Постанова

від 19.03.2024 по справі 712/9744/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/503/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №712/9744/20 Категорія: 301030000 Мельник І. О. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіНовіков О.М., Сіренко Ю.В.секретарЛюбченко Т.М.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 19.12.2023 (повний текст складено 29.12.2023, суддя в суді першої інстанції Романенко В.А.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 доприватного виконавця Черкаського виконавчого округу Недоступа Дмитра Миколайовича, ПП «Дисконт», оцінювача нерухомого майна ОСОБА_2 , ДП «СЕТАМ», ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ «ОТП Факторинг Україна», про визнання недійсними та скасування електронних торгів, протоколу про проведення електронних торгів, акту про реалізацію нежитлового приміщення,

в с т а н о в и в :

у жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким, після уточнень від 14.03.2023,остаточно просила:

- визнати недійсними та скасувати електронні торги з реалізації нежитлового приміщення, загальною площею 214,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , проведені 16.09.2020 ДП «СЕТАМ»;

- визнати недійсним акт продажу на вказаних електронних торгах нежилого приміщення, затверджений і складений 25.09.2020 приватним виконавцем Черкаського виконавчого округу Недоступом Д.М.;

- визнати недійсним свідоцтво про придбання вищевказаного нежилого приміщення з торгів, яке видане та зареєстровано 02.10.2020 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алексеєвою І.Ю. у реєстрі № 2899.

В обґрунтування вказує на те, що 16.09.2020 були проведені електронні торги, на яких було реалізовано нежитлове приміщення, загальною площею 196,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , про що був складений протокол №502247 від 16.09.2020 та акт про продаж від 25.09.2020.

Продавцями вказаного майна є ДП «СЕТАМ» та приватний виконавець Черкаського виконавчого округу Недоступ Д.М., а покупцем ОСОБА_3 02.10.2020 покупець отримала свідоцтво про придбання майна з електронних торгів, зареєстроване в реєстрі під №2899 від 02.10.2020 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алексеєвою І.Ю., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 10160571101.

Зазначений правочин з продажу майна має бути визнаний недійсним з урахуванням такого.

Висновок незалежної оцінки нежитлового приміщення станом на 28.05.2020 проведено ОСОБА_2 ПП «Дисконт», зареєстрований в єдиній базі даних звітів про оцінку відповідно до Порядку єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 17.05.2018 № 658. При цьому наказ про включення оцінювача ОСОБА_2 до Державного реєстру оцінювачів України ДФМ не видавався, про що свідчать офіційні відомості з Державного реєстру оцінювачів України. Свідоцтво про державну реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів за №387 від 07.11.2002 не видавалося.

Визначення конкретної ринкової вартості нерухомого майна шляхом оформлення Звіту входить до повноважень ПП «Дисконт» та ОСОБА_2 , яка зазначена у висновку про оцінку нерухомого майна як оцінювач, та має бути штатним працівником підприємства.

Всупереч приписам законодавства приватний виконавець при реалізації майна з публічних торгів:

- не надсилав копії постанови про зняття арешту з арештованого майна, які зобов`язаний був надіслати не пізніше наступного робочого дня після її видачі переможцю та відповідному органу для зняття арешту, а також підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця акт, який виконавець видає переможцеві електронних торгів;

- копію Акта стягувачу, боржнику та організатору, що не було зроблено.

Організовані електроні торги (лот 440935) з продажу нерухомого майна на підставі незареєстрованого в Фонді держмайна звіту є порушенням ЗУ «Про виконавче провадження» та ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

ДП «Сетам» не вказало у Протоколі унікальний реєстраційний номер учасника, прізвище, ім`я, по-батькові фізичної особи переможців торгів, дата, до якої переможець електронних торгів повинен сплатити ціну лота, що є його обов`язком, як організатора торгів.

В інформаційному повідомленні відсутня інформація про ФІО, місце проживання, контактний телефон, електронну адресу належного зберігача майна позивача, а позивач, до того ж не був повідомлений про уцінення його нерухомості, про жодний із призначених електронних торгів аукціон з реалізації його майна.

Не був надісланий акт передачі майна позивача на збереження третій особі ОТП «Факторинг Україна».

Також була відсутня в інформаційному повідомленні інформація про порядок та умови отримання майна переможцем, контактні телефони, адресу офіційної електронної пошти та реквізити рахунку приватного виконавця, на який у разі визначення переможця електронних торгів необхідно перерахувати кошти за придбане майно, строки сплати коштів. Не було зазначено призначення об`єкту, що реалізується, відомості про земельну ділянку на якій розташована будівля, її кадастровий номер, інформація про орендарів та інших користувачів приміщення, яка повинна бути відома виконавцю.

Таким чином, невиконання ДП «Сетам» вимог пунктів 2,4 розділу ІІ Порядку та відсутність проведення перевірки повноти заповнення заявки приватного виконавця, а також відсутність повідомлень до приватного виконавця про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів, відсутність вказаної вище інформації в інформаційному повідомленні та невідповідність вказаного в інформаційному повідомленні відомостей про об`єкт позивача є порушеннями Порядку, які не дають потенційним покупцям повного і правильного уявлення про майно, що реалізується, позбавляють їх можливості знайомитися з майном у його зберігача, отримувати від нього відомості про майно щодо його придбання, знати про порядок та умови отримання майна, сплати коштів та інше, що суттєво впливає на можливої участі потенційних покупців в електронних торгах і, як наслідок, на формування попиту та кінцеву ціну майна і тим самим порушує право позивача.

Позивач не отримала жодних повідомлень про призначення електронних торгів.

В матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які розрахункові документи, які б свідчили про оплату за правочином про купівлю-продаж на електронних торгах, що є ще однією підставою для встановлення незаконності оскаржуваного акту.

Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 19.12.2023 позовні вимоги у справі залишено без задоволення, з посиланням на те, що спірні прилюдні торги відбулися згідно визначених законодавством вимог щодо їх проведення.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач 28.01.2024 подала через відділення поштового зв`язку апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та новим рішенням задовольнити позовні вимоги у справі. В обґрунтування вказано на те, що суд не надав належної оцінки наданому позивачем доповненню до позовної заяви та ухвалою відмовив у його прийнятті. Суд не врахував попередні ухвали щодо необхідності уточнити позивачу підстави та предмет позову, а також щодо витребування у ДП «Сетам» належно оформлених договорів. Суд не врахував, що перші електронні торги відбулися 26.09.2018, проте виконавчий лист був виписаний на іншого боржника та стягувач відкликав його, а аукціон був призупинений. З 31.01.2020 по 16.09.2020 відбулося 6 аукціонів. Як приватний виконавець так і ДП «Сетам» порушили процедуру продажу майна на прилюдних торгах, чому належної уваги суд першої інстанції не надав. Суд не зв`язував природу правовідносин приватного виконавця та ДП «Сетам». Решта доводів апеляційної скарги ідентичні тим, що викладені у позовній заяві, про відсутність повноважень оцінювача, неналежний опис майна, що реалізовується, неналежна процедура продажу майна з торгів.

У відзивах на апеляційну скаргу приватний виконавець та представник відповідача Галіч Н.М. просили суд апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вважають його законним та належним чином обгрутованим.

На вказані відзиви апелянт ОСОБА_1 подала заперечення, в яких наполягала на своїх доводах, викладених нею в апеляційній скарзі та позовній заяві, яка мають бути задоволені судом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.10.2013 у справі № 2-271/11 за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ПП «Карат-2000» про стягнення заборгованості було стягнуто з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість, що складається з: 376 271,75 грн. - сума основного боргу за кредитним договором CM-SMEF00/042/2007, що, в еквіваленті складає 47075, 16 дол. США; 355 453,19 грн. - сума основного боргу за кредитним договором CM-SMEF00/014/2007, що в еквіваленті складає 44470,56 дол. США.

07.02.2014 Соснівським районним судом м. Черкаси видано виконавчий лист № 2-271/11 на виконання вказаного рішення.

Крім того, рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.10.2013 у справі №2-714/11 позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ПП «Карат-2000», про стягнення заборгованості задоволено та стягнуто з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість в сумі з 119570,97 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ 955730,76 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» витрати по сплаті державного мита в сумі 1700,00 грн., витрати на ІТЗ в сумі 120,00 грн., а всього 1820,00 гривень.

На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М. перебуває зведене виконавче провадження 62006803, яке об`єднане постановою приватного виконавця від 06.05.2020 до складу якого входять:

- виконавчий лист №2-714/11 від 07.02.2014 Соснівського районного суду м. Черкаси про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості у сумі 119570,97 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ 955730,76 грн.;

- виконавчий лист №2-271/11 від 07.02.2014 Соснівського районного суду м. Черкаси про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості, що складається 376271,75 грн. - сума основного боргу за кредитним договором № CM-SMEF00/042/2007, що в еквіваленті складає 47 075,16 дол. США; 355453,19 грн. - сума основного боргу за кредитним договором № CM-SMEF00/014/2007, що в еквіваленті складає 44 470,56 дол. США., а всього 731724,94 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступом Д.М. від 26.05.2020 призначено суб`єкта оціночної діяльності ПП «Дисконт», у виконавчому провадженні з примусового виконання: виконавчий лист № 2-714/11, виданий 07.02.2014, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості у сумі 119570,97 дол. США.

Відповідно до звіту від 28.05.2020, складеного ПП «Дисконт», оцінювач ОСОБА_2 , про незалежну оцінку по визначенню вартості без врахування ПДВ об`єкту нерухомості нежитлові приміщення, позначені на технічному плані літ. Б-1, б, б,, загальною площею 196,4 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , їх загальна ринкова вартість становить 1 210 674 грн. без врахування ПДВ.

Позивач в цій справі стверджує про те, що вказані прилюдні торги та складені по їх результатам протокол та акт про реалізацію є незаконним та мають бути скасовані, зокрема, з огляду на таке:

- проведення неналежної оцінки майна, що реалізовувалося;

- приватний виконавець при реалізації майна не дотримався належної процедури щодо направлення своїх рішень учасникам торгів;

- ДП «Сетам» не вказало у складених при аукціоні документах, зокрема, повідомленнях про продаж майна, усіх належних даних щодо нього;

- позивач не отримала повідомлень про призначення електронних торгів;

- відсутні розрахункові документи про оплату придбаного на торгах майна.

Правовідносини між сторонами у справі, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, поряд із визнанням правочину недійсним, також відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України).

Відповідно до статті 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до правового висновку, висловленого ВП ВС у постановах від 21.11.2018 у справі №465/650/16-ц та від 23.01.2019 у справі №522/10127/14-ц, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини четвертої статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою та частинами п`ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Згідно зі статтями 4, 10, 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Стаття 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У постанові ВСУ від 06.04.2016 у справі №3-242гс16 вказано, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку проведення торгів та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Відтак, до предмета доказування в цій справі належало встановлення дотримання порядку проведення прилюдних торгів, а саме встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерством юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1301/29431 в редакції, чинній на час проведення оспорюваних електронних торгів.

У постанові ВСУ від 18.11.2015 у справі №6-1884цс15 зроблено висновок, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання їх недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, крім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Об`єктом захисту виступає порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанова ВП ВС від 23.10.2019, справа №922/3537/17).

Аналіз положень ЗУ «Про виконавче провадження» свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і ст. 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.

Відповідно до наведених правових норм, державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.

Таким чином дії державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб. Аналогічна правова позиція викладена у постановах ВС від 14.02.2018 у справі №490/5475/15 та від 02.05.2018 у справі №910/10136/17.

Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

У даній справі позивач ОСОБА_1 зазначає, що висновок з незалежної оцінки нежитлового приміщення станом на 28.05.2020 ПП «Дисконт» не зареєстрований в єдиній базі даних звітів про оцінку відповідно до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом ФДМ України від 17.05.2018 №658.

Так ведення ФДМ України єдиної бази даних звітів про оцінку, реєстрації в ній звіту про оцінку майна, складеного для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), у випадках, передбачених ПК України, розміщення, використання, зберігання в ній звітів про оцінку та інформації з них визначений Порядком ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом ФДМ України від 17.05.2018 №658 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.2018 за № 677/32129.

Відповідно до п. 4 Порядку № 658 у єдиній базі даних звітів про оцінку підлягають реєстрації звіти про оцінку майна, складені суб`єктами оціночної діяльності для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого, рухомого майна та майнових прав (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), у випадках, передбачених Податковим кодексом України (далі - цілі оподаткування). Зазначена реєстрація здійснюється після внесення суб`єктами оціночної діяльності до такої бази інформації зі звітів про оцінку, за умови її повноти, правильності, відповідності, в тому числі відповідності оціночної вартості об`єкта оцінки результату електронного визначення оціночної вартості, проведеного модулем електронного визначення оціночної вартості подібного до об`єкта оцінки майна єдиної бази даних звітів про оцінку, та у послідовності, визначеній цим Порядком.

Тобто в єдиній базі даних звітів про оцінку підлягають реєстрації звіти про оцінку майна при умові добровільного відчуження нерухомого, рухомого майна та майнових прав.

У даному ж випадку має місце примусове відчуження нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на підставі виконавчих листів суду про стягнення заборгованості (а не добровільний продаж майна), а тому у суб`єкта оціночної діяльності відсутній обов`язок реєстрації висновку з незалежної оцінки нежитлового приміщення станом на 28.05.2020 у єдиній базі даних звітів про оцінку, оскільки Порядком №658 не передбачена обов`язкова реєстрація звітів про оцінку майна, складених суб`єктами оціночної діяльності при умові його примусового відчуження.

Відтак, відповідні доводи скаржника у даному випадку свого підтвердження не знайшли.

Слід врахувати, що за приписами ч.3 ст.57 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції на час проведення оспорюваних торгів) для оцінки, зокрема, нерухомого майна державний виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно ст. 12 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.

Не можна погодитися також з посиланням скаржника на те, що при проведенні прилюдних торгів було порушено належну процедуру, з урахуванням таких міркувань.

Позивач вказує, що при проведенні торгів вказана недостовірна інформація, а саме, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 не сформована, кадастровий номер відсутній, земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади м. Черкаси, права користування на земельну ділянку не зареєстровані, площу зазначено невідповідну дійсності.

При цьому згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості про земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , у вищезазначених реєстрах відсутні.

Приватним виконавцем Недоступ Д.М. направлено до Черкаської міської ради запит з вимогою надати всю наявну інформацію про земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради 25.12.2008 за №4-792 міською радою прийнято рішення про продаж Позивачу земельної ділянки, площею 0,0357 га, по АДРЕСА_1 . Пунктом 2 рішення зобов`язано Позивача протягом десяти днів після одержання рішення, укласти з міською радою договір купівлі-продажу земельної ділянки та посвідчити його нотаріально за власні кошти.

Враховуючи невиконання позивачем пункту 2 вищезазначеного рішення, міською радою прийнято рішення від 29.12.2009 № 5-415 «Про відміну рішення Черкаської міської ради від 25.12.2008 № 4-792 «Про продаж громадянці ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 ».

Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської повідомив виконавця, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 під нерухомим майном не сформована та кадастровий номер відсутній, право власності чи користування на зазначену земельну ділянку не зареєстроване.

Приватним виконавцем у заявці на реалізацію арештованого майна було відображено відповідну інформацію, яка опублікована ДП «СЕТАМ» в інформації про лот.

Також листом №3944-01-25 від 21.10.2020 Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради повідомив ОСОБА_3 , як власника нерухомого майна, про необхідність укладення договору про відшкодування збитків (неодержаного доходу) по АДРЕСА_1 за період використання вказаної земельної ділянки без правовстановлюючих документів, а також оформлення права користування вказаною земельною ділянкою, звернувшись до Центру надання адміністративних послуг із відповідною заявою.

Додатком до вищевказаного листа Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради додано бланк заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для відповідного заповнення ОСОБА_3 .

Вищезазначений лист Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради №3944-01-25 від 21.10.2020 також додатково підтверджує ту обставину, що станом на 21.10.2020 спірна земельна ділянка є не сформованою та в повній мірі спростовує твердження позивача про безпідставність відображення такої інформації в інформаційному повідомленні ДП «СЕТАМ».

Як вірно вказав суд першої інстанції, позивач, стверджуючи, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , є сформованою, не надала суду жодного правовстановлюючого документу на підтвердження належності даної земельної ділянки їй на підставі будь-якого речового права (договір дарування, договір купівлі-продажу, свідоцтво про право на спадщину, договір оренди тощо).

Що стосується доводів щодо зазначення невірної площі об`єкту нерухомого майна, слід врахувати, що з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається загальна площа 214,1 кв.м., а вказана загальна площа 196,4 кв.м.

При цьому з інформаційної довідки з реєстру речових прав за №242315044 слідує, що загальна площа об`єкту нерухомого майна по АДРЕСА_1 складає 214,1 кв.м, яка у зв`язку з обшивкою стін змінилася, що не потребує дозволу архітектури, на загальну площу 196,4 кв.м, про що мітиться відповідний опис в даній довідці.

Згідно технічного паспорту на об`єкт нерухомості за адресою АДРЕСА_1 , виготовленого КП «ЧООБТІ» встановлено, що площа всіх приміщень будівлі становить 196,4 кв.м. Приватним виконавцем була відображена відповідна інформації про площу нерухомості в постанові про опис та арешт майна боржника від 07.05.2020, яка боржником не оскаржена та не скасована.

Як вірно врахував районний суд у справі, головною обставиною, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Таким чином невідповідність площ реалізованого об`єкту нерухомості через прилюдні торги не може свідчити про порушення прав позивача, як боржника у виконавчому провадженні на чому наголосив також ВС у постанові від 08.02.2023 у справі № 591/1594/21.

Не можна погодитися з посиланнями скаржника на те, що суд не зв`язував природу правовідносин приватного виконавця та ДП «Сетам».

Так відповідно до Наказу Міністерства Юстиції України від 29.03.2019 №1008/5 визначено ДП «СЕТАМ» організатором електронних торгів, торгів за фіксованою ціною, як переможця конкурсу з визначення Організатора. ДП «СЕТАМ» розпочати здійснювати функції Організатора з дня підписання цього наказу.

Таким чином, ДП «СЕТАМ» здійснює функції організатора електронних торгів, до структури яких відноситься і Черкаська філія ДП «Сетам», у межах виконавчого провадження, що здійснює приватний виконавець.

Апеляційний суд не погоджується з посиланнями скаржника у справі на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки наданому позивачем доповненню до позовної заяви та ухвалою відмовив у його прийнятті, а також не врахував попередні ухвали щодо необхідності уточнити позивачу підстави та предмет позову, а також щодо витребування у ДП «Сетам» належно оформлених договорів, адже скаржником не обґрунтовано яким саме чином зазначені обставини призвели до неправильного вирішення спору у справі.

Посилання скаржника про те, що перші електронні торги відбулися 26.09.2018, проте виконавчий лист був виписаний на іншого боржника та стягувач відкликав його, а аукціон був призупинений, а також про те, що з 31.01.2020 по 16.09.2020 відбулося 6 аукціонів, як і про неналежне повідомлення боржника про проведення торгів, не свідчать про їх незаконність, адже не підтверджують наявність будь-якого порушення прав позивача внаслідок проведення оспорюваних прилюдних торгів.

Так, вирішуючи спір, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, встановивши, що позивач була обізнана, що стосовно її майна здійснюються дії у межах виконавчого провадження по його реалізації для погашення наявної заборгованості, стягнутої рішенням суду, що набрало законної сили, жодних доказів щодо спроб погашення заборгованості позивач не надав, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Інших доводів, які б свідчили про помилковість висновків суду першої інстанції в цій справі, апеляційна скарга позивача не містить.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10.02.2010).

Згідно ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 19.12.2023 у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі положень ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 19.12.2023 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 доприватного виконавця Черкаського виконавчого округу Недоступа Дмитра Миколайовича, ПП «Дисконт», оцінювача нерухомого майна ОСОБА_2 , ДП «СЕТАМ», ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ «ОТП Факторинг Україна», про визнання недійсними та скасування електронних торгів, протоколу про проведення електронних торгів, акту про реалізацію нежитлового приміщення залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 19.03.2024.

Суддя-доповідач

Судді