Ухвала

від 18.03.2024 по справі 753/5459/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5459/24

провадження № 2/753/4852/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2024 р. Суддя Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

14.03.2024 до суду від представника позивача - адвоката Санамян Ольги Олегівни (документ на підтвердження повноважень - ордер серії АІ № 1542374 від 08.03.2024) надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, у якій представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача 1 509 823,76 грн.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. 177 ЦПК України виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем на підтвердження сплати судового збору до позову долучено квитанцію на суму 1 211,20 грн.

При цьому, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються спеціальним законом 3674-VI «Про судовий збір», відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 якого встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору встановлюються у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

1% від ціни позову складає 15 098,24 грн, що і є розміром судового збору, який підлягає сплаті позивачем.

Одночасно, представником позивача разом з позовом подано клопотання, у якому вона просить звільнити позивача від сплати судового збору або зменшити його розмір до 3 100 грн.

Клопотання обґрунтовано тим, що розмір судового збору - 15 098,24 грн - перевищує щомісячних дохід позивача у три рази, оскільки її дохід становить 5 635 грн на місяць, а отже розмір судового збору перевищує 5% розміру її річного доходу. Крім того, позивач є вдовою, самостійно виховує малолітнього сина, при цьому, вимушена звертатись до суду за захистом своїх житлових та сімейних прав у зв`язку із незаконними діями відповідача. Виходячи з реальної фінансової можливості, позивачем сплачено 1 211,20 грн судового збору.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суддя приходить до наступного висновку.

Позовна заява обґрунтована тим, що між позивачем та відповідачем 16.04.2021 укладено договір купівлі-продажу квартири, при цьому, відповідач на момент продажу квартири не був її власником, про що йому було достеменно відомо. Позивач сплатила відповідачу грошові кошти, однак залишилась без квартири. Відповідач на усні звернення не реагує, відшкодовувати збитки позивача, які завдані з його вини, не бажає. Отже, позивач звертається до суду із позовом про стягнення коштів з відповідача.

Таким чином, виходячи з підстав позову, попри те, що предметом позову є грошові кошти, позивач звертається до суду саме за захистом житлових прав.

Позивач офіційно працевлаштована у ТОВ «Ексім-групп», її дохід складає 7 000 грн, що підтверджується довідкою № ЕГ000000001 від 12.01.2024.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено умови відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Так, суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати якщо, зокрема, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Оскільки дохід позивача складає 7 000 грн, очевидно, що розмір судового збору, який складає 15 098,24 грн, є для неї непомірно великим, майновий стан позивача дійсно є таким, що не дозволяє сплатити судовий збір в повному обсязі, а предметом позову є захист житлових прав, з урахуванням клопотання представника позивача, яке є частково обґрунтованим, суддя приходить до висновку, що зменшення розміру судового збору, який належить сплатити позивачу, на 66,83%, тобто з 15 098,24 грн до 5 000 грн, буде забезпечувати принцип справедливості та рівності усіх перед законом, а також не позбавить позивача доступу до правосуддя.

Отже, судовий збір, який підлягає справлянню з позивача, з урахуванням зменшення його розміру на 66,83%, складає 5 000 грн.

Позивачем сплачено 1 211,20 грн, а отже сума судового збору, яка підлягає доплаті, становить 3 788,80 грн.

Обґрунтування клопотання в частині того, що позивач є вдовою та самостійно утримує малолітнього сина суддя вбачає не доведеним, оскільки документів, що підтверджують той факт, що позивач перебувала з ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі, а також те, що на її самостійному утриманні знаходиться ОСОБА_4 , до клопотання не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне залишити вказану позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, шляхом подання до суду протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали документи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 3 788,80 грн, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 185, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - залишити без руху та надати позивачу строк - 10 днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що у разі їх не усунення у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.О. Заставенко