Рішення

від 18.03.2024 по справі 340/504/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/504/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Дегтярьової С.В. розглянувши в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Кіровоградської обласної державної адміністрації, та за участі заступника керівника Кіровоградської обласної прокурори в інтересах держави (25006, м. Кропивницький, Площа Героїв Майдану, 1, ЄДРПОУ 00022543)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління культури і туризму Олександрійської міської ради (28000, м. Олександрія, Кіровоградська обл., пл. Соборна, 6, к.10, ЄДРПОУ 02215578)

про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

Позивач 10.02.2023 року звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправними та скасувати:

- розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 07.08.1997 р. №261-р "Про перелік пам`яток містобудування, архітектури садово-паркового мистецтва загального і місцевого значення та виявлених пам`яток";

- розпорядження №792-р від 28.12.2004 р. та розпорядження №102-р від 29.01.2020 р. про внесення змін та доповнень до розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 07.08.1997 р. №261-р у частині внесення до Переліку виявлених об`єктів містобудування, архітектури та садово-паркового мистецтва додаток №3 до розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 07.08.1997 р. №261-р, об`єкта нерухомості, а саме - нежитлового приміщення площею 215,8 кв.м, що розташоване за адресою: 28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. 6-го Грудня, 4.

Позивач вважає, що Кіровоградська обласна державна адміністрація безпідставно віднесла будівлю до щойно виявлених пам`яток містобудування, архітектури, садово-паркового мистецтва національного та місцевого значення Кіровоградської області у 1997 році.

На обґрунтування позову позивач зазначає, що на час вчинення оскаржуваного розпорядження законодавством було регламентовано процедуру включення об`єкту до державного переліку нерухомих пам`яток історії та культури, яка складається з таких обов`язкових етапів: 1) виявлення пам`ятки; 2) визначення її історичної, наукової, художньої або іншої культурної цінності; 3) фіксація та вивчення; 4) складання повного переліку державної облікової документації (в тому числі, облікових карток, паспортів, карток негативних та обмірних фондів, актів технічного стану пам`яток, інвентарних описів цінних фрагментів фасадів та інтер`єрів пам`яток, карт-схем розташування пам`яток, історико-архітектурних опорних планів, планів зон охорони, фотодокументації, обмірних креслень, графічних замальовок, наукових звітів про проведення дослідних і ремонтно-реставраційних робіт на пам`ятках, тощо), виключно при складанні якої визначалась приналежність нерухомої пам`ятки історії та культури до відповідного виду та категорії; 5) включення об`єкту у відповідний державний перелік нерухомих пам`яток історії та культури в залежності від виду та категорії охорони пам`ятки.

Позивач вважає, що лише одночасне дотримання всіх зазначених етапів у сукупності було єдиною підставою для взяття об`єкта на державний облік та включення його до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури".

Позивач зазначає, що вказуючи на приналежність належного йому об`єкту нерухомості до архітектурної пам`ятки, держадміністрація як на доказ, посилається лише на перелік до розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації № 261-р від 07.08.1997р. Облікової документації, яка повинна включати повний перелік вищенаведених документів, а також документів, які б підтверджували факт фіксації та визначення історичної, наукової, художньої або іншої культурної цінності цього об`єкту, не надавалося ні під час укладання з позивачем договору купівлі-продажу, ані зараз - під час пропозиції укласти охоронний договір. Тому відсутні підстави вважати, що належний позивачу на праві власності об`єкт нерухомості віднесено до пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення.

Крім того, вказує, що сучасний стан належного йому об`єкту нерухомості немає нічого спільного із об`єктом архітектурної пам`ятки, оскільки він відбудований у сучасному стилі та з сучасних будівельних матеріалів.

Тому позивач вважає, що достатні та необхідні правові підстави для включення об`єкту нерухомості, що розташований за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. 6-го Грудня, номер 4, до щойно виявлених об`єктів (додатку 3) пам`яток містобудування, архітектури, садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення, затвердженого розпорядженням від 07.09.1997 року № 261-р, у Кіровоградської ОДА були, відсутні.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 позовна заява була залишена без руху, зокрема, через пропуск строків звернення до суду та відсутність заяви про його поновлення (а.с.15-16 т.1).

28.02.2023 року позивач подав таку заяву та навів причини пропуску строку, які суд не визнав поважними та позову заяву ухвалою від 06.03.2023 року повернув (а.с.57 т.1).

Постановою Третього апеляційного суду від 10.05.2023 року ухвалу від 06.03.2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.107-108).

Ухвалою судді від 10.08.2023 року продовжено розгляд справи №340/504/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.09.2023 р. (а.с.118-119). 20.09.2023 року підготовче засідання відкладено на 28.09.2023 р.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 р. продовжено розгляд справи у підготовчому засіданні та оголошено перерву до 18.10.2023 року. Ухвалою від 28.09.2023 року допущено заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури до участі у справі в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації (а.с.260-262).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 06.11.2023 р.

06.11.2023 року, 16.11.2023 року та 20.12.2023 року судовий розгляд відкладався.

25.12.2023 року судовий розгляд продовжено в порядку письмового провадження за заявами учасників справи.

26.06.2023 року представником Кіровоградської обласної державної адміністрації надано пояснення та вказано, що будівля по вул. 6-го Грудня, 4 у м. Олександрія перебуває під охороною держави як об`єкт архітектури з найменуванням "Перша міська бібліотека" (початок XX ст.) відповідно до додатку №3, як щойно виявлений об`єкт, (Додаток №3 до розпорядження голови Кіровоградської обласної адміністрації від 07 серпня 1997 року №261-р (в редакції розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 29 січня 2020 року №102-р)).

Первинно об`єкт нерухомого майна, розміщений по вул. 6-го Грудня, 4 у м.Олександрія, поставлений на облік як виявлений об`єкт культурної спадщини розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 07 серпня 1997 року № 261-р "Про перелік пам`яток містобудування, архітектури, садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення та нововиявлених пам`яток" відповідно до пункту 12 "Инструкции о порядке учета, обеспечения сохранности, содержания, использования и реставрации недвижимьіх памятников истории и культуры", що затверджена наказом Міністерства культури СРСР від 13 травня 1986 року № 203, згідно з якою у разі встановлення їхньої культурної цінності зазначені об`єкти реєструються у Списках нововиявлених об`єктів, які представляють історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність (додаток № 2 інструкції).

Заступником керівника Кіровоградської обласної прокуратури подано пояснення від 19.09.2023 року в якому вказано, що розпорядженням голови Кіровоградської ОДА від 07.08.1997 № 261-р було затверджено Перелік пам`яток містобудування та архітектури місцевого значення Кіровоградської області. Виконкомам міських Рад народних депутатів та районним державним адміністраціям, на території яких знаходяться вищевказані об`єкти, доручено здійснити заходи щодо збереження і раціонального використання затверджених пам`яток містобудування, архітектури та садово-паркового мистецтва відповідно до чинного законодавства. Розпорядження як акт прийнято уповноваженою на це особою, у спосіб, визначений законами і підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

Крім цього, доданими до позову документами статус об`єкту нерухомості, що розташований за адресою: в м. Олександрія по вул. 6-го Грудня, 4, як пам`ятки містобудування та архітектури місцевого значення, не спростовується.

Більше того відсутні й докази, які б свідчили про створення перешкод, чи порушень інтересів позивача у реалізації ним своїх прав як власника такого об`єкту самим фактом існування спірних розпоряджень чи фактом віднесення об`єкту нерухомості до пам`ятки містобудування та архітектури місцевого значення.

Також позивач зазначає, що сучасний стан належного йому об`єкту нерухомості немає нічого спільного із об`єктом архітектурної пам`ятки, оскільки відбудований у сучасному стилі та з сучасних будівельних матеріалів. Разом з цим, вказані твердження не спростовують того, що такий об`єкт не відповідав критерію автентичності (зберіг свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування, мав значний вплив на розвиток культури країни; пов`язаний з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю людей, які зробили значний внесок у розвиток національної культури тощо) станом на день прийняття оскаржуваного розпорядження 07.08.1997, чи втратив таку автентичність на даний час.

Відповідно до інформації КЗ «Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради», у матеріалах архіву відділу музею - робочої групи обласної редакційної колегії тому енциклопедичного видання «Звіт пам`яток історії та культури в Кіровоградській області», мається описова стаття підготовлена у 1996 році мистецтвознавцем Інституту «Укрпроектреставрація» ОСОБА_2 на пам`ятку архітектури «Перша міська бібліотека початку XX ст», розташовану в м. Олександрія по вул. 6 Грудня, 4. У вказаній статті наводяться дані щодо історії створення та функціонування будівлі, її ролі в розбудові міста, пов`язані з культурною цінністю тощо.

Зокрема, у статті зазначено, що будинок колишньої Першої бібліотеки розташовано в межах історичного ядра міста, займає ділянку вздовж червоної лінії вул. 6 Грудня (колишньої вул. Казначейської). Його було споруджено на початку XX століття на кошти міського лікаря Вишневського як приватний будинок. З 1907 року приміщення будинку Вишневського Олександрійською міською управою було орендовано під бібліотеку, в якій було видано для читання 9 328 книг. У післяжовтневий період до 1940 років споруда продовжувала використовуватись під міську бібліотеку. Колишній будинок першої громадської бібліотеки м. Олександрія є історичною пам`яткою та цікавим зразком провінційної архітектури початку XX століття.

Крім цього, прокурор звернув увагу, що суб`єктом, уповноваженим на здійснення оцінки об`єкта культурної спадщини на відповідність критеріям автентичності відповідно до Порядку визначення категорій пам`яток, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 452, є наукові установи, в тому числі заклади культури, одним із основних видів діяльності яких є проведення наукових досліджень у сфері охорони культурної спадщини.

А тому, розглядаючи спори про оскарження актів про занесення відповідних об`єктів до Переліку об`єктів культурної спадщини суд внаслідок відсутності спеціальних знань і повноважень не може здійснювати висновок про невідповідність таких об`єктів критеріям автентичності. Для визнання таких актів неправомірними, мають бути допущені такі фундаментальні порушення норм права, які призвели до прийняття незаконного рішення. Як наслідок, якщо наявні висновки наукових установ щодо автентичності відповідних об`єктів, то рішення про занесення таких об`єктів до Переліку пам`яток не може бути незаконним.

Заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури у зв`язку з викладеним, просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

У відзиві від 25.12.2023 року Кіровоградська обласна державна адміністрація не погодилася з позовними вимогами та вказала, що у 1997 році діяв Закон України "Про охорону і використання пам`яток історії та культури" (далі - Закон) від 13 липня 1978 року.

Статтею 7 Закону визначено, що державне управління в галузі охорони і використання пам`яток історії та культури здійснюється Радою Міністрів СРСР, Радою Міністрів Української РСР, виконавчими комітетами обласних, районних, міських, районних у містах, селищних і сільських Рад народних депутатів, а також спеціально уповноваженими на те державними органами охорони пам`яток відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР.

Згідно зі статтею 8 Закону виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів у межах прав, наданих законом, забезпечують виявлення, облік, охорону і використання пам`яток історії та культури, що знаходяться на території Ради, залучають громадськість до проведення заходів по охороні, використанню і пропаганді цих пам`яток, організують шефство підприємств, установ, організацій над ними, забезпечують додержання законодавства про охорону і використання пам`яток історії та культури.

Виконавчі комітети обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів затверджують переліки пам`яток історії та культури місцевого значення (стаття 17), встановлюють зони їх охорони (стаття 29), а також вирішують інші питання в галузі охорони і використання пам`яток історії та культури, віднесені до їх відання законодавством Союзу РСР і Української РСР.

У зв`язку із утворенням у 1995 році обласних державних адміністрацій, Указом Президента України від 24 липня 1995 року №640/95 установлено, що державні адміністрації є правонаступниками виконавчих комітетів відповідних Рад щодо їх зобов`язань, прав та обов`язків.

Тому, у 1997 році у обласної державної адміністрації були відповідні повноваження для видачі розпорядження голови обласної державної адміністрації від 07 серпня 1997 року №261-р.

Відповідач вважає, що в матеріалах справи міститься достатньо належних доказів, які підтверджують історико-культурну та архітектурну цінність об`єкта нерухомості по вулиці 6 Грудня, 4 у м. Олександрія. А тому позовні вимоги щодо протиправності розпорядження голови обласної державної адміністрації від 7 серпня 1997 року №261-р є необґрунтованими, а розпорядження -законним.

Крім того, законними і правомірними є і розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації, якими вносились відповідні зміни до оспорюваного розпорядження №261-р, оскільки статус об`єкта нерухомості по вулиці 6 Грудня, 4 у м. Олександрія з 1997 року залишався незмінним - нововиявлений.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог повністю.

25.12.2023 року Заступник прокурора Кіровоградської області подав додаткове пояснення в якому вказав, що Міністерством культури та інформаційної політики України 19.12.2023 надано копії науково-проектної документації «Історико-архітектурний опорний план м. Олександрія Кіровоградської області з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів», розробленої у 2018 році ПОГ «Інститут культурної спадщини» Всеукраїнської Ради з охорони культурної спадщини України» та погодженої 11.02.2020 Міністерством культури, молоді та спорту України.

В переліку й на схемі пам`яток та об`єктів культурної спадщини м. Олександрії, які доповнюють Історико-архітектурний опорний план м.Олександрія, під номером 18 зазначено щойно виявлений об`єкт культурної спадщини «Перша міська бібліотека» початку XX століття вул. 6-го Грудня, 4. Також, в додатку Історична іконографія до вказаного Історико-архітектурного опорного плану м. Олександрія (на сторінках 195, 233) містяться фото щойно виявленого об`єкту культурної спадщини в м. Олександрія по вул. 6 - го Грудня, 4, станом на початок XX століття та на 2018 рік.

Крім цього, доказом факту автентичності та культурної цінності такого об`єкту станом на дату прийняття оскаржуваних розпоряджень голови Кіровоградської ОДА є описова стаття, підготовлена у 1996 році мистецтвознавцем Інституту «Укрпроектреставрація» ОСОБА_2 на пам`ятку архітектури «Перша міська бібліотека початку XX сг», розташовану в м. Олександрія по вул. 6 Грудня, 4 (міститься в матеріалах справи), в якій наводяться дані щодо історії створення та функціонування будівлі, її ролі в розбудові міста, пов`язані з культурною цінністю тощо.

Враховуючи викладене, просив відмовити у задоволенні позову у даній справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

ОСОБА_1 є власником будівлі за адресою: АДРЕСА_2 (далі - будівля) відповідно до договору купівлі-продажу №151 від 28.10.2005 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від

Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 07.08.1997 р. №261-р "Про перелік пам`яток містобудування, архітектури садово-паркового мистецтва загального і місцевого значення та виявлених пам`яток", затверджено перелік пам`яток містобудування та архітектури місцевого значення (додаткок №2) та затверджено перелік виявлених пам`яток містобудування, архітектури та садово-паркового мистецтва (додаток 3) (а.с.145 т.1).

За номером 136 Додатку 3 "Перелік виявлених пам`яток містобудування, архітектури та садово-паркового мистецтва", до переліку внесено об`єкт "Перша міська бібліотека", що знаходиться за адресою: 28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. 6-го Грудня, 4 (а.с.166 т.1).

Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №792-р від 28.12.2004 р. внесено зміни та доповнення, зокрема, до додатку №3 до розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 07.08.1997 р. №261-р. За наслідками таких змін, об`єкт нерухомості за адресою: 28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. 6-го Грудня, 4 в списку має номер 132 замість 136.

Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №102-р від 29.01.2020 р. внесено зміни до переліку пам`яток містобудування, архітектури садово-паркового мистецтва загального і місцевого значення та виявлених пам`яток розпорядження, затвердженого розпорядженням від 07.08.1997 р. №261-р, шляхом викладення додатків 1-3 у новій редакції. За наслідками таких змін, об`єкт нерухомості за адресою: 28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. 6-го Грудня, 4 в додатку №3 (щойно виявлені об`єкти) має номер 120 замість 132 (а.с.204 т.1).

ОСОБА_1 оскаржує включення об`єкту "Перша міська бібліотека", що знаходиться за адресою: 28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. 6-го Грудня, 4 до переліку виявлених пам`яток містобудування, архітектури та садово-паркового мистецтва розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 07.08.1997 р. №261-р, з подальшими змінами, внесеними розпорядженнями голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №792-р від 28.12.2004 р. та №102-р від 29.01.2020 р., мотивуючи це тим, що порушуються його права як власника, оскільки належний йому об`єкт нерухомості безпідставно включений в перелік пам`яток містобудування, архітектури, садово-паркового мистецтва національного і місцевого значення Кіровоградської області.

Оскаржуване розпорядження є актом індивідуальної дії, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 24 жовтня 2023 року у справі №826/15864/17 (провадження № К/9901/65011/18).

Так, відповідно до історичної довідки, об`єкт культурної спадщини - будинок, що знаходиться в АДРЕСА_3 , є колишній «будинок Олександрійської міської управи кінця XIX - початку XX століття». Наприкінці XIX століття будинку Олександрійської міської управи була надана 1 кімната для новоствореної у 1887 році Першої громадської бібліотеки. Будинок колишньої Олександрійської міської управи був побудований приблизно у період; після 1879 і до 1887 року. У переліку будинків та міських установ, які побудовані в Олександрії за період 1879-1903 роки, коли посаду міського голови займав ОСОБА_3 , зазначений і будинок Олександрійської міської управи. На сьогодні фасад цього будинку повністю змінений, порівнюючи з фото 1903 та фотолистівкою 1910-х років (а.с.33 т.2).

Відповідно до Плану міста Олександрії Херсонської губернії за 1895 рік та переліку установ, які зазначені на цьому плані, відомо, що у кварталі під №116 на західній стороні вулиці Казначейська (сучасна назва - вулиця 6-го грудня) знаходилися такі установи та організації: Міська управа, Сирітський суд, громадська бібліотека. Відповідно до вищезазначеної інформації відомо, що Олександрійська Міська Управа, Перша громадська бібліотека та Сирітський суд розміщувалися у 116 кварталі (за.планом) на колишній вулиці Казначейській (сучасна назва - вулиця 4-го Грудня), між театром (сучасний ПК «Олександрійський театр») і колишньою вулицею Інгульською (сучасна назва - вул. Діброви).

Перша громадська бібліотека була утворена в Олександрії за ініціативою приватного нотаріуса Антона Якубовського, ініціативу підтримав міський голова Іван Тимофійович Паученко і надав одну кімнату для бібліотеки у приміщенні Олександрійської міської управи. Олександрійська громадська бібліотека була урочисто відкрита 11 січня 1887 року у приміщенні Олександрійської міської управи.

Місцезнаходження бібліотеки в будинку міської управи було незручним для читачів, оскільки на період засідань Олександрійської міської Думи та засідань мирових судів бібліотека не мала змогу обслуговувати читачів. Тому з 1 червня 1903 року Олександрійська громадська бібліотека орендувала нове приміщення, отримуючи додаткову фінансову допомогу у розмірі 100 рублів на опалення (адреса орендованого приміщення невідома).

Відповідно інформації, опублікованій у місцевому часописі в 1913 році, відомо, що у березні 1913 року в приміщенні Олександрійської міської управи під час щорічних зборів Олександрійської громадської бібліотеки розглядалося питання про будівництво окремого будинку для бібліотеки. Перед присутніми на зборах виступив Олександрійський міський голова Григорій Сокальський, який проінформував присутніх про наміри Олександрійської міської думи будівництва нового будинку міської управи з народною аудиторією і з приміщенням для громадської бібліотеки. Відомості про здійснення планів будівництва нових будинків для громадської бібліотеки поки що не відомі. Скоріш за все, з причини смерті у вересні того ж 1913 року міського голови Григорія Сокальського та початку в 1914 році Першої світової війни, ці плани так і залишилися нездійсненими.

Відповідно до нового законодавства від 1 листопада 1921 року в Олександрії проходила націоналізація будинків. Згідно Об`яви №2 від 1 травня 1923 року Олександрійського управління виконкому по комунальному господарству міста Олександрії був наданий додатковий список. На основі інформації наданої у цьому списку відомо, що був націоналізованим і будинок колишньої міської управи по вул. Леніна (колишня Казначейська, сучасна назва.......6-го грудня).

У БТІ м. Олександрії зберігалася «Книжка адресна домобудівель та мешканців міста Олександрії. Відділ благоустрою. На 1941 рік» (розпочата 1 січня 1941 року). На аркуші №57 наданий список будинків та власників по вулиці Театральній /Ленінській/ (вона ж колишня Казначейська, сучасна назва - вул. 6-го грудня). Під №2 зазначений театр (на грудень 1943 року був зруйнований). Далі вказана «пуста садиба», яка мала №4, а будинок колишньої міської управи зазначений як «Нар Суд І уч.», і адреса будинку була зазначена під №6. Далі вказується, що власником будинку колишнього Сирітського суду під №8 було «Жил управление». Сучасна нумерація будинків зміщена, відбудований театр так і залишився під №2, «пусту садибу» займає територія сучасного подвір`я ПК «Олександрійський театр», а будинок колишньої міської управи та колишнього суду зараз знаходиться під №4, будинок колишнього сирітського суду під №8.

Наказом Міністерства культури, молоді та спорту України №718 від 11.02.2020 року Відповідно до статей 5, 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та пункту 12 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 318, з урахуванням протоколу засідання Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України від 30.10.2019 № 143, беручи до уваги погодження Департаменту культури, туризму та культурної спадщини Кіровоградської обласної державної адміністрації від 07.08.2019 №29-18/1148/0.29 та Олександрійської міської ради від 07.08.2019 №51/1/07/1, у межах повноважень, визначених Положенням про Міністерство культури, молоді та спорту України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2019 № 885, затверджено межі та режими використання історичного ареалу, визначені науково-проектною документацією «Історико-архітектурний опорний план м. Олександрія Кіровоградської області з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів», розробленою ПОГ «Інститут культурної спадщини» ВРОКСУ на замовлення виконавчого комітету Олександрійської міської ради. Визначено, що один оригінальний примірник науково-проектної документації, зазначеної в пункті 1 цього наказу, зберігається в головному управлінні охорони культурної спадщини Директорату культурної спадщини Міністерства культури, молоді та спорту України.

Матеріали справи містять копію Історико-архітектурного опорного плану м.Олександрія Кіровоградської області з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів, погоджений заступником Міністра з питань європейської інтеграції 11.02.2020 року, в пункті 18 переліку пам`яток та об`єктів культурної спадщини м.Олександрії пояснювальної записки до Історико-культурного опорного плану м.Олександрія, значиться Перша міська бібліотека поч. ХХ століття м. Олександрія, вул. 6-го Грудня, 4 (а.с.22 т.2, 6-75 т.3).

З приводу даного об`єкта в Історико-архітектурному опорному плані м.Олександрія Кіровоградської області вказано, що необхідно провести додаткові дослідження щодо відповідності критеріям, що передбачені п.8 (об`єкти культурної спадщини місцевого значення) "Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.2001 р. № 1760 (в редакції постанови КМУ від 14.09.2016), окремих будівель та споруд що на цей час перебувають на державному обліку як щойно виявлені об`єкти культурної спадщини. На сьогодні частина з них втратила автентичність внаслідок перебудов, утеплення та потинькування фасадів і не відзначається високими архітектурно-художніми якостями. Так, первісний вигляд будівлі першої міської бібліотеки (поч.XX ст., вул. 6-го Грудня, 4) втрачений внаслідок того, що будівлю було обкладено цеглою (а.с.50 на зв.).

Відповідно до ст.6 Закону УРСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» від 13.07.1978 №3600-IX (далі - Закон №3600-IX), норми якого діяли на момент прийняття оскаржуваного розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 07.08.1997 р. №261-р, Державне управління в галузі охорони і використання пам`яток історії та культури здійснюється Радою Міністрів СРСР, Радою Міністрів Української РСР, виконавчими комітетами обласних, районних, міських, районних у містах, селищних і сільських Рад народних депутатів, а також спеціально уповноваженими на те державними органами охорони пам`яток відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР.

Спеціально уповноваженими державними органами охорони пам`яток історії та культури в Українській РСР є Міністерство культури Української РСР, Державний комітет Ради Міністрів Української РСР у справах будівництва, Головне архівне управління при Раді Міністрів Української РСР та їх органи на місцях, а також інші державні органи, до компетенції яких законодавством Союзу РСР і Української РСР віднесено здійснення зазначених функцій.

Згідно ст.8 Закон №3600-IX виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів у межах прав, наданих законом, забезпечують виявлення, облік, охорону і використання пам`яток історії та культури, що знаходяться на території Ради, залучають громадськість до проведення заходів по охороні, використанню і пропаганді цих пам`яток, організують шефство підприємств, установ, організацій над ними, забезпечують додержання законодавства про охорону і використання пам`яток історії та культури.

Виконавчі комітети обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів затверджують переліки пам`яток історії та культури місцевого значення (стаття 17), встановлюють зони їх охорони (стаття 29), а також вирішують інші питання в галузі охорони і використання пам`яток історії та культури, віднесені до їх відання законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Після проголошення державної незалежності України виникла потреба створити органи виконавчої влади на регіональному та субрегіональному рівнях. У 1992 році було законодавчо врегульовано отримання представником глави держави в області статусу «найвищої посадової особи виконавчої влади глави місцевої державної адміністрації» у своїй адміністративно-територіальній одиниці. Законодавства про державну службу на той момент не було.

В ухваленій у 1996 році Конституції України замість «представника Президента України (глави адміністрації)» з`явилося поняття «голова місцевої державної адміністрації», на якого покладалось завдання формування «складу місцевої державної адміністрації». Відповідно до конституційних положень призначав та звільняв голову місцевої державної адміністрації Президент України за поданням Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст.119 Конституції України, місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують, зокрема, виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади.

5 березня 1992 року був прийнятий Закон України «Про Представника Президента України» № 2167-XII, відповідно до якого представник Президента України є главою місцевої державної адміністрації відповідно в області, містах Києві, Севастополі, районі, районі міст Києва і Севастополя.

Відповідно до п.5 ст.39 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» від 7 грудня 1990 року №533-XII виконавчий комітет сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, зокрема, здійснює охорону і організує використання пам`яток історії та культури, переданих до відання місцевого самоврядування.

Обидва закони втратили чинність 12.06.1997 року, тобто до прийняття оскаржуваного розпорядження.

Однак, Указом Президента України від 14.04.1992 №252 затверджено «Положення про місцеву державну адміністрацію». Так, п.2 Положення указано представникам Президента України утворити на базі виконавчих комітетів відповідних Рад народних депутатів, їх відділів, управлінь та інших структурних підрозділів державні адміністрації областей, міст Києва і Севастополя, районів, районів міста Києва та припинити у зв`язку з цим діяльність виконавчих комітетів.

Пунктом 3 Положення установлено, що місцева державна адміністрація є правонаступником виконавчих комітетів відповідних Рад народних депутатів щодо прийнятих ними рішень, узятих зобов`язань та покладених на них законодавством обов`язків у тій їх частині, яка не суперечить Закону України «Про Представника Президента України» та Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», а тому суд вважає безпідставними посилання позивача на прийняття оскаржуваних розпоряджень неуповноваженою особою.

Згідно п.5 п.21 Положення обласна, Київська та Севастопольська міська, районна, районна у містах Києві та Севастополі державна адміністрація реалізує державну політику, зокрема, в галузі культури.

З огляду на викладене, головою обласної державної адміністрації розпорядженням від 07.08.1997 року №261-р у зв`язку з упорядкуванням власності, балансової належності, зміни найменування вулиць, нумерації будівель пам`яток містобудування, архітектури та садово-паркового мистецтва, зокрема, затверджено перелік виявлених пам`яток містобудування, архітектури та садово-паркового мистецтва згідно з додатком 3, що містить і об`єкт "Перша міська бібліотека".

Саме з метою упорядкування будівель пам`яток містобудування, архітектури та садово-паркового мистецтва та взяття до відома щойно виявлених об`єктів головою обласної державної адміністрації і прийнято дане розпорядження.

Згідно ст.16 Закону №3600-IX пам`ятки історії та культури, незалежно від того, в чиїй власності вони перебувають, підлягають державному облікові.

Відповідно до Закону СРСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури" державний облік пам`яток історії та культури здійснюється в порядку, який визначається Радою Міністрів СРСР.

Відповідно до пункту 13 Положення про охорону та використання пам`яток історії та культури, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 16.09.1982 року № 865, державний облік пам`яток історії та культури включає виявлення та обстеження пам`яток, визначення їх історичної, наукової, художньої або іншої культурної цінності, фіксацію та вивчення, складання облікових документів, ведення державних переліків нерухомих пам`яток. Порядок державного обліку пам`яток історії та культури і форми облікових документів встановлюються Міністерством культури СРСР або Головним архівним управлінням при Раді Міністрів СРСР в залежності від виду пам`яток.

Пунктами 3.3, 9, 20 Інструкції про порядок обліку, забезпечення схоронності, утримання, використання та реставрації нерухомих пам`яток історії та культури, затвердженої наказом Міністерства культури СРСР від 13.05.1986 року №203, встановлено порядок, за яким об`єкт, що становить історичну, наукову, художню або іншу культурну цінність, визнається пам`яткою історії та культури шляхом включення його у відповідний державний перелік нерухомих пам`яток історії та культури в залежності від виду та категорії охорони пам`ятки. Приналежність нерухомої пам`ятки історії та культури до відповідного виду та категорії визначається при складанні документів державного обліку пам`яток та встановлюється при затвердженні відповідного державного переліку нерухомих пам`яток історії та культури. Державний облік пам`яток історії та культури включає: виявлення, дослідження пам`яток, визначення їх історичної, наукової, художньої або іншої культурної цінності, фіксацію та вивчення, складання облікової документації, ведення державних переліків нерухомих пам`яток.

Тобто, державний облік пам`яток складається із відповідних стадій:

1)виявлення,

2)дослідження пам`яток, визначення їх історичної, наукової, художньої або іншої культурної цінності, фіксацію та вивчення,

3)складання облікової документації,

4)ведення державних переліків нерухомих пам`яток.

Відповідно до пункту 11 та 12 Інструкції №203, з метою найбільш повного обліку пам`яток історії та культури, що перебувають на території СРСР, підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані повідомляти відомості про власність або користування об`єктами, що представляють історичну, наукову, художню або іншу культурну цінність, у відповідні державні органи охорони пам`яток за місцезнаходженням об`єкта; державні органи охорони пам`яток проводять роботу по виявленню таких об`єктів.

При отриманні відомостей про виявлення зазначених об`єктів державні органи охорони пам`яток організовують проведення експертизи. У разі встановлення їхньої культурної цінності зазначені об`єкти реєструються у списках нововиявлених об`єктів, які представляють історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність (додаток №2).

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2002 р. №1330 затверджено Комплексну програму паспортизації об`єктів культурної спадщини на 2003-2010 роки, пунктом 2 якої, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям наказано розробити і затвердити регіональні програми паспортизації об`єктів культурної спадщини на 2003-2010 роки з урахуванням завдань, передбачених Програмою.

Законом України від 20 квітня 2004 року №1692-IV затверджено Загальнодержавну програму збереження та використання об`єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки, пунктом 4 статті 3 якої, зобов`язано, зокрема, обласні держадміністрації здійснити заходи із збереження та використання об`єктів культурної спадщини у вигляді проведення інвентаризації об`єктів культурної спадщини.

На виконання даної програми оскаржуваним у даному провадженні розпорядженням №792-р від 28.12.2004 р. внесено зміни в розпорядження від 07.08.1997 р. №261-р. наслідками яких щодо об`єкта "Перша міська бібліотека" в списку стала лише зміна порядкового номеру.

Згідно п.14 Інструкції №203 об`єкти, зареєстровані у "Списках нововиявлених об`єктів, що представляють історичну, наукову, художню або іншу культурну цінність", до вирішення питання про прийняття їх на державний облік як пам`яток історії та культури, підлягають охороні у порядку, передбаченому чинним законодавством про охорони пам`яток історії та культури. Зазначені списки надсилаються місцевими державними органами охорони пам`яток до відповідних державних органів органи охорони пам`яток союзних республік, а також передаються до виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, місцеві органи будівництва та архітектури з метою забезпечення безпеки нововиявлених об`єктів при відведенні ділянок, планування та забудови в районах їхнього місцезнаходження. Державні органи охорони пам`яток організовують обстеження та вивчення включених до Списків нововиявлених об`єктів, складання ними облікових документів.

Таким чином, складання облікових документів, відповідно до п.14 Інструкції №203 відбувається вже після складення списків нововиявлених об`єктів.

Згідно з пунктами 10, 15, 16 Інструкції №203, на кожну нерухому пам`ятку та щойно виявлений об`єкт, що становить історичну, наукову, художню або іншу культурну цінність, складається облікова картка, що містить відомості про місцезнаходження, датування, характер сучасного використання, ступінь збереження пам`ятки або щойно виявленого об`єкту, наявність наукової документації, місце її зберігання, короткий опис та ілюстративний матеріал (за формою, встановленою у додатку №3).

На кожну нерухому пам`ятку складається паспорт, який є обліковим документом, що містить суму наукових відомостей і фактичних даних, що характеризують історію пам`ятки і її сучасний стан, місцезнаходження в навколишньому середовищі, оцінку історичного, наукового, художнього або іншого культурного значення, відомості про її територію, пов`язані з нею споруди, сади, парки, перебуваючі в ній твори мистецтва, предмети, що становлять культурну цінність, про зони охорони, а також про основні історико-архітектурні та бібліографічні матеріали. В паспорті зазначається категорія охорони та вид пам`ятки з посиланням на затверджуючий документ (за формою, встановленою у додатку №4).

Суд погоджується з позицією позивача, відповідно до якої на час прийняття оскражуваного розпорядження законодавством було регламентовано чітку і послідовну процедуру включення об`єкту до державного переліку нерухомих пам`яток історії та культури, яка складалася з таких обов`язкових етапів:

1) виявлення пам`ятки;

2) визначення її історичної, наукової, художньої або іншої культурної цінності; фіксація та вивчення; складання повного переліку державної облікової документації (в тому числі, облікових карток, паспортів, карток негативних та обмірних фондів, актів технічного стану пам`яток, інвентарних описів цінних фрагментів фасадів та інтер`єрів пам`яток, карт-схем розташування пам`яток, історико-архітектурних опорних планів, планів зон охорони, фотодокументації, обмірних креслень, графічних замальовок, наукових звітів про проведення дослідних і ремонтно-реставраційних робіт на пам`ятках, тощо), виключно при складанні якої визначалась приналежність нерухомої пам`ятки історії та культури до відповідного виду та категорії;

5) включення об`єкту у відповідний державний перелік нерухомих пам`яток історії та культури в залежності від виду та категорії охорони пам`ятки.

Предметом позову у даному провадженні є розпорядження про "затвердження переліку виявлених пам`яток містобудування, архітектури та садово-паркового мистецтва", який містить об`єкт "Перша міська бібліотека", що знаходиться за адресою: 28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. 6-го Грудня. Дані обставини охоплюються першою стадією в розумінні Інструкції №203 виявлення пам`ятки.

Як описано вище у даному рішенні, наказом Міністерства культури, молоді та спорту України №718 від 11.02.2020 року затверджено межі та режими використання історичного ареалу, визначені науково-проектною документацією «Історико-архітектурний опорний план м. Олександрія Кіровоградської області з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів», що є другою стадією - визначення історичної, наукової, художньої або іншої культурної цінності пам`ятки; фіксація та вивчення; складання повного переліку державної облікової документації (в тому числі, облікових карток, паспортів, карток негативних та обмірних фондів, актів технічного стану пам`яток, інвентарних описів цінних фрагментів фасадів та інтер`єрів пам`яток, карт-схем розташування пам`яток, історико-архітектурних опорних планів, планів зон охорони, тощо).

Однак, такі обставини знаходяться поза межами предмету спору. Позовних вимог з цього приводу позивач не заявляв, наказ Міністерства культури, молоді та спорту України №718 від 11.02.2020 року не є предметом розгляду даного провадження.

Тому, посилання на те, що управління, як на доказ, посилається лише на перелік об`єктів додаток до розпорядження до розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації № 261-р від 07.08.1997р. та не надає облікової документації, яка повинна включати повний перелік вищенаведених документів, а також документів, які б підтверджували факт фіксації та визначення історичної, наукової, художньої або іншої культурної цінності цього об`єкту, суд не приймає в обґрунтування протиправності оскаржуваних рішень, оскільки вони знаходяться поза межами предмету спору.

Згідно п.2 ч.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тобто, суд оцінює рішення суб`єкта владних повноважень на предмет правомірності виключно в момент його прийняття.

Як встановлено судом, на день прийняття оскаржуваних розпоряджень від 07.08.1997 р. №261-р. та №792-р від 28.12.2004 р., позивач не мав ніяких прав щодо об`єкту "Перша міська бібліотека", що знаходиться за адресою: 28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. 6-го Грудня ", а тому такі розпорядження не можуть їх порушувати.

Розпорядження ж від 29.01.2020 року №102-р, прийняте вже в період володіння об`єктом, лише змінило порядковий номер об`єкту у списку без зміни його суті, а тому також прав позивача не порушує.

Окрім цього суд критично оцінює посилання позивача на те, що належний йому об`єкт нерухомості перебудований відбудований у сучасному стилі та із сучасних будівельних матеріалів.

Так, позивач оскаржує рішення 1997 року. Об`єкт у власності позивача перебуває з 2005 року. Документальних доказів того, що він був перебудований ще до внесення його до списку щойно виявлених об`єктів, суду позивачем не надано.

Суд вважає, що з огляду на зміст історичної довідки, у відповідача були достатні підстави для включення об`єкту нерухомості, що розташований за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. 6-го Грудня, номер 4, до додатку №3 розпорядженням від 07.09.1997 року №261-р.

З приводу посилання позивача в обґрунтування протиправності розпорядження від 07.09.1997 року №261-р на норми Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, що затверджений Постановою КМУ від 27.12.2001р. № 1760, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури.

Статтею 54 Конституції України громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв`язку з різними видами інтелектуальної діяльності (частина перша цієї статті).

Частинами четвертою, п`ятою наведеної норми Основного Закону України встановлено, що культурна спадщина охороняється законом; держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Збереження об`єктів культурної спадщини та їх охорона, яка полягає, у тому числі, у запобіганні їхньому руйнуванню або заподіянню шкоди, зокрема, у результаті здійснення несанкціонованої господарської діяльності, забезпеченні захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, є одним із головних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 № 1805-III.

Відповідно до ст. 1 Закону №1805-III об`єкт культурної спадщини - це визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Згідно із ч. 1 ст. 13 Закону № 1805-III об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки:

а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання;

б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання (частина перша статті 14 Закону № 1805-III).

Водночас у ч. 2 ст. 14 Закону № 1805-III передбачено, що об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).

Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Таким чином, взяття на облік об`єкта культурної спадщини шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини - це перший етап у процедурі державної реєстрації об`єктів культурної спадщини.

Відповідно до п.2.1 - 2.4 Порядку №158 виявлення об`єктів культурної спадщини включає: натурне обстеження (дослідження), історико-архівні і бібліографічні дослідження, визначення предмета охорони, встановлення ступеня схоронності, первісного призначення, сучасного використання, фотофіксацію (у разі необхідності графічну фіксацію), виготовлення короткої історичної довідки та облікової картки.

Виявлення об`єктів культурної спадщини відбувається шляхом здійснення науково-дослідних та пошукових робіт (натурних обстежень (досліджень), історико-архівних і бібліографічних досліджень, фотофіксації, графічної фіксації), розробки науково-проектної документації; наукової (науково-технічної) експертизи робіт, які можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об`єктів культурної спадщини; земляних, будівельних, меліоративних та інших робіт.

На виявлені об`єкти культурної спадщини складається облікова картка об`єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Виявлення об`єктів культурної спадщини, складання на них облікової картки, короткої історичної довідки, акта технічного стану забезпечують органи охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, відповідно до їх повноважень, зокрема виконують функції замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження об`єктів культурної спадщини з метою визначення наявності та культурної цінності об`єкта культурної спадщини, а також одержання нової інформації про ці об`єкти.

Відповідно до п. 3.1. Порядку №158 облікова картка об`єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини подаються за місцезнаходженням таких об`єктів на розгляд науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та наукової (вченої) ради установи, організації, діяльність якої пов`язана з охороною культурної спадщини, які оцінюють відповідність кожного об`єкта критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 №1760.

Отже, передумовою розгляду питання науково-методичною радою, консультативною або науковою вченою радою установ та організацій, діяльність яких пов`язана з охороною культурної спадщини, відповідності кожного об`єкту критеріям, зазначеним у пунктах 10, 11 Порядку №1760, є складення необхідної облікової документації на виявлений об`єкт культурної спадщини.

Згідно з п. 11 Порядку №1760 об`єкти культурної спадщини місцевого значення повинні відповідати критерію автентичності, а також, принаймні, одному з таких критеріїв: вплинули на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва певного населеного пункту чи регіону; пов`язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей певного населеного пункту чи регіону; є творами відомих архітекторів або інших митців; є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.

Відповідно до п. 10 Порядку №1760 критерій автентичності означає, що пам`ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні нашарування, а також роль у навколишньому середовищі.

Законодавством України у сфері охорони культурної спадщини не визначено до якої міри має бути збережено об`єкт культурної спадщини для занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Відтак сама лише зміна пам`ятки внаслідок реконструкції не є підставою для позбавлення її правової охорони як об`єкта культурної спадщини.

Питання визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України регулюється Порядком №1760.

Згідно з п. 1 Порядку №1760 об`єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за рішенням Кабінету Міністрів України - щодо об`єктів національного значення або за рішенням відповідного центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини - щодо об`єктів місцевого значення.

Рішення про занесення (незанесення) щойно виявлених об`єктів культурної спадщини до Реєстру, а також об`єктів культурної спадщини, зазначених у пункті 5.1 розділу V цього Порядку, щодо пам`яток місцевого значення приймається Мінкультури України за поданням органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури та інших громадських організацій, до статутних завдань яких належить питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

На разі, документальних доказів того, що об`єкт, належний позивачу, внесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, матеріали справи не містять. Однак, у випадку подальшого здійснення такої процедури, ОСОБА_1 не позбавлений права участі вній шляхом подання своїх аргументів, наведених в даній позовній заяві, в якості мотивів втрати Першою міською бібліотекою своєї автентичності, відсутності підстав для внесення такого об`єкту до реєстру, тощо.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що оскаржувані розпорядження є лише одним елементом процедури внесення об`єкту до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. В подальшому після проведення всіх досліджень та експертиз такий об`єкт може бути і не внесений до Реєстру. Так, на сторінках 89-90 "Історико-архітектурного плану м.Олександрії Кіровоградської області з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів", ПОГ "Інститут культурної спадщини" вказав на необхідність проведення додаткових досліджень на предмет збереження автентичності.

З урахуванням викладеного суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА