Ухвала

від 13.03.2024 по справі 554/11515/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/11515/23 Номер провадження 11-сс/814/122/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого - суддіОСОБА_2 ,суддів за участі секретаря судового засідання представника власника майна - прокурора слідчого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава апеляційну скаргу представника власника майна-адвоката ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 26 грудня 2023 року у кримінальному провадженні №12023170430000969 від 29.07.2023 за ч.4 ст.189, ч.5 ст.190, ч.2 ст.194 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішеннямслідчий суддя задовольнивклопотання слідчого танаклав арешт на,вилучене 21.12.2023під часпроведення обшуку в АДРЕСА_1 ,де проживає ОСОБА_10 ,майно,а самена:мобільний телефон марки «Samsung» S22, в корпусі білого кольору, який знаходиться в полімерному чохлі чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , в якому мається картка оператора мобільного зв`язку з абонентським номером телефону НОМЕР_3 .

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що вищезазначене майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження та відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а тому незастосування арешту майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

З даною ухвалою не погодився представник власника майна адвокат ОСОБА_9 та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Зазначає, що стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили, що вилучені речі є предметом кримінального правопорушення чи містять на собі його сліди.

Разом з цим, в поданій апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_9 просить про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки судовий розгляд було проведено за відсутності власника майна, а повний текст оскаржуваної ухвали було отримано 09.01.2024.

Власник майна ОСОБА_10 та потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду , в засідання не з`явились.

Положеннями ч. 4 ст.405 КПК України передбачено, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження, які судом були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає проведенню розгляду.

Заслухавши доповідь головуючого судді, представника власника майна-адвоката ОСОБА_6 , прокурора ОСОБА_7 , перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.

Відповідно до ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Статтею 117 КПК України визначено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Враховуючи підстави, на які посилається адвокат ОСОБА_9 в своїй апеляційній скарзі колегія суддів вважає, що причини пропуску строку на оскарження ухвали слідчогосудді Октябрського районногосуду м.Полтавивід 26.12.2023 єповажними тапропущений строкпідлягає поновленню.

Як вбачаєтьсяз матеріалівпровадження, СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023170430000969 від 29 липня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 194 КК України, яким встановлено, що в травні 2023 ОСОБА_13 з погрозами, під тиском та примусом змусив потерпілого ОСОБА_11 передати частку в статутному капіталі ТОВ «АС ТРАНС- ГРУП» (100% належало йому) у розмірі 80 % та його доньку ОСОБА_12 передати частку у статутному капіталі ТОВ «Тріас» у розмірі 80% (100% належало їй) доньці ОСОБА_13 - ОСОБА_14 .

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 14.11.2023 розмір частки в ТОВ «Т ріас» (31758446) ОСОБА_12 після змін складає 400 000 грн., ОСОБА_13 - 1 600 000 грн. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.11.2023 розмір частки в ТОВ «АС ТРАНС-ГРУП» (37829386) ОСОБА_11 після змін складає 620 000 грн., ОСОБА_13 - 2 480 000 грн.

Після чого в травні 2023 року ОСОБА_13 самостійно, не маючи на це повноважень, прийняв рішення та привласнив весь автотранспорт підприємств ТОВ «АС ТРАНС-ГРУП» (22 транспортних засоби) та ТОВ «Тріас» (6 транспортних засобів), а також автомобіль марки КАМАЗ реєстраційний помер НОМЕР_4 та причеп СЗАП бортового НОМЕР_5 , належний особисто ОСОБА_11 , після чого з його ініціативи була здійснена зміна директорів на двох підприємствах ТОВ «АС ТРАНС-ГРУП» та ТОВ «Тріас» без погодження з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які не підписували будь-яких актів приймання передачі основних засобів зазначених вище підприємств.

Всі транспортні засоби на той час були на територіях підконтрольних ОСОБА_13 підприємств.

1 червня 2023 року ОСОБА_11 отримав Лист-вимогу від ОСОБА_13 на повернення 300 тис. доларів США, а у подальшому довідався про звернення ОСОБА_13 до суду про стягнення вказаної суми, проте на той час ОСОБА_11 перед ОСОБА_13 не брав боргових зобов`язань, та у ОСОБА_15 був у користуванні весь транспорт двох підприємств.

Після вимог ОСОБА_11 до ОСОБА_13 про проведення звірки та визначення фактичної суми, вкладеної ним в бізнес і розподілу бізнесу, з боку ОСОБА_13 почали надходити погрози, та о 03 год. 25 хв. 29 липня 2023 року його доньці ОСОБА_12 невідомими спалено автомобіль марки Хюндай Туксон д.н.з. НОМЕР_6 біля місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Після чого, ОСОБА_11 зрозумів, що ОСОБА_13 почав демонструвати серйозність своїх намірів стосовно залякування його та родини. Згідно висновку судової пожежно-технічної експертизи №СЕ-19/117-23/15658-ПТ від 25.10.2023 безпосередньою причиною виникнення пожежі було джерело запалювання, занесене ззовні з ознаками попередньої підготовки. Згідно висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи №СЕ-19/117-23/15001-AB від 06.10.2023 вартість матеріального збитку, завданого власнику в результаті пожежі дорівнює ринковій вартості автомобіля і становить 313 760 гри.

У подальшому протягом серпня-вересня 2023 без відома учасників ТОВ «АС ТРАНС-ГРУП» (37829386) ОСОБА_11 та ТОВ «Тріас» (31758446) ОСОБА_12 відбулось відчуження транспортних засобів указаних підприємств, хоча відповідно до статутів ТОВ «АС ТРАНС-ГРУП» та ТОВ «ТРІАС» (п. 10.9.3) рішення зокрема щодо розпорядження майном товариств приймається одностайно всіма учасниками товариств, які мають право голосу з відповідних питань, однак ні ОСОБА_11 , ні ОСОБА_16 не запрошувались та не були присутніми на загальних зборах підприємств ТОВ «АС ТРАНС- ГРУП» та ТОВ «ТРІАС», де б вирішувалось питання щодо відчудження майна підприємств - автомобілів.

Так, 05.11.2023 ОСОБА_11 отримав лист з Територіального сервісного центру МВС №5346 (с. Бутенки Кобеляцького р-ну), датований 29.09.2023 в якому повідомлялось про перереєстрацію транспортних засобів ТОВ «АС ТРАНС-ГРУП» на підставі Рішень загальних зборів підприємства від 24.08.2023 №2, 30.08.2023 №3 та 30.09.2023 №4, з переліком транспортних засобів, а саме: Автомобіль тягач RENAULT Premium BI4372HI; Автомобіль тягач RENAULT Premium НОМЕР_7 ; Автомобіль тягач RENAULT Premium В19135НС; Напівпричіп FRUEHAUF LTD ДНЗ ВІ0559XF; Напівпричіп GENERAL TRAILERS D-JD-SF3 ДНЗ ВІ 0556 XF; Напівпричіп GENERAL TRAILERS D-JD-SA3 ДНЗ ВІ 0551 XF: Напівпричіп KRONE SDP 27 ДНЗ BI 0554 XF; Напівпричіп SCHMITZ SPR 24 ДН3 BІ 0552 XF: Напівпричіп SCHMITZ SPR 24 ДНЗ BI 0557 XF; Напівпричіп TRAILOR SYY 3CX ДНЗ BI 0553 XF: Напівпричіп TRAILER SSP-375 ДНЗ ВІ 0560 XF; Автомобіль RENAULT DOKKER, ДНЗ НОМЕР_8 ; Автомобіль RENAULT DOKKER, ДНЗ НОМЕР_9 : автомобіль VOLKSWAGEN TOUREG ДНЗ НОМЕР_10 .

У свою чергу, тим же числом аналогічний лист з цього ж сервісного центру надійшов і доньці ОСОБА_11 - ОСОБА_12 як засновнику ТОВ «ТРІАС» щодо перереєстрації автомобілів її підприємства на підставі рішення Загальних зборів учасників №2 від 01.09.2023, а саме: Автомобіль марки FIAT NUOVO DOBLO, днз НОМЕР_11 :Автомобіль марки GROENEWEGEN DRO 12-27, днз НОМЕР_12 ; Автомобіль марки SCHMITZ S 01, днз. НОМЕР_13 .

Частина транспортних засобів TOB «Тріас», ТОВ «АС ТРАНС-ГРУП» була перереєстрована Територіальним сервіс центром м. Кобеляки та м. Лубни на наступні підприємства: ФГ «Некст» (м. Лубни) та ТОВ «Ювента-Т» (частка в ньому належить ОСОБА_17 ). Також були перереєстровані транспортні засоби які були в лізингу ТОВ «Тріас», Т0В «АС ТРАНС-ГРУП», їх спочатку зареєстрували за ТОВ «Тріас» - автомобіль тягач RENAULT PREMIUM 460 DX1 ДН3 НОМЕР_14 , та за ТОВ «АС ТРАНС-ГРУП»: Автомобіль тягач RENAULT Premium 430.19 Т ДН3 НОМЕР_15 ; автомобіль тягач RENAULT Premium 460.19Т НОМЕР_16 ; Автомобіль тягач RENAULT Premium 460.19Т AA НОМЕР_17 ; Автомобіль тягач RENAULT Premium 460 DXI НОМЕР_18 ; Автомобіль тягач RENAULT Premium 460 НОМЕР_19 ; автомобіль тягач RENAULT Premium 460.18 НОМЕР_20 , які у подальшому були перереєстровані на ФГ «Некст» (м. Лубни) та ТОВ «Ювента-Т». Легковий автомобіль VOLKSWAGEN TOUREG ДНЗ НОМЕР_10 перереєстрований на ОСОБА_14 .

21.12.2023на підставіухвали Октябрськогорайонного судум.Полтававід 19.12.2023проведено обшукв АДРЕСА_1 за місцемпроживання ОСОБА_10 ,в ходіякого буловиявлено тавилучено: мобільнийтелефон марки «Samsung» S22, в корпусі білого кольору, який знаходиться в полімерному чохлі чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , в якому мається картка оператора мобільного зв`язку з абонентським номером телефону НОМЕР_3 .Пароль доступу до даного пристрою «1701».

22.12.2023 вилучене майно визнано речовим доказом.

22.12.2023 слідчий ОСОБА_18 , за погодженням прокурора Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави з клопотанням про накладення арешту на вищевказане майно, яке ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава від 26 грудня 2023 року задоволено.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст.170КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст.170КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого вказав, що існує наявність розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а тому на даному етапі досудового розслідування є необхідність у накладенні арешту на вилучене майно.

Під час апеляційного було встановлено наявність мети арешту вказаного майна, а саме: запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна, яке в подальшому може слугувати доказом обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

При цьому, апеляційний суд враховує пояснення, надані прокурором в ході судового розгляду, а саме те, що наразі у кримінальному провадженні №12023170430000969 призначена експертиза і на момент апеляційного перегляду до органу досудового розслідування висновок, складений за результатами експертного дослідження, не надходив, а тому є підстави для подальшого утримання телефону, як речового доказу, який може містити інформацію, необхідну для встановлення всіх обставин кримінального провадження.

Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що вилучене майно, як самостійно, так і в сукупності з іншими зібраними по кримінальному провадженню доказами має суттєве значення для з`ясування обставин вчинення злочину та відповідає критеріям, а тому доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі не є спроможними.

Вказане свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси володільців майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

На підставі викладених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_9 не підлягає задоволенню.

Керуючись ч. 2 ст. 376, ст. ст. 404, 405, 407, 409 та ст.422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження адвоката ОСОБА_9 -задовольнити

Апеляційну скаргупредставника власникамайна-адвоката ОСОБА_9 -залишитибез задоволення,а ухвалуслідчого суддіОктябрського районного суду м. Полтава від 26 грудня 2023 року, без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4