ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/12150/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Лисянського районного суду на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лисянського районного суду, голови Лисянського районного суду про визнання протиправними дії, бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лисянського районного суду, голови Лисянського районного суду в якому просила:
- визнати протиправними дії Лисянського районного суду Черкаської області щодо відмови у наданні інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 13 вересня 2023 року, що міститься у листі від 18 вересня 2023 року;
- визнати протиправною бездіяльність голови Лисянського районного суду Черкаської області щодо не підписання відповіді від 18 вересня 2023 року Лисянського районного суду Черкаської області на інформаційний запит ОСОБА_1 від 13 вересня 2023 року;
- зобов`язати Лисянський районний суд Черкаської області розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 13 вересня 2023 року по суті та надати відповідь не пізніше пяти днів з дня постановлення рішення суду з урахуванням висновків суду.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Лисянського районного суду під час розгляду запиту ОСОБА_1 від 13.09.2023; зобов`язано Лисянський районний суд повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 13.09.2023 з урахуванням оцінки наданої судом у мотивувальній частині рішення. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить змінити оскаржуване рішення в частині, визнати протиправними дії голови Лисянського районного суду Черкаської області щодо відмови у наданні інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 13 вересня 2023 року, яка міститься в листі від 18 вересня 2023 року.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представником відповідача було подано відзив на апеляційну скаргу позивача, відповідно до якого зазначено, що позивач зловживає процесуальними правами, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача, а рішення суду першої інстанції скасувати.
Позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, відповідно до якого зазначено, що апеляційна скарга не має жодних обґрунтувань чи доводів на спростування встановлених обставин в оскаржувані частині, а тому просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 13.09.2023 у своєму інформаційному запиті просила Лисянський районний суд: надати повну інформацію ким, коли та на якій підставі проведено реєстрацію юридичної особи Лисянський районний суд та присвоєно код 05381932 та надати всі наявні копії документів з даного питання; надати повну інформацію щодо реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Лисянського районного суду.
18.09.2023 №03-07/49/2023 у відповіді за запит (за підписом керівника апарату суду В.В.Чернушенка) зазначено: на запит від 13.09.2023 Лисянський районний суд направляє копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи АОО№155517 (додаток на 1 арк.) та повідомляє, що Лисянський районний суд зареєстрований Лисянською районної державною адміністрацією Черкаської області з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 05381932 за юридичною адресою: 19300, Черкаська область, Лисянський район, смт.Лисянка, вул.Кірова 4; у Лисянському районному суді не відображена та не задокументована будь якими засобами та на будь яких носіях інформація щодо реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Лисянського районного суду. Інформаційний запит від 13.09.2023 направлений (вихідний від 18.09.2023 №03-07/48/2023) на розгляд до Звенигородської районної державної адміністрації (Лисянська районна державна адміністрація на підстав розпорядження КМУ від 16.12.2020 №1635-р реорганізована шляхом приєднання).
Позивач вважає, що відповідач володіє запитуваною інформацією та є її розпорядником - до відповіді надав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи з датою реєстрації 01.11.1973, проте протиправно відмовив у запитуваній інформації.
Не погоджуючись із наданою відповіддю, позивач звернулась у суд з цим позовом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1-2 статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Згідно із статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Спеціальними законами, які регулюють правовідносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації, здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації є Закон України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 року №2657-XІІ (далі - Закон №2657-XІІ) та Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року №2939-VІ (далі - Закон №2939-VІ).
Частина 1 статті 3 Закону №2657-XІІ встановлює право кожного на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Відповідно до статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Доступ до інформації забезпечується шляхом: надання інформації за запитами на інформацію (пункт 1 частини першої статті 3, пункт 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VІ).
Суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації згідно з частиною 1 статті 12 Закону є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до частин 1-2 статті 13 Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;
4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
За змістом наведених статей можна виділити такі ознаки публічної інформації: 1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством; 2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; 3) така інформація знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; 4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб`єктом владних повноважень не під час виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків; 5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб`єктом владних повноважень.
Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків.
Одним із способів доступу до інформації відповідно до п.2 ч.2 ст.5 Закону №2939-VI є надання її за відповідними запитами.
Згідно з частиною 1 статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Пунктом 6 частини 1 статті 14 Закону №2939-VI встановлено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Частиною 1 статті 3 Закону №2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до частини 1, 4 статті 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту, а у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно з частиною 2 статті 22 Закону №2939-VI відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Відповідно до ч.5 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII для здійснення дій щодо реєстрації новоутвореного суду як юридичної особи, забезпечення необхідних дій для належного початку його роботи та представництва такого суду як органу державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами Державна судова адміністрація України приймає рішення про призначення тимчасово виконуючого обов`язки керівника апарату новоутвореного суду.
Згідно з ч.4 ст.135 Закону №1402-VIII у випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.24 Закону №1402-VIII голова місцевого суду контролює ефективність діяльності апарату суду.
Організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату (ч.1 ст.155 Закону №1402-VIII). Правовий статус працівників апарату суду визначається Законом України «Про державну службу» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Судом встановлено, що у прохальній частині запиту від 13.09.2023 позивач просить надати повну інформацію ким, коли та на якій підставі проведено реєстрацію юридичної особи Лисянський районний суд та присвоєно код 05381932 та надати всі наявні копії документів з даного питання; надати повну інформацію щодо реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Лисянського районного суду.
Суд враховує, що до відповіді відповідачем додана копія свідоцтва серії НОМЕР_1 , де зазначений державний реєстратор, проте відповідь на запитання «ким» не була надана, про порядок оскарження не повідомлено.
Крім того, відповідач у контексті питання «коли» не розмежував відомості загальновідомого історичного утворення районних (міських) народних судів в смт. Лисянка (Про мережу районних (міських) народних судів України та число народних суддів / https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2799-12#Text) щодо підстави для проведення реєстрації юридичної особи (щодо дати 01.11.1973) та готової і доступної публічної інформації щодо особи державного реєстратора, який зазначений у свідоцтві НОМЕР_1 .
Таким чином, твердження позивача, що надана на запит інформація не може вважатися повною є обґрунтованими, адже відповідачем не надано відповіді по кожному питанню у межах наданих законом повноважень та у встановленому законом порядку, що в свою чергу суперечить вимогам Законом України «Про доступ до публічної інформації», яким встановлено обов`язок розпорядника інформації надати відповідь, проте відповідач не з усіх поставлених запитувачем питань у відповідній редакції запиту надав повну інформацію.
За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправною бездіяльності Лисянського районного суду під час розгляду запиту ОСОБА_1 від 13.09.2023 та зобов`язання Лисянського районного суду повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 13.09.2023 з урахуванням оцінки наданої судом у мотивувальній частині рішення.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності голови Лисянського районного суду Черкаської області щодо не підписання відповіді від 18 вересня 2023 року Лисянського районного суду Черкаської області на інформаційний запит ОСОБА_1 від 13 вересня 2023 року суд зазначає таке.
Відповідно до п.30 Положення про апарат Лисянського районного суду, затвердженого зборами суддів (протокол від 15.02.2019 №3), керівник апарату суду відповідно до наданих повноважень, зокрема, виконує доручення голови суду.
Державний службовець повинен неупереджено виконувати законні накази (розпорядження), доручення керівників (ст.10 Закону України «Про державну службу» 10 грудня 2015 року №889-VIII).
Голова Лисянського районного суду за наявної резолюції від 13.09.2023 для керівництва апарату суд «Чернушенко, Борисенко - до виконання» на паперовому документі - інформаційному запиті ОСОБА_1 діяв у межах повноважень, у порядку, у спосіб та у строк передбачені законодавством.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності голови Лисянського районного суду щодо не підписання відповіді від 18 вересня 2023 року Лисянського районного суду на інформаційний запит ОСОБА_1 від 13 вересня 2023 року.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Лисянського районного суду залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя О.В.Епель
суддя В.В.Файдюк
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2024 |
Оприлюднено | 20.03.2024 |
Номер документу | 117728277 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мєзєнцев Євген Ігорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні