УХВАЛА
03 травня 2024 року
м. Київ
справа № 580/12150/23
адміністративне провадження № К/990/15802/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду
Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу голови Лисянського районного суду Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі №580/12150/23 за позовом ОСОБА_1 до Лисянського районного суду Черкаської області, голови Лисянського районного суду Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Лисянського районного суду Черкаської області, голови Лисянського районного суду Черкаської області, в якому просила:
- визнати протиправною відмову Лисянського районного суду Черкаської області щодо надання їй інформації на інформаційний запит від 13 вересня 2023 року, що міститься у листі від 18 вересня 2023 року;
- визнати протиправною бездіяльність голови Лисянського районного суду Черкаської області щодо непідписання відповіді від 18 вересня 2023 року Лисянського районного суду Черкаської області на її інформаційний запит від 13 вересня 2023 року;
- зобов`язати Лисянський районний суд Черкаської області розглянути її інформаційний запит від 13 вересня 2023 року по суті та надати відповідь не пізніше п`яти днів з дня постановлення рішення суду, з урахуванням висновків суду.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2024 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Лисянського районного суду Черкаської області під час розгляду запиту ОСОБА_1 від 13 вересня 2023 року. Зобов`язано Лисянський районний суд Черкаської області повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 13 вересня 2023 року, з урахуванням оцінки наданої судом у мотивувальній частині рішення.
23 квітня 2024 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга голови Лисянського районного суду Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі № 580/12150/23.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
За правилами частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, у тексті касаційної скарги скаржник указує, що підставою касаційного оскарження судових рішень у справі №580/12150/23 є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Щодо посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України Суд зазначає таке.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
При цьому варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Водночас обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.
Тобто обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження є неврахування судами першої та апеляційної інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у її постановах від 15 лютого 2024 року у справі №990/222/23, від 10 лютого 2021 року у справі №9901/22/20 та від 19 жовтня 2023 року у справі №9901/337/21, щодо застосування приписів частини першої статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Однак указана заявником норма містить лише визначення поняття «публічна інформація», проте як висновки у наведених відповідачем прикладах справ, розглянутих Великою Палатою Верховного Суду щодо цієї норми, сформовані у взаємозв`язку з іншими нормами законодавства, яким урегульовані питання доступу до публічної інформації у контексті обставин, установлених судом у кожній конкретній справі.
Скаржником не наведено аргументів подібності правовідносин у справі, рішення у якій ним оскаржуються, до правовідносин у справах, у яких Великою Палатою Верховного Суду сформовано висновки щодо застосування норми права.
Мотиви, наведені відповідачем, із загальним посиланням на правові позиції Верховного Суду висловлені у подібній категорії справ, за відсутності належного обґрунтування, не є підставою для перегляду судових рішень у цій справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки доводи голови Лисянського районного суду Черкаської області зводяться лише до наведення цитат із указаних постанов Верховного Суду, без взаємозв`язку з обставинами цієї справи, що мають певні відмінності.
Таке формальне посилання на інші постанови Верховного Суду не може вважатись належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки заявник не зазначив норму права, висновку Верховного Суду щодо застосування якої не враховано судами попередніх інстанцій, та не обґрунтував подібності правовідносин у інших справах, на які він посилається.
Суд зауважує, що лише посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
З огляду на викладене, головою Лисянського районного суду Черкаської області належним чином не обґрунтовано посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Крім того, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року вирішено здійснювати розгляд справи №580/12150/23 у порядку спрощеного позовного провадження.
Скаржник, серед іншого, у касаційній скарзі посилається на те, що указана справа має виняткове значення та становить суспільний інтерес, що за змістом відповідає підпункту «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Суд звертає увагу скаржника, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.
Проте мотиви касаційної скарги в цій частині зводяться до «загостреного» почуття справедливості позивача та абстрактності подібних запитів громадян.
Верховний Суд відхиляє такі аргументи через їхню суб`єктивність, оскільки вони мають оціночний характер, а особисті характеристики позивача не свідчать про винятковість цієї справи та її суспільний інтерес.
Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
При цьому такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За викладених обставин касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).
Одночасно Суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.
Керуючись статтями 248, 328, 330, 332, 341, 355, 359 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу голови Лисянського районного суду Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі № 580/12150/23 - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддяЖ.М. Мельник-Томенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.05.2024 |
Оприлюднено | 06.05.2024 |
Номер документу | 118827053 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мєзєнцев Євген Ігорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні