Дата документу 19.03.2024
Справа № 334/2222/24
Провадження № 1-кс/334/759/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2024 року Ленінський районний суд м.Запоріжжя у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Ленінського районного суду м. Запоріжжя клопотання слідчого СВ Запорізького РУПГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024082050000564 від 17.03.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженцю міста Первомайськ Луганської області, який має середню спеціальну освіту, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 відповідальному виконавцю групи персоналу, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
ВСТАНОВИВ:
19 березня 2024 року слідчий ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
В клопотанні зазначив, що 17 березня 2024 року, приблизно о 20 годині 05 хвилин, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем проживання своєї дружини ОСОБА_8 , з якою перестав підтримувати відносини, а саме у квартирі АДРЕСА_3 , у ході словесного конфлікту з коханцем останньої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виниклого на ґрунті ревнощів, у ОСОБА_5 виник умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 .
З метою реалізації раптово виниклого злочинного умислу, посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя людини та свідомо бажаючи настання наслідків у вигляді смерті ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті останнього та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 узяв наявний у нього в зовнішній кишені куртки предмет, схожий на ніж, та наніс ним не менше восьми ударів в область черевної порожнини та грудної клітини ОСОБА_9 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді множинних проникаючих колото-різаних поранень тулуба з ушкодженням внутрішніх органів, що ускладнились гострою крововтратою, від яких ОСОБА_9 помер на місці події.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
17.03.2024 ОСОБА_5 затримано у порядку ст.208 КПК України.
18.03.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами
Наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду орган досудового розслідування, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оцінюється виходячи із обставин кримінального провадження та особистої ситуації підозрюваного, тобто фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, роботу, місце проживання підозрюваного та наявні у нього засоби до існування. Окрім того, вказаний ризик обумовлюється можливістю притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для нього наслідками - суворістю передбаченого покарання. За кримінальне правопорушення, у якому він обґрунтовано підозрюється за ч. 1 ст. 115 КК України, тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується поведінкою підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення в конкретному випадку, яка характеризується, в можливій спробі вмовляння, переконання, примусу та погрози вплинути на дії свідків у кримінальному провадженні, оскільки підозрюваному відомі їх анкетні, контактні дані, а також адреси проживання, оскільки з одним із них останній спільно проживає, деякі приходяться йому знайомими, а з ОСОБА_8 постійно намагався підтримувати спілкування, у зв`язку з чим траплялися конфлікти. У зв`язку з цим, застосувавши до нього більш м`який запобіжний захід, надасть можливість безпосередньо здійснювати на них вплив з метою змінити свідчення або відмовитись від них.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовуються тим, що підозрюваний є військовослужбовцем, який самовільно залишив військову частину, а також тим, що у випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу, через виниклу подію, у результаті можливого впливу на ОСОБА_8 та інших членів її сім`ї може призвести до фізичного впливу, тобто до вчинення інших злочинів проти здоров`я.
Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Слідчий ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав своє клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 з підстав, викладених у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та обрати йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_10 заперечував проти клопотання прокурора, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Зазначив, що ОСОБА_5 має стійкі соціальні зв`язки, одружений, має дітей на утриманні, ініціатором бійки був саме потерпілий, його підзахисний не мав умислу на завдання пошкоджень.
Вислухавши доводи та пояснення прокурора та захисника, пояснення підозрюваного ОСОБА_5 дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Під час судового розгляду встановлено, що 17.03.2024 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №112024082050000564 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, відповідно до яких 17.03.2024 року, приблизно о 20:10 гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись за адресою : АДРЕСА_4 , маючи умисел на протиправне заподіяння смерті іншій людині, наніс ножеві поранення гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в область тулубу, внаслідок чого останній помер на місці події. (ЄО №5879, 5880 від 17.03.2024 року). (а.с.6)
Згідно Протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.03.2024 року, 18.03.2024 року о 00:59 (час фактичного затримання: 17.03.2024 о 20:15, місце фактичного затримання АДРЕСА_4 ) у приміщенні службового кабінету №102 слідчого відділу Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, із застосування технічних засобів фіксації інформації, у присутності захисника ОСОБА_6 , затримано особу, підозрюваного у вчиненні злочину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у порядку ст. 208 КПК України. (а.с.35-36)
18.03.2024 року, в ході розслідування кримінального провадження №12024082050000564 від 17.03.2024 року, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. (а.с.39-40)
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Згідно з вимогами ст. ст. 177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Як вбачаєтьсяз доданихдо клопотанняматеріалів,підставою застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою щодо ОСОБА_5 є наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніним кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.115ККУкраїни,яка підтверджуєтьсязібраними укримінальному провадженнідоказами,а самевитягом зЄРДР від17.03.2024року укримінальному провадженні№12024082050000564,протоколом оглядумісця подіївід 17.03.2024року,рапортом реєстраціїзаяви,внесеної доЄО під№ 5879,відповідно доякої ОСОБА_5 самостійно звернувсядо оператораслужби «102»та розповівпро обставинизлочину,протоколом допитупотерпілого ОСОБА_11 від 18.03.2024року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 17.03.2024 року, протоколом допитусвідка ОСОБА_12 від 17.03.2024року, протоколом допитусвідка ОСОБА_13 від 18.03.2024року, протоколом допитусвідка ОСОБА_14 від 18.03.2024року,протоколом допитусвідка ОСОБА_15 від 18.03.2024року, лікарським свідоцтвом про смерть № 1694 від 18 березня 2024 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.03.2024 року.
Слідчий суддя приходить до висновку, що матеріалами, зібраними під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню та долученими до клопотання, підтверджується на даній стадії досудового розслідування обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Слідчий суддя приймає до уваги, що по даному кримінальному провадженню ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, а тому, побоюючись покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, підозрюваний може переховуватись органів досудового розслідування та суду у подальшому.
Вказана позиція узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», згідно з яким суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Зокрема, таку правову позицію Європейський суд з прав людини виклав в п. 79 рішення у справі «Харченко проти України від 10 лютого 2011 року.
Крім того, стороною обвинувачення підтверджений ризик незаконного впливу на потерпілого у цьому кримінальному провадженні, оскільки дійсно підозрюваний може здійснювати тиск на потерпілого, будучи повідомленим про місце його проживання, проживає поруч з міцем мешкання потерпілого та будучи знайомим з ним. Крім того, ОСОБА_5 може впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки йому також відомі їх анкетні дані, адреси проживання, оскільки з одним із них останній спільно проживає, деякі приходяться йому знайомими, а свідок ОСОБА_8 є його дружиною.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний є військовослужбовцем, який самовільно залишив військову частину, а також тим, що у випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу, через виниклу подію, у результаті можливого впливу на ОСОБА_8 та інших членів її сім`ї може призвести до фізичного впливу, тобто до вчинення інших злочинів проти здоров`я.
З огляду на викладене, при розгляді даного клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що заявлені ризики, передбачені п.п. 1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, є підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:
- при обранні особистого зобов`язання, на підозрюваного покладаються певні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, які на думку слідства будуть не достатні для його контролю та не зможуть забезпечити реальне запобігання спробам вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
-домашній арешт неможливо застосувати, оскільки підозрюваний фактично проживає разом зі свідком та може здійснювати на нього тиск та вплив;
- осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання ОСОБА_5 своїх процесуальних обов`язків в якості підозрюваного, досудовим розслідуванням не встановлено, що унеможливлює застосування до останнього запобіжного заходу у виді особистої поруки.
Тому, застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою відповідає нормам національного та міжнародного законодавства.
Суд не може погодитись з доводами захисника, який зазначив, що ОСОБА_5 має стійкі соціальні зв`язки, а саме одружений та має на утриманні дітей і тому відносно нього слід застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, оскільки як зазначено вище, дружина підозрюваного ОСОБА_8 є прямим свідком скоєного злочину на яку може бути здійснено вплив.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 є доведеним і обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.
Згідно п.2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Вирішуючи питання можливості обрання альтернативного заходу забезпечення кримінального провадження, суд враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину який спричинив загибель людини, тому суд вважає можливим не визначати розмір застави, відповідно до п.2 ч. 4 ст.183 КПК України.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши долучені до клопотання додатки, слідчий суддя дійшов висновку, що є достатні підстави для задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам, про що свідчать зазначені вище обставини.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 184, 194, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -УXВАЛИВ:
Клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» на строк 60 діб по 16.05.2024 року включно, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження №12024082050000564 від 17.03.2024 року.
Ухвала слідчого-судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили але не зупиняє її виконання.
Оголошення повного тексту ухвали 20 березня 2024 року о 09 год. 00 хв.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суд | Ленінський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 19.03.2024 |
Оприлюднено | 20.03.2024 |
Номер документу | 117747264 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Кримінальне
Ленінський районний суд м. Запоріжжя
Баруліна Т. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні