Ухвала

від 19.03.2024 по справі 209/3026/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 209/3026/22

Провадження № 2-п/209/10/24

У Х В А Л А

19 березня 2024 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

головуючого, судді Лобарчук О.О.,

за участі секретаря Золотих Л.М.,

розглянувши в судовомузасіданні заяву ОСОБА_1 ,в інтересахякої дієпредставник адвокат ФедоренкоРоман Вікторович, про перегляд заочного рішення,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Федоренко Р.В. звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення в якій просить: поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного судового рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді Лобарчук О.О. від 02.05.2023р. у справі № 209/3026/22; скасувати заочне судове рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді Лобарчук О.О. від 02.05.2023р. у справі № 209/3026/22; скасувати виконавчий лист, виданий на примусове виконання заочного судового рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді Лобарчук О.О. від 02.05.2023р. у справі № 209/3026/22; призначити справу № 209/3026/22 до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заяви зазначено, що 02 травня 2023р. Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді Лобарчук О.О. ухвалив заочне рішення у справі №209/3026/22, яким вирішив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «НАНОКАБЕЛЬ» безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 2 382 000,00 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 35 730,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13 000,00 грн. Вказане заочне рішення суду представник відповідачки ОСОБА_1 отримав в суді 29.02.2024р. Відповідачка стверджує, що вона не з`явилася в судове засідання та не повідомила про причини неявки, а також не подала відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які вона має, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Дійсно, як вказано в заочному рішенні, відповідачка - ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за її відсутності не скористалась та не повідомила суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву не подала. Однак, твердження суду, що про час і місце судового розгляду відповідачка - ОСОБА_1 , повідомлена належним чином не відповідає дійсності. Відповідачка електронного кабінету не має, тож повістки, адресовані їй, мали вручатися під розписку, про одержання повістки. Підготовче судове засідання було призначено на 01.03.2023р. в 10-00. Згідно матеріалів справи, відповідачці ухвалу про відкриття провадження із відомостями про дату, час і місце судового засідання суд направляв поштою і SMS-повідомленням. При цьому, поштове відправлення №4950300925289 не було вручене (наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення не містить відомостей про вручення кореспонденції), SMS-повідомленням не Доставлено із-за відсутності адресата на зв`язку. Як вказав Верховний Суд у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 127/2871/16-ц, повернута повістка з причини - «закінчення терміну зберігання» та телефонограма не є належними способами повідомлення позивача про розгляд справи, який в такому випадку відкладається. Тож, про підготовче судове засідання, призначене на 01.03.2023р. в 10-00 відповідачка не була повідомлена не тільки належним чином, а і взагалі. Наступне підготовче судове засідання було призначено на 05.04.2023р. в 09-45. Згідно матеріалів справи, відповідачці судову повістку суд направляв поштою, при цьому, поштове відправлення №5191701159550 не було вручене, рекомендованого повідомлення про вручення матеріали справи не містять. Тож, про підготовче судове засідання, призначене на 05.04.2023р. в 09-45 відповідачка не-була повідомлена не тільки належним чином, а і взагалі. Розгляд справи по суті відбувся 02.05.2023р. в 09-45. Згідно матеріалів справи, відповідачці судову повістку суд направляв поштою, SMS- повідомленням і надіслав в електронній формі шляхом направлення в месенджері за допомогою програмного додатка Viber. При цьому, поштове відправлення №5191701149791 не було вручене (наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення не містить відомостей про вручення кореспонденції). Згідно довідки суду про доставку SMS-повідомлення судова повістка отримана позивачкою 07.04.2023р. в месенджері за допомогою програмного додатка Viber, проте таке повідомлення про дату, час і місце судового засідання є неналежним адже, згідно п.2, п.3 Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого Наказом Дер- v жавної судової адміністрації України від 23 січня 2023 року № 28 (далі - Порядок №28) судові повістки, повідомлення і виклики в електронній формі надсилаються шляхом направлення в месенджері за допомогою програмного додатка або SMS-повідомлення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду на номер мобільного телефону учасника судового процесу - зазначений учасником судового процесу в заяві. Судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної заяви та технічної можливості (п.3 Порядку №28). Тож судовий виклик за допомогою SMS є належним лише у разі подання учасником справи заяви про таке інформування. Означене співпадає з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 201/6092/17. Відповідачка ніяких заяв про її судові виклики за допомогою SMS не подавала, номер свого мобільного телефону не вказувала. Тож, про судовий розгляд справи по суті, призначений на 02.05.2023р. в 09-45 позивачка належним чином не була повідомлена. Отже, відповідачка не з`явилася в судові засідання та не повідомила про причини неявки, а також не подала відзив на позовну заяву із-за того, що про попередні судові засідання не була поінформована, а про розгляд справи по суті була повідомлена неналежним чином, тобто з поважних причин. Більше того, навіть якщо б відповідачка і була належним чином поінформована про відкриття провадження у справі, дату, час і місце судових засідань, то вона не могла б подала відзив на позовну заяву і з`явитись у суд на засідання з поважних причин, адже перебувала за кордоном України, що підтверджується відомостями з її закордонного паспорту. Отже, необізнаність відповідачки стосовно позовних вимог до неї призвело до порушення не тільки її прав, передбачених ст.43 ЦПК України, а і права на захист свого цивільного права, передбачене ст. 15 ЦК України, в результаті чого судом ухвалено заочне рішення, яке-містить виключно доводи позивача, які є недостовірними. Так, судом встановлено, що, згідно цивільно-правового договору про надання послуг від 10 березня 2021 року відповідач, як бухгалтер, обслуговувала ТОВ «НАНОКАБЕЛЬ», відповідно мала доступ до рахунків підприємства та здійснювала платежі в системі «Клієнт-Банк», у тому числі переказ коштів за договорами про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги. Однак, як стверджує відповідачка, ніяких цивільно-правових договорів про надання послуг з ТОВ «НАНОКАБЕЛЬ» не укладала, а договір, наданий позивачем, містить хоть і схожий, але не її підпис, це, по-перше. По-друге, як стверджує відповідачка, доступ до рахунків підприємства вона не мала адже на неї електронні ключі доступу до рахунків позивача в банківській установі не оформлялося, доступу до ключів розпорядників рахунками вона не мала. Принаймні матеріали справи не містять жодного доказу зворотного. По-третє, як стверджує відповідачка, ніяких платежів в системі «Клієнт-Банк», у тому числі переказів коштів за договорами про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, вона не здійснювала. Судом встановлено, що, під час перевірки фінансового стану підприємства з`ясувалося, що відповідачка у період з 15.04.2021 року по 22.02.2022 року провела 24 незаконних (несанкціонованих) операції на поповнення свого карткового рахунку на загальну суму 2 382 000 грн., а саме ОСОБА_1 здійснювалися перекази коштів за договорами про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, однак замість рахунку отримувача за відповідним договором, відповідачем зазначено власний рахунок, відкритий на п ім`я в АТ КБ «ПриватБанк». Однак, суд, без дослідження жодного доказу дійшов висновку про проведення перевірки фінансового стану підприємства. Хто, коли, де, кого, за чиєї участі і на підставі чого перевіряв суд не досліджував, це, по-перше. По-друге, суд, без дослідження жодного доказу дійшов висновку, що саме ОСОБА_1 здійснювалися перекази коштів за договорами про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги. Як стверджує відповідачка, вона особисто ніколи не здійснювалися перекази коштів за договорами про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги на свій рахунок. По-третє, кошти з рахунку ТОВ «НАНОКАБЕЛЬ» надходили не на картковий рахунок фізичної особи ОСОБА_1 , а на рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , тобто, відповідачка під час спірних перерахувати, коштів була фізичною особою-підприємцем і, значить, кошти перераховувалися з рахунку одного суб`єкта господарювання на рахунок іншого суб`єкта господарювання, що підтвердиться довідкою банка про закриття рахунку та витягом з реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань. Тож в наявності спір, який виник у зв`язку із здійсненням господарської діяльності і, значить, підсудний господарському (ст.20 ГПК України), а не цивільному суду (ст.19 ЦПК України). В таких випадках суд, згідно п.1 ч.1 ст.255 ЦПК, своєю ухвалою закриває провадження у справі. Судом встановлено, що відповідачем без будь-якої правової підстави за рахунок позивача було набуте майно у вигляді грошових коштів в розмірі 2382000,00 грн., які мають бути повернуті позивачу. Однак, як стверджує відповідачка, вона всі 2382000,00 грн. повернула готівкою особисто директору ТОВ «НАНОКАБЕЛЬ» - ОСОБА_2 , а бухгалтерія підприємства провело повернення фінансової допомоги ТОВ «Шиллер» в сумі 2782000,00 грн. та ПП «Амага» в сумі 100000,00 грн. При цьому, єдиним учасником (власником) ТОВ «Шиллер» є директор і співвласник (учасник з часткою в 50% у статутному капіталі) ТОВ «НАНОКАБЕЛЬ» - ОСОБА_2 . Суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача 1 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, оскільки такий розмір втрат, на переконання суду, є об`єктивним, спів мірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній. Однак, з Акту прийому-передачі правничих послуг не вбачається в чому саме полягають заявлені витрати в 10 000,00 грн. за складання позовної заяви, а саме скільки часу витратив адвокат на складання позовної заяви. На думку позивачки, вказані витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, і суд, згідно Постанови ВС від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18, має зменшити заявлені до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, вивчення документів та правовий аналіз, взагалі, не відноситься до правничих послуг, а знання останніх рішень/судової практики з аналогічних спорів це не послуга, а обов`язок адвоката, який він застосовує при складанні позову. Тож, 2000,00 грн. на правничу допомогу, взагалі, не підлягають стягненню. Таким чином, відповідачка не з`явилася в судові засідання та не повідомила про причини неявки, а також не подала відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які вона посилається (наприклад, щодо підсудності справи господарському суду), мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Федоренко Р.В. надав до суду заяви про розгляд заяви про перегляд заочного рішення за їх відсутності. Заяву підтримують в повному обсязі.

Представник ТОВ «НАНОКАБЕЛЬ» - адвокат Плетенко К.Ю. надала до суду письмові заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в яких просить суд заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Федоренко Р.В. про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02.05.2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «НАНОКАБЕЛЬ» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, залишити без задоволення.

В обґрунтування заперечень зазначено, що заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської .області від 02.05.2023 року у справі №209/3026/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НАНОКАБЕЛЬ» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів задоволено повністю. Відповідач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Федоренко Р.В., не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення, в обґрунтування якої зазначила наступне. Відповідач не з`являлася у судові засідання і не повідомляла про причини своєї неявки до суду у зв`язку з тим, що не була належним чином повідомлена про дату їх проведення, судові повістки на її адресу не надходили, тому їй не було відомо про виклики до суду. Заявник зазначила, що необізнаність про розгляд справи, у якій заочне рішення було прийнято судом у її відсутність, позбавило її права подавати суду докази, клопотання, заяви, пояснення, користуватися іншими визначеними процесуальним законом правами, що призвело, на її думку, до ухвалення судом неправильного рішення. Однак, як зазначає сама відповідачка у своїй заяві, вона отримала СМС-повідомлення про дату та час судового засідання, отже була обізнана про розгляд справи судом, тому твердження відповідача про її необізнаність про розгляд відповідної справи є хибними та не відповідають дійсності. Щодо перебування відповідачки за межами України, і як наслідок неможливості подання відзиву на позовну заяву та брати участь у судових засіданнях варто зазначити наступне. Так, відповідач ОСОБА_1 безумовно була обізнана про розгляд справи судом, оскільки отримувала СМС-повідомлення про дату та час судового засідання, однак жодного разу до руду не з`явилась, не скористалась правом брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних- технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Крім того, для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду, тож відповідач мала об`єктивну можливість дізнатися про стан розгляду судової справи. Таким чином, лише з`ясування причин неявки відповідача в судове засідання не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають, значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення. Однак, відповідачем не додано до заяви про перегляд заочного рішення жодного доказу в спростування висновків суду. По суті позовних вимог відповідач вказує на те, що ніяких платежів, та переказів коштів за договорами про надання безвідсоткової фінансової допомоги вона не здійснювала, разом з тим, вказує, що грошові, кошти за вказаними договорами розмірі 2382 000,00 грн. повернула готівкою особисто директору ТОВ «НАНОКАБЕЛЬ». Таким чином визнала, що вказані грошові кошти все ж таки перебували у її розпорядженні. Щодо підсудності справи господарському суду, про яку зазначає відповідач у своїй заяві, зазначає наступне. Критеріями розмежування розгляду справ у порядку цивільного чи господарського судочинства є як суб`єктний склад сторін спору, так і характер спірних правовідносин. Так, правовідносини між позивачем та відповідачем врегульовані цивільно-правовим договором про надання послуг від 10 березня 2021 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «НАНОКАБЕЛЬ» та відповідачем - фізичною особою ОСОБА_1 , згідно якого остання взяла на себе зобов`язання надавати послуги, пов`язані з банківськими операціями позивача. Тобто жодних господарських відносин сторони не мали, відповідно справа не підсудна господарському суду. Враховуючи вищевикладене, відповідач в заяві про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ч. 1 ст. 288 ЦГЖ України не вказав та не надав жодного доказу, в розумінні ст. 76 ЦПК України,, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи, не був врахований судом під час ухвалення рішення. Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності законні підстави для скасування заочного рішення відсутні.

Вивчивши наданідокументи,перевіривши матеріалисправи,суд вважає,що заява ОСОБА_1 ,в інтересахякої дієпредставник адвокат ФедоренкоРоман Вікторович, проперегляд заочногорішення підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, в результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Згідно ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до чинного законодавства, ст. 288 ЦПК України скасування заочного рішення суду можливе за таких умов, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Як вбачається із матеріалів справи, кореспонденцію із суду відповідач ОСОБА_1 дійсно не отримувала. Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення та судові повістки про виклик до суду повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.91, 104).

Оскільки підстав для відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення немає, заявником надані доводи для перегляду заочного рішення, які суд вважає достатніми, тому суд вважає, що заяву про перегляд заочного рішення задовольнити та скасувати заочне рішення, призначивши справу до розгляду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст.284, 287 ЦПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 травня 2023 року по цивільній справі за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю«НАНОКАБЕЛЬ» до ОСОБА_1 простягнення безпідставноотриманих коштів- скасувати та призначити справу до розгляду у порядку за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання у справі призначити на 09годину 45хвилин 22квітня 2024 року в приміщенні Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області за адресою:Дніпропетровська область, м.Кам`янське, вул.Тритузна, 166.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О.Лобарчук