Постанова

від 18.03.2024 по справі 923/757/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 рокум. ОдесаСправа № 923/757/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Разюк Г.П.

секретар судового засідання: Соловйова Д.В.

за участю представників учасників справи:

від прокуратури Волкова Н.М., за посвідченням;

від Каланчацької селищної ради Херсонської області, Херсонська обл., Садовський р-н, смт.Каланчак не з`явився;

від Фермерського господарства "Роздольне 2019", м. Черкаси адвокат Ковальчук І.М., на підставі ордера;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Оіл Трейд", м. Київ - не з`явився;

від Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чулієва Атаджана Абдуназаровича, м. Київ - не з`явився;

від Державного підприємства "Сетам", м. Київ - не з`явився;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонтрансоіл", м. Херсон - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Херсонської обласної прокуратури, м. Херсон

на рішення Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 року, м. Одеса, суддя першої інстанції Нікітенко С.В., повний текст рішення складено та підписано 22.12.2023 року

у справі №923/757/21

за позовом: Виконувача обов`язків керівника Скадовської окружної прокуратури Херсонської області, Херсонської обл., м. Скадовськ в інтересах держави в особі: Каланчацької селищної ради Херсонської області, Херсонська обл., Садовський р-н, смт.Каланчак

до відповідача: Фермерського господарства "Роздольне 2019", м. Черкаси

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Оіл Трейд", м. Київ

2) Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чулієва Атаджана Абдуназаровича, м.Київ

3) Державного підприємства "Сетам", м. Київ

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонтрансоіл", м. Херсон

про визнання недійсними прилюдних електронних торгів та акту про проведені електронні торги від 27.02.2020 року, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди з одночасним припиненням права оренди на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

У червні 2021 року Виконувач обов`язків керівника Скадовської окружної прокуратури Херсонської області, м. Скадовськ в інтересах держави в особі Каланчацької селищної ради Херсонської області, Садовський р-н, смт. Каланчак звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Фермерського господарства "Роздольне 2019", м. Черкаси, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного виконавця Чулієва Атаджана Абдуназаровича, Державного підприємства "Сетам", Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонтрансоіл", у якому просив суд:

- Визнати недійсними прилюдні електронні торги, результати яких оформлені протоколом № 466515 від 19.02.2020 року в частині реалізації прав на земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної форми власності загальною площею 50 га, кадастровий номер 6523285500:02:001:0043, вартістю 953 281 грн. 08 коп., яка розташована в адміністративно-територіальних межах Каланчацької селищної ради Херсонської області;

- Визнати недійсним Акт про проведені електронні торги від 27.02.2020 року, який складений та затверджений Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва в частині реалізації прав на земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної форми власності за кадастровим номером 6523285500:02:001:0043, яка розташована в адміністративно-територіальних межах Каланчацької селищної ради Херсонської області;

- Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди з одночасним припиненням права оренди на земельну ділянку площею 50 га, кадастровий номер 6523285500:02:001:0043 за Фермерським господарством «Роздольне 2019» (код ЄДРПОУ 43462895);

- Зобов`язати Фермерське господарство «Роздольне 2019» (код ЄДРПОУ 43462895) повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної форми власності загальною площею 50 га, кадастровий номер 6523285500:02:001:0043, вартістю 953281 грн. 08 коп., яка розташована в адміністративно-територіальних межах Каланчацької селищної ради Херсонської області у розпорядження держави в особі Каланчацької селищної ради Херсонської області (код ЄДРПОУ 04401003);

- Вирішити питання про розподіл судових витрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор, посилаючись на підставність представництва ним інтересів держави в особі Каланчацької селищної ради Херсонської області, зазначив, що проведення електронних торгів та Акт приватного виконавця про проведення таких торгів від 27.02.2020 року в частині реалізації прав на земельну ділянку, яка є предметом вимог у цьому позові, порушують права та інтереси власника земельної ділянки з кадастровим номером 6523285500:02:001:0043 - Каланчацької селищної ради Херсонської області та мають бути визнані недійсними, з огляду на що та зважаючи на те, що Акт прийнято з порушенням законодавства та передано спірну земельну ділянку на умовах оренди відповідачу - Фермерському господарству «Роздольне 2019» незаконно, запис у Державному реєстрі речових прав про реєстрацію права оренди на земельну ділянку має бути скасований, а відповідач зобов`язаний повернути вказану земельну ділянку у розпорядження власника.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 року у справі №923/757/21 (суддя Нікітенко С.В.) у позовних вимогах прокурора відмовлено у повному обсязі.

Відмовляючи прокурору у задоволенні його позовних вимог, суд першої інстанції виснував про те, що оскаржуючи прилюдні електронні торги, результати яких оформлені протоколом проведення електронних торгів № 466515 від 19.02.2020 року, який вичерпав свою дію, оскільки після його прийняття виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, підписання Акту про проведені електронні торги), прокурор не забезпечить належне поновлення порушених прав позивача у даній справі, оскільки протокол проведення електронних торгів № 466515 від 19.02.2020 року не є правочином. При цьому, місцевий господарський суд наголосив, що якщо торги завершуються оформленням Акту про проведені електронні торги, який є документом, що підтверджує виникнення відповідного речового права (права оренди) на майно, то оскаржити можна Акт про проведені електронні торги, а вимоги про визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів не є належним та ефективним способом захисту.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що не підлягає задоволенню вимога прокурора про визнання недійсними прилюдних електронних торгів, результати яких оформлені протоколом проведення електронних торгів № 466515 від 19.02.2020 року.

Щодо вимоги прокурора про визнання недійсним Акту про проведені електронні торги від 27.02.2020 року, місцевий господарський суд, зазначаючи, що правова природа продажу майна з публічних торгів, які завершуються оформленням Акту про проведені електронні торги дають підстави для можливості визнання такого Акту недійсним за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема, на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину, як такого, що не відповідає вимогам закону, дійшов висновку про те, що Приватний виконавець Чулієв А.А. не мав права накладати арешт на право оренди земельної ділянки боржника орендаря (не власника земельної ділянки) та застосовувати такий захід примусового виконання рішень, як звернення стягнення на право оренди земельної ділянки шляхом проведення електронних торгів, оскільки під час виконання рішення суду арештованими та реалізованими можуть бути лише ті майнові права, що належать боржнику, з огляду на що вимога прокурора про визнання недійсним Акту про проведені електронні торги від 27.02.2020 року є доведеною і обґрунтованою.

Водночас, Господарський суд Одеської області виснував, що з урахуванням принципу обов`язкового застосування наслідків визнання спірного правочину недійсним двосторонньої реституції, позовна вимога про визнання виконаного правочину недійсним, тобто, Акту про проведені електронні торги від 27.02.2020 року може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про повернення земельної ділянки попередньому орендарю, а не фактичному власнику, як у даному випадку.

При цьому, суд вказав, що він не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно абз. 2 ч. 5 ст. 215 Цивільного кодексу України таке право є у суду лише щодо нікчемних правочинів.

Щодо решти позовних вимог, заявлених прокурором у позові, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вони не підлягають задоволенню, оскільки задоволення цих вимог не призведе до належного застосування наслідків недійсності правочину.

Відтак, за висновками суду першої інстанції, позов Виконувача обов`язків керівника Скадовської окружної прокуратури Херсонської області має бути залишеним без задоволення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Керівник Херсонської обласної прокуратури, м. Херсон з рішенням суду першої інстанції не погодився, тому звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив суд рішення Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 року у справі № 923/757/21 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов Виконувача обов`язків керівника Скадовської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Каланчацької селищної ради Херсонської області до Фермерського господарства "Роздольне 2019», вирішити питання про розподіл судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, прокурор, посилаючись на встановлені судом фактичні обставини справи, в апеляційній скарзі вказав, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що Приватний виконавець Чулієв А.А. не мав права накладати арешт на право оренди земельної ділянки боржника орендаря (не власника земельної ділянки) та застосовувати такий захід примусового виконання рішень, як звернення стягнення на право оренди земельної ділянки шляхом проведення електронних торгів, оскільки під час виконання рішення суду арештованими та реалізованими можуть бути лише ті майнові права, що належать боржнику.

Водночас, прокурор вважає, що помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що позовна вимога прокурора про оскарження протоколу № 466515 від 19.02.2020 року не забезпечить належне поновлення прав позивача.

Посилаючись на низку правових позицій Верховного Суду в аналогічних справах, прокурор зауважив, що у справі № 923/757/21 він звернувся саме з вимогою про визнання недійсними прилюдних електронних торгів, результати яких оформлено протоколом № 466515 від 19.02.2020 року в частині реалізації прав на земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності загальною площею 50 га, а не самого протоколу, як документа, який засвідчує вчинення цього правочину.

Також, на переконання прокурора, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позовна вимога про визнання виконаного правочину недійсним, тобто Акта про проведені електронні торги від 27.02.2020 року, може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про повернення її попередньому орендарю, оскільки у разі наявності підстав для визнання публічних торгів недійсними у первісний стан шляхом реституції повертаються сторони договору - організатор торгів та їх переможець.

Відтак, за доводами прокурора, за наслідками визнання правочину, який укладено з порушенням примусового виконання рішень (як правильно встановлено судом, було протиправно звернуто стягнення на право оренди земельної ділянки боржника орендаря, який не є власником земельної ділянки), неможливо застосувати двосторонню реституцію, оскільки наслідком цього буде повернення земельної ділянки Приватному виконавцю, а не Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро Ойл Трейд». Саме з цих підстав прокурор звернувся з позовними вимогами щодо скасування рішення державного реєстратора та повернення майна (земельної ділянки) дійсному власнику - Каланчацькій селищній раді.

Разом з цим, надаючи оцінку висновку місцевого господарського суду щодо неможливості скасування державної реєстрації, прокурор зазначив, що звертаючись з такою позовною вимогою про скасування державної реєстрації права оренди за відповідачем, та враховуючи, що право оренди земельної ділянки площею 50 га відповідачем отримано незаконно, скасування такої державної реєстрації призведе до фактичного відновлення становища, яке існувало до порушення, оскільки відомості Державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки зацікавленою особою не доведено протилежне.

Підсумовуючи наведене, прокурор вважає, що оскільки право користування спірною земельною ділянкою Фермерським господарством «Роздольне 2019» набуто без належних на те законних підстав, без дотримання визначеної земельним законодавством України процедури, то правові підстави збереження цього майна, а саме, земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної форми власності площею 50,000 га у Фермерського господарства «Роздольне 2019» відсутні, тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Херсонської обласної прокуратури, м. Херсон на рішення Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 року у справі №923/757/21, справу призначено до судового розгляду.

01.03.2024 року через підсистему «Електронний суд» до Південно-західного апеляційного суду від Фермерського господарства «Роздольне 2019» надійшов відзив (вх. №134/24/Д3), у якому відповідач просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Відзив судовою колегією долучено до матеріалів господарської справи.

Зокрема, за доводами відзиву на апеляційну скаргу, відповідач наголосив, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов правильного висновку, що з урахуванням обставин цієї справи, позовна вимога про визнання виконаного правочину недійсним, тобто Акта про проведені електронні торги від 27.02.2020 року, може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про повернення земельної ділянки попередньому орендарю.

При цьому, на переконання відповідача, прокурор, нехтуючи подальшою долею учасників справи, зокрема, не зважаючи на те, чи не буде надмірного тягаря у добросовісного набувача права оренди (право оренди набуте оплатно), якого буде зобов`язано повернути земельну ділянку, не запропонував такому добросовісному набувачу права оренди жодної компенсації.

Разом з цим, Фермерське господарство зазначило у відзиві про те, що у даному разі прокурором не дотримано процесуального порядку звернення до суду, передбаченого профільним Законом України «Про прокуратуру», а судом при відкритті провадження по справі не враховано відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Каланчацької селищної ради під час розгляду справи по суті.

По суті позовних вимог, у задоволенні яких прокурору судом першої інстанції було відмовлено, відповідач вказав, що самі торги, оформлені протоколом від 19.02.2020 року № 466515, не є правочином, що виключає можливість визнання їх недійсними.

В той же час, на переконання відповідача, ураховуючи те, що Державним підприємством «Сетам» було дотримано всі вимоги Порядку проведення електронних торгів, а позивачем доказів, які б свідчили про наявність порушень, що могли вплинути саме на результати торгів під час розгляду справи судом не надано, наявні підстави вважати, що позивач не посилається на порушення процедури проведення таких електронних торгів.

Щодо вимог прокурора про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди з одночасним припиненням права оренди на земельну ділянку площею 50га, кадастровий номер 6523285500:02:001:0043 за відповідачем та про зобов`язання відповідача повернути таку земельну ділянку у розпорядження держави в особі позивача - Каланчацькій селищній раді Херсонської област, відповідач вказав, що обставини, викладені у позові, не можуть бути підставами для скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди, а тим паче, з одночасним припиненням права оренди на земельну ділянку площею 50га, кадастровий номер 6523285500:02:001:0043.

Більш того, як вважає відповідач, не зрозуміло, яким саме чином обґрунтовується вимога прокурора про повернення спірної земельної ділянки селищній раді, оскільки навіть, якщо б суд погодився з доводами позовної заяви і задовольнив би вимоги про визнання недійсними прилюдних електронних торгів, то право оренди в порядку реституції мало б повернутися до попереднього орендаря Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ОІЛ ТРЕЙД», оскільки договір оренди 2015 року не оспорюється.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзиви на апеляційну скаргу, в строк, визначений ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження у справі, не надали, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

В судовому засіданні, яке проводилось в режимі відеоконференції, прокурор та представник відповідача підтримали свої доводи та заперечення щодо апеляційної скарги з мотивів, що викладені письмово.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися, про причини неявки в судове засідання суд апеляційної інстанції не повідомили.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З урахуванням викладеного, оскільки судом апеляційної інстанції було створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, явка сторін до суду ухвалами не визнавалася обов`язковою, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, учасники справи мали можливість подати всі необхідні клопотання та заяви, висловити свої позиції щодо суті спору та вимог і доводів апеляційної скарги, а затягування строку розгляду скарги в даному випадку може призвести до порушення прав осіб, що прийняли участь в засіданні суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників третіх осіб.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Херсонської обласної прокуратури, м. Херсон не потребує задоволення, водночас рішення Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 року у справі №923/757/21 потребує зміни його мотивувальної частини з викладенням її в редакції постанови Південно-західного апеляційного господарського суду із залишенням без змін рішення суду першої інстанції в іншій частині.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

10.09.2015 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 31.07.2015 року № 21-81/39-15 „Про проведення земельних торгів у формі аукціону та переможцем земельних торгів за лотом № 84, визначеним на підставі Протоколу земельних торгів від 10.09.2015 року № 68/09/15 Товариством з обмеженою відповідальністю „Агро Оіл Трейд було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами п. 1 якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 50 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населених пунктів на території Роздольненської сільської ради Каланчацького району Херсонської області. Кадастровий номер земельної ділянки 6523285500:02:001:0043.

Договір було укладено на 7 років.

Відповідно до п. 2.6. договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2015 року становить 953 281,08 грн. і підлягає щорічній індексації.

Рішенням 45 сесії 8 скликання Каланчацької селищної ради № 1084 від 25.06.2019 року доручено селищному голові укласти додаткову угоду до вищевказаного договору оренди землі.

Додатковою угодою від 01.07.2019 року про внесення змін до договору оренди землі від 10.09.2015 року змінено пункти 2.6 та 4.1 договору, відповідно до яких нормативна грошова оцінка землі становить 785911,15 грн.; розмір річної орендної плати за земельну ділянку площею 50,0000 га, складає 47154,67 грн., що становить 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Окрім вказаного, замінено сторону договору - Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області на Каланчацьку селищну раду Херсонської області. Відомості про реєстрацію додаткової угоди внесено до Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Перед цим, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 60-р від 31.01.2018 року, вирішено питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад.

Відповідно до п. 1 наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 3384-СГ від 25.09.2018 року „Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність, передано Каланчацькій селищній об`єднаній територіальній громаді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 9350,2531 га, які розташовані на території Каланчацького району Херсонської області, згідно з переліком, у якому зазначені кадастрової номери земельних ділянок, їх місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обмеження у використанні на земельні ділянки.

Актом приймання-передавання від 26.09.2018 року земельні ділянки сільськогосподарського призначення, у тому числі і ділянку, яка є предметом вимог у вказаній позовній заяві, Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області передано у розпорядження Каланчацької селищної ради Херсонської області.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 28.03.2019 року право власності на спірну земельну ділянку за Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області припинено та, в свою чергу, здійснено реєстрацію права власності за Каланчацькою селищною радою Херсонської області.

Відповідно до даних Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі Товариство з обмеженою відповідальністю „Агро Оіл Трейд звітує до Каланчацької Державної податкової інспекції Херсонського управління ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі за земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 652385500:02:001:0043 загальною площею 50,0000 га (згідно договору оренди землі від 10.09.2015 року).

З 01.01.2020 року по 06.03.2020 року кошти за користування земельною ділянкою Товариство з обмеженою відповідальністю „Агро Оіл Трейд не сплачувало.

З листа Каланчацької селищної ради Херсонської області № 469-07-07/0/20/700-06-245 від 06.03.2020 року вбачається, що між орендарем та орендодавцем розпочата процедура досудового врегулювання спору з приводу відсутності оплати орендної плати за користування земельною ділянкою. Відомостей щодо припинення речового права оренди за Товариством з обмеженою відповідальністю „Агро Оіл Трейд дані Реєстру не містили. Крім того, здійснивши моніторинг Єдиного Державного реєстру судових рішень, не встановлено наявність судових рішень щодо дострокового розірвання договору оренди землі між Каланчацькою селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агро Оіл Трейд.

09.10.2019 року Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Чулієвим А.А. внесено відомості до Реєстру, яким встановлено обтяження, а саме, накладено арешт на право оренди за Товариством з обмеженою відповідальністю „Агро Оіл Трейд (номер запису обтяження 33607573). Підставою виникнення обтяження, за даними Реєстру, стала постанова про арешт майна боржника від 08.10.2019 року, винесена Чулієвим А.А. в рамках виконавчого провадження № 60146725.

Виконавче провадження № 60246725 відкрито на підставі наказу № 927/942/18, виданого 27.02.2019 року Господарським судом Чернігівської області, на виконання рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро Оіл Трейд на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонтрансоіл 437451 грн. 38 коп. основного боргу, 71150 грн. 39 коп. пені, 8297 грн. 3% річних та 7753 грн. 48 коп. судового збору.

В ході здійснення виконавчого провадження № 60246725 про стягнення боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Оіл Трейд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонтрансоіл», а саме: 437451 грн. 38 коп. основного боргу, 71150 грн. 39 коп. пені, 8297 грн. 00 коп. 3% річних та 7753 грн. 48 коп. судового збору, Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Чулієвим А.А., 08.10.2019 року арештовано майно боржника, а саме, право оренди на спірну земельну ділянку, що використовувалась Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Оіл Трейд».

З метою реалізації арештованого майна Державним підприємством «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, 19.02.2020 року було організовано та проведено електронні торги через вео - сайт https://setam.net.ua/, за стартовою ціною у розмірі 187721 грн. 18 коп. та складений Протокол про проведення електронних торгів № 466515, переможцем яких визначено Фермерське господарство «Роздольне 2019».

При цьому, за вказаним Протоколом організатором торгів було Державне підприємство «СЕТАМ», переможець торгів учасник №5 «Фермерське господарство «Роздольне 2019», продавець Чулієв А.А.

27.02.2020 року Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Чулієвим А.А. складено та затверджено Акт про проведення електронних торгів, на підставі якого зареєстровано право оренди на земельну ділянку за кадастровим номером 65285500:02:001:0043 загальною площею 50,000 га за Фермерським господарством «Роздольне 2019» 06.03.2020 року в Єдиному державному реєстрі.

Також в матеріалах господарської справи наявні письмові документи, що підтверджують підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Каланчацької селищної ради Херсонської області, Херсонська обл.

Інших належних та допустимих письмових доказів стосовно спірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем у даній справі, матеріали господарської справи не містять, як і не містять будь-яких інших процесуальних заяв сторін, поданих ними під час розгляду справи судом першої інстанції.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для задоволення або відмови у задоволенні позовних вимог прокурора до Фермерського господарства „Роздольне 2019 про визнання недійсними прилюдних електронних торгів, результати яких оформлені Протоколом № 466515 від 19.02.2020 року в частині реалізації прав на земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної форми власності загальною площею 50 га, кадастровий номер 6523285500:02:001:0043, вартістю 953 281 грн. 08 коп., яка розташована в адміністративно-територіальних межах Каланчацької селищної ради Херсонської області; визнання недійсним Акта про проведені електронні торги від 27.02.2020 року, який складений та затверджений приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва в частині реалізації прав на земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної форми власності за кадастровим номером 6523285500:02:001:0043; скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди з одночасним припиненням права оренди на земельну ділянку площею 50 га, кадастровий номер 6523285500:02:001:0043 за Фермерським господарством «Роздольне 2019» (код ЄДРПОУ 43462895); зобов`язання Фермерського господарства «Роздольне 2019» (код ЄДРПОУ 43462895) повернути спірну земельну ділянку Каланчацькій селищній раді Херсонської області.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених прокурором в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, але з викладенням мотивувальної частини рішення в редакції постанови суду апеляційної інстанції.

Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

За положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст. 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Так, судовою колегією у даній справі встановлено, що предметом позову у даній справі №923/757/21, що наразі переглядається апеляційним господарським судом є, зокрема, визнання недійсними прилюдних електронних торгів, результати яких оформлені Протоколом № 466515 від 19.02.2020 року в частині реалізації прав на земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної форми власності загальною площею 50 га, кадастровий номер 6523285500:02:001:0043, вартістю 953 281 грн. 08 коп., яка розташована в адміністративно-територіальних межах Каланчацької селищної ради Херсонської області. Як наслідок таких торгів - визнання недійсним Акта про проведені електронні торги від 27.02.2020 року, який складений та затверджений Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва в частині реалізації прав на земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної форми власності за кадастровим номером 6523285500:02:001:0043.

При цьому, вимоги прокурора про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди з одночасним припиненням права оренди на земельну ділянку площею 50 га, кадастровий номер 6523285500:02:001:0043 за Фермерським господарством «Роздольне 2019» (код ЄДРПОУ 43462895) та зобов`язання Фермерського господарства «Роздольне 2019» (код ЄДРПОУ 43462895) повернути спірну земельну ділянку Каланчацькій селищній раді Херсонської області є фактично похідними позовними вимогами.

Перш ніж переглядати справу в апеляційному порядку по суті позовних вимог прокурора, судова колегія вважає за необхідне вказати на таке.

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто, в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення Акта про проведення електронних торгів, що передбачено п. 8 розділу X Порядку реалізації майна, та вказано, що Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто, вказаний Акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

З аналізу ч. 1 ст. 650, ч. 1 ст. 655 та ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

Згідно із ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Право продажу майна, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (ч. 1 ст. 658 Цивільного кодексу України).

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Колегією суддів у даній справі встановлено, що з метою реалізації арештованого майна Державним підприємством «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, 19.02.2020 року було організовано та проведено електронні торги через сайт https://setam.net.ua/, за стартовою ціною у розмірі 187721 грн. 18 коп. та складений Протокол про проведення електронних торгів № 466515, переможцем яких визначено Фермерське господарство «Роздольне 2019».

При цьому, за вказаним протоколом організатором торгів було Державне підприємство «СЕТАМ», переможець торгів учасник №5 «Фермерське господарство «Роздольне 2019», продавець Чулієв А.А.

В подальшому, 27.02.2020 року Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Чулієвим А.А. складено та затверджено Акт про проведення електронних торгів, на підставі якого зареєстровано право оренди на земельну ділянку за кадастровим номером 65285500:02:001:0043 загальною площею 50,000 га за Фермерським господарством «Роздольне 2019», внаслідок чого 06.03.2020 року за Фермерським господарством „Роздольне 2019 зареєстровано право оренди на земельну ділянку 6523285500:02:001:0043 площею 50,0000 га в Єдиному державному реєстрі.

Тобто, за результатом електронних торгів, які було організовано Державним підприємством «СЕТАМ», продавцем виступав Приватний виконавець Чулієв А.А., Фермерське господарство „Роздольне 2019 переможець торгів (покупець) набув права оренди на спірну земельну ділянку.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 910/856/17 та від 23.10.2019 року у справі № 922/3537/17 зроблено висновок, що набуття майна (права) за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Отже, як висновано Верховним Судом у постанові від 13.04.2021 року у справі №925/440/18, у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

Згідно із п. 4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів складається акт про проведення електронних торгів, який підписується (затверджується) державним або приватним виконавцем.

В акті про проведені електронні торги зазначається така інформація: ким, коли і де проводилися електронні торги; стисла характеристика реалізованого майна; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання (у разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ); сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи) - боржника, її місце проживання (місцезнаходження); дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно (п. 5 Розділу X Порядку реалізації арештованого майна).

Відтак, ухвалюючи судове рішення у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом заінтересованої особи, як відповідачі мають залучатися всі сторони правочину (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 910/856/17).

Такої ж позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 06.02.2018 року у справі № 911/845/17 та від 14.03.2018 року у справі № 910/1454/17, в яких зазначено, що відчуження майна на спірних електронних торгах належить до угод купівлі-продажу, що є багатостороннім правочином, і під час подання позову про його оскарження такий позов подається до сторін цього правочину, з якими є матеріально-правовий спір, і ці сторони мають бути залучені до участі у справі. Тобто, відповідачами у такій справі, окрім переможця торгів, на користь якого укладено правочин про набуття ним відповідного права або майна, залучаються також організатор електронних торгів, державний (приватний) виконавець (продавець).

Отже, належним суб`єктним складом, а відтак сторонами спору про визнання електронних торгів та його результатів недійсними є склад учасників за участю продавця, переможця аукціону та організатора цього аукціону (подібний висновок сформований у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2020 року у справі № 14/325"б", який згодом був підтриманий Верховним Судом у постановах від 18.08.2020 року у справі № 5023/4363/12 та від 16.09.2020 року у справі № 5006/5/39б/2012).

В той же час, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.08.2020 року у справі № 755/13922/20 також зазначено, що у справах про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, як відповідачі мають залучатись сторони цього правочину - державна виконавча служба (приватний виконавець), організатор електронних торгів і переможець таких торгів.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що прокурором позов у даній справі подано лише до переможця електронних торгів Фермерського господарства "Роздольне 2019", а організатора електронних торгів Державного підприємства "Сетам", м. Київ та продавця лота - Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чулієва Атаджана Абдуназаровича, м. Київ, позивачем визначено третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а не відповідачами. Відповідно, як перевірено апеляційним господарським судом, вказані особи не залучені місцевим господарським судом за клопотанням позивача або прокурора до участі у справі як співвідповідачі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.09.2019 року у справі №910/7122/17 дійшла висновку про те, що визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є виключним правом позивача.

Натомість, установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц; від 20.06.2018 року у справі № 308/3162/15-ц; від 21.11.2018 року у справі № 127/93/17-ц; від 12.12.2018 року у справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц).

Відповідно до ч. 1- 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених в ч.1 та 2 цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Однак за власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі особу в якості співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем.

При цьому, можливість залучення до участі у справі відповідача/співвідповідача в апеляційного суду відсутня, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 267 Господарського процесуального кодексу України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду з`ясовує питання про склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення господарського суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Суд під час розгляду справи повинен вирішувати спір, виходячи зі складу сторін, які визначені позивачем, і не вправі зі своєї ініціативи без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів.

В даному випадку судова колегія встановила, що суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті позовних вимог прокурора не врахував того, що зміст і характер відносин між учасниками цієї справи та встановлені цим же судом обставини справи підтверджують виникнення у позивача спору, серед іншого, з Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Чулієва Атаджана Абдуназаровича, м. Київ, який фактично є стороною оспорюваного позивачем правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, а також з Державним підприємством «Сетам», як організатором електронних торгів. При цьому, вказані особи залучені до участі у справі не в якості спідвідповідачів.

Отже, судова колегія визначилася, що місцевий господарський суд, розглядаючи спір по суті заявлених прокурором позовних вимог та звертаючи увагу на те, що оспорюваний Акт про проведення електронних торгів у даній справі є правочином (договором купівлі-продажу), не залучив всіх сторін такого правочину співвідповідачами, що є в даному випадку обов`язковим для можливості вирішення судом такого спору.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 911/845/17, від 14 березня 2018 року у справі № 910/1454/17, від 27 травня 2020 року у справі №336/7019/17 та від 05 червня 2018 року у справі №910/856/17 Великої Палати Верховного Суду. У наведених постановах касаційний суд висловив позицію, що відчуження майна на спірних електронних торгах, як угода купівлі-продажу є багатостороннім правочином, і під час подання позову про його оскарження такий позов подається до решти сторін цього правочину, з якими є матеріально - правовий спір, і ці сторони мають бути залучені до участі у справі в якості співвідповідачів.

Враховуючи те, що права, визначені Господарським процесуальним кодексом України для третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, і відповідача є різними за своїми правовим значеннями та впливом на процес, при цьому, права відповідача значно ширші прав третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а питання про залучення належного співвідповідача судом першої інстанції не вирішувалось, оскільки таке клопотання ані прокурором, ані позивачем заявлене не було, судова колегія виснує про те, прокурором пред`явлено позовні вимоги не до всіх належних відповідачів, а висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог по суті кожної позовної вимоги, як визнання торгів та акту недійсними, так і наслідки їх визнання недійсними (скасування державної реєстрації та повернення спірної земельної ділянки власнику) є передчасним, оскільки належною підставою для відмови у задоволенні позову прокурора в частині вирішення позовних вимог про визнання електронних торгів недійсними, акта про проведення електронних торгів тощо у даній справі є пред`явлення його до одного відповідача без залучення інших належних співвідповідачів. Тобто, по даній справі неможливий розгляд справи по суті, бо лише одна сторона правочину, оформленого за результатами електронних торгів, залучена, як відповідач у справі, а приватний виконавець та організатор електронних торгів не були визначені прокурором у якості співвідповідачів.

Враховуючи наведене вище, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги, зазначені прокурором, не знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, висновки якого є правомірними, проте з мотивів, викладених апеляційним господарським судом вище. Тому в зв`язку з незалученням до справи належних співвідповідачів за клопотанням позивача в суді першої інстанції, оскаржуване рішення місцевого господарського суду потребує зміни в його мотивувальній частині із залишенням без змін висновку суду про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

За таких обставин судова колегія вважає, що оскільки суд апеляційної інстанції позбавлений права на залучення до участі у справі співвідповідача чи заміну неналежного відповідача, та таке право належить лише суду першої інстанції за відповідним клопотанням позивача, апеляційна скарга Херсонської обласної прокуратури, м. Херсон не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 року у справі №923/757/21 потребує зміни з викладенням його мотивувальної частини в редакції постанови суду апеляційної інстанції із залишенням без змін резолютивної частини рішення.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Херсонської обласної прокуратури, м. Херсон на рішення Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 року у справі №923/757/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 року у справі №923/757/21 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції постанови Південно-західного апеляційного господарського суду.

Залишити без змін рішення Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 року у справі №923/757/21 в іншій частині.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 18.03.2024 року.

Повний текст постанови складено 19 березня 2024 року.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Н.М. Принцевська Г.П. Разюк