Ухвала

від 18.03.2024 по справі 760/3461/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 березня 2024 року

м. Київ

справа № 760/3461/23

провадження № 61-3554ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ММТ Плюс» про захист прав споживачів шляхом визнання дій протиправними, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати неправомірними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ММТ Плюс» (далі - ТОВ «ММТ Плюс») з відключення квартири АДРЕСА_1 від централізованого водопостачання та блокування електронних ключів позивача від електричної системи контролю доступу встановленої у вказаному будинку та до якої приєднано електронні замки, які розташовані у ліфтах будинку, на вхідних дверях будинку;

стягнути з відповідача 10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року, в задоволенні позову відмовлено.

У березні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 10 серпня 2023 року вказана справа визнана малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали містять посилання на випадок, передбачений підпунктом а), б), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судове рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, заявник відповідно до цього Кодексу позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником обставини не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки заявником не висвітлено проблему застосування судами попередніх інстанцій норми права, щодо якої постала потреба у формуванні єдиної правозастосовчої практики. Крім того, зазначений довід є взаємовиключним із подальшими посиланнями заявника про наявність практики Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Також, заявник посилається на пункт б) частини третьої статті 389 ЦПК України, вважає, що він буде позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваними судовими рішення, при розгляді іншої справи, а саме № 760/23657/23 щодо спростування неправомірності дій відповідача в частині зупинення надання житлово-комунальних послуг та неправомірності блокування доступу до будинку.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовили у задоволенні позову позивача у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту відключення відповідачем квартири позивача від централізованого постачання та блокування електронних ключів.

Таким чином, у задоволенні позову було відмовлено внаслідок не доведення позивачем факту вчинення дій відповідачем, внаслідок чого їх правомірність судами не оцінювалася.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено обставин, які ОСОБА_1 буде позбавлений можливості спростувати при розгляді іншої справи - № 760/23657/23.

Довід заявника, що суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково є безпідставним, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Предметом позову в цій справі є: визнання дій неправомірними; відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Ураховуючи наведене, справа є незначної складності та з ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Отже, Дарницький районний суд міста Києва підставно визнав вказану справу малозначною.

Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у справі незначної складності та з ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ММТ Плюс» про захист прав споживачів шляхом визнання дій протиправними, відшкодування моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян