Постанова від 13.03.2024 по справі в/560/4060/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № в/560/4060/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

13 березня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Лунь Т. С.,

представника відповідача: Паука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Хмельницької обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Офіс Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до прокуратури Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Офіс Генерального прокурора, про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.11.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано протиправними і скасовано накази прокуратури Хмельницької області за №1000к та №1003к від 13.11.2019 в частині вказаної у цих наказах такої підстави, як лист виконувача обов`язків Департаменту кадрової роботи та державної служби Генеральної прокуратури України Дунаса Т.О. від 01.11.2019 №11/1/1-2407 вих-19. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада2020 року.

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково: визнано протиправними та скасовано накази прокуратури Хмельницької області від 13.11.2019 №1000к та №1003к, якими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звільнено з відповідних посад: прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури області та органів прокуратури; прокурора відділу представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді, прокуратурі області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 15.11.2019; поновлено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на відповідних посадах: прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Хмельницької області; прокурора відділу представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді, прокуратурі області та органів прокуратури; стягнуто з прокуратури Хмельницької області на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.11.2019 по 25.11.2020 у розмірі 253152,78 грн. та 241395,00 грн. відповідно, з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковою постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задоволено. Ухвалено додаткову постанову, якою стягнуто з Хмельницької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.11.2019 по 13.04.2021 із застосуванням коефіцієнту 4,02 підвищення посадового окладу з 15.09.2020 (початку роботи Хмельницької обласної прокуратури) у сумі 583146,00 грн.

Додатковою постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року стягнуто з Хмельницької обласної прокуратури на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.11.2019 по 13.04.2021 із застосуванням коефіцієнту 4,02 підвищення посадового окладу з 15.09.2020 (початку роботи Хмельницької обласної прокуратури) у сумі 461241,74 грн.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 листопада 2022 року касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора задоволено. Касаційну скаргу Хмельницької обласної прокуратури задоволено частково.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року та додаткові постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року та від 28 вересня 2021 року у справі № 560/4060/19 скасовано.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада2020 року у справі №560/4060/19 залишено в силі.

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з заявою про перегляд за виключними обставинамирішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.11.2020 у справі №560/4060/19, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 01.03.2023у справі №1-р(ІІ)/2023, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 6 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 №113- IX.

25 квітня 2023 року Хмельницьким окружним адміністративним судом прийнято ухвалу про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову постанову, якою задовольнити заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення заяви.

У судовому засіданні представник відповідача та третьої особи про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необгрунтованість та безпідставність.

Позивач в судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце була належним чином повідомлена.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2ст. 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно зі ст.362 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є, зокрема, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Частиною 6 ст. 361 КАС України визначено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

При цьому, колегія суддів зазначає, що встановлення Конституційним Судом України неконституційності окремого положення закону, застосованого судом при вирішенні справи, надає лише право на перегляд такого судового рішення за виключними обставинами, а не є беззаперечною обставиною за наявності якої суд зобов`язаний ухвалити судове рішення на користь особи, яка звертається із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

Так, Конституційним Судом України ухвалено рішення від 01.03.2023у справі №1-р(ІІ)/2023, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 6 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 №113- IX.

Згідно зі ст. 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, рішення Конституційного Суду України від 01.03.2023у справі №1-р(ІІ)/2023 застосовується з 01.03.2023, та не поширює свою дію на правовідносини, які виникли до 01.03.2023.

Отже, рішення Конституційного Суду України не має ретроспективної (ретроактивної) дії та поширюється лише на правовідносини, які тривають або виникли після його ухвалення. Однак, якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення Конституційним Судом України та продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення Конституційного Суду України.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 04 квітня 2023 року по справі № 640/1818/20, від 05 квітня 2023 року по справі № 420/6784/21, від 23 травня 2023 року по справі №520/25364/21.

Колегія суддів звертає увагу, що спірні правовідносини між сторонами були остаточно вирішені у судовому порядку, тому вичерпали свою дію та не продовжують існувати, а відтак рішення Конституційного Суду України від 01 березня 2023 року № 1-р(II)/2023 по справі № 3-5/2022(9/22) у даному випадку до правовідносин між сторонами по справі застосуванню не підлягає.

Таким чином висновки, викладені у рішенні Конституційного Суду України від 01 березня 2023 року № 1-р(ІІ)/2023, не впливають на оцінку застосування при вирішенні спірних правовідносин норм Закону №113-IX, які не були предметом конституційного контролю у вказаному рішенні.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 30 травня 2023 року по справі № 200/16156/21.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 361, 362 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 18 березня 2024 року.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.