Рішення

від 19.03.2024 по справі 910/19248/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2024Справа № 910/19248/23за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ МАРК"

про стягнення 71 345,41 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ел Марк" про стягнення 71 345,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №687-23 від 18.05.2023 у частині своєчасного повернення попередньої оплати, з огляду на що позивач просить суд стягнути 71 345,41 грн процентів.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2023 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

12.01.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив.

23.01.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

02.02.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

12.02.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

У частині 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені сторонами, суд

ВСТАНОВИВ:

18.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (позивач, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ел Марк" (відповідач, Покупець) укладено договір № 687-23 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується передати, а Покупець - прийняти й оплатити продукцію згідно ДК 021:2015: 19510000-4 «Гумові вироби», вказану у Додатку 1 до цього Договору, надалі - «Продукція», на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору кількість, номенклатура Продукції вказується в Додатку 1 до даного Договору, що є невід`ємною частиною Договору.

Покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від придбання всієї або частини Продукції шляхом направлення Постачальникові відповідного повідомлення з переліком Продукції, від поставки якої він відмовляється, не пізніше, ніж за 10 (десять) днів до дати поставки Продукції. З моменту відправлення Покупцем Постачальникові повідомлення про відмову від придбання всієї або частини Продукції, даний Договір втрачає чинність у частині, що стосується Продукції, зазначеної в повідомленні про відмову, але зберігає чинність у частині Продукції, не зазначеної в повідомленні (п. 2.2 Договору).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що поставка Продукції здійснюються на умовах поставки DDP - м. Конотоп вул. Петлюри Симона 25, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року. Датою поставки Продукції є дата надходження Продукції на склад Покупця.

Відповідно до п. 3.2 Договору строки поставки Продукції складають 90 (дев`яносто) робочих днів з моменту здійснення першої попередньої передплати згідно п. 5.2.1 та набрання чинності Договору. Постачальник має право здійснити поставку Продукції в інші строки винятково на підставі попередньої згоди Покупця в письмовій формі.

Згідно з п. 4.1 Договору поставка Продукції здійснюється за цінами, які визначені у Додатку №1 та включають всі податки, збори й інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші видатки Постачальника, пов`язані з поставкою Продукції. Загальна вартість Договору на момент його укладання складає 17 740,80 (сімнадцять тисяч сімсот сорок доларів США 80 центів) у тому числі ПДВ 20%: 2 956,80 (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят шість доларів США 80 центів), що у перерахунку за офіційним курсом НБУ (36,5686 грн за 1 долар США) станом на 30.03.2023 р. еквівалентно 648 756,22 (шістсот сорок вісім тисяч сімсот п`ятдесят шість грн. 22 коп.) у т. ч. ПДВ 20%: 108 126 04 (сто вісім тисяч сто двадцять шість грн. 04 коп.).

Пунктом 5.1 Договору визначено, що оплата Покупцем Продукції здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у даному Договорі (якщо Постачальник не повідомить Покупцеві реквізитів іншого рахунка).

Відповідно до п. 5.2 Договору оплата здійснюється наступним чином:

50 % передплата від загальної вартості Продукції, сплачується впродовж 20 (двадцяти) робочих днів, з моменту отримання рахунку, який Постачальник повинен надати протягом 3-х робочих днів за допомогою факсимільного чи електронного зв`язку, з моменту набрання чинності Договору. Оплата здійснюється у гривнях по курсу НБУ на день оплати згідно рахунку Постачальника.

50 % доплата загальної вартості Продукції, що відвантажується сплачується протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту підтвердження готовності Продукції до відвантаження з заводу Виробника, про яке Постачальник повідомить листом. Оплата здійснюється у гривнях по курсу НБУ на день оплати згідно рахунку Постачальника.

Згідно з п. 10.6 Договору даний Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 30 грудня 2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Закінчення строку дії даного Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення зобов`язань (у тому числі гарантійних) заданим Договором.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов до висновку, що цей правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу 324 378,11 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 25.05.2023 № 3390.

Звертаючись до суду з позовом у справі № 910/19248/23 позивач зазначає, що поставка Продукції мала були здійснена відповідачем до 28.09.2023, однак, зазначене зобов`язання виконане не було, з огляду на що позивач звернувся до відповідача з вимогою №6087е від 22.11.2023, у якій відмовився від подальшого приймання Продукції та вимагав повернути суму попередньої оплати разом з нарахованими процентами.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.11.2023 відповідачем повернуто суму попередньої оплати у розмірі 324 378,11 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 463 від 27.11.2023.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем умов Договору №687-23 від 18.05.2023 у частині своєчасного повернення суми попередньої оплати, з огляду на що позивач просить суд стягнути 71 345,41 грн процентів.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, у відзиві відповідач посилається, зокрема, на погіршення стану здоров`я директора юридичної особи відповідача, який одноособово виконує всі організаційно-розпорядчі та фінансові функції за Договором, про що було своєчасно повідомлено позивача; також, відповідач зазначає, що неналежне виконання умов Договору зумовлене обставинами непереборної сили; відповідач стверджує, що позивачем неправильно здійснено розрахунок процентів, оскільки, такі проценти нараховуються позивачем не на суму авансового платежу (324 378,11 грн), а на суму 944 347,53 грн.

У відповіді на відзив позивач заперечує проти доводів відповідача та зазначає, що останнім не доведено об`єктивної неможливості виконання зобов`язань за Договором, а відтак підстави для звільнення відповідача від відповідальності відсутні; у розрахунку процентів позивачем була допущена описка та замість суми заборгованості 324 378,11 грн помилково зазначена сума 944 347,53 грн, проте сама сума процентів розрахована з урахуванням правильної суми заборгованості та відповідає заявленій сумі в позові, а саме 71 345,41 грн.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач просить залишити відповідь на відзив без розгляду зважаючи на пропуск процесуального строку; зазначає, що надані позивачем докази є неналежними, оскільки не засвідчені у встановленому законом порядку; вказує, що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності у Романа Лісовського повноважень на засвідчення копій документів та підписання розрахунку позовних вимог.

У додаткових поясненнях позивач зазначає, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, за період з 16.01.2024 року по 19.01.2024 року по Сумській області згідно статистики сайту https://alerts.in.ua було оголошено 14 сигналів повітряної тривоги, що унеможливлювало сталу роботу Позивача. Крім того, частина зі строку визначеного судом для подачі відповіді на відзив припадала на вихідні дні. З огляду на зазначене, зважаючи на практику Верховного Суду, пропущений позивачем на один день строк подачі відповіді на відзив, не може слугувати беззаперечною підставою для залишення судом відповіді на відзив без розгляду. Щодо засвідчення копій документів, позивач зазначає, що відповідь на відзив була надіслана Позивачем в електронній формі з накладенням кфаліфікованого електронного підпису представника Позивача Лісовського Романа Володимировича, а отже всі вимоги щодо належного оформлення процесуального документа були виконані Позивачем належним чином. Щодо підтвердження повноважень представника Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон»» є правонаступником всіх прав та обов`язків Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон»», отже формально, довіреність видана в Електронному суді для представництва інтересів Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон»», є дійсною і при подачі процесуальних документів в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон»». Більше того, на сторінці 15 Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зроблено запис про надання Лісовському Роману Володимировичу повноважень вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон»», в тому числі щодо самопредставництва в судах всіх інстанцій, з усіма правами, наданими господарським процесуальним кодексом України. Відтак, доводи відповідача є безпідставними та не спростовують заявлених позовних вимог.

Так, щодо пропуску строку на подачу відповіді на відзив, суд зазначає, що відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Поряд з тим, відповідно до ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зважаючи на надані позивачем пояснення щодо причин пропуску строку, ураховуючи, зокрема те, що позивачем пропущено лише один день з визначеного ухвалою суду строку, при цьому, частина з такого строку припадала на вихідні дні, суд прийшов до висновку про наявність підстав для поновлення строку на подачу відповіді на відзив.

Щодо доводів про відсутність повноважень у представника позивача Лісовського Р.В., то дані твердження спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідно до частини 3 статті 91 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати письмові докази у вигляді документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідь на відзив була надіслана позивачем в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису представника позивача Лісовського Р.В., а отже доводи відповідача щодо неналежного засвідчення копій документів є необґрунтованими.

Так, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 18.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ел Марк" укладено договір № 687-23, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується передати, а Покупець - прийняти й оплатити продукцію згідно ДК 021:2015: 19510000-4 «Гумові вироби», вказану у Додатку 1 до цього Договору, надалі - «Продукція», на умовах, передбачених даним Договором.

Додатком 1 до Договору визначено, що Продукцією є шина авіаційна 480х200 мод. 14А (шина та камера) або шина авіаційна 480х200 мод (шина та камера) 1-ша категорія, виробництва КНР-Т-RUBBER CO LTD у кількості 14 штук загальною вартістю 17 740,80 дол. США.

Відповідно до п. 5.2 Договору оплата здійснюється наступним чином: 50 % передплата від загальної вартості Продукції, сплачується впродовж 20 (двадцяти) робочих днів, з моменту отримання рахунку, який Постачальник повинен надати протягом 3-х робочих днів за допомогою факсимільного чи електронного зв`язку, з моменту набрання чинності Договору. Оплата здійснюється у гривнях по курсу НБУ на день оплати згідно рахунку Постачальника. 50 % доплата загальної вартості Продукції, що відвантажується сплачується протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту підтвердження готовності Продукції до відвантаження з заводу Виробника, про яке Постачальник повідомить листом. Оплата здійснюється у гривнях по курсу НБУ на день оплати згідно рахунку Постачальника.

Судом було встановлено, що на виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу передплату у розмірі 324 378,11 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 25.05.2023 № 3390.

Відповідно до п. 3.2 Договору строки поставки Продукції складають 90 (дев`яносто) робочих днів з моменту здійснення першої попередньої передплати згідно п. 5.2.1 та набрання чинності Договору. Постачальник має право здійснити поставку Продукції в інші строки винятково на підставі попередньої згоди Покупця в письмовій формі.

Однак, як зазначає позивач і не спростовує відповідач обов`язок з поставки Продукції виконаний не був, з огляду на що позивач звернувся до відповідача з вимогою № 6087е від 22.11.2023 про повернення коштів.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2 ст.693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, відсутність дій відповідача щодо поставки товару надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Неповернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (пункт 74), "Пономарьов проти України" (пункт 43), "Агрокомплекс проти України" (пункт 166).

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 05.06.2018р. у справі №904/8972/17.

У даному випадку, позивачем обрано такий варіант поведінки як повернення суми попередньої оплати продукції шляхом пред`явлення вимоги.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що у випадку порушення строків поставки більш ніж на 10 (десять) календарних днів Покупець має право відмовитися від подальшого приймання й оплати Продукції, а також вимагати повернення раніше сплачених за Продукцію коштів (якщо такі кошти сплачувались), які Постачальник зобов`язаний повернути протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту одержання повідомлення Покупця, яке вважається отриманим Постачальником після закінчення 3 (трьох) робочих днів з моменту його відправлення Покупцем на адресу Постачальника, зазначену в даному Договорі, при цьому на весь період починаючи з дати отримання авансового платежу до дати його повернення на суму авансового платежу нараховується проценти у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.11.2023 відповідачем повернуто суму попередньої оплати у розмірі 324 378,11 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 463 від 27.11.2023.

Відтак, позивач має право на стягнення з відповідача процентів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 25.05.2023 по 26.11.2023.

Відповідно до ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Приписами статті 536 Цивільного кодексу України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Перевіривши розрахунок позивача, що міститься у відповіді на відзив, суд зазначає, що визначений позивачем період нарахування та сума щодо якої здійснюється нарахування є обґрунтованими, а розрахунок арифметично правильним, відтак, вимоги про стягнення 71 345,41 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ч.4 ст.219 ГК України сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Отже, сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2022 року № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по Договору.

З огляду на викладене, суд не бере до уваги доводи відповідача щодо наявності об`єктивних обставин, що унеможливили виконання відповідачем зобов`язань за Договором.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ МАРК" (03148, місто Київ, вул. Тимофія Строкача, будинок №6, офіс 214; ідентифікаційний код: 38801377) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" (41600, Сумська обл., Конотопський р-н, місто Конотоп, вул. Петлюри Симона, будинок 25; ідентифікаційний код: 12602750) проценти у розмірі 71 345 (сімдесят одна тисяча триста сорок п`ять) грн. 41 коп. та судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Картавцева