених в клопотанні поданому заявником касаційної скарги.

З урахуванням положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору лише, щодо фізичних осіб за наявності певних умов та юридичних осіб за наявності підстав визначених п. 3 вказаної норми.

За таких обставин, в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 слід відмовити.

Згідно з частинами 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, заявнику касаційної скарги необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з належним його обґрунтуванням та подати докази сплати судового збору в сумі 3 081, 00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 у справі № 916/2316/23 залишити без руху.

2. Надати Головному управлінню Національної поліції в Одеській області строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Головному управлінню Національної поліції в Одеській області, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В. Васьковський