Рішення

від 12.03.2024 по справі 908/3760/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/181/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2024 Справа № 908/3760/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко І.В., при секретарі судового засіданні Хрипко О.О.,розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Южсервіселектромонтаж (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, пр. Незалежності, буд. 11, ідентифікаційний код 37630670)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство Електропівденмонтаж (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 11, ідентифікаційний код 38700172)

про стягнення 491 886,41 грн.

представники сторін

від позивача: Безрукова С.О., ордер АР № 1132935 від 12.02.2024

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.12.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. б/н від 21.12.2023 (вх. № 4132/08-07/23) Товариства з обмеженою відповідальністю Южсервіселектромонтаж до Товариства з обмеженою відповідальністю Налагоджувально - монтажне виробниче підприємство Електропівденмонтаж про стягнення 491 886,41 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором № 0107/2019-СП від 01.07.2019, які складаються з 58 411,54 грн. - 3% річних та втрат від інфляції в розмірі 433 474,87 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем порушено строки виконання грошового зобов`язання, в зв`язку з чим позивачем нараховано суми 3 % річних та втрат від інфляції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 21.12.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3760/23 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою від 26.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3760/23 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 19/181/23. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвала про відкриття провадження по справі № 908/3760/23 отримана позивачем та відповідачем в їх електронні кабінети 26.12.2023.

04.01.2024 через підсистему Електронний суд ЄСІТС до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство Електропівденмонтаж надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 186/088-08/24), відповідно до якого проти позову заперечує в повному обсязі. Також, у відзиві просить суд зупинити провадження у справі до розгляду Верховним судом адміністративної справи № 280/1425/22 та справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 09.01.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство Електропівденмонтаж про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін задоволено. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 12.02.2024.

Від позивача через підсистему Електронний суд надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої останній заперечив проти зупинення провадження у справі та зазначив, що доводи відповідача є безпідставними та свідчать лише про бажання відповідача ухилитись від виконання своїх зобов`язань.

05.02.2024 від відповідача через підсистему Електронний суд надійшли заперечення, відповідно до яких останній вказав, що вважає позицію позивача необ`єктивною та такою, що свідчить про намагання збагатитись у будь-який спосіб.

Ухвалою суду від 12.02.2024 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, оголошено перерву в судовому засіданні на 12.03.2024.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача в судовому засіданні 12.03.2024 підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, заперечив проти зменшення суми штрафних санкцій.

Представник відповідача в судове зсідання 12.03.2024 не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить письмова розписка, яка міститься в матеріалах справи.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/3760/23 та його неявка не перешкоджала вирішенню спору.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

01.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство Електропівденмонтаж (Підрядник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Южсервіселектромонтаж (Субпідрядник, позивач) укладено Договір субпідряду № 0107/2019-СП (Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Субпідрядник в межах договірної ціни виконує на свій ризик власними силами і засобами, якісно і у встановлений договором термін, роботи за темою: Заміна обладнання уніфікованого комплексу технічних засобів (УКТЗ) на програмно-технічний комплекс системи нормальної експлуатації турбінного відділення (ПТК СНЕ ТВ). Енергоблок № 5. Будівельно-монтажні роботи.

Згідно з п. 1.2 Договору, Субпідрядник здає в обумовлені терміни виконані роботи підряднику, за свій рахунок усуває дефекти, що виявилися в процесі виробництва робіт і в межах гарантійного терміну експлуатації. Підрядник зобов`язується прийняти і сплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 2.1 Договору визначено, що договірна ціна робіт, доручених до виконання субпідряднику орієнтовно складає 3 995 000 (три мільйона дев`ятсот дев`яносто п`ять тисяч грн 00 коп.), у т.ч. ПДВ 20% - 665 833 грн 33 коп.

Згідно з п. 4.1.1 Договору, оплата за виконані роботи здійснюється підрядником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок субпідрядника в термін 45 діб після підписання сторонами довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, складеної на підставі актів виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В.

На виконання умов Договору, позивач виконав на користь відповідача роботи на загальну суму 2 986 952,28 грн з ПДВ, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2) за листопада 2019 року від 19.11.2019, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2019 року на суму 2 986 952,28 грн.

Відповідачем оплачені будівельно-монтажні роботи за договором на загальну суму 1 604 318,50 грн. Заборгованість в розмірі 1 382 633,78 грн відповідачем не сплачена в строки не була.

08.02.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю ЮЖСЕРВІСЕЛЕКТРОМОНТАЖ звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ про стягнення 1 382 633,78 грн основної заборгованості за виконані роботи за Договором № 0107/2019/СП від 01.07.2019, 141 131,54 грн 3 % річних, 315 118,11 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.03.2023 у справі № 908/364/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЮЖСЕРВІСЕЛЕКТРОМОНТАЖ до Товариства з обмеженою відповідальністю Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ 1 382 633,78 грн основної заборгованості за виконані роботи за Договором №0107/2019-СП від 01.07.2019, 141 131,54 грн 3 % річних, 315 118, 11 грн інфляційних втрат та 13 791,25 грн судового збору.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі № 908/364/22, рішення Господарського суду Запорізької області від 01.03.2023 залишено без змін.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Отже, рішення Господарського суду Запорізької області від 01.03.2023 у справі № 908/364/22 набрало законної сили 12.06.2023.

04.07.2023 у справі № 908/364/22 Господарським судом Запорізької області видано відповідний наказ.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, встановлені рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.03.2023 у справі № 908/364/22 обставини щодо наявності у відповідача боргу перед позивачем не доказуються при розгляді судом даної справи.

З матеріалів справи вбачається, 27.06.2023 на виконання рішення суду по справі №908/364/22 вiд 01.03.2023 відповідачем було оплачено 1 852 674,68 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 281.

Отже, оскільки рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.03.2023, яке набрало законної сили, встановлено факт наявності у відповідача заборгованості, при цьому погашення заборгованості здійснено відповідачем 27.06.2023, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Підстави виникнення господарських зобов`язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України, підставами виникнення зобов`язання правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки відповідачем виконано рішення Господарського суду Запорізької області від 01.03.2023 у справі № 908/364/22 лише 27.06.2023, то позивачем нараховано відповідачу 3 % річних за період з 29.01.2022 по 26.06.2023 в сумі 58 411,54 грн та за період з січня 2022 по травень 2023 втрат від інфляції в сумі 433 474,87 грн.

Виходячи із положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Встановлення законодавцем права кредитора на одержання коштів з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зумовлене тим, що грошовим коштам притаманна властивість знецінюватись в більшій мірі ніж всім іншим видам майна (нерухомості, дорогоцінним металам, автомобілям тощо), що призводить до зниження їхньої купівельної спроможності, дисбалансу попиту і пропозиції.

Правовий аналіз положень статті 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Таким чином, з ухваленням рішення про стягнення боргу, зобов`язання відповідача сплатити заборгованість за договором не припинилося та триває до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання. Відтак кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано або виконано з простроченням, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та % річних аж до повного виконання боржником грошового зобов`язання.

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція). При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

Судом перевірено періоди нарахування суми 3 % річних та втрат від інфляції у справі № 908/364/22 та встановлено, що заявлені позивачем у даній справі № 908/3760/23 періоди нарахування втрат від інфляції з січня 2022 року по травень 2023 року та 3 % річних з 29.01.2022 до 26.06.2023 з урахуванням фактичного погашення заборгованості з суми основної заборгованості встановленої в рішенні Господарського суду Запорізької області від 01.03.2023 у справі №908/364/22, а саме 1382633,78 грн є вірними.

Перевіривши надані позивачем розрахунки заявлених до стягнення сум інфляційних втрат за період з січня 2022 по травень 2023 в розмірі 433 474,87 грн та 3% річних за період з 29.01.2022 по 26.06.2023 в розмірі 58 411,54 грн, суд вважає арифметично вірними, обґрунтованими та такими, що відповідає вимогам чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Статтями 7, 13 ГПК України закріплено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача в розмірі 5 902,64 грн (відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при подачі в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8).

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство Електропівденмонтаж (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 11, ідентифікаційний код 38700172) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Южсервіселектромонтаж (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, пр. Незалежності, буд. 11, ідентифікаційний код 37630670) 58 411 (п`ятдесят вісім тисяч чотириста одинадцять) грн 54 коп 3 % річних, 433 474 (чотириста тридцять три тисячі чотириста сімдесят чотири) грн 87 коп. втрат від інфляції.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство Електропівденмонтаж (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 11, ідентифікаційний код 38700172) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Южсервіселектромонтаж (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, пр. Незалежності, буд. 11, ідентифікаційний код 37630670) 5 902 (п`ять тисяч дев`ятсот дві) грн 64 коп. витрат зі сплати судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 18.03.2024

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.