Рішення

від 18.03.2024 по справі 120/7562/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 березня 2024 р. Справа № 120/7562/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Липівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) до Липівської сільської ради (далі Липівська сільська рада, відповідач) із позовом, в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати рішення від 16.06.2020 р. за №742 64 сесії 7 скликання;

-зобов`язати виділити земельну частку (пай) в натурі (на місцевості) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН №39 , надавши дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

В обґрунтування вимог позивач вказує, що має сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН №39, однак звернувшись до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), отримав відмову.

Із таким рішенням позивач не погоджується зазначаючи про те, що має гарантоване право одержати свою земельну ділянку.

Ухвалою від 08.12.2020 р. відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Також цією ж ухвалою відмовлено в розгляді справи в порядку загального провадження.

21.12.2020 р. надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову вказуючи на те, що при розпаюванні земель СТОВ «Липівка» не було створено резервного фонду. При цьому, всім власникам сертифікатів в 2003 році видано державні акти на право власності та всі земельні ділянки розподілено. Відтак, за відсутності землі резервного фонду та землі колишнього КСП «Липівка» позивачу правомірно відмовлено в наданні дозволу.

Ухвалами від 17.02.2021 р., 29.03.2021 р. витребувано додаткові докази.

Ухвалою від 19.04.2021 р. до відповідача вжито заходи процесуального впливу шляхом тимчасового вилучення доказів. Також цим процесуальним рішенням зупинено провадження у справі до закінчення виконавчого провадження.

Ухвалою від 08.09.2021 р. провадження у справі поновлено, стягнуто штраф із начальника Томашпільського районного відділу державної виконавчої служби державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Ющишена Віталія Вікторовича, повторно вжито заходи процесуального впливу шляхом тимчасового вилучення доказів та зупинено провадження у справі до закінчення виконавчого провадження.

Ухвалами від 10.05.2022 р. поновлено провадження та прийнято окрему ухвалу відносно Томашпільського районного відділу державної виконавчої служби державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький). Зупинено провадження до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.

Ухвалою від 30.05.2022 р. поновлено провадження у справі, повернуто вимогу виконавця від 18.08.2022 р. без розгляду та зупинено провадження до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.

Ухвалою від 24.10.2022 р. поновлено провадження та призначено заяву про заміну сторони виконавчого провадження на 10.11.2022 р.

Ухвалою від 10.11.2022 р. призначено розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження на 30.11.2022 р.

Ухвалою від 30.11.2022 р. стягнуто із селищного голови Томашпільської селищної ради штраф, повторно витребувано докази та відкладено розгляд заяви на 27.12.2022 р.

Ухвалою від 27.12.2022 р. відмовлено в заміні сторони виконавчого провадження.

Ухвалою від 11.01.2023 р. зупинено провадження до закінчення виконавчого провадження.

07.03.2024 р. надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження щодо тимчасового вилучення доказів.

18.03.2024 р. провадження у справі поновлено.

Визначаючись щодо позовних вимог суд керується та киходить з настпного.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 19 Основного Закону України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У Преамбулі Закону України від 05 червня 2003 року № 899-IV Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 899-IV) сказано, що цей Закон визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв).

За абзацами другим, третім частини першої статті 1, частиною першою, абзацом першим частини другої статті 2 цього Закону право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є свідоцтво про право на спадщину.

Згідно зі статтею 3 Закону № 899-IV підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища). У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно до статті 5 цього Закону сільська рада та районна державна адміністрація в межах їхніх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядає заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймає рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняє списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняє місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); ; надає землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядає та погоджує проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовує проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом; оформляє матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку. Сільські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

У статті 9 цього Закону передбачено, що розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), а за її відсутності - шляхом жеребкування.

Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі.

Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та державної реєстрації права власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

Матеріали щодо розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) зберігаються у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та в районному відділі земельних ресурсів.

Згідно із частинами першою, другою, четвертою статті 11 Закону № 899-IV встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Земельні ділянки, які будуть використовуватися їх власниками, самостійно закріплюються межовими знаками встановленого зразка кожна окремо. Встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до абзацу третього пункту 1, абзацу першого пункту 2, пунктів 5, 6 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2004 року № 122 Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками в редакції, чинній на час розгляду спору, організація робіт з розподілу земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою чи райдержадміністрацією за місцем розташування земельних ділянок згідно з проектом. У разі виявлення після розробки проекту факту невключення одного чи кількох громадян, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, спадкоємців права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, інших громадян та юридичних осіб України, які відповідно до законодавства набули право на земельну частку (пай), до списку власників земельних часток (паїв), на підставі якого був складений проект, сільська, селищна, міська рада чи райдержадміністрація може прийняти рішення (розпорядження) про: коригування проекту землевпорядною організацією з метою забезпечення громадян необхідною кількістю земельних ділянок (на підставі відповідного договору); надання зазначеним громадянам земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки (паю). У разі неприйняття сільською, селищною, міською радою чи райдержадміністрацією рішення (розпорядження) щодо коригування проекту або надання таких ділянок із земель запасу чи резервного фонду питання вирішується у судовому порядку.

Із процитованого видно, що у разі виявлення після розробки проекту факту невключення одного чи кількох громадян, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, які відповідно до законодавства набули право на земельну частку (пай), до списку власників земельних часток (паїв), на підставі якого був складений проект, -сільська, селищна, міська рада чи райдержадміністрація може прийняти рішення (розпорядження) про:

- коригування проекту землевпорядною організацією з метою забезпечення громадян необхідною кількістю земельних ділянок (на підставі відповідного договору);

- надання зазначеним громадянам земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки (паю).

У разі неприйняття сільською, селищною, міською радою чи райдержадміністрацією рішення (розпорядження) щодо коригування проекту або надання таких ділянок із земель запасу чи резервного фонду питання вирішується у судовому порядку.

Тобто , у разі не включення особи, яка володіє сертифікатом на право на земельну частку до списків, рада може прийняти рішення про коригування про проекту землевпорядною організацією з метою забезпечення громадян необхідною кількістю земельних ділянок (на підставі відповідного договору або надати зазначеним громадянам земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки (паю).

Суд акцентує увагу, що судом витребовувались у відповідача списки осіб, які мали право на земельну частку (пай) колишнього КСП "Липівка" , технічна документація про передачу земельних часток власникам сертифікатів СТОВ "Липівка", заяви ОСОБА_1 стосовно виділення в натурі земельної частки (паю) за наслідком якої прийнято рішення №742 від 16.06.2020 р.

Також вживались заходи процесуального примусу шляхом тимчасового вилучення вищевказаних доказів.

При цьому, в постанові державного виконавця від 26.02.2024 р. про закінчення виконавчого провадження №67517826 вказано, що списки осіб, які мали право на земельну частку (пай) колишнього КСП "Липівка" , технічна документація про передачу земельних часток власникам сертифікатів СТОВ "Липівка", заява ОСОБА_1 стосовно виділення в натурі земельної частки (паю) за наслідком якої прийнято рішення №742 від 16.06.2020 р. - відсутні.

За таких обставин, в межах даної справи не доведено, що позивача включено до списків осіб , які мали право на земельну частку (пай) колишнього КСП "Липівка" та яким виділено відповідну земельну ділянку. Навпаки, із спірного рішення вбачається, що вся земля, яка належала КСП «Липівка» розподілена між власниками сертифікатів.

При цьому, суд вкотре вказує, що у разі не включення особи до списку власників земельних часток (паїв), на підставі якого був складений проект, сільська, селищна, міська рада чи райдержадміністрація може прийняти рішення (розпорядження) про коригування проекту землевпорядною організацією з метою забезпечення громадян необхідною кількістю земельних ділянок (на підставі відповідного договору) або надання зазначеним громадянам земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки (паю). В свою чергу, позивач не позбавлений права вирішити питання в судовому порядку у разі неприйняття сільською, селищною, міською радою чи райдержадміністрацією рішення (розпорядження) щодо коригування проекту або надання таких ділянок із земель запасу чи резервного фонду питання вирішується у судовому порядку.

Суд акцентує увагу, що звернення яке мало подаватись позивачем відсутне, хоча такі докази витребовувались у обох сторін та жодною не надано.

При цьому, як вбачається із спірного рішення, в якому вказано, що позивач звернувся із заявою про виділення земельної частки (паю) в натурі, йому відмовлено у виділенні земельної частки з підстав того, що всі землі КСП «Липівка» розподілені та на них видані державні акти згідно технічної документації від 19.02.2003 р. В свою чергу, землі резервного фонду та землі КСП «Липівка» для можливості передачі в комунальну власність з метою подальшого виділення власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) -відсутні.

За таких обставин, беручи до уваги відсутність резервного фонду із якого можливо виділити в натурі земельну ділянку позивачу та відсутність низки документів, що підтверджують право позивача на майновий пай, спірне рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову судовий збір не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ).

Відповідач: Липівська сільська рада (вул. 40-річчя Перемоги, 1, с. Липівка, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04330929).

Повний текст рішення сформовано: 18.03.2024 р.

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна