Постанова

від 12.03.2024 по справі 916/774/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/774/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання Іскендерова К.О.,

за участю представників учасників справи:

від прокуратури Євглевський А.В.,

від Управління водного господарства не з`явився,

від Південного офісу Держаудитслужби не з`явився,

від ТОВ «ООЕК» - Підкова Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.10.2023, постановлену суддею Погребною К.Ф., м. Одеса, повний текст складено 16.10.2023

у справі № 916/774/23

за позовом: Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Білгород-Дністровського міжрайонного управління водного господарства,

2. Південного офісу Держаудитслужби,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія»

про: визнання недійсними додаткових угод та стягнення 1362098,12 грн,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року Заступник керівник Одеської обласної прокуратури (далі прокурор) в інтересах держави в особі Білгород-Дністровського міжрайонного управління водного господарства (далі Управління водного господарства) та Південного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (далі ТОВ «ООЕК»), в якому просив суд визнати недійсними укладені між Управлінням водного господарства та ТОВ «ООЕК» додаткові угоди від 26.08.2021 № 2, від 28.08.2021 № 3, від 25.11.2021 № 4, від 26.11.2021 № 5, від 29.11.2021 № 6, від 28.02.2022 № 10 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника від 28.05.2021 № 67, а також стягнути з ТОВ «ООЕК» на користь Управління водного господарства 1362098,12 грн надмірно сплачених коштів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.10.2023 у справі № 916/774/23 позов прокурора залишено без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Залишаючи без розгляду позов прокурора в особі Управління водного господарства, суд першої інстанції, врахувавши висновки, викладені у поставні Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, зазначив, що останнє виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах, що виключає можливість звернення прокурора із позовом в інтересах держави в особі Управління водного господарства.

Залишаючи без розгляду позов прокурора в особі Південного офісу Держаудитслужби, суд першої інстанції зазначив, що на момент подання прокурором позову, Південним офісом Держаудитслужби, як компетентним орган вже була призначена та проводилась перевірка по фактам порушення законодавства, виявлених прокурором та зазначених ним у листі від 07.09.2022 № 12-906ВИХ-22, за наслідками якої, зокрема, було проінформовано Управління водного господарства, отже в діях Південного офісу Держаудитслужби, як компетентного органу, відсутні ознаки бездіяльність, на які посилається прокурор як підстави для представництва інтересів держави.

Не погодившись з ухвалою суду в частині залишення без розгляду позову в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, прокурор подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в цій частині, а справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги прокурор зазначає наступне.

З метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді Одеською обласною прокуратурою скеровано до Південного офісу Держаудитслужби лист від 07.09.2022 № 12-906вих-22, яким останнього повідомлено про виявлені правопорушення і одночасно запропоновано повідомити прокуратуру, чи планується в подальшому вжиття заходів (та яких саме) з метою усунення порушень інтересів держави. Одночасно роз`яснено, що у разі невжиття таких заходів, у прокурора виникнуть підстави, передбачені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» для звернення до суду з позовом в інтересах Південного офісу Держаудитслужби.

На вказаний запит Південний офіс Держаудитслужби листом від 16.09.2022 №151507-17/2654-2022 повідомив, що викладені у листі обласної прокуратури факти в межах повноважень будуть враховані Південний офісом Держаудитслужби під час планування державного фінансового контролю у замовників.

За таких обставин, у обласної прокуратури при отриманні відповіді з Південного офісу Держаудитслужби про «врахування таких фактів під час планування державного фінансового контролю у замовників» виникли об`єктивні та беззаперечні підстави вважати, що вказаний суб`єкт владних повноважень неналежним чином здійснює функції із захисту інтересів держави.

Південниим офісом Держаудитслужби ні на запит обласної прокуратури від 07.09.2022 № 12-906вих-22, ні в подальшому не повідомлено про те, що ним планується вжиття заходів щодо захисту інтересів держави шляхом проведення ревізії Управління водного господарства.

Більш того, обласною прокуратурою 27.01.2023 за № 12-183вих-23 повідомлено Південний офіс Держаудитслужби про підготовку вказаної позовної заяви, яка найближчим часом буде направлена до Господарського суду Одеської області, проте про факт проведення ревізії обласній прокуратурі стало відомо лише під час розгляду справи.

Таким чином, Південний офіс Держаудитслужби був обізнаний про необхідність захисту інтересів держави та мав відповідні повноваження для їх захисту, проте таких заходів не вжив, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом в інтересах держави в особі зазначеного уповноваженого органу.

Окремо прокурор звертає увагу, що Південним офісом Держаудитслужби на адресу Управління водного господарства направлено вимогу щодо усунення виявлених порушень, строк виконання якої визначено до 25.04.2023. Проте, з 25.04.2023 та до теперішнього часу ні Управлінням водного господарства, ні Південниим офісом Держаудитслужби не пред`явлено до суду відповідної позовної заяви.

Відтак, до теперішнього часу Південним офісом Держаудитслужби не вжито належних заходів для захисту інтересів держави, а проведення перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Білгород-Дністровського міжрайонного управління водного господарства ніяким чином не призвело до визнання недійсними додаткових угоди та стягнення коштів.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали даної справи, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження справи з суду першої інстанції.

19.12.2023 матеріали даної справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.10.2023 у справі № 916/774/23 залишено без руху, встановлено скаржнику 10-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення відповідних недоліків,

Від прокуратури надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 за апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, встановлено іншим учасникам справи строк до 31.01.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами його направлення іншим учасникам справи) та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.

31.01.2024 від ТОВ «ООЕК» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про її безпідставність та необґрунтованість, зокрема, що прокурором не надано доказів направлення на адресу Південного офісу Держаудитслужби повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а також доказів отримання такого листа адресатом, в той час як лист від 07.09.2022 № 12-906вих-22 таким повідомлення не є. Південний офіс Держаудитслужби не є належним позивачем у даній справі. Прокурор звернувся до суду з даним позовом в період проведення Південними офісом Держаудитслужби ревізії діяльності Управління водного господарства. Тобто прокурором не надано можливість Південному офісу Держаудитслужби, як уповноваженому органу державного фінансового контролю, відреагувати на порушення інтересів держави, якщо такі мали місце, а отже пред`явлення прокурором позову в інтересах держави в особі Південниого офісу Держаудитслужби є передчасним.

Будь-яких інших заяви чи клопотань від учасників справи не надходило.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 справу № 916/774/23 призначено до розгляду на 06.03.2024 о 14:15 год.

В судове засідання 12.03.2024 з`явився прокурор, а також представник відповідача.

Прокурор просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.10.2023 в частині залишення без розгляду позову в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, а справу № 916/774/23 направити в суд першої інстанції для продовження розгляду.

Представник відповідача заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду без змін.

Представники Південного офісу Держаудитслужби та Управління водного господарства в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, у зв`язку з чим колегія суддів, керуючись ч. 12 ст. 270 ГПК України, дійшла висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності.

Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів оскарження ухвали, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи приписи вищевказаної норми, а також доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів у даному випадку переглядає ухвалу суду першої інстанції, якою залишено без розгляду позов прокурора в інтересах держави лише в особі Південного офісу Держаудитслужби.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України (частини 1, 4 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Статтею 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (частини перша та друга статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні»).

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні»).

Відповідно до пунктів 8, 10 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі Положення), визначено, що, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 цього Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Наказом Держаудитслужби України від 02.06.2016 № 23 затверджено Положення про Південний офіс Держаудитслужби, згідно п. 3 якого основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Миколаївської, Одеської, Херсонської областей, а також на території інших областей за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників, Автономної Республіки Крим та в місті Севастополі.

Повноваження Південного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом, кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.

З урахуванням наведеного, Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель. Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, у постановах Верховного Суду від 05.08.2021 у справі №911/1236/20, від 10.02.2022 у справі №927/284/21, від 31.05.2022 у справі №927/515/21.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів держави, прокурор зазначив, що Південний офіс Держаудитслужби, отримавши інформацію про наявність відповідних порушень при укладенні додаткових угод до договору, не був позбавлений можливості здійснити перевірку закупівель щодо укладеного між Управлінням водного господарства та ТОВ «ООЕК» договору та додаткових угод до нього. У разі виявлення відповідних порушень Південний офіс Держаудитслужби міг звернутись до суду з позовом до ТОВ «ООЕК» щодо усунення допущених порушень, у тому числі щодо визнання додаткових угод до договору недійсними, стягнення коштів. Проте, зазначеним суб`єктом ладних повноважень не вжито таких заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст.. 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Так, в матеріалах цієї справи міститься лист прокурора від 07.09.2022 № 12-906вих-22, адресований Південному офісу Держаудитслужби, яким останнього повідомлено про виявлені правопорушення і одночасно запропоновано повідомити прокуратуру, чи планується в подальшому вжиття заходів (та яких саме) з метою усунення порушень інтересів держави. Роз`яснено, що у разі невжиття таких заходів, у прокурора виникнуть підстави, передбачені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» для звернення до суду з позовом в інтересах Південного офісу Держаудитслужби.

На вказаний запит Південний офіс Держаудитслужби листом від 16.09.2022 №151507-17/2654-2022 зазначив, що:

- факти, викладені в листі від 07.09.2022 № 12-906вих-22, більш ефективніше можуть бути перевірені під час проведення заходів державного фінансового контролю безпосередньо за місцем знаходження замовників, у тому числі щодо документального підтвердження наявності підстав для укладення додаткових угод до договорів про закупівлю та фактичного їх виконання;

- Південним офісом Держаудитслужби не проводилась перевірка фактів, викладених у листі від 07.09.2022 № 12-906вих-22, щодо процедури закупівлі, та, відповідно, не вживались заходи щодо оскарження вказаних додаткових угод та стягнення надмірно сплачених коштів;

- викладені у листі від 07.09.2022 № 12-906вих-22 факти в межах повноважень будуть враховані Південний офісом Держаудитслужби під час планування державного фінансового контролю у замовників.

В матеріалах цієї справи міститься витяг з Акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Білгород-Дністровського міжрайонного управління водного господарства за період 01.01.2019 по 31.12.2022 (від 21.03.2023 № 07-11/09), з якого вбачається, зокрема, що:

- ревізію включено до плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби відповідно до звернення Одеської обласної прокуратури від 07.09.2022 № 12-906вих-22;

- ревізію проведено з 06.02.2023 по 17.03.2023 (21 робочий день із зупиненням з 21.02.2023 по 05.03.2023 включно), у відповідності до питань програми ревізії.

Також в матеріалах цієї справи міститься Вимога Південного офісу Держаудитслужби щодо усунення виявлених порушень від 24.03.2023 за № 151507-14/1488-2023, адресована Білгород-Дністровського міжрайонного управління водного господарства, строк виконання якої визначено до 25.04.2023.

Колегія суддів зазначає, що відповідь Південного офісу Держаудитслужби, викладена у вищевказаному листі від 16.09.2022 №151507-17/2654-2022 (на лист прокурора від 07.09.2022 № 12-906вих-22) не може кваліфікуватись як бездіяльність Південного офісу Держаудитслужби та (або) свідчити про неналежне здійснення ним функцій із захисту інтересів держави. Навпаки, Південним офісом Держаудитслужби було вказано, що викладені у листі від 07.09.2022 № 12-906вих-22 факти в межах повноважень будуть враховані Південний офісом Держаудитслужби під час планування державного фінансового контролю у замовників, що і було в подальшому здійснено, підтвердженням чого є вищезазначений акт ревізії від 21.03.2023 № 07-11/09, яка, як вже зазначалось, була включена до плану проведення відповідних заходів саме відповідно до звернення прокуратури від 07.09.2022 № 12-906вих-22.

В свою чергу прокурор, отримавши від Південного офісу Держаудитслужби лист від 16.09.2022 №151507-17/2654-2022, в подальшому не цікавився про стан проведення заходів державного фінансового контролю, в той час як обов`язок обґрунтування та доведення підстав для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу, покладено саме на прокурора.

З даним позовом в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, прокурор звернувся 20.02.2023, тобто в період, коли Південним офісом Держаудитслужби проводилась ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління водного господарства.

Щодо посилання скаржника на те, що обласною прокуратурою 27.01.2023 повідомлено Південний офіс Держаудитслужби про підготовку позовної заяви, яка найближчим часом буде направлена до Господарського суду Одеської області, колегія суддів зазначає, що відповідне повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» за № 12-183вих-23 хоча і датоване 27.01.2023, проте до нього не надано жодних доказів направлення адресату саме в цей період. Натомість, як вбачається з матеріалів справи, відповідне повідомлення було направлено Південному офісу Держаудитслужби одночасно з позовною заявою, про що свідчить відповідний опис вкладення до позовної заяви (а.с50 т.1).

Також колегія суддів відхиляє доводи скаржника на те, що з 25.04.2023 та до теперішнього часу ні Управлінням водного господарства, ні Південниим офісом Держаудитслужби не пред`явлено до суду відповідної позовної заяви, оскільки, як вже зазначалось, прокурор звернувся до суду з даним позовом 20.02.2023, тобто станом на 25.04.2023 (кінцевий строк виконання вимоги Південного офісу Держаудитслужби) вже було відкрито провадження у даній справі, в той час як згідно з п. 3 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях Південного офісу Держаудитслужби, як компетентного органу, ознак бездіяльності, що має наслідком залишення позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, без розгляду відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Ухвала Господарського суду Одеської області від 09.10.2023 у справі № 916/774/23 (в оскаржуваній частині) відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, отже не можуть бути підставою для її задоволення.

Керуючись статтями 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.10.2023 у справі № 916/774/23 - без змін.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 18.03.2024.

Головуючий суддя Н.С. Богацька

суддіГ.І. Діброва

Н.М. Принцевська