Рішення

від 05.03.2024 по справі 516/199/23

ТЕПЛОДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ТЕПЛОДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====================================================================

Справа № 516/199/23

Провадження № 2/516/9/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року

Теплодарський міський суд Одеської області у складі:

головуючої, судді Мисливої Л.М.,

при секретарі Мосейчук М.А.,

за участю позивачки та її представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Теплодарі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нововоронцовської селищної ради Бериславського району Херсонської області, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 , про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності на приватний будинок за адресою: АДРЕСА_1 , за набувальною давністю. Свої вимоги позивач мотивує тим, що вищевказаний будинок належав на праві приватної власності померлій ОСОБА_5 , яка була бабусею її чоловіка, проте жодний із спадкоємців не прийняв його у спадок. Також зазначає, що вона з 1986р. зареєстрована та проживала у вказаному будинку разом зі своїм чоловіком ОСОБА_6 , та після смерті останнього продовжувала проживати за даною адресою. У зв*язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, позивач була вимушена залишити дім та наразі має статус внутрішньо переміщеної особи. За час вторгнення рф, територія Нововоронцовської селищної територіальної громади неодноразово піддавалася ворожим обстрілам; під час одного з них був пошкоджений будинок за вищенаведеною адресою. В зв*язку з відсутністю у неї підтверджуючих право власності документів на вказаний будинок, позивачка не може подати інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, спричинених військовою агресією російської федерації, тому просить задовольнити позов.

Позивачка та її представник адвокат Орел О.В. в судовому засіданні в режимі відеоконфернцзв*язку вимоги за позовом підтвердили та просили його задовольнити. Так, позивачка в судовому засіданні пояснила, що вона зі своїм чоловіком ОСОБА_6 після одруження з травня 1986р. стали проживати в будинку АДРЕСА_1 , вона була зареєстрована за вказаною адресою з серпня 1986р., а її чоловік був зареєстрований за вказаною адресою з грудня 1984р.; в цьому будинку вони жили постійно, ростили дітей. Цей будинок належав бабусі її покійного чоловіка ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після її смерті спадщину ніхто не прийняв. Лише після 2013р. вона з чоловіком з*ясували про відсутність правовстановлюючих документів щодо їхнього проживання у вказаному будинку. ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловік ОСОБА_6 помер, їхня дочка ОСОБА_4 прийняла спадщину від батька, однак на інше майно, а не на цей будинок, оскільки спадщину після смерті ОСОБА_5 на вказаний будинок ніхто не прийняв та нотаріус відмовив у прийнятті рішення щодо цього будинку, при цьому, вона весь цей час продовжувала в ньому проживати; вона після смерті чоловіка спадщину не приймала, інша їхня дочка ОСОБА_7 написала нотаріусу відмову від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 . Також вказала, що про наявність заповіту ОСОБА_5 про заповідання належного їй будинку на ім*я ОСОБА_8 вона дізналася лише в суді, ОСОБА_8 є рідною сестрою її покійного чоловіка, яка зазначену спадщину не приймала, при цьому за життя її чоловіка його сестра приїздила до них в гості, вони спілкувалися, як і до теперішнього часу. Після повномасштабного вторгнення рф на територію України, 28.03.2022р. смт. Нововоронцовка була обстріляна та покрівля будинку, вікна тощо по АДРЕСА_1 , після цього обстрілу були зруйновані, залишилися лише стіни. В зв*язку з тим, що вона тривалий час проживала до повномасштабного вторгнення у вказаному будинку, іншого житла немає, а рівень доходу не дозволяє набути нове, тому вона мала подати інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, спричинених військовою агресією рф, однак, в зв*язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок вона цього позбавлена, а тому просить задовольнити її позов. Представник позивачки адвокат Орел О.В. вимоги своєї довірительки підтримав та також просив їх задовольнити, навівши правове обгрунтування позову та також зазначивши про це в своїх письмових поясненнях.

Відповідач Нововоронцовська селищна рада Бериславського району Херсонської області в судове засідання не з*явилася, яка була повідомлена належним чином про місце і дату розгляду справи, направивши до суду письмову заяву про те, що вона не заперечує щодо визнання права власності за набувальною давністю на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 за позивачкою; також зазначила про розгляд даної справи за їхньої відсутності.

Відповідач ОСОБА_9 в судове засідання не з*явилася, яка була повідомлена належним чином про місце і дату розгляду справи, направивши до суду відзив на позов, в якому зазначила, що в цілому проти задоволення позовних вимог та визнання за ОСОБА_1 права власності на вказаний будинок вона не заперечує та хоче зазначити таке. Дійсно, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її бабусею, а ОСОБА_6 братом. ОСОБА_5 на праві власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 . На момент смерті ОСОБА_5 вони разом не проживали та спільний побут не вели, оскільки 23.03.1985р. вона одружилася та переїхала жити до чоловіка в с. Михайлівка Нововоронцовського району Херсонської області, де постійно проживала до 1992 року. До одруження фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Приблизно з кінця 1984 початку 1985р.р. та після смерті ОСОБА_5 у зазначеному житловому будинку постійно проживав ОСОБА_6 спочатку один, а потім зі своєю родиною: дружиною ОСОБА_1 та дітьми ОСОБА_10 і ОСОБА_7 . У період з 1985р. до 1992р. вона періодично приїзджала у гості до батьків, які проживали за адресою: АДРЕСА_1 і також заходила в гості до ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які вже проживали у будинку АДРЕСА_1 . Майнових претензій до ОСОБА_1 відносно будинку АДРЕСА_1 вона не має і проти задоволення позовних вимог не заперечує (визнає позовні вимоги). Також зазначила, що в вз*язку з повномасштабним вторгненням вона є внутрішньо-переміщеною особою та не має можливості з*явитися до Теплодарського суду, а тому просить розглянути справу за її відсутності.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з*явилася, яка була повідомлена належним чином про місце і дату розгляду справи, направивши до суду письмові пояснення, в яких вказала, що позивачка ОСОБА_1 є її матір*ю, а ОСОБА_6 її батьком. Вона народилася та проживала в будинку АДРЕСА_1 до 2010 року. В 2010р. вона одружилася та переїхала жити до чоловіка за адресою: АДРЕСА_2 . З того часу, майже 12 років, вона фактично не користується будинком по АДРЕСА_1 . Щодо заявлених ОСОБА_1 позовних вимог про визнання права власності на зазначений будинок за набувальною давністю, вона не заперечує та зазначає про відсутність власника будинку та правовстановлюючих документів на нього, вона на даний будинок не претендує, оскільки даний будинок не входить до складу спадщини після смерті батька ОСОБА_6 , також вона не користується цим будинком більше 12 років. Також зазначає, що на протязі її життя вважала, що даний будинок належить батькам, але не цікавилася юридичним питанням, зокрема, наявністю правовстановлюючих документів та оформлення права власності. Жодних посягань або претензій третіх осіб, у тому числі з кола родичів, відносно будинку за весь цей час не надходило. Вважає, що захист прав та інтересів ОСОБА_1 підпадає під дію ст. 344 ЦК України, в тому числі під ознаку володіння чужим майном, в тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши вказаних учасників справи, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається зі свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок від 21.09.1984р., виконком Н.Воронцовської селищної Ради народних депутатів посвідчує в цілому, що житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, які розташовані в АДРЕСА_1 , дійсно належить ОСОБА_5 на праві приватної власності. Свідоцтво видано на підставі рішення виконкому Н.Воронцовської селищної Ради народних депутатів №97/12 від 21.09.1984р., видане вперше. Також на звороті даного свідоцтва мається запис від 12.10.1984р. Каховського бюро технічної інвентарізації про те, що житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_5 ; домоволодіння в цілому складається з 1 житлового будинку на підставі рішення виконкому №97/12 від 21.09.1984р. та записано в реєстрову кадастрову книгу під №275.

Згідно свідоцтва про смерть, виданого повторно 26.11.2013р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нововоронцовського районного управління юстиції у Херсонській області, бланк НОМЕР_1 , ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 78 років в смт. Нововоронцовка Нововоронцовського району Херсонської області, актовий запис №69.

Зі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 17.05.1986р. Нововоронцовським райвідділом ЗАГС Херсонської області, вбачається про укладення шлюбу 17.05.1986р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_13 , прізвища у обох із подружжя після укладення шлюбу ОСОБА_14 .

З копії паспорту громадянки України ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , виданого 08.04.1996р. Нововоронцовським РВ УМВС України в Херсонській області, зазначені записи про дітей: ОСОБА_15 , 1987 року народження, та ОСОБА_16 , 1990 року народження, а також зазначено її зареєстроване місце проживання з 19.08.1986р.: АДРЕСА_1 . Згідно довідки від 25.04.2022р. №516-7000969935 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи позивачки ОСОБА_1 , її фактичним місцем перебування була Рівненська область, смт. Клевань.

Зі свідоцтва про смерть, бланк НОМЕР_4 , виданого 18.08.2020р. Нововоронцовським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південногоміжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в смт. Нововоронцовка Нововоронцовського району Херсонської області.

З наявних в матеріалах справи квитанцій вбачається про сплату комунальних послуг за енергопостачання по АДРЕСА_1 , о/р НОМЕР_5 , позивачкою ОСОБА_1 за періоди 2021-2023р.р.

Зі свідоцтва про народження (відновлене) серії НОМЕР_6 , виданого 20.05.1952р. В.Дедеркальним Рай ЗАГС Тернопільської області, вбачається про народження ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_17 в с. Іванківці В.Дедеркального району Тернопільської області, батьками зазначені: ОСОБА_18 та ОСОБА_19 .

Зі свідоцтва про одруження НОМЕР_7 , виданого 22.04.1954р. бюро ЗАГС Н.Воронцовського району Херсонської області, вбачається про укладення 15.04.1953р. шлюбу між ОСОБА_20 та ОСОБА_17 , прізвища у обох із подружжя після укладення шлюбу ОСОБА_21 .

З архівної довідки про народження, виданої адвокату Орел О.В. Державним архівом Тернопільської області від 19.07.2023р. вбачається, що в документах архівного фонду Парафіяльного управління православного віросповідання Кременецького повіту Волинської губернії в метричній книзі про народження, шлюб, смерть за 1928 рік села Кушлин (наявні записи по селу Іванківці) Кременецього повіту, є відомості, що Свірід (так в документах) ОСОБА_22 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Янківці Кременецького повіту, сучасне село Іванківці Кременецького району Тернопільської області; батько ОСОБА_23 , мати ОСОБА_24 , номер метричного запису 23.

З відповіді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції віід 13.07.2023р. на адвокатський запит адвоката Орел О.В. вбачається, що за результатами перевірки в архіві Шумського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Мінюсту виявлено актовий запис про шлюб №2, складений 26.02.1951 Катеринівською сільрадою Кременецького району Тернопільської області щодо ОСОБА_25 та ОСОБА_26 .

За свідоцтвом про народження серії НОМЕР_8 від 24.06.1963р. вбачається про народження ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками зазначені: ОСОБА_28 та ОСОБА_29 .

Зі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_9 від 23.03.1985р. вбачається про укладення шлюбу 23.03.1985р. між ОСОБА_30 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , прізвища у обох із подружжя після укладення шлюбу ОСОБА_31 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_10 від 29.12.2016р. вбачається про смерть ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_32 у 88 років в смт. Нововоронцовка Нововоронцовського району Херсонської області.

Як вбачається з відповіді Нововоронцовської селищної ради Бериславського району Херсонської області від 05.09.2023р. №1158 на запит адвоката Орел О.В. щодо надання відомостей про реєстрації місця проживання станом на 28.08.1985р., - в Реєстрі Нововоронцовської селищної територіальної громади/ЄДДР станом на сьогоднішній день маються відомості щодо особи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який на вищезазначену дату та до мометну смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; інші дані щодо РМП в Реєстрі відсутні.

З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 24.12.2020р. вбачається про реєстрацію спадкової справи №238/2020, відкритої після смерті ОСОБА_6 .

З відповіді Державного нотаріального архіву Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 10.07.2023р. №168/01-21 вбачається, що згідно Єдиного спадкового реєстру та алфавітних книг спадкових справ спадкова справа після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , по Херсонській області не заводилась. Зазначене також підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 11.09.2023р. №73888955.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 11.09.2023р. №73888970 вбачається про наявність заповіту, посвідченого 11.09.1984р. Нововоронцовською державною нотаріальною конторою заповідачем ОСОБА_5 , місце зберігання Державний нотаріальний архів Херсонської області (номер у Спадковому реєстрі 2903809 (статус архівний до 01.12.2000).

З належним чином засвідченої копії нотаріально посвідченого в смт. Нововоронцовка Херсонської області заповіту ОСОБА_5 від 11.09.1984р., мешканки АДРЕСА_1 , вбачається, що вона на випадок своєї смерті робить таке заповітне розпорядження: жилий будинок з надвірними будовами, що знаходиться в АДРЕСА_1 і вклади, що знаходяться в ощадній касі смт. Нововоронцовка, заповідає ОСОБА_8 , що проживає в АДРЕСА_1 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об*єктів нерухомого майна щодо об*єктів нерухомого майна від 19.05.2023р. №332911362, права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження за адресою: АДРЕСА_1 , - за вказаними параметрами запиту інформація відсутня.

Допитана в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв*язку з Нововоронцовським районним судом Херсонської області свідок ОСОБА_33 показала суду, що знає позивачку з 1999р., як сусідку. ОСОБА_1 жила в будинку АДРЕСА_1 разом з чоловіком ОСОБА_34 до його смерті; в одному дворі знаходились два будинки, але це дві різні адреси, в одному будинку жила позивачка з чоловіком та дітьми, в іншому - сестра чоловіка позивачки ОСОБА_35 жила з матір*ю вже коли помер їхній батько; тепер обидва будинки розбиті з березня 2022р. після обстрілу; кому належав будинок по документам, в якому жила позивачка вона не знає.

В судовому засіданні судом досліджений відеозапис на СД-диску, з якого вбачається стан будинку АДРЕСА_1 після обстрілу вказаного населеного пункту 28.03.2022р.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

Згідно ч. 1, 2, 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Пунктами 9, 11, 13, 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК Україниособа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК. При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; - володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). Враховуючи положеннястатей 335і344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду. Виходячи зі змісту статей 335 і 344 ЦК, взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вона розміщена, і наступна відмова суду в переданні цієї нерухомої речі у комунальну власність не є необхідною умовою для набуття права власності на цей об`єкт третіми особами за набувальною давністю. Ураховуючи положенняпункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦКпро те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року. При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. Ураховуючи положеннястатей 16,344,396 ЦК, до набуття права власності на майно за набувальною давністю особа, яка володіє майном, має право на захист свого володіння від третіх осіб, які не є власниками майна і не мають прав на володіння цим майном в силу іншої передбаченої законом чи договором підстави. Таким чином, давнісний володілець має право на захист свого володіння відповідно до вимогстатей 387,391 ЦК. Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положеньстатей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Крім того, згідно правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019р. у справі №910/17274/17, умовами набуття права власності за набувальною давністю на підставі статті 344 Цивільного кодексу України є: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна (нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери) право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду. За змістом частини першої статті 344 Цивільного кодексу України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.

На підставі вищенаведеного, а також, враховуючи визнання позову обома відповідачами, суд вважає можливим задовольнити позов ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на будинок АДРЕСА_1 , за набувальною давністю. При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_5 за життя належав на праві власності будинок АДРЕСА_1 , яка залишила заповіт на ім*я своєї онуки ОСОБА_36 щодо вказаного будинку. На час смерті ОСОБА_5 була жива її дочка ОСОБА_37 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 (мати ОСОБА_38 та ОСОБА_6 ). Судом не встановлено щодо прийняття спадщини: за заповітом ОСОБА_39 , за законом дочки ОСОБА_5 - ОСОБА_40 , а онук ОСОБА_5 - ОСОБА_6 не входив до спадкоємців першої черги за законом (ст. 529 ЦК України 1963р.); також згідно відповіді Державного нотаріального архіву Херсонської області спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не відкривалася. Судом також не встановлено, враховуючи заяву Нововоронцовської селищної ради Бериславського району Херсонської області, а також того, що позивачка весь час з 1986 року до повномасштабного вторгнення рф на територію України 24.02.2022р., жила у вказаному будинку, - щодо переходу належного ОСОБА_5 будинку після її смерті до держави (ст. 555 ЦК України 1963р.) або визнання її відумерлою (ст. 1277 ЦК України). В зв*язку з вищенаведеним, суд вважає, що позивачка ОСОБА_1 більше 10 років добросовісно, відкрито, безперервно володіє вищезазначеним будинком, а також, враховуючи, відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю, тому її вимоги підлягають задоволенню, оскільки основані на законі та підтверджуються вищенаведеними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Керуючись ст. 344 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 18, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Нововоронцовської селищної ради Бериславського району Херсонської області, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 , про визнання права власності, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_11 ), право власності на будинок АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.

Рішеннясуду набираєзаконної силипісля закінченнястроку поданняапеляційної скаргивсіма учасникамисправи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про дане судове рішення розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/) за номером справи 516/199/23.

Повне рішення складено 14.03.2024р.

Суддя