Постанова

від 02.09.2024 по справі 910/19248/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2024 р. Справа№ 910/19248/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ел Марк»

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024

у справі № 910/19248/23 (суддя Картавцева Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ел Марк»

про стягнення 71 345,41 грн

ВСТАНОВИВ:

13.12.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (далі - ТОВ «Авіакон») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ел Марк» (далі - ТОВ «Ел Марк») про стягнення процентів за користування коштами в сумі 71 345,41 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ел Марк» був укладений договір від 18.05.2023 № 687-23 (надалі - Договір), за умовами якого відповідач зобов`язався поставити та передати у власність позивача шини авіаційні, в асортименті та кількості визначених Додатком № 1 до Договору (далі - Товар).

Вартість товару, який поставляється за Договором згідно пункту 4.1 Договору, складала 17 740,80 доларів США, що у перерахунку за офіційним курсом НБУ станом на 30.03.2023 еквівалентно 648 756,22 грн.

Згідно з пунктом 5.2.1 Договору позивач повинен був здійснити попередню оплату у розмірі 50% від вартості товару у гривнях по курсу НБУ на день оплати.

Відповідно до п. 3.2 Договору строк поставки становив 90 робочих днів з моменту здійснення попередньої оплати.

На виконання умов договору позивач перерахував попередню оплату у розмірі 324 378,11 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 25.05.2023 № 3390.

Відтак, відповідач мав здійснити поставку товару до 28.09.2023. Проте, в порушення умов Договору товар відповідачем поставлений не був.

Позивач відповідно п. 7.3 Договору направив на адресу відповідача вимогу від 22.11.2023 № 6087е, в якій відмовився від прийняття товару і вимагав повернути раніше сплачені ним кошти разом з нарахованими на них процентами.

27.11.2023 відповідач повернув позивачу лише суму попередньої оплати у розмірі 324 378,11 грн.

Відтак, у зв`язку з несплатою відповідачем процентів за користування коштами, позивач звернувся до суду з позовом та просив стягнути такі з відповідача, сума яких на дату повернення коштів складала 71 345,41 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву посилався, зокрема, на погіршення стану здоров`я директора юридичної особи відповідача, який одноособово виконує всі організаційно-розпорядчі та фінансові функції за Договором, про що було своєчасно повідомлено позивача; зазначав, що неналежне виконання умов Договору зумовлене обставинами непереборної сили; відповідач стверджував, що позивачем неправильно здійснено розрахунок процентів, оскільки, такі проценти нараховуються позивачем не на суму авансового платежу (324 378,11 грн), а на суму 944 347,53 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ел Марк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» проценти у розмірі 71 345,41 грн та судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач правомірно просив повернути суму попередньої оплати продукції, шляхом пред`явлення вимоги, що відповідає умовам укладеного сторонами Договору (п. 7.3), то вправі був вимагати і стягнення з відповідача процентів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 25.05.2023 по 26.11.2023 згідно з Договором.

Не погодившись з висновками та мотивами, якими керувався суд першої інстанції при прийнятті рішення, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ел Марк» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 05.04.2024, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ел Марк» про стягнення процентів за користування коштів - відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що оскаржуване рішення ухвалене за неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

За доводами скаржника, суд першої інстанції надав оцінку виключно доказам, наданим позивачем, та не надав належної оцінки доводам, а також доказам, наданим відповідачем, зокрема щодо листування, яке велося між сторонами щодо строків поставки.

Так, суд першої інстанції не взяв до уваги, що передбачаючи неможливість вчасного виконання умов Договору, постачальник неодноразово звертався до покупця з листами про перенесення строків поставки, однак позивач умисно зволікав, ігнорував листи апелянта чим спричинив даний розмір процентів за користування коштів.

На переконання скаржника, він надав суду докази, що вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, завчасно повідомивши кредитора про неможливість своєчасного виконання господарського зобов`язання.

Скаржник наголошував на тому, що відповідно до п.7.3. Договору процент у розмірі подвійної облікової ставки НБУ нараховується на суму авансового платежу, який був сплачений (в розмірі 50% від загальної вартості продукції) позивачем 25.05.2023, у обсязі 324 378,11 грн.

Також скаржник звертав увагу апеляційного господарського суду, що долучені до позовної заяви копії доказів не були засвідчені належним чином.

За доводами апелянта, суд першої інстанції не звернув уваги, що подаючи відповідь на відзив 23.01.2024 поза межами встановленого строку, позивач не надав одночасно з нею клопотання про поновлення строку для його подання та не просив суд поновити такий строк, відтак, в порушення ч.2 ст. 118 ГПК України, суд прийняв таку до розгляду.

Крім того скаржник звертав увагу суду, що відповідь на відзив на позовну заяву 23.01.2024 та письмові пояснення від 12.02.2024 надійшли через «Електронний Суд» не від позивача, а від Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН» - юридичної особи, яка припинена.

Також місцевий господарський суд не звернув уваги на те, що електронні довіреності, видані головою комісії з припинення Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» Марченко І.О., в порядку передоручення представнику позивача, не підтверджують його повноваження як представника, оскільки електронна довіреність повинна відповідати Положенню про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в силу п.33 якого, довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника повинна бути видана особою, зазначеною у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, тобто має бути надана від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН» Анатолія Приймака.

Відправлення відповіді на відзив від 23.01.2024 та письмових заперечень від 12.04.2024 позивачем за електронним цифровим підписом Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» також не відповідає вимогам ч. 2 ст. 25 «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/19248/23 за апеляційною скаргою ТОВ «Ел Марк» від 05.04.2024 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024. Постановлено розгляд справи здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку спрощеного провадження.

16.05.2024 від ТОВ «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні позову, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, з огляду на таке.

Одним з основоположних принципів приватноправового регулювання є закріплений в пункті 3 частини 1 статті 3 та статті 627 ЦК України принцип свободи договору, відповідно до якого укладення договору носить добровільний характер і ніхто не може бути примушений до вступу в договірні відносини.

Між суб`єктами господарювання договірні відносини мають оплачуваний характер.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ел Марк» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (покупець) укладено Договір № 687-23 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується передати, а покупець - прийняти й оплатити продукцію згідно ДК 021:2015: 19510000-4 «Гумові вироби», вказану у Додатку 1 до цього Договору, надалі - «Продукція», на умовах, передбачених даним Договором.

Пунктом п. 3.2 Договору сторони погодили, що строки поставки продукції складають 90 робочих днів з моменту здійснення першої попередньої передплати згідно п. 5.2.1 та набрання чинності Договору. Постачальник має право здійснити поставку продукції в інші строки винятково на підставі попередньої згоди Покупця в письмовій формі.

Відповідно до п. 4.1 Договору поставка Продукції здійснюється за цінами, які визначені у Додатку №1 та включають всі податки, збори й інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші видатки Постачальника, пов`язані з поставкою Продукції. Загальна вартість Договору на момент його укладання складає 17 740,80 (сімнадцять тисяч сімсот сорок доларів США 80 центів) у тому числі ПДВ 20%: 2 956,80 (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят шість доларів США 80 центів), що у перерахунку за офіційним курсом НБУ (36,5686 грн за 1 долар США) станом на 30.03.2023 еквівалентно 648 756,22 (шістсот сорок вісім тисяч сімсот п`ятдесят шість грн. 22 коп.) у т. ч. ПДВ 20%: 108 126 04 (сто вісім тисяч сто двадцять шість грн. 04 коп.).

Пунктом 5.1 Договору визначено, що оплата покупцем продукції здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у даному Договорі (якщо постачальник не повідомить покупцеві реквізитів іншого рахунка).

Пунктом 5.2 Договору сторони погодили, що оплата здійснюється наступним чином:

50 % передплата від загальної вартості продукції, сплачується впродовж 20 (двадцяти) робочих днів, з моменту отримання рахунку, який постачальник повинен надати протягом 3-х робочих днів за допомогою факсимільного чи електронного зв`язку, з моменту набрання чинності Договору. Оплата здійснюється у гривнях по курсу НБУ на день оплати згідно рахунку постачальника.

50 % доплата загальної вартості продукції, що відвантажується сплачується протягом 20 робочих днів з моменту підтвердження готовності продукції до відвантаження з заводу виробника, про яке постачальник повідомить листом. Оплата здійснюється у гривнях по курсу НБУ на день оплати згідно рахунку постачальника.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу 324 378,11 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 25.05.2023 № 3390.

Як встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами, відповідач поставку товару у строк, погоджений в п. 3.2 Договору, а саме 90 робочих днів з моменту здійснення першої попередньої передплати, не здійснив.

Досліджуючи доводи скаржника на предмет неможливості вчасного виконання умов Договору про що відповідач повідомляв позивача листами про перенесення строків поставки, колегія суддів зазначає таке.

Пунктом п. 3.2 Договору сторони погодили строк поставки товару та право постачальника здійснити поставку продукції в інші строки винятково на підставі попередньої згоди Покупця в письмовій формі.

Суд апеляційної інстанції встановив, що згода покупця на здійснення поставки в інші строки в матеріалах справи відсутня.

Відповідач направив на електронну адресу позивача листа про перенесення за день до завершення кінцевого строку на поставку товару, 27.09.2023.

Позивач, як покупець мав правомірні очікування на поставку товару саме у погоджений сторонами строк, а направлення електронного листа за день до завершення кінцевого строку на поставку товару, суперечить принципам та стандартам добросовісності, а тому не може бути враховане судом як підстава для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

22.11.2023 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 6087е, в якій повідомив, що відповідно до п. 7.3 Договору № 687-23 від 18.05.2023 відмовляється від прийняття продукції та вимагає повернення раніше сплачених коштів у розмірі 324 378,11 грн, а також процентів у розмірі 69 639,20 грн (з дати отримання авансового платежу та на дату складання цієї вимоги).

Частиною 3 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до п. 7.3 Договору у випадку порушення строків поставки більш ніж на 10 календарних днів покупець має право відмовитися від подальшого приймання й оплати продукції, а також вимагати повернення раніше сплачених за продукцію коштів (якщо такі кошти сплачувались), які постачальник зобов`язаний повернути протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту одержання повідомлення покупця, яке вважається отриманим постачальником після закінчення 3 робочих днів з моменту його відправлення покупцем на адресу постачальника, зазначену в даному Договорі, при цьому на весь період починаючи з дати отримання авансового платежу до дати його повернення на суму авансового платежу нараховується проценти у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

27.11.2023 відповідач повернув позивачу суму попередньої оплати у розмірі 324 378,11 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 463 від 27.11.2023.

Відтак, як правильно встановив суд першої інстанції позивач має право на стягнення з відповідача процентів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 25.05.2023 по 26.11.2023.

Згідно з вимогами частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно має визначити суми пені та інших нарахувань, у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Помилкове зазначення позивачем в долученому до позовної заяви розрахунку не тієї суми, не звільняє суд від обов`язку здійснити власний розрахунок, який відповідає вимогам законодавства та правовідносинам сторін.

Перевіривши здійснений позивачем та судом першої інстанції розрахунок процентів, колегія суддів встановила, що такий виконано відповідно до умов договору, закону та є арифметично вірним, відтак з відповідача правомірно стягнуто на користь позивача проценти за користування коштами в сумі 71 345,41 грн.

Колегія суддів відхиляє за неспроможністю доводи відповідача з приводу не засвідчення належним чином долучених до позовної заяви позивачем доказів, оскільки такі доводи спростовуються наявним письмовим матеріалам справи.

Інші доводи скаржника щодо наявності повноважень у представника позивача Лісовського Р.В. та звернення останнього через систему «Електронний суд» від імені ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» відхиляються судом апеляційної інстанції, як такі, що не спростовують вірних висновків суду першої інстанції сформованих на основі всебічного дослідження доказів доданих до позовної заяви та відзиву на позовну заяву.

Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни судового рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Висновок суду

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд не допустив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного апелянтом судового рішення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ел Марк» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі № 910/19248/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі № 910/19248/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/19248/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 02.09.2024, після виходу колегії суддів з відпусток.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко