Ухвала

від 06.03.2024 по справі 925/1254/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

06 березня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/1254/23

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю прокурора - Лєнкової Н.Д. та представників сторін:

від позивача - Клименко П.О. за довіреністю,

від відповідача - Цинда Л.Г. адвокат, Депутат А.А.- засновник товариства,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Балаклеївської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Кваттро Енерджі

про стягнення орендної плати за користування землею та штрафних санкцій в загальній сумі 929 042, 61 грн,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури (вул. Ю. Кондратюка, 25, м. Сміла, Черкаська область, 20700, ЄДРПОУ 02911119) звернувся в інтересах держави в особі Балаклеївської сільської ради (вул. Незалежності, 2, с. Балаклея, Черкаський район, Черкаська область, 20722, код ЄДРПОУ 26489731) до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Кваттро Енерджі (вул. М. Залізняка, 138/8, м. Черкаси, 18028, код ЄДРПОУ 41867548) у якій просить суд:

-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кваттро Енерджі (вул. М. Залізняка, 138/8, м. Черкаси, 18028, код ЄДРПОУ 41867548) на користь Балаклеївської сільської ради (вул. Незалежності, 2, с. Балаклея, Черкаський район, Черкаська область, 20722, код ЄДРПОУ 26489731) 929 042,61 гри (дев`ятсот двадцять дев`ять тисяч сорок дві гривні 61 копійка), з яких: 691 133,93 грн - заборгованість із сплати орендної плати за землю, 206 779,25 грн - інфляційні нарахування, 31 129,43 грн - три відсотки річних;

-судовий збір в сумі 13 935,64 грн стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кваттро Енерджі (код ЄДРПОУ 41867548) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119) на банківський р/р: UA 138201720343160001000003751 в ДКСУ у м. Київ, за кодом класифікації видатків бюджету - 2800.

Ухвалою від 19.09.2023 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 26.10.2023; сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права.

10 жовтня 2023 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечив та просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки дана позовна заява подана передчасно та Смілянська окружна прокуратура є неналежний позивач у даній справі.

20 жовтня 2023 року через підсистему "Електронний суд" (25 жовтня 2023 року поштою) від заступника керівника Смілянської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив, в якій останній спростовує заперечення відповідача та просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 26 жовтня 2023 року Господарський суд Черкаської області задовольнив клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання на іншу дату; розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відклав на 11 год. 00 хв. 21 листопада 2023 року.

Ухвалою від 21 листопада 2023 року Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 11 годин 00 хвилин 21 грудня 2023 року.

Ухвалою від 21 грудня 2023 року Господарський суд Черкаської області переніс судове засідання на 06 лютого 2024 року.

05 лютого 2024 року від позивача до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

05 лютого 2024 року від представника відповідача до канцелярії суду надійшли:

-заперечення на відповідь на відзив, проти позову заперечив та просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки дана позовна заява подана передчасно та Смілянська окружна прокуратура є неналежний позивач у даній справі.

- клопотання про приєднання документів до матеріалів справи, просив суд приєднати до матеріалів справи докази сплати орендної плати за землю згідно Договору оренди землі № 8/57-19-ДО від 10.06.2019 та повідомив, що основний борг було сплачено;

- заява про зменшення розміру штрафних санкцій, у якій просив зменшити розмір штрафних санкцій до 3000 грн.

В судовому засіданні, яке відбулось 06.02.2024, представник відповідача повідомив про сплату заборгованості, підтримав заяву про зменшення розміру штрафних санкцій до 3000 грн. Прокурор повідомила, що сплата заборгованості від відповідача ще не надходила, тому просила суд оголосити перерву в судовому засіданні, для з`ясування суми сплати відповідачем заборгованості.

В судовому засіданні, яке відбулось 06.02.2024 судом було оголошено перерву до 20 лютого 2024 року, яку продовжено до 05 березня 2024 року, оскільки позивач не встиг перевірити сплату заборгованості відповідачем.

04 березня 2024 року від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки заборгованість відповідачем в розмірі 691 133,93 грн сплачено.

В судовому засіданні, яке відбулось 05.03.2024 прокурор заперечувала проти закриття провадження у справі, оскільки не вся сума заборгованості відповідачем сплачена. Представник позивач підтримав позицію прокурора та повідомив, що не вся заборгованість сплачена та просив ще стягнути штрафні санкції.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Вступна та резолютивна частина ухвали долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Відомості про вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.

Розглянувши подане представником відповідача клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору в сукупності з матеріалами справи, заслухавши заперечення прокурора та представника позивача, доводи представника відповідача, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

Судом встановлено, що заборгованість в повному обсязі відповідачем не сплачена, а тому підстави зазначені в клопотанні відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України для закриття провадження у справі відсутні, тому і підстав для задоволення клопотання немає.

Що стосується заперечень відповідача про неправомірність заявленого позову прокурором в інтересах держави, то суд їх відхиляє, виходячи із наступного.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що прокуратура становить єдину систему, на яку покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Під час здійснення представництва інтересів держави в суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, вступати у справу, порушену за позовом іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження (ч. 6 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Передумовою участі органів та осіб, передбачених ст. 53 Господарського кодексу України, в господарському процесі в будь-якій із п`яти форм є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

Так, відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17).

Аналіз положень ч.ч. 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв`язку зі змістом частини 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право па представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Згідно з зазначеними нормами та ст.ст. 6, 7, 13, 143 Конституції України органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах виступає, державний орган, якому надано повноваження органу виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

З матеріалів справи судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7123780500:02:002:0448 є комунальною власністю Балаклеївської сільської ради.

Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яке діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до ст. 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.

Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб (ст. 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (ст. 63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду місцевих бюджетів, зокрема, належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності.

Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.

У разі коли вичерпано можливості збалансування місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону (ст. 66 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно із правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 11.05.2016 у справі № 6-824цс16 та у постанові Верховного Суду від 05.11.2018 у справі № 917/1461/17 дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходження платежів по орендній платі в місцеві бюджети в законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового регулювання безпосередньо відноситься до інтересів держави.

Таким чином, підтверджується порушення принципу дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевого бюджету у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового, у тому числі договірного, врегулювання, що виключає невизначеність у правовідносинах сторін, безпосередньо належить до інтересів держави.

Ненадходження до місцевого бюджету орендної плати в повному обсязі за використання земельної ділянки несільськогосподарського призначення свідчить про порушення визначальних матеріальних потреб суспільства та жителів Балаклеївської сільської об`єднаної територіальної громади, як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм.

У даному випадку інтереси держави полягають в необхідності стягнення заборгованості по орендній платі за землю разом із штрафними санкціями. Вказані інтереси збігаються з інтересами Балаклеївської сільської ради, як власника і розпорядника земель комунальної власності.

З матеріалів справи судом встановлено, що Смілянською окружною прокуратурою направлялися до Балаклеївської сільської ради запити від 13.07.2023 № 52-4529вих23 та від 21.08.2023 № 52-5451 вих23 про надання інформації до 23.08.2023 щодо вжиття заходів стягнення з ТОВ «Кваттро Енерджі» за використання земельної ділянки.

Листами від 17.07.2023 № 900 та від 21.08.2023 № 1071 сільською радою повідомлено прокуратуру, що за використання земельної ділянки площею 16,7869 га за ТОВ «Кваттро Енерджі» рахується заборгованість із сплати орендної плати. З метою вирішення даного питання сільською радою направлялися директору зазначеного товариства Депутату А.А. листи від 03.08.2022 № 757 та від 01.05.2023 № 564, у відповідь на які 17.07.2023 № 1619 від нього отримано інформацію, відповідно до якої з початку червня 2023 року товариством здійснено три платежі по 10 200 грн на погашення боргу та зазначено, що товариством і надалі буде здійснюватися сплата боргу.

Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів держави суб`єктом владних повноважень та вказує на наявність підстав для застосування представницьких повноважень прокурором, адже, відповідно до вимог чинного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, факт не звернення відповідного суб`єкта владних повноважень, на якого покладено обов`язок захисту інтересів держави, до суду з відповідною позовною заявою, свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави таким суб`єктом владних повноважень.

Судом встановлено, що Смілянською окружною прокуратурою 06.09.2023 направлено на адресу Балаклсївської сільської ради лист за № 52 - 5889вих23 про звернення до суду з даним позовом.

Суд доходить до висновків, що підставою звернення прокурора з позовною заявою став саме факт нездійснення уповноваженим державним органом покладеного на нього законом обов`язку із захисту державних інтересів у сфері оренди землі, яка полягає у невжитті Балаклеївською сільською радою як власником землі та отримувачем коштів у вигляді орендної плати за користування спірної земельної ділянки заходів щодо припинення порушень інтересів держави (систематичне невиконання умов договору).

Приписами ч. 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У випадку наявності органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Нездійснення захисту має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідний компетентний орган, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Необхідно зазначити, що для встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді не потрібно з`ясовувати причини не здійснення захисту уповноваженими суб`єктами, а достатньо встановлення самого факту невжиття органом заходів щодо захисту інтересів держави.

Таким чином, враховуючи нездійснення Балаклеївською сільською радою як власником землі та отримувачем коштів у вигляді орендної плати за користування спірною земельною ділянкою заходів щодо припинення порушень інтересів держави, а також враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 202, 216, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі від 04.03.2024 відмовити.

2. Відкласти розгляд справи по суті на 11 год. 00 хв. 02 квітня 2024 року. Засідання провести в приміщенні Господарського суду Черкаської області м. Черкаси, бул. Шевченка, 307, зал судових засідань 219, тел. канцелярії 31-21-49.

3. У судове засідання викликати повноважних представників учасників справи, яким мати при собі документи, які підтверджують їх повноваження на представництво сторін та особу (довіреність, паспорт).

4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.

5. Роз`яснити учасникам справи, що за загальним правилом, в силу положень п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України неявка в судове засідання учасника справи без повідомлення про причини неявки не є підставою для відкладення засідання.

6. Попередити представників учасників справи про те, що їх неявка не перешкоджає суду провести розгляд справи по суті.

7. Копію ухвали надіслати учасникам справи за їх офіційними адресами реєстрації.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 19 березня 2024 року.

Суддя О.В. Чевгуз