Ухвала

від 18.03.2024 по справі 280/12557/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 березня 2024 року

м. Київ

справа № 280/12557/21

адміністративне провадження № К/990/8691/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Дашутіна І.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у справі № 280/12557/21 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "ЛЕНДФОРТ АЗОВ" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року задоволено позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства «ЛЕНДФОРД АЗОВ» (далі - ПСП «ЛЕНДФОРД АЗОВ») до Головного управління ДПС у Запорізькій області, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 20 вересня 2021 року №№ 00135190719, 00134990719, 00135110719, 00135130719, 00135040719, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області на користь ПСП «ЛЕНДФОРД АЗОВ» судовий збір у розмірі 16256,34 грн.

Представником позивача було подано до суду заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 23625,00 грн.

Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 280/12557/21, прийнятим з урахуванням поданих ГУ ДПС у Запорізькій області заперечень на заяву представника ПСП «ЛЕНДФОРД АЗОВ» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, таку заяву задоволено частково, стягнуто на користь ПСП «ЛЕНДФОРД АЗОВ» витрати на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області.

Зазначене додаткове рішення залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року.

Постановою Верховного Суду від 27 липня 2023 року додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у справі № 280/12557/21 заяву представника ПСП «ЛЕНДФОРД АЗОВ» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Ухвалено додаткове рішення в адміністративній справі № 280/12557/21 за позовною ПСП «ЛЕНДФОРД АЗОВ» (71162, Запорізька область, Бердянський район, с. Новопетрівка, вул. Центральна, буд. 40, код ЄДРПОУ 25223209) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень. Стягнуто на користь ПСП «ЛЕНДФОРД АЗОВ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 18500 грн. В іншій частині вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року залишено без змін.

Не погодившись з додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Тому при оцінці касаційної скарги на предмет допустимості касаційного оскарження додаткового рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у цій справі, слід застосовувати такий же критерій.

При цьому, Верховний Суд зазначає, що додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення, яким розглянуто справу по суті.

Додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувалися докази.

Аналізуючи вказане, Суд зазначає, що додаткове рішення суду може бути оскаржено з підстав невірного дослідження доказів або надання не повної оцінки таким доказам.

Слід зауважити, що при вирішення питання компенсації понесених витрат на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати конкретні докази, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Порушення під час дослідження доказів є підставою для касаційного оскарження, яка передбачена пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, у поєднанні зі статтею 353 КАС України.

Водночас подана касаційна скарга не містить посилання на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

У поданій касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження, скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає те, що судами попередніх інстанцій не було враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 31 липня 2019 року у справі № 18/4(2-а15605/08) та від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі, зокрема, пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення: норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Крім того, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

Водночас у поданій касаційній скарзі скаржником зроблено вказівку на постанови Верховного Суду без належного обґрунтування подібності правовідносин із загальним посиланням на ухвалення судами рішення з порушенням норм процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що наведені скаржником у касаційній скарзі доводи стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з наведеною скаржником підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Верховний Суд не має самостійно визначати підставу для касаційного оскарження судових рішень, а таку підставу має вказувати заявник касаційної скарги з одночасним наведенням підстави касаційного оскарження з огляду на обставини справи та висновки судів попередніх інстанцій.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 248, 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у справі № 280/12557/21 - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Дашутін