Ухвала

від 19.03.2024 по справі б-39/02-09

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 березня 2024 року

м. Київ

cправа № Б-39/02-09

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 (колегія суддів у складі: Лакіза В.В.- головуючий, Бородіна Л.І., Шевель О.В.)

у справі №Б-39/02-09

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІТРЗ"

до Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК") 28.02.2024 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2024, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.11.2023 у справі №Б-39/02-09.

Здійснивши перевірку касаційної скарги ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку, що в прийнятті касаційної скарги слід відмовити з огляду на таке.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.01.2009 порушено провадження у справі №Б-39/02-09 про банкрутство ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.11.2023 у справі №Б-39/02-09 затверджено звіт арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 25.11.2015 по 31.01.2022 на загальну суму 1783268,07 грн; затверджено звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс боржника, ліквідовано юридичну особу - Відкрите акціонерне товариство "Ізюмський тепловозоремонтний завод"; визнано вимоги кредиторів, що не задоволені за недостатністю майна, погашеними; визнано вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений строк або відхилені господарським судом, погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню; провадження у справі №Б-39/02-09 закрито.

Не погодившись з вказаною ухвалою, ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" 21.12.2023 звернувся з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду. Також скаржником було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 апеляційну скаргу ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом звернення із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави для поновлення строку та надавши докази надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів у встановленому законом порядку всім кредиторам у справі.

05.02.2024 до Східного апеляційного господарського суду від ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" надійшло клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження та докази направлення копії апеляційної скарги кредиторам у справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 відмовлено ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.11.2023 у справі № Б-39/02-09.

Ухвала суду апеляційної інстанції від 12.02.2024 мотивована тим, що апеляційна скарга подана із пропуском строку на апеляційне оскарження без належного обґрунтування пропуску пропущеного процесуального строку ухвали Господарського суду Харківської області від 23.11.2023.

Верховний Суд погоджується з такими висновками господарського суду апеляційної інстанції виходячи з такого.

За змістом частини першої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Нормами процесуального закону чітко визначено строки вчинення процесуальних дій, порядок обчислення, початок відліку та їх закінчення. Процесуальні строки є обов`язковими як для суду, так і учасників судового процесу, оскільки визначають, зокрема, час протягом якого має бути вчинено процесуальну дію.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України.

Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №910/22695/13).

Відповідно до статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №910/15481/17).

Відповідно до частини другої статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Звернення з апеляційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у апеляційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначав про те, що представник ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" участі у судовому засіданні у суді першої інстанції не приймав у зв`язку з тим, що не отримав повідомлення про призначення справи до розгляду, оскаржувана ухвала суду першої інстанції була отримана ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" засобами поштового зв`язку 11.12.2023, крім того, скаржник посилався на наявність воєнного стану в Україні та значне скорочення чисельності штату працівників, яке відбулося через ліквідацію банківської установи.

Разом з тим, 05.10.2022 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до частиною шостою статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з пункту 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Як вбачається з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" зареєструвало офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Ухвала суду першої інстанції від 23.11.2023 надіслана в електронний кабінет ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" та доставлена 01.12.2023 о 04:15, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Приписами частини одинадцятої статті 242 ГПК України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" не наведено обставин щодо необізнаності юридичної особи зі змістом оскаржуваної ухвали з огляду на отримання копії оскаржуваного судового рішення 01.12.2023 в Електронному кабінеті, не наведено обставин, що унеможливили звернення з апеляційною скаргою у встановлений законом строк з дня отримання судового рішення в Електронному кабінеті через ЄСТІТС, а обставини, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження (запровадження воєнного стану, скорочення працівників), не є поважною причиною для поновлення пропущеного процесуального строку.

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Відповідно до частини першої статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010) Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п.п. 51 і 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004).

За своїм змістом норма про можливість поновлення процесуальних строків є пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).

Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як правова визначеність

Відповідно до частини четвертої статті 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідно до вимог статей 119, 256, 260, 261 ГПК України у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.11.2023 у справі №Б-39/02-09 слід відмовити та апеляційну скаргу повернути.

Приписами частини другої статті 293 ГПК України встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Отже, наведена норма закону надає Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині другої статті 293 ГПК України, що повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

Для Верховного Суду правильне застосовування Східним апеляційним господарським судом норм права при постановленні оскаржуваної ухвали від 12.02.2024 у справі № Б-39/02-09 є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 на підставі частини другої статті 293 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № Б-39/02-09 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков