Постанова

від 18.03.2024 по справі 916/4233/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/4233/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.,

суддів: Діброви Г.І., Разюк Г.П.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оском Плюс»

на рішення Господарського суду Одеської області від 18.12.2023, ухвалене суддею Мостепаненко Ю.І., м. Одеса

у справі № 916/4233/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оском Плюс»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Опт»

про стягнення 209095,57 грн,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оском Плюс» (далі ТОВ «Оском Плюс») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Опт» (далі ТОВ «Строй Опт»), в якому (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (від 13.10.2023 за вх №36241/23)) просило суд стягнути з останнього 209095,57 грн, з яких: 152208,78 грн основної заборгованості; 47634,87 грн інфляційних витрат; 9251,92 грн 3% річних.

Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за укладеним між сторонами договором поставки від 13.08.2020 за № 1249 (далі договір поставки) в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого позивачем товару.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.12.2023 у справі №916/4233/23 позов ТОВ «Оском Плюс» задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Строй Опт» на його користь 152208,78 грн основної заборгованості та 2283,13 грн витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог (щодо стягнення 47634,87 грн інфляційних витрат та 9251,92 грн 3% річних) відмовлено.

Задовольняючи позов в частині стягнення суми основного боргу, місцевий господарський суд виходи з його обґрунтованості та доведеності.

Водночас, відмовляючи у задоволенні позовних вимог стягнути 47634,87 грн інфляційних витрат та 9251,92 грн 3% річних, суд першої інстанції зазначив, що у договорі поставки не був встановлений термін виконання відповідачем обов`язку щодо оплати товару, а тому останньою датою, згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, щодо оплати відповідачем товару за видатковими накладними є 02.10.2023, відповідно, у позивача виникло право на нарахування відповідачу 3% річних та інфляційних нарахувань з 03.10.2023. Між тим, з наданих позивачем розрахунків вбачається, що вказані суми нараховані за періоди: з 17.02.2022 по 25.09.2023 та з 01.03.2022 по 31.08.2023, що виключає можливість застосування до відповідача такої міри відповідальності, як нарахування річних та інфляційних втрат за заявлені позивачем періоди нарахування.

Не погодившись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позову, позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення в цій частині, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що оскільки сторонами договору поставки не був встановлений строк оплати відповідачем товару, суд першої інстанції мав застосувати до спірних правовідносин положення ч. 1 ст. 692 ЦК України щодо обов`язку відповідач оплатити товар з моменту його отримання.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Діброви Г.І., Разюк Г.П.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів з Господарського суду Одеської області.

17.01.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 за апеляційною скаргою ТОВ «Оском Плюс» на рішення Господарського суду Одеської області від 18.12.2023 у справі №916/4233/23 відкрито апеляційне провадження, вирішено здійснювати її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, встановлено відповідачу строк до 05.02.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.

За проміжок часу з 22.01.2024 по 05.02.2024 будь-яких заяви чи клопотань від учасників справи не надходило.

Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи приписи вищевказаної норми, а також доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів у даному випадку переглядає рішення Господарського суду Одеської області від 18.12.2023 у справі №916/4233/23 лише в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідача 47634,87 грн інфляційних витрат та 9251,92 грн 3% річних.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 13.08.2020 між ТОВ «Оском Плюс» (Постачальник) та ТОВ «Строй Опт» (Покупець) укладено договір поставки № 1249 (з урахуванням протоколу розбіжностей) відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і сплатити «товар» на умовах, визначених цим договором.

Найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна та загальна вартість товару, строки поставки узгоджуються сторонами окремо. Підставою для бухгалтерського обліку господарської операції з поставки товару є первинний документ, а саме видаткова накладна. Сторони домовились, що первинний документ підтверджує здійснення господарської операції (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 2.5 договору базис поставки за цим договором визначається сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору поставки. Поставка продукції здійснюється на умовах DDP склад покупця, за рахунок та транспортом постачальника.

Прийняття товару за асортиментом, кількістю і якістю відбувається покупцем згідно з супроводжувальними документами (видаткові накладні, а також документи, що засвідчують якість товару) на момент одержання товару від постачальника. Оригінали супроводжувальних документів постачальник передає покупцю разом із товаром (пункт 3.1 договору).

Відповідно п. 3.7 договору (в редакції протоколу розбіжностей) у випадку, коли частина товару не була реалізована протягом 90 днів з моменту початку сезону продажів даних видів продукції, Покупець має право повернути його або залишити вказаний товар на місцях реалізації (або складі) для збереження до настання наступного сезону реалізації даних видів товарів. У разі повернення товару, Постачальник зобов`язаний протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту пред`явлення Покупцем письмової вимоги, прийняти цей товар та/або замінити його. Постачальник зобов`язаний прийняти такий товар з одночасним оформленням відповідних товарно-супровідних документів.

Обов`язок Постачальника по передачі товару вважається виконаним в момент передачі товару Покупцю, який визначається датою накладної (пункт 4.1 договору).

Право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі або пошкодження Товару, переходить до Покупця з моменту одержання товару, що підтверджується підписами на видатковій накладній (пункт 4.2 договору).

Згідно п. 7.1 договору ціна товару, що передається за договором, встановлюється у національній валюті України та визначається згідно специфікації (видаткової накладної) Постачальника. Загальна вартість кожної партії товару вказується в видаткових накладних Постачальником.

Відповідно до п. 7.3 договору Покупець зобов`язаний оплачувати реалізований ним товар щотижня.

Пунктом 7.6 договору передбачено, що датою оплати вважається дата надходження коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або інший рахунок, вказаний Постачальником.

Також, 13.08.2020 між ТОВ «Оском Плюс» (Виконавець) та ТОВ «Строй Опт» (Замовник) укладено договір про надання послуг з централізованої поставки товару № 1255, відповідно до п. 1.1 якого Виконавець зобов`язався надати послуги, спрямовані на подальшу реалізацію Виконавцем товару, поставленого Замовником відповідно договору поставки № 1249 від 13.08.2020, а Замовник зобов`язався прийняти та оплатити надані послуги у порядку та строки визначені договором.

Згідно п. 1.2.1 договору від 13.08.2020 № 1255 Виконавець надає послугу, зокрема, організовує подальшу централізовану доставку товару, отриманого від Замовника за договором поставки, до мереж магазинів покупців, інших місць продажу, потенційним покупцям товару.

На виконання умов договору поставки, позивачем в період з 19.10.2020 по 23.03.2021 поставлено відповідачу товар на загальну суму 302163,18 грн, про що свідчать наступні видаткові накладні:

1) від 19.10.2020 № 54 на загальну суму 109620 грн (а.с.14);

2) від 01.12.2020 № 126 на загальну суму 95166 грн (а.с.17);

3) від 23.03.2021 № 10 на загальну суму 97377,18 грн (а.с.21).

Згідно наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат (а.с.67-69):

1) нарахування інфляційних втрат за видатковою накладною від 19.10.2020 № 54 не здійснювалися;

2) за видатковою накладною від 01.12.2020 № 126, на суму боргу у розмірі 54831,60 грн, за період з 01.03.2022 по 31.08.2023, інфляційній втрати складають 14301,54 грн;

3) за видатковою накладною від 23.03.2021 № 10, на суму боргу у розмірі 97377,18 грн, за період з 01.07.2021 по 31.08.2023, інфляційній втрати складають 33333,33 грн;

Згідно наданого позивачем розрахунку 3% річних (а.с.70-72):

1) нарахування 3% річних за видатковою накладною від 19.10.2020 № 54 не здійснювалися;

2) за видатковою накладною від 01.12.2020 № 126, на суму боргу у розмірі 54831,60 грн, за період з 17.02.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 25.09.2023, 3% річних складають 2640,93 грн;

3) за видатковою накладною від 23.03.2021 № 10, на суму боргу у розмірі 97377,18 грн, за період з 22.06.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 25.09.2023, 3% річних складають 6610,99 грн.

Як вже зазначалось, відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «Оском Плюс» про стягнення з ТОВ «Строй Опт» 47634,87 грн інфляційних витрат та 9251,92 грн 3% річних, суд першої інстанції, керуючись приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, зазначив, що оскільки сторонами договору поставки не був встановлений строк оплати відповідачем товару, а з позовом ТОВ «Оском Плюс» звернулось до суду 25.09.2023, то в даному випадку відповідач повинен був здійснити оплату заборгованості за отриманий товар за спірними видатковими накладними у строк до 02.10.2023 (включно), тобто у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги (позовної заяви).

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до усталеної судової практики зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар.

Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі - продажу не встановлено інший строк оплати. Відтак обов`язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи ст. 692 ЦК України) виникає з моменту його прийняття.

Враховуючи, що в договорі поставки не встановлено інший строк оплати, то у такому разі строк виплати визначається ч. 1 ст. 692 ЦК України, що виключає застосування до спірних правовідносин положень ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.12.2021 у справі № 922/3274/20.

За таких підстав, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про обов`язок відповідача сплатити заборгованості за отриманий товар до 02.10.2023 (включно), тобто у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги (позовної заяви).

У даному випадку у відповідача виник обов`язок з оплати товару з моменту його отримання, незалежно від того, чи пред`явив йому позивач пов`язану з цим вимогу.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат (а.с.67-69) та 3% річних (а.с.70-72), колегія суддів зазначає про їх правильність та обґрунтованість.

При цьому, жодних заперечень саме щодо арифметичної правильності заявлених до стягнення сум заперечення відповідача не містили.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підстави для часткового скасування судового рішення визначені статтею 277 ГПК України, відповідно до якої такими підставами є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, прийняття в цій частині нового рішення про задоволення позову та зміни рішення суду в частині розподілу судових витрат. В іншій частині (задоволення позову про стягнення основного боргу) рішення суду першої інстанції залишається без змін.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача

Керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оском Плюс» задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 18.12.2023 у справі №916/4233/23 в частині відмови у задоволенні позову скасувати, ухвалити нове рішення в цій частині про задоволення позову, змінити рішення суду в частині розподілу судових витрат.

В решті рішення Господарського суду Одеської області від 18.12.2023 у справі №916/4233/23 залишити без змін, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Опт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оском Плюс» 209095,57 грн, з яких: 152208,78 грн основної заборгованості; 47634,87 грн інфляційних витрат; 9251,92 грн 3% річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Опт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оском Плюс» 3136,43 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Опт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оском Плюс» 4026 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддяН.С. Богацька

суддіГ.І. Діброва

Г.П. Разюк