Ухвала

від 19.03.2024 по справі 489/8663/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/8663/23

Провадження №2/489/661/24

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

19 березня 2024 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі

головуючого судді МикульшиноїГ.А.,

із секретарем судового засідання Тищенко Д.О.,

за участі:

представників відповідача Рубаннікової О.В., Мілюченка А.Г.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Кристал» про визнання протоколу загальних зборів неправомірним, визнання нарахування за експлуатаційні витрати неправомірними,

встановив:

В грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 - голови ЖБК«Кристал», відповідно до якого просив суд:

визнати протокол загальних зборів ЖБК «Кристал» від 20.02.2022 неправомірним, який не відповідає вимогам пп. 7.2 та пп. 7.5 статуту ЖБК «Кристал»;

визнати нарахування за експлуатаційні виплати по 5 грн. за 1 кв.м. в період 2022-2023 років неправомірним;

у разі, якщо суд визнає протокол загальних зборів правомірним, що відповідає вимогам пп. 7.2 та пп. 7.5 статуту ЖБК «Кристал», визнати таким, що вступає в законну силу з моменту його підписання членами кооперативу, з 01.01.2024.

Згідно ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29.12.2023 відкрито провадження в цивільній справі, розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання у справі.

24.01.2024 від відповідача голови ЖБК «Кристал» Рубаннікової О.В. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого вона просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти позову посилається на те, що вона не є належним відповідачем у даній справі, оскільки встановлення розмірів і термінів обов`язкових внесків та платежів відновиться до виняткової компетенції загальних зборів ЖБК «Кристал». Крім того зауважувала, що обраний позивачем спосіб захисту його прав суперечить положенням ст. 16 ЦК України.

02.02.2024 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про заміну відповідача на належного ЖБК «Кристал».

У відповідності до ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05.02.2024 замінено відповідача у справі № 489/8663/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - голови ЖБК «Кристал» про визнання протоколу загальних зборів неправомірним, визнання нарахування за експлуатаційні витрати неправомірними, на належного - Житлово-будівельний кооператив «Кристал».

19.02.2024 на адресу суду від ЖБК «Кристал» надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просив суд в задоволенні позову відмовити, а провадження у справі закрити, оскільки вказана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

18.03.2024 на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката МезіноваО.Г. надійшла заява про закриття провадження у справі. В обґрунтування підстав закриття провадження у справі посилався на те, що вказана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки відносини між членами кооперативу та кооперативом, які пов`язані зі створення, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи є корпоративними.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Мезінов О.Г. у судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Представники відповідача ЖБК «Кристал» - Рубаннікова О.В. та Мілюченко А.Г. в судовому засіданні не заперечували проти закриття провадження у справі.

Вислухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи та заяву позивача, суд приходить до наступного.

29.12.2023 Ленінським районним судом м. Миколаєва було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до голови Житлово-будівельного кооперативу «Кристал» про визнання протоколу загальних зборів неправомірним, визнання нарахування за експлуатаційні витрати неправомірними.

У відповідності до ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05.02.2024 замінено відповідача у справі № 489/8663/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - голови ЖБК «Кристал» про визнання протоколу загальних зборів неправомірним, визнання нарахування за експлуатаційні витрати неправомірними, на належного - Житлово-будівельний кооператив «Кристал».

Судом встановлено, що ЖБК «Кристал» є юридичною особою, що підтверджується випискою з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до житлово-будівельного кооперативу з вимогою про визнання протоколу загальних зборів неправомірним, визнання нарахування за експлуатаційні витрати неправомірними.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно із частиною першою статті 19ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Разом з тим стаття 20 Господарського процесуального кодексу Українивизначає коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, до якого віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

При визначенні підвідомчості (предметної та суб`єктної юрисдикції) справ, що виникають з корпоративних відносин, слід виходити з наступних міркувань.

За змістом положень статті 167Господарського кодексуУкраїни (далі - ГК України) корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю у ГК України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63ГК України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 ГК України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 ЦК України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України «Про кооперацію».

За змістом положень статей 2, 6, 9 цього Закону кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України «Про кооперацію»).

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Згідно з положеннями статті 12Закону України«Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Враховуючи вищевикладене, дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вказаний висновок суду відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 24.04.2019 по справі № 509/577/18.

У свою чергу, нормою п. 1 ч. 1 ст.255ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Приймаючи до уваги вищеперелічені положення цивільного законодавства, суд вважає за можливе задовольнити заяву представника ОСОБА_1 - адвоката МезіноваО.Г. про закриття провадження у справі.

Згідно положень частини другої статті 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

У відповідності до пункту 5 частини першої статті 8 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи вказані положення діючого законодавства, на користь ОСОБА_1 підлягає поверненню сплачений судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Керуючись статтями 200, 255-256, 258-260 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Кристал» про визнання протоколу загальних зборів неправомірним, визнання нарахування за експлуатаційні витрати неправомірними.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн. (одну тисячу сімдесят три гривні 60 копійок), який сплачено відповідно до платіжної інструкції на переказ готівки № 7 від 25.12.2023.

Роз`яснити положення частини другої статі 256 ЦПК України - у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бутиподана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 19.03.2024.

СуддяГ.А. Микульшина