Рішення

від 07.03.2024 по справі 542/1332/23

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1332/23

Провадження № 2/542/13/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2024 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Афанасьєвої Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Чиж Л.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Бабаскіна К.С.,

відповідачки ОСОБА_2 ,

представника відповідачки адвоката Головка І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селище Нові Санжари цивільну справу за позовом адвоката Бабаскіна Кирила Сергійовича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради, Служба у справах дітей виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини, суд

ВСТАНОВИВ:

15.08.2023 року адвокат Бабаскін К.С., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просить:

- зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити наступні способи участі батька у вихованні сина:

- встановити години та дні їх зустрічей та спілкування з 15-00 години п`ятниці по 18-00 годину неділі з правом забирати дитину з ночівлею до місця свого проживання без присутності матері дитини, а в інші дні - за попереднім узгодженням з матір`ю дитини;

- необмежені спілкування дитини з батьком засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку; спілкування з дитиною в режимі відеозв`язку через мережу Інтернет, з урахуванням віку сина;

- спільного відпочинку батька та сина впродовж одного тижня літа та одного тижня зими;

Посилається на наступні обставини.

Сторони з 2019 року проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син - ОСОБА_3 .

З грудня 2021 року сторони припинили спільне проживання. Водночас, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишився проживати з матір`ю - ОСОБА_2 , а батько - ОСОБА_1 регулярно сплачує кошти на утримання свого сина.

У добровільному порядку між сторонами не вдалося вирішити питання щодо участі батька у вихованні дитини. ОСОБА_2 перешкоджає йому в побаченнях з сином, на телефонні дзвінки не відповідає, не повідомляє про місцезнаходження дитини. Зазначені дії відповідача позбавляють можливості батька спілкуватися та виховувати свою дитину.

Між сторонами не досягнуто згоди щодо часу та способів спілкування позивача з сином. Вказане частково обумовлено об`єктивними обставинами, такими як втрата сімейних стосунків сторін, їх окремим проживанням.

Останній раз ОСОБА_1 бачив свого сина ІНФОРМАЦІЯ_3 , коли разом зі своїми батьками приїздив у с. Маячка, Полтавського району, Полтавської області, з метою привітати свого сина з днем народження. З того часу ОСОБА_2 та її батьками чиняться різного роду перешкоди для позивача в спілкуванні з дитиною.

Позивач на даний час вичерпав усі компромісні способи вирішення конфліктів, які спричинені відповідачем та з метою дотримання прав та інтересів свого малолітнього сина, повноцінного виконання позивачем свого батьківського обов`язку, змушений звернутись до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 18.08.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних недоліків (а.с.25-26).

Ухвалою суду від 29.08.2023 року було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання на 02.10.2023 року (а.с.38-39).

02.10.2023 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.11.2023 року. Задоволено заяву представника позивача, адвоката Бабаскіна К.С. про проведення судових засідань в режимі відеоконференції (а.с.71-72).

Ухвалою суду від 06.11.2023 року розгляд справи відкладено до 10 год. 00 хв. 11.12.2023 року. Зобов`язано начальника Служби у справах дітей виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради забезпечити явку представника в судове засідання. Визнано явку позивача ОСОБА_1 в судове засідання обов`язковою (а.с.104-105).

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, пояснив, що з відповідачкою вони познайомились в 2017 році, спільно не проживали та не були одруженні, але мають спільну дитину сина ОСОБА_3 , 2018 року народження. Після народження дитини відповідачка з дитиною проживала у своїх батьків. З народження дитини до липня 2020 року він не спілкувався з сином. А з липня 2020 року відповідачка з сином стали проживати разом з ним та його батьками до грудня 2021 року. Після чого ОСОБА_2 з ОСОБА_4 знову повернулись до їх батьків, де й проживають зараз. Він приїжджав до них в грудні 2021 року на свято Святого Миколая та Новий рік, а після цього ще три рази. Останній раз він приїжджав до сина на його день народження в квітні 2023 року. Відповідачка перешкоджає йому спілкуватися з дитиною та приймати участь в його вихованні, коли у неї з`явився новий хлопець, вона заблокувала його контакти, не спілкується а ні з ним, а ні з його батьками. Він проживає в двокімнатній квартирі разом з батьками, має автомобіль, працює не офіційно, вихідний у нього в неділю, однак він може регулювати свою зайнятість.

Просив позов задовольнити.

Представник позивача адвокат Бабаскін К.С. в судовому засіданні підтримував заявлені вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засідання проти задоволення позовних вимог заперечувала, пояснила, що з позивачем вони мають спільну дитину сина ОСОБА_4 , 2018 року народження. При цьому з позивачем вони у шлюбі не перебували, після народження дитини вона проживала у позивача близько тижня. Після чого вона повернулась з дитиною до своїх батьків. Коли сину було півтора роки, вона знова переїхала з сином до позивача, та вони спільно прожили по 1-2 тижня, й так відбувалось декілька разів. А з кінця 2020 року вони остаточно припинили відносини та разом не проживають. З того часу позивач разом з батьками приїжджали до сина по декілька разів на рік. Останній раз на день народження ОСОБА_4 в квітні 2023 року. Вона не перешкоджає спілкуванню ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4 за її місцем проживання та в її присутності. Однак заперечує проти того, щоб позивач забирав сина на декілька днів, оскільки ОСОБА_4 з батьком не проживав, не пам`ятає його, способи виховання позивача відрізняються від її, в країні діє воєнний стан. Крім того ОСОБА_4 відвідує дитячий садочок, в тому числі й по п`ятницях, а у вихідні дні додаткові гуртки. Також вона зеперчує щодо таких способів участі як спільний відпочинок з цих же підстав, а також необмежене спілкування дитини з батьком засобоми телефонного зв`язку, відеозв`язку через мережу Інтернет, оскільки вона не дозволяє ОСОБА_4 користуватися гаджетами та власного мобільного телефону він не має.

В задоволенні позову просила відмовити.

22 вересня 2023 року до суду відповідачем надано відзив на позовну заяву, в прохальній частині якого відповідач просила відмовити у задоволенні позову повністю (а.с. 47-48).

Зазначає, що вимоги не можуть бути задоволені, а факти, викладені в позовній заяві, не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства України виходячи з наступного.

Вказує, що з 2018 року вона проживала разом з ОСОБА_1 , як чоловік та дружина. Під час спільного проживання у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після народження сина вона проживала в квартирі батьків ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 . За час спільноті проживання з ОСОБА_1 разом з іншими членами його сім`ї у них виникали постійні словесні сварки, внаслідок чого у них склались неприязні стосунки один до одного. Причиною словесних сварок ставало те, що ОСОБА_1 не працював, а вів аморальний спосіб життя та постійно її принижував в присутності його рідних та малолітнього сина. Через тиждень після народження сина вона залишила дане помешкання і разом з сином ОСОБА_4 переїхали на своє постійне місце проживання, де вона була зареєстрована і де проживають її батьки.

Після розлучення вона жодного разу не забороняла ОСОБА_1 спілкуватись із сином ОСОБА_4 , незважаючи на те, що він їй постійно погрожує фізичною розправою, як під час спілкування так і через інтернет мережі та мобільний зв`язок.

Також зазначає, що ОСОБА_1 на даний час не працює, добровільно аліменти на утримання сина як не сплачував, так і не сплачує. Вона не перешкоджала і не перешкоджає, щоб ОСОБА_1 приймав участь у вихованні сина ОСОБА_4 та спілкувався з ним, категорично заперечує, щоб відповідач забирав дитину з ночівлею на вихідні дні.

Крім того вказує, що вимоги позивача про забезпечення реалізації його батьківських прав шляхом щотижневих побачень з 15 год. п`ятниці до 18 год. неділі без присутності матері, не відповідають якнайкращим інтересам дитини, оскільки передбачають щотижневі переміщення дитини з її постійного місця проживання с. Маячка Полтавського району Полтавської області до м. Полтава, де відстань між даними населеними пунктами складає в одну сторону близько 100 км., а також беручи до уваги те, що на території України йде війна, постійні обстріли та тривоги.

Визначення порядку участі батька у вихованні дитини в усі передвихідні та вихідні дні є неприйнятним, оскільки порушуються права дитини на спілкування з матір`ю у вільний від закладу дошкільної освіти «Перлинка», який ОСОБА_4 відвідує кожен день з 7.30 год. до 18.00 години, крім вихідних.

Вважає, що з урахуванням того, що дитина ніколи не проживала постійно разом із батьком і має сталий емоційний зв`язок з матір`ю, обмеження права батька на спілкування з дитиною без присутності матері є виправданим інтересами дитини.

В разі встановленні графіку зустрічей позивача з дитиною, просить суд в першу чергу звернути увагу на ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я, стан психічного здоров`я, зловживання алкогольними напоями або наркотичними засобами, а також врахувати висновок органу опіки та піклування в сукупності зі всіма наявними доказами.

Представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Головко І.І. в судовому засідання проти задоволення позовних вимог заперечував, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві, додатково пояснивши, що відповідачка не заперечує проти участі позивача у вихованні дитини та спілкування з ним за місцем її проживання та в її присутності, а також спілкування по телефону.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради в судовому засіданні Раджабова Ю.А. пояснила, що на засіданні комісії з питань захисту прав була розглянута заява ОСОБА_1 щодо встановлення графіку побачань з сином та наданий ним графік, на підставі чого наданий висновок про те, що орган опіки та піклування не заеперчує проти запропонованого графіку та рекомендовано ОСОБА_1 брати участь у вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до графіку спілкування: з 15:00 години п`ятниці по 18:00 годину неділі з правом забирати дитину з ночівлею до місця свого проживання без присутності матері дитини, а в інші дні за попереднім узгодженням матір`ю дитини; один раз в день спілкуватися з дитиною засобами телефонного зв`язку; спільний відпочинок батька та сина впродовж одного тижня літа та одного тижня зими.

На питання суду пояснила, що мати дитини мала запрошуватися на засідання комісії, однак, на скільки їй відомо, з нею був відсутній зв`язок. Надаючи висновок ними досліджувались документи, що були надані позивачем. А також пояснила, що можливо, після встановлення всіх фактичних обставин у справі, які з`ясовувались судом в судовому засіданні, висновок органу опіки та піклування міг бути й іншим, зокрема щодо періодичностей зустрічей батька з сином.

В подальшому надала заяву про розгляд справи в її відсутність (а.с. 148).

Представник третьої особи - Служби у справах дітей виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи (а.с.78, 109, 123,142). Надавши заяву про розгляд справи без їх участі. При винесенні рішення просять врахувати інтереси дитини (а.с. 93,144).

Суд, вислухавши пояснення у вступному слові позивача, представника позивача, відповідачки, представника відповідачки, представника служби у справах дітей виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що сторони у справі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 15).

При цьому сторони у шлюбі не перебували та, виходячи з наданих ними пояснень в судовому засіданні, разом проживали періодично та протягом нетривалого часу в квартирі батьків позивача за адресою: АДРЕСА_1 .

Після остаточного припинення між сторонами відносин (зі слів відповідачки з кінця 2020 року, а зі слів позивача з кінця 2021 року) ОСОБА_2 разом з сином ОСОБА_3 повернулась до місця проживання її батьків: АДРЕСА_2 , де вони проживають й на даний час (а.с.50, 51,53).

Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов проживання (а.с.52) ОСОБА_2 проживає в житловому будинку в АДРЕСА_2 , та має склад сім`ї: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , сестра ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Житлово-побутові умови проживання задовільні.

Так, за місцем свого проживання, згідно з даними, що містяться в довідці №39/01-19 від 18.09.2023 року (а.с. 49) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 25.11.2021 року відвідує Маячківський заклад дошкільної освіти «Перлинка» з 7 год. 30 хвил. до 18 год. 00 хвил. з п`ятиденним робочим тижнем (а.с.49).

Батько дитини, позивач у справі, ОСОБА_1 мешкає окремо від відповідачки та дитини ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Із акту обстеження умов проживання від 12 жовтня 2023 року вбачається, що спеціалістами Служби у справах дітей виконавчого комітету Київської районної в м.Полтави ради проведено обстеження умов проживання ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_3 (а.с. 94). Встановлено, що квартира складається з двох кімнат, умови проживання задовільні. В кімнатах є необхідні меблі та побутова техніка. Санітарно-гігієнічні умови відповідають нормам. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: для дитини передбачена окрема зона у кімнаті, є шафа для речей, ліжко, розвиваючі іграшки. За цією адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (батько), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Згідно з актом оцінки потреб сім`ї/особи (а.с.95-98) та висновком оцінки потреб сім`ї (а.с. 99), умови проживання у батька задовільні.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на вчинення перешкод зі сторони відповідачки ОСОБА_2 та її батьками у спілкуванні з малолітнім сином. Зазначає, що ОСОБА_2 перешкоджає йому в побаченнях з сином, на телефонні дзвінки не відповідає, не повідомляє про місцезнаходження дитини. Зазначені дії відповідача позбавляють його можливості спілкуватися та виховувати свою дитину.

Відповідно достатті 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з частиною першоюстатті 12 Закону України «Про охорону дитинства»на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько, мають рівні права та обов`язки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Батьки мають рівні права на виховання дитини та спілкування з нею, батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні та має право на спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватись з дитиною та брати участь в її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини (ст. 150 СК України).

Згідно із вимогами статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до частини другої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Статтею 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Отже, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини.

Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Встановлені судом фактичні обставини справи та досліджені в судовому засіланні надані сторонами докази свідчать про те, що сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Між батьками малолітньої дитини склалися неприязні стосунки і у добровільному порядку досягти згоди щодо способу участі батька, який проживає окремо від дитини, у її вихованні і спілкуванні із нею сторони не можуть.

Позивач, який є батьком дитини, проявляє бажання брати участь у вихованні та спілкуванні з дитиною, проживає в двокімнітній квартирі разом з батьками. Для дитини передбачена окрема зона у кімнаті. Даних, що характеризують його особу, зокрема, щодо його працевлаштування, характеристик з місця роботи та місця проживання, щодо стану здоров`я тощо, з метою оцінки його ділових та моральних якостей, надано не було.

Разом з тим, враховуючи вимоги закону щодо обов`язку батьків брати участь у вихованні дитини, свідоме бажання позивача виховувати свою дитину та спілкуватися з нею, відсутність будь-яких визначених законом обмежень права позивача на спілкування з дитиною, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визначення способу участі позивача ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_3 .

При цьому суд бере до уваги передусім інтереси дитини та конкретні обставини даної справи, а також керується тим, що встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Встановлені фактичні обставини справи свідчать про те, що малолітній ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг чотирьохрічного віку, відвідує заклад дошкільної освіти «Перлинка» з 8:30 до 18:00 години з п?ятиденним робочим тижнем. Протягом тривалого часу дитина проживає разом з матір?ю. Останній візит батька до дитини відбувся 25.04.2023 року.

З урахування конкретних обставин суд не вважає за доцільне задоволення вимоги позивача про надання йому можливості бачитися з сином з 15-00 години п`ятниці по 18-00 годину неділі з правом забирати дитину з ночівлею до місця свого проживання без присутності матері дитини, та про спільний відпочинок з сином протягом одного тижня літа та одного тижня зими, оскільки син сторін є малолітнім ( 4 роки), у нього не було спілкування з батьком з 25 квітня 2023 року та спільного тривалого проживання разом, а тому відноволення такого спілкування має відбуватись поступово і у присутності матері дитини.

До такого висновку суд дійшов, враховуючи, що проведення зустрічей батька з дитиною без присутності матері може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, оскільки між позивачем та дитиною відсутній сталий психологічний зв`язок, так як дитина тривалий час проживає з матір`ю, не спілкувався з батьком, та взагалі фактично з батьком не проживала, оскільки сторони проживали разом періодично протягом нетривалого періоду часу. Для налагодження довірливих відносин між батьком і дитиною необхідний час, протягом якого поступово буде відбуватися налагодження спілкування та формування емоційної прихильності сина до батька.

Тому, зважаючи на вік, особливості розвитку дитини в такому віці, які обумовлені характером та тривалістю її відносин, чуттєво - емоційного зв`язку з матір`ю, враховуючи, що сторони по справі проживають в різних населених пунктах, суд, виходячи з інтересів дитини, вважає, що тривале перебування дитини у відриві від звичного середовища, матері і близьких, з якими вона спілкується безперервно все життя, може завдати їй психологічної травми, тому дійшов висновку про те, що побачення з батьком слід проводити в присутності матері дитини раз та тиждень, а також спілкування з дитиною засобами телефонного зв`язку.

Щодо наданого висновку органу опіки та піклування про встановлення участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 , суд зазначає таке.

За змістом ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного із батьків орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Згідно з наданим висновку виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради, як органу опіки та піклування, орган опіки та піклування вважав за доцільне рекомендувати батьку, ОСОБА_1 , брати участь у вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до графіку спілкування: з 15:00 години п`ятниці по 18:00 годину неділі з правом забирати дитину з ночівлею до місця свого проживання без присутності матері дитини, а в інші дні за попереднім узгодженням матір`ю дитини; один раз в день спілкуватися з дитиною засобами телефонного зв`язку; спільний відпочинок батька та сина впродовж одного тижня літа та одного тижня зими. Посилаючись на те, що батько дитини, ОСОБА_1 , повідомив, що у нього з матір`ю ОСОБА_2 , виник спір щодо його участі у вихованні сина. З метою розв`язання даного спору, ОСОБА_1 звернувся до органу опіки і піклування виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради щодо встановлення графіку його побачень з сином.

На засіданні комісії з питань захисту прав дитини батько повідомив, що бажає брати участь у вихованні та спілкуванні з дитиною шляхом встановлення графіку спілкування:

- з 15:00 години п`ятниці по 18:00 неділі з правом забирати дитину з ночівлею до місця свого проживання без присутності матері дитини, а в інші дні за попереднім узгодженням матір`ю дитини;

- один раз в день спілкуватися з дитиною засобами телефонного зв язку;

- спільний відпочинок батька та сина впродовж одного тижня літа та одного тижня зими (а.с. 125).

Вказаний висновок був досліджений судом та суд не може погодитись з ним в повному обсязі, а саме щодо доцільність встановлення графіку спілкування відповідача з сином з 15-00 години п`ятниці по 18-00 годину неділі з правом забирати дитину з ночівлею до місця свого проживання без присутності матері дитини, та про спільний відпочинок з сином протягом одного тижня літа та одного тижня зими, з огляду на наступне.

Так, висновок органу опіки і піклування щодо розв`язання спору має базуватися на достовірній інформації про усі фактичні обставини, які можуть мати істотне значення та ретельному їх з`ясуванні. Такий висновок є рекомендаційним, тому суд може постановити інше рішення, ніж пропонує орган опіки та піклування.

Як вбачається із наданого органом опіки та піклування висновку щодо розв`язання цього спору, останній є недостатньо обґрунтованим, базується виключно на зазначенні факту наявності спору у ОСОБА_1 щодо його участі у вихованні сина. В такому висновку не наведено будь-якого обґрунтування доцільності визначення саме такого способу участі батька у спілкуванні зі своєю малолітньою дитиною та у вихованні дитини. Не зазначено про дослідження обставин спору, з`ясування думки матері дитини, обстеження умов проживання дитини, що в судовому засідання підтвердила й представник органу опіки та піклування. Тому наданий висновок не можна вважати таким, що в повній мірі відповідає інтересам малолітньої дитини.

Більше того, за умови надання позивачу всіх вихідних днів для спілкування з сином, порушується принцип рівності прав на виховання дитини, оскільки мати дитини не матиме жодного вихідного дня для того, щоб скористатися своїм правом на участь у вихованні дітей, їх розвиток використовуючи для цього свої вихідні дні.

Таким чином, встановивши вік дитини, стан її здоров`я, психологічний стан та інші обставини, що мають істотне значення, суд дійшов висновку про доцільність визначити батьку дитини систематичні побачення батька з сином раз на тиждень у присутності матері, а також засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку без обмежень, з урахуванням при цьому технічних можливостей такого зв`язку, часу навчання та відпочинку дитини, психологічного і фізичного стану дитини. Саме таке визначення батьку дитини способу його участі у вихованні малолітньої дитини наразі, на переконання суду, є обґрунтованим, пропорційним, збалансованим і таким, що відповідатиме віку та інтересам дитини, її гармонійному розвитку і дасть можливість обом батькам брати участь у вихованні дитини.

При цьому суд звертає увагу на те, що визначений судом спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні дитини не є перешкодою для підтримки зв`язків між батьком і дитиною у інших формах за погодженням батьків або ж зміни компетентним органом встановленого порядку за наявності обставин, що мають істотне значення.

З урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавленіправав майбутньому змінити встановлений судом спосіб участіу вихованні дитини, що буде відповідати інтересам дитини.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1, 3ст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1,2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір за позовну вимогу про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини шляхом зобов`язання відповідачки не чинити перешкоди у вихованні та спілкуванні з сином в сумі 1073,60 грн. та за позовну вимогу про визначення способів участі батька у вихованні дитини в розмірі 1073 грн 60 коп.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог: 1073 грн (за позовну вимогу про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини шляхом зобов`язання відповідачки не чинити перешкоди у вихованні та спілкуванні з сином, яка задоволена в повному обсязі) та 536, 80 грн (за позовну вимогу про визначення способів участі батька у вихованні дитини, яка задоволена на 50 %), а всього: 1610 грн 40 коп. із розрахунку: 1073,60 грн. + 536, 80 грн.

Надаючи оцінку вимогам відповідачки про стягнення з позивача витрат, пов`язаних із правничою допомогою у справі, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частина 4 статті 137 ЦПК України передбачає, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Відповідачкою на підтвердження понесених нею витрат на правничу допомогу надано: договір №73 про надання правничої допомоги від 14.09.2023 року (а.с.57), додаткова угода №1 до договору №73 про надання (правової) правничої допомоги від 14.09.2023 року (а.с.58), копію ордера на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_2 адвокатом Головком І.І. серії ВІ № 1119218 віл 14.09.2023 (а.с. 59), розрахунок суми гонорару та оплати за надану (правову) правничу допомогу від 28.11.2023 (а.с. 115).

На підтвердження факту оплати гонорару адвокату в обумовленій сумі в розмір 3200 грн, надана квитанція № 73 від 28.11.2023 року на суму 3200 грн, підписана адвокатом (а.с. 116).

З огляду на те, що відповідні витрати позивача на правничу допомогу адвоката в сумі 3200 грн підтверджені належними документами, враховуючи, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 1600 грн, з розрахунку: 3200 грн (сума сплаченого гонорару адвокату) / 50 % (відсоток відмовлених позовних вимог).

На підставі вищевикладеного та, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвокатаБабаскіна КирилаСергійовича,який дієв інтересахпозивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору:Служба усправах дітейвиконавчого комітетуНехворощанської сільськоїради,Служба усправах дітейвиконавчого комітетуКиївської районноїв м.Полтавіради,про усуненняперешкод успілкуванні тавихованні дитинита визначенняспособів участібатька увихованні дитини задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати батькові ОСОБА_1 у здійсненні виховання та спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визначити ОСОБА_1 наступні способи участі у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 :

- систематичні побачення батька з сином: перша та третя субота місяця з 10 години 00 хвилин до 14 години 00 хвилин у присутності матері;

- друга та четверта неділя місяця з 14 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин у присутності матері;

- засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку без обмежень, з урахуванням при цьому технічних можливостей такого зв`язку, часу навчання та відпочинку дитини, психологічного і фізичного стану дитини.

В іншій частині вимог ОСОБА_1 відмовити.

Роз`яснити сторонам про можливість звернення до суду з позовом про зміну порядку спілкування та способів участі у вихованні батька ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,з урахуванням вікових змін та особливостей формування соціальних та сімейних зв`язківдитини.

Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 1610 (одна тисяча шістсот десять) грн 40 (шістдесят) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податку НОМЕР_3 ,адреса місцяреєстрації: АДРЕСА_1 ,на користь ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , витрати на правничу допомогу в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня пр оголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ;

представник позивача: адвокат Бабаскін Кирило Сергійович, адреса робочого місця адвоката: вул.Гастелло, буд.23, м.Полтава;

відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

представник відповідача: адвокат Головко Іван Іванович, адреса робочого місця адвоката: вул.Центральна, буд.20, селище Нові Санжари, Полтавський район, Полтавська область;

третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради, місцезнаходження: вул.Миру, 3, с.Нехвороща, Полтавського району, Полтавської області;

третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради, місцезнаходження: вул.Маршала Бірюзова, 1/2, м.Полтава.

Повний текст рішення складений 15 березня 2024 року.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О. Афанасьєва