Постанова

від 18.03.2024 по справі 120/248/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/248/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян М.Б.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

18 березня 2024 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Вінницькій області, Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління Держпраці у Вінницькій області, Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу Управління Держпраці у Вінницькій області №264-к від 12.12.2022 "Про звільнення ОСОБА_2 ".

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.05.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Держпраці у Вінницькій області від 12.12.2022 №264-к "Про звільнення ОСОБА_2 ".

Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Вінницькій області, з 12.12.2022.

Стягнуто з Управління Держпраці у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.12.2022 по 10.05.2023 року у сумі 57732,92 (п`ятдесят сім тисяч сімсот тридцять дві гривні 92 копійки), з вирахуванням при виплаті встановлених законом податків і зборів.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

2.12.2023 позивачем подано до суду заяву, в порядку статті 383 КАС України, в якій останній просив суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Управління Держпраці у Вінницькій області від 16.05.2023 №276-к Про поновлення на роботі Геннадія Ветушинського;

- зобов`язати Управління Держпраці у Вінницькій області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню ним рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у справі №120/248/23 шляхом ініціювання перед Головою Державної служби України з питань праці питання щодо затвердження та введення в дію тимчасового штатного розпису Управління Держпраці у Вінницькій області з посадою головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів, чим забезпечити хронологію та послідовність дій, спрямованих на дотримання принципу законності при поновленні ОСОБА_1 на посаді державної служби з наступним переведенням на рівнозначну посаду державної служби наявну в Центрально-Західному міжрегіональному управлінні Державної служби з питань праці, яке з 06.12.2022 продовжило виконувати завдання та функції Управління Держпраці у Вінницькій області.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.01.2024 заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 КАС України, залишено без задоволення.

Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення заяви.

Апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів, в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем поновлено позивача саме на тій посаді, яка визначена рішенням суду від 10.05.2023. Будь-яких інших обставин протиправності пункту 2 наказу Управління Держпраці у Вінницькій області від 16.05.2023 №276-к Про поновлення на роботі Геннадія Ветушинського, судом не встановлено.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із ч.ч. 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З метою належного захисту прав особи щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, статтею 383 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно із частиною 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З системного аналізу вказаних норм слідує, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі, й приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання або неналежного виконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звернув увагу, що статті 382 і 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Тобто, наслідки, встановлені нормами статті 383 КАС України, можуть настати у разі виявлення в рішеннях дія чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, спрямованих на виконання судового рішення, ознак протиправності.

Як вбачається зі змісту рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.05.2023 у даній справі, судом зокрема частково задоволено позов ОСОБА_1 в частині щодо поновлення на посаді головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Вінницькій області, з 12.12.2022.

На виконання даного рішення, наказом від 16.05.2023 №276-к Про поновлення на роботі Геннадія Ветушинського, зокрема пунктом 2 даного наказу, ОСОБА_1 поновлено на посаді головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Вінницькій області, з 12.12.2022.

Отже, відповідачем поновлено позивача саме на тій посаді, яка визначена рішенням суду від 10.05.2023.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наказ Управління Держпраці у Вінницькій області від 16.05.2023 №276-к, яким ОСОБА_1 поновлено на посаді головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Вінницькій області, з 12.12.2022 в повній мірі відповідає рішенню суду від 10.05.2023.

При цьому, як обгрунтовано зауважено судом першої інстанції, наведені позивачем обставини, які стосуються затвердження та введення в дію тимчасового штатного розпису Управління Держпраці у Вінницькій області, виходять за межі предмету, який досліджувався судом в межах розгляду справи №120/248/23, та вказують про існування між позивачем та Управлінням Держпраці у Вінницькій області іншого спору.

Крім того, колегія суддів зазначає, що на виконання вищезазначеного рішення видано виконавчий лист № 120/248/23 від 10.05.2023, який позивач пред`явив до примусового виконання. Постановою державного виконавця Відділу від 26.01.2024 відкрито виконавче провадження №73990969 з виконання вказаного виконавчого листа. Однак вже 30.01.2024 виконавцем прийнято постанову ВП № 73990969, якою вирішено закінчити відповідне виконавче провадження з підстав, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", а саме у зв`язку з виконанням рішення про поновлення на роботі в повному обсязі.

Разом з тим, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.03.2024 у справі №120/1981/24 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу Плахотнюк Н.Ю. від 30.01.2024 ВП №73990969 про закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача, поданої в порядку ст.383 КАС України.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.