Рішення

від 14.03.2024 по справі 681/1626/23

ПОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 681/1626/23

Провадження 2/681/106/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Горщара А.Г.

за участю секретаря судових засідань Кримчак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в м. Полонне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вайн Плюс» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку, -

встановив:

18 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Вайн Плюс», в якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 43794 грн. 24 коп. а також 3588 грн. 72 коп. компенсації за невикористану відпустку.

Свої вимоги мотивував тим, що з 01.11.2020 по 30.09.2022 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Вайн Плюс», 30.09.2022 року був звільнений за угодою сторін, дані обставини підтверджується записом в трудовій книжці.

Однак з березня 2022 і по день звільнення утворилась заборгованість по заробітній платі, при звільненні відповідач не провів з ОСОБА_1 повного розрахунку здійснивши 30.09.2022 лише часткову виплату в розмірі 4262 грн. 27 коп.

Крім того, відповідач не здійснив нарахування заробітної плати з січня по серпень 2022 року та сплату податків, не видав при звільненні письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні, чим порушив права позивача, на підтвердження чого позивачем надано довідки з Порталу електронних послуг Пенсійного фонду України.

Разом з тим, як зазначає ОСОБА_2 за січень та лютий 2022 року відповідач провів виплату заробітної плати в повному обсязі.

Внаслідок зазначених дій відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по заробітній платі в розмірі 43794 грн. 24 коп., яка розрахована позивачем виходячи з середньоденної заробітної плати за листопад-грудень 2021 року, яка за підрахунками останнього складала 322 грн 95 коп., кількості робочих днів, та періоду з березня 2022 року по вересень 2022 року за мінусом отриманої суми 4262,27 грн. у день звільнення та вирахування 19,5 % податків, які підлягали сплаті відповідачем.

Крім того при звільненні відповідач також не виплатив компенсацію за невикористані ОСОБА_2 дні щорічної основної відпустки , тривалість якої становить 24 дні, а сума компенсації 3588 грн. 72 коп. та обраховується з розміру середньоденної заробітної плати 322 грн. 95 коп.

Відповідач письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні не надав.

Ухвалою суду від 20 грудня 2023 року по справі відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

ТОВ «Вайн Плюс» за адресою його місцезнаходження надсилались копія ухвали про відкриття провадження, копія позовної заяви з додатками, однак згідно відмітки відділення Укрпошти адресат відсутній за вказаною адресою, у зв`язку з чим конверт із вкладенням повернуто суду, однак згідно положень п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України судові документи для відповідача вважаються врученими .

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Встановлено, що ОСОБА_1 з 01.01.2020 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Вайн Плюс» будучи прийнятий на посаду юрисконсульта.

Вказані трудові відносини припинені 30.09.2022 за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпАП, що підтверджується даними трудової книжки позивача та наказу № 2-0001000014 від 30.09.2022, відомостями про трудові діяльність з Реєстру застрахованих осіб (а.с.10-12).

Відповідно до наданих відомостей з Пенсійного фонду України на ім`я ОСОБА_1 , зокрема даних про трудовий та страховий стаж, даних про нараховану заробітну плату слідує, що в період з січня 2022 року по серпень 2022 року включно позивач не працював, так як дані про страховий стаж та нараховану заробітну плату відсутні, а за вересень 2022 року страховий стаж становить 30 днів, а нарахована заробітна плата 5294,74 грн. (а.с.6,7).

Згідно з даними форми ОК-5 Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування позивач за період з січня 2022 по серпень 2022 року включно не працював, що підтверджується відсутністю даних про страховий стаж та нарахування суми заробітку для пенсії, а також сплату страхових внесків, зазначені зарахування та нарахування для позивача відбулись лише в вересні 2022 року (а.с.8 зворот).

Як вбачається з відомостей виписки по картці позивача з АТ «ПриватБанк» на картку останнього були здійснені зарахування з позначкою «Зарплата, Вайн Плюс» у 2022 році, зокрема, 21.01.2022 2413,30 грн.; 07.02.2022 3318,30 грн.; 22.02.2022 3156,81 грн.; 07.03.3022 2582,84 грн. 30.09.2022 4262,27 грн. (а.с.5).

Як вбачається з даних відповіді ТОВ «Вайн Плюс» на заяву позивача від 20.10.2023 трудові відносини з останнім припинені 30.09.2022, виплата всіх належних йому сум здійснена в день звільнення, трудова книжка у зв`язку з відсутністю працівника на робочому місці з його згоди надіслана ОСОБА_1 . Новою поштою за рахунок відповідача (а.с.14).

Інших доказів, які містили б в собі дані про заборгованість по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку позивачем не надано.

Відповідно дост.116КЗпП Українипри звільненніпрацівника виплатавсіх сум,що належатьйому відпідприємства,установи,організації,провадиться вдень звільнення.Якщо працівникв деньзвільнення непрацював,то зазначенісуми маютьбути виплаченіне пізнішенаступного дняпісля пред`явленнязвільненим працівникомвимоги пророзрахунок.Про суми,нараховані тавиплачені працівниковіпри звільненні,із зазначеннямокремо кожноговиду виплати(основната додатковазаробітна плата,заохочувальні такомпенсаційні виплати,інші виплати,на якіпрацівник маєправо згідноз умовамитрудового договоруі відповіднодо законодавства,у томучислі призвільненні)роботодавець повиненписьмово повідомитипрацівника вдень їхвиплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

За положеннямист.117КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців (частина 1).

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановленийчастиною першоюцієї статті (частина 2).

Згідно зст.1Закону України«Про оплатупраці» заробітнаплата -це винагорода,обчислена,як правило,у грошовомувиразі,яку затрудовим договоромроботодавець виплачуєпрацівникові завиконану нимроботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відпустки» право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство).

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки).

За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 3).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з предмету спору доказуванню підлягає той факт, що позивач у період з березня 2022 року по серпень 2022 року не лише перебував у трудових відносинах з відповідачем, а й фактично працював, тобто виконував роботу, за яку роботодавець мав би нарахувати та виплатити працівнику заробітну плату, та те, що на день звільнення ОСОБА_1 мав невикористану відпустку тривалістю 24 дні, а також, що при звільненні відповідач нарахував та не виплатив останньому заборгованість по заробітній платі та компенсацію за невикористану відпустку.

Дані обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, відомостями про нарахування заробітної плати, табелями обліку робочого часу, довідкою підприємства про точну суму нарахованої але не виплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку тощо.

Проте позивачем таких доказів не надано та не заявлено клопотання про їх витребування судом.

Наведені позивачем розрахунки заборгованості по заробітній платі не можуть бути взяті до уваги оскільки не містять дані про фактичне виконання роботи та неперебування у відпустці без збереження заробітної плати або призупинення дії трудового договору у зв`язку з збройною агресією проти України.

З позовної заяви та розрахунку компенсації за невикористану відпустку не вбачається та позивачем не надано доказів про те, за яку саме відпустку (щорічну чи додаткову) останній просить стягнути компенсацію, та за який період роботи він набув на неї право.

На підставі зазначеного, враховуючи, що з наданої позивачем відповіді ТОВ «Вайн Плюс» на заяву позивача від 20.10.2023 вбачається, що виплата всіх належних йому сум здійснена в день звільнення, а ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що останній відповідно до ч. 4 ст. 81 ЦПК України несе ризикнастання наслідків,пов`язаних ізвчиненням чиневчиненням нимпроцесуальних дій, позов задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, ч.1, ч. 6 ст. 268, ст.ст. 273-275, 279,352, 354, 355 ЦПК України суд, -

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19.03.2024.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: товариство зобмеженою відповідальністю«Вайн Плюс»,код ЄДРПОУ 40351370, місцезнаходження: вул. Академіка Павлова, 319, кв. 21 м.Харків поштовий індекс 61168.

Головуючий: