Ухвала

від 09.04.2024 по справі 280/12557/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 квітня 2024 року

Київ

справа № 280/12557/21

адміністративне провадження № К/990/12119/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.02.2024 у справі №280/12557/21 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «ЛЕНДФОРТ АЗОВ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

28.03.2024 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - скаржник), подана через підсистему «Електронний суд» 28.03.2024.

Вперше подану касаційну скаргу Верховний Суд ухвалою від 18.03.2024 повернув на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочиснства України (далі - КАС України) як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі. Також суд зазначив, що касаційна скарга не містить посилання на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Разом з тим, інших обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на цій підставі, скаржник не наводить.

У цілому обґрунтування касаційної скарги зводиться до незгоди із наданою судами правовою оцінкою доказів на підтвердження розміру заявленої до відшкодування суми правничої допомоги, її неспівмірність із предметом спору і непропорційність до задоволених позовних вимог. Обґрунтування ж розміру сум, до яких за позицією ГУ ДПС підлягають зменшенню витрати на надання правничої допомоги, касаційна скарга не містить.

Більш того, зі змісту судових рішень вбачається, що суди, керуючись встановленими критеріями визначення розміру витрат на правничу допомогу, зменшили заявлену до відшкодування суму з 23625 грн до 18500 грн.

Крім того, з огляду на зміст постанови, суд апеляційної інстанції врахував висновки Верховного Суду, однак, скаржник не обґрунтував, у чому полягає неправильність врахування судом такої судової практики.

Обґрунтування, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права, а також в якій частині висновки судів суперечать позиції Верховного Суду касаційна скарга не містить. Приведене у касаційній скарзі обґрунтування не дає підстав вважати, що судом не враховано практику Верховного Суду при вирішенні питання розподілу судових витрат.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження додаткового рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2023 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06.02.2024.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.02.2024 у справі №280/12557/21 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «ЛЕНДФОРТ АЗОВ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон