Рішення

від 03.04.2024 по справі 925/1254/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року м. Черкаси справа № 925/1254/23

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю прокурора - Лєнкової Н.Д. та представників сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - Цинда Л.Г. адвокат, Депутат А.А.- засновник товариства,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Балаклеївської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Кваттро Енерджі

про стягнення орендної плати за користування землею та штрафних санкцій в загальній сумі 929 042, 61 грн,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури (вул. Ю. Кондратюка, 25, м. Сміла, Черкаська область, 20700, ЄДРПОУ 02911119) звернувся в інтересах держави в особі Балаклеївської сільської ради (вул. Незалежності, 2, с. Балаклея, Черкаський район, Черкаська область, 20722, код ЄДРПОУ 26489731) до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Кваттро Енерджі (вул. М. Залізняка, 138/8, м. Черкаси, 18028, код ЄДРПОУ 41867548) у якій просить суд:

-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кваттро Енерджі (вул. М. Залізняка, 138/8, м. Черкаси, 18028, код ЄДРПОУ 41867548) на користь Балаклеївської сільської ради (вул. Незалежності, 2, с. Балаклея, Черкаський район, Черкаська область, 20722, код ЄДРПОУ 26489731) - 929 042,61 грн, з яких: 691 133,93 грн - заборгованість із сплати орендної плати за землю, 206 779,25 грн - інфляційні нарахування, 31 129,43 грн - три відсотки річних;

-судовий збір в сумі 13935,64 грн стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кваттро Енерджі (код ЄДРПОУ 41867548) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119) на банківський р/р: UA 138201720343160001000003751 в ДКСУ у м. Київ, за кодом класифікації видатків бюджету - 2800.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди землі від 06.02.2019 № 8/57-19-ДО щодо повної та своєчасної сплати орендної плати за період із 01.02.2022 по 02.08.2023.

Ухвалою від 19.09.2023 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 26.10.2023; сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права.

10 жовтня 2023 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечив та просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки дана позовна заява подана передчасно та Смілянська окружна прокуратура є неналежний позивач у даній справі.

20 жовтня 2023 року через підсистему "Електронний суд" (25 жовтня 2023 року поштою) від заступника керівника Смілянської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив, в якій останній спростовує заперечення відповідача та просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 26 жовтня 2023 року Господарський суд Черкаської області задовольнив клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання на іншу дату; розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відклав на 11 год. 00 хв. 21 листопада 2023 року.

Ухвалою від 21 листопада 2023 року Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 11 годин 00 хвилин 21 грудня 2023 року.

Ухвалою від 21 грудня 2023 року Господарський суд Черкаської області переніс судове засідання на 06 лютого 2024 року.

05 лютого 2024 року від позивача до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

05 лютого 2024 року від представника відповідача до канцелярії суду надійшли:

-заперечення на відповідь на відзив, проти позову заперечив та просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки дана позовна заява подана передчасно та Смілянська окружна прокуратура є неналежний позивач у даній справі.

- клопотання про приєднання документів до матеріалів справи, просив суд приєднати до матеріалів справи докази сплати орендної плати за землю згідно Договору оренди землі № 8/57-19-ДО від 10.06.2019 та повідомив, що основний борг було сплачено;

- заява про зменшення розміру штрафних санкцій, у якій просив зменшити розмір штрафних санкцій до 3000 грн.

В судовому засіданні, яке відбулось 06.02.2024 судом було оголошено перерву до 20 лютого 2024 року, яку продовжено до 05 березня 2024 року, оскільки позивач не встиг перевірити сплату заборгованості відповідачем.

04 березня 2024 року від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки заборгованість відповідачем в розмірі 691 133,93 грн сплачено.

Ухвалою від 06 березня 2024 року Господарський суд Черкаської області у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі від 04.03.2024 відмовив; відклав розгляд справи по суті на 11 год. 00 хв. 02 квітня 2024 року.

02 квітня 2024 року позивач засобами електронного зв`язку надіслав до суду клопотання про розгляд справи по суті без його участі, де зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю.

У судовому засіданні прокурор повідомив, що основний борг відповідачем сплачено, просив стягнути штрафні санкції та судові витрати. Представник відповідача просив суд відмовити в позові повністю, оскільки прокуратура немає представляти інтереси сільської ради, Смілянська окружна прокуратура є неналежний позивач у даній справі.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Відомості про вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.

Заслухавши пояснення та обґрунтування позовних вимог прокурора, заперечення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено такі обставини.

06.02.2019 між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кваттро Енерджі» укладено договір оренди землі № 8/57-19-ДО на земельну ділянку, площею 16,7869 га, що знаходиться в адміністративних межах Балаклеївської сільської ради, за межами населеного пункту.

У зв`язку із зміною сторони орендодавця у договорі оренди землі від 06.02.2019№ 8/57-19-ДО, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та ТОВ «Кваттро Енерджі», на земельну ділянку, площею 16,7869 га, що знаходиться в адміністративних межах Балаклеївської сільської ради, за межами населеного пункту, у зазначений договір були внесені зміни та 10.06.2019 підписана сторонами його нова редакція. Внесення змін пов`язано з переходом права розпорядження земельною ділянкою до Черкаської обласної державної адміністрації та проведенням нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно з п. 1 Договору оренди землі від 10.06.2019 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером: 7123780500:02:002:0448, яка знаходиться в адміністративних межах Балаклеївської сільської ради, за межами населеного пункту, із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд енергогенеруючих підприємств, установ та організацій (КВНЦЗ 14.01).

В оренду передається земельна ділянка площею 16,7869 га земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, у тому числі землі, які використовуються для технічної інфраструктури (п. 2 Договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.04.2019 № 1298, виданого міськрайонним управлінням в Уманському районі та м. Умані Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на дату укладення договору становить 8 427 590 грн (п. 5 договору оренди землі).

Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі відповідно до рішень Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області від 15.01.2019 № 3-22/VІІ «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2019 рік» та від 19.03.2019 № 5-28/VІІ «Про погодження внесення змін до договору оренди землі, укладеного між ТОВ «Кваттро Енерджі» та Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області» у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і її річний розмір становить 421 379,5 грн в рік.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації (п. 10 Договору).

Згідно з п. 11 Договору, орендна плата вноситься щомісячно пропорційно річній орендній платі не пізніше 30 числа наступного місяця за звітним, у розмірі 1/12 частини річної орендної плати.

Згідно з п. 13 Договору, розмір орендної плати переглядається 1 раз на рік у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 15 Договору земельна ділянка передається в оренду для розміщення сонячної електростанції.

Згідно з п. 15 Договору цільове призначення земельної ділянки - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (код 14.01).

Одними із обов`язків орендаря, передбачених п. 31 договору, є: здійснення індексації розміру орендної плати згідно з проведеною щорічною індексацією грошової оцінки землі відповідно до нормативних та законодавчих актів без внесення змін у договір оренди землі шляхом подання до органу контролюючого надходження орендної плати за землю розрахунку орендної плати; самостійно уточнювати банківські реквізити для внесення орендної плати через фінансові та податкові органи на місцях; самостійно обчислювати суму орендної плати щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого наступного року подавати відповідному органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями; поновлювати нормативну грошову оцінку землі у строки, визначені законодавством; своєчасно і повному обсязі вносити орендну плату.

Земельна ділянка передавалась в оренду з розробленням проекту землеустрою (п. 17 Договору).

Відповідно до п. 41 Договору за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Договір укладений строком на 25 років та діє до 23.01.2044 включно. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 Договору).

28.04.2021 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», яким внесено суттєві зміни, у тому числі, у Земельний кодекс України щодо права власності земельних ділянок та їх розпорядників, який 27.05.2021 набрав законної сили.

Згідно п. 24 розділу 10 Перехідних Положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, то перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно - заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; г) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 343577734 від 21.08.2023 року (а.с. 50-51) вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 7123780500:02:002:0448, площею 16,7869 га 08.09.2021 на праві власності зареєстровано за Балаклеївською сільською радою, про що внесено запис 43928210; в актуальній інформації про державну реєстрацію іншого речового права наявний запис № 30313695 про реєстрацію 14.02.2019 права оренди земельної ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кваттро Енерджі» на підставі договору оренди землі від 06.02.2019 № 8/57-19-ДО, Договір про внесення змін до договору оренди землі від 06.02.2019 № 8/57-19-ДО строк дії: 23.01.2044, з правом пролонгації.

Відповідно до розрахунку Балаклеївської сільської ради заборгованість з орендної плати за земельну ділянку площею 16,7869 га, що знаходиться в адміністративних межах Балаклеївської сільської ради, за межами населеного пункту, за період з 01 лютого 2022 року по 02 серпня 2023 року становить 691133,93 грн, з якої:

з 01.02.2022 по 31.12.2022 428890 грн 99 коп.;

з 01.02.2023 по 02.08.2023 310942 грн 94 коп.

Розмір грошової оцінки земельної ділянки в 2022 році становив 9270349,00 грн, орендна плата за місяць 38626,46 грн, в 2023 році 10 660 901,35 грн, орендна плата за місяць 44420,42 грн (а.с.45-46).

Оскільки відповідач свого обов`язку щодо своєчасної сплати орендної плати не виконав, прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини сторін виникли із договору оренди земельної ділянки від 06.02.2019 № 8/57-19-ДО та договору про внесення змін до договору оренди землі від 06.02.2019 № 8/57-19-ДО від 10.06.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кваттро Енерджі» та Черкаською обласною державною адміністрацією, вимоги прокурора витікають із прав і обов`язків сторін за цими договорами.

За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до зобов`язань найму (оренди) земельної ділянки, загальні положення про найм (оренду) визначені параграфом 1 глави 58, про найм (оренду) земельної ділянки, як окремий вид зобов`язань, параграфом 3 глави 58 ЦК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України. Крім того, спірні правовідносини перебувають у сфері дії Земельного і Податкового кодексів України, Закону України Про оренду землі, які з урахуванням предмету спору, є спеціальними нормативними актами.

Згідно з ст.14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення правовідношення, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 ГК України також передбачено, що права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Закону України України та ст. 1 Закону України Про оренду землі, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст. 2 Закону України Про оренду землі встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ст. 24, 25 Закону України Про оренду землі орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, а орендодавець має право вимагати від орендаря безпосереднього використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди землі та своєчасного внесення орендної плати.

Статтею 792 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи судом встановлено, що правовідносини сторін виникли із договору оренди земельної ділянки від 06.02.2019 № 8/57-19-ДО та договору про внесення змін до договору оренди землі від 06.02.2019 № 8/57-19-ДО від 10.06.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кваттро Енерджі» та Черкаською обласною державною адміністрацією,

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 343577734 від 21.08.2023 року (а.с. 50-51) вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 7123780500:02:002:0448, площею 16,7869 га 08.09.2021 на праві власності зареєстровано за Балаклеївською сільською радою, про що внесено запис 43928210; в актуальній інформації про державну реєстрацію іншого речового права наявний запис № 30313695 про реєстрацію 14.02.2019 права оренди земельної ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кваттро Енерджі» на підставі договору оренди землі від 06.02.2019 № 8/57-19-ДО, Договір про внесення змін до договору оренди землі від 06.02.2019 № 8/57-19-ДО строк дії : 23.01.2044, з правом пролонгації.

Відповідно до розрахунку Балаклеївської сільської ради заборгованість з орендної плати за земельну ділянку площею 16,7869 га, що знаходиться в адміністративних межах Балаклеївської сільської ради, за межами населеного пункту, за період з 01 лютого 2022 року по 02 серпня 2023 року становить 691133,93 грн, з якої:

з 01.02.2022 по 31.12.2022 428890 грн 99 коп.;

з 01.02.2023 по 02.08.2023 310942 грн 94 коп.

Розмір грошової оцінки земельної ділянки в 2022 році становив 9270349,00 грн., орендна плата за місяць 38626,46 грн, в 2023 році 10 660 901,35 грн, орендна плата за місяць 44420,42 грн (а.с.45-46).

Однак відповідач свого обов`язку щодо своєчасної сплати орендної плати не виконав.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами стало підставою для звернення прокурора до суду для захисту порушеного права позивача та примусового стягнення заборгованості з боржника.

Судом встановлено, що відповідачем після відкриття провадження у справі було сплачено заборгованість в розмірі 691133,93 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 № 13/51-04.

Оскільки відповідачем було сплачено 691133,93 грн після звернення прокурора до суду, то провадження у справі в частині вимог про стягнення основної заборгованості вказаної суми слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

При зверненні до суду прокурор просив також стягнути на користь Балаклеївської сільської ради з відповідача у зв`язку із простроченням орендної плати 206 779,25 грн - інфляційні нарахування, 31 129,43 грн - три відсотки річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати (правові висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати і 3 % річних за своєю правовою природою не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Наведена правова викладена у постановах Верховного Суду від 05.07.2018 у справі № 905/978/17, від 11.05.2018 у справі № 922/3087/17, від 26.04.2018 у справі № 910/11857/17.

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

05 лютого 2024 року від представника відповідача до канцелярії суду надійшла заява про зменшення розміру штрафних санкцій, у якій просив відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України зменшити розмір штрафних санкцій до 3000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Твердження відповідача про необхідність зменшення розміру штрафних санкцій обґрунтовані тим, що збитки відповідачем позивачу взагалі завдані не були суд оцінює критично, оскільки всі вимоги позовної заяви відповідають умовам погодженого та підписаного сторонами договору оренди землі, узгоджуються з нормами діючого законодавства України яким встановлено зокрема, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання, тому вказані доводи відповідача з наведених ним підстав суд визнає необґрунтованими та відмовляє у їх задоволенні.

Враховуючи зазначене, наведені норми законодавства і умови договору, вимоги прокурора про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних і річних, за допомогою калькулятора штрафних санкцій апаратного комплексу Еліт: Ліга Закон судом встановлено, що розрахунки прокурором здійснено невірно.

Перевіривши розрахунок інфляційних і річних, встановивши, що він вчинений невірно, суд розрахував його самостійно (результати розрахунків містяться в матеріалах справи) тому, до стягнення підлягає 46330,72 грн інфляційних та 13432,80 грн 3% річних, в решті вимог про стягнення інфляційних і річних слід відмовити, у зв`язку з безпідставним нарахуванням.

Що стосується чергових заперечень відповідача про неправомірність заявленого позову прокурором в інтересах держави, то суд їх відхиляє, оскільки аналогічні заперечення судом вже розглянуті, в ухвалі від 06 березня 2024 року суд провів детальну оцінку даним обставинам виходячи з наступних підстав.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що прокуратура становить єдину систему, на яку покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Під час здійснення представництва інтересів держави в суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, вступати у справу, порушену за позовом іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження (ч. 6 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Передумовою участі органів та осіб, передбачених ст. 53 Господарського кодексу України, в господарському процесі в будь-якій із п`яти форм є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

Так, відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави, висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17).

Аналіз положень ч.ч. 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв`язку зі змістом частини 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право па представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Нездійснення захисту має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Згідно з зазначеними нормами та ст.ст. 6, 7, 13, 143 Конституції України органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах виступає, державний орган, якому надано повноваження органу виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

З матеріалів справи судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7123780500:02:002:0448 є комунальною власністю Балаклеївської сільської ради.

Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яке діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Відповідно до ст. 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.

Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб (ст. 62 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (ст. 63 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду місцевих бюджетів, зокрема, належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності.

Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.

У разі коли вичерпано можливості збалансування місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону (ст. 66 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Згідно із правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 11.05.2016 у справі № 6-824цс16 та у постанові Верховного Суду від 05.11.2018 у справі № 917/1461/17 дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходження платежів по орендній платі в місцеві бюджети в законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового регулювання безпосередньо відноситься до інтересів держави.

Таким чином, підтверджується порушення принципу дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевого бюджету у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового, у тому числі договірного, врегулювання, що виключає невизначеність у правовідносинах сторін, безпосередньо належить до інтересів держави.

Ненадходження до місцевого бюджету орендної плати в повному обсязі за використання земельної ділянки несільськогосподарського призначення свідчить про порушення визначальних матеріальних потреб суспільства та жителів Балаклеївської сільської об`єднаної територіальної громади, як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм.

У даному випадку інтереси держави полягають в необхідності стягнення заборгованості по орендній платі за землю разом із штрафними санкціями. Вказані інтереси збігаються з інтересами Балаклеївської сільської ради, як власника і розпорядника земель комунальної власності.

З матеріалів справи судом встановлено, що Смілянською окружною прокуратурою направлялися до Балаклеївської сільської ради запити від 13.07.2023 № 52-4529вих23 та від 21.08.2023 № 52-5451 вих23 про надання інформації до 23.08.2023 щодо вжиття заходів стягнення з ТОВ Кваттро Енерджі за використання земельної ділянки.

Листами від 17.07.2023 № 900 та від 21.08.2023 № 1071 сільською радою повідомлено прокуратуру, що за використання земельної ділянки площею 16,7869 га за ТОВ Кваттро Енерджі рахується заборгованість із сплати орендної плати. З метою вирішення даного питання сільською радою направлялися директору зазначеного товариства Депутату А.А. листи від 03.08.2022 № 757 та від 01.05.2023 № 564, у відповідь на які 17.07.2023 № 1619 від нього отримано інформацію, відповідно до якої з початку червня 2023 року товариством здійснено три платежі по 10 200 грн на погашення боргу та зазначено, що товариством і надалі буде здійснюватися сплата боргу.

Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів держави суб`єктом владних повноважень та вказує на наявність підстав для застосування представницьких повноважень прокурором, адже, відповідно до вимог чинного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, факт не звернення відповідного суб`єкта владних повноважень, на якого покладено обов`язок захисту інтересів держави, до суду з відповідною позовною заявою, свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави таким суб`єктом владних повноважень.

Судом встановлено, що Смілянською окружною прокуратурою 06.09.2023 направлено на адресу Балаклеївської сільської ради лист за № 52 - 5889вих23 про звернення до суду з даним позовом.

Суд доходить до висновків, що підставою звернення прокурора з позовною заявою став саме факт нездійснення уповноваженим державним органом покладеного на нього законом обов`язку із захисту державних інтересів у сфері оренди землі, яка полягає у невжитті Балаклеївською сільською радою як власником землі та отримувачем коштів у вигляді орендної плати за користування спірної земельної ділянки заходів щодо припинення порушень інтересів держави (систематичне невиконання умов договору).

Приписами ч. 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У випадку наявності органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Нездійснення захисту має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідний компетентний орган, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Необхідно зазначити, що для встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді не потрібно з`ясовувати причини не здійснення захисту уповноваженими суб`єктами, а достатньо встановлення самого факту невжиття органом заходів щодо захисту інтересів держави.

Таким чином, враховуючи нездійснення Балаклеївською сільською радою як власником землі та отримувачем коштів у вигляді орендної плати за користування спірною земельною ділянкою заходів щодо припинення порушень інтересів держави, а також враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Прокурор заявив вимогу про відшкодування понесених судових витрат: сплаченого судового збору 13 935,64 грн.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову на відповідача;

2) у разі відмови в позові на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачена Черкаською обласною прокуратурою за подання позову сума судового збору підлягає відшкодуванню прокуратурі за рахунок відповідача, оскільки згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, для розрахунку судових витрат суд враховує сплачену відповідачем в процесі розгляду даної справи суму заборгованості та перераховані судом інфляційні та річні (691133,93 + 46330,72+ 13432,80 = 750897,45).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області,-

В И Р І Ш И В:

Провадження у справі в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Кваттро Енерджі на користь Балаклеївської сільської ради 691133,93 грн заборгованості із орендної плати за землю - закрити.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кваттро Енерджі (вул. М. Залізняка, 138/8, м. Черкаси, 18028, код ЄДРПОУ 41867548) на користь Балаклеївської сільської ради (вул. Незалежності, 2, с. Балаклея, Черкаський район, Черкаська область, 20722, код ЄДРПОУ 26489731) - 46330,72 грн інфляційні нарахування, 13432,80 грн три відсотки річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кваттро Енерджі (вул. М. Залізняка, 138/8, м. Черкаси, 18028, код ЄДРПОУ 41867548) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119 на банківський р/р: UA 138201720343160001000003751 в ДКСУ у м. Київ, за кодом класифікації видатків бюджету 2800) - 11 263,46 грн витрат зі сплати судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складене та підписане 24 квітня 2024 року.

Суддя О.В. Чевгуз